Скільки Росія зараз постачає молочної продукції в Україну

А чи знали ви скільки Росія зараз постачає молочної продукції в Україну? Згідно з нашими санкціями, з 2016 року – нуль. Згідно з українською статистикою, звичайно, теж – нуль. А ось згідно з російською статистикою, в 2016 році було експортовано в Україну молочних продуктів у еквіваленті близько 130 тис. тон молока, за 5 місяців 2017 р. – ще 44 тис. тон.

Ось це і є поставки в ОРДЛО. Україна не контролює ці поставки, тому їх немає в нашій статистиці, а Росія записує їх на рахунок України, оскільки держав таких як ДНР, ЛНР Новоросія чи Малоросія не існує.

Багато це чи мало? Якщо порівнювати з офіційним імпортом в Україну з її 42-мілйонним населенням, то це цифри одного порядку, навіть трошки більші. Відрізняється дещо структура – так, якщо Україна закуповує зараз переважно сир, то в ОРДЛО з Росії йде питне молоко, частка якого в поставках сягає 25% в еквіваленті молока, масло і сир (приблизно по 30%) та кисломолочна продукція (10%).

Якщо дивитись на загальний експорт молокопродуктів з Росії, то поставки в ОРДЛО займають в ньому близько 20% в еквіваленті молока. По окремих продуктах, на захоплені українські території Донбасу йде 70% російського експорту питного молока, 30-40% - масла, біля 20% сухого молока. Не забуваємо, що Росія при цьому залишається нетто-імпортером молочних продуктів, закуповуючи ту ж саму продукцію за кордоном в набагато більших обсягах.

Зрештою, якщо дивитись на обсяги споживання в ОРДЛО, то ці напівофіційні поставки з Росії забезпечують близько 43 кг молока на душу в рік, відштовхуючись від оцінки населення на неконтрольованих Україною територіях Донбасу в 3 млн. осіб. Скільки зараз всього споживається молока в ОРДЛО сказати неможливо, але в Україні в середньому цей показник складає 210-220 кг. Тобто якщо припустити, що там споживають стільки ж молока, то виходить що щонайменше п’ята частина молока в окупованому Донбасі з того самого російського невизнаного експорту.




 
Андрій Панкратов, аналітик сільськогосподарських ринків, національний експерт ФАО в Уркаїні
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вибрати смачну і корисну диню

Теґи: 

"Сонячний плід" люблять за смак, аромат і корисні властивості. Але щоб все це було присутнє в повному обсязі, її потрібно правильно вибрати.

"Сегодня" дізналася, на що звернути увагу при її покупці.

"Диня - швидкопсувний товар. Коли плід зірвуть, він максимум через дві доби повинен дістатися до покупця. Диню пакують в ящики, щоб не пом'явся, а іноді в дорогу збризкують горілкою, щоб плоди дозріли і цілими доїхали до місця реалізації. Якщо виробнику потрібне більш тривале транспортування, а потім зберігання, то плід зривають зеленим, а потім він дозріває. В Україні дині вирощують в основному на Херсонщині. Тут специфічний піщаний ґрунт і багато сонця - ідеальні умови для баштанних", - розповів фермер з виробництва баштанних з Херсонської області Андрій Маврешко.

ТОП-3: найпопулярніші сорти в Україні

Зараз на прилавках можна зустріти дині різних сортів, але найпопулярніші і звичні в Україні саме ці.

Колгоспниця. Не дуже великий плід (0,7-1,5 кг) яскраво-жовтого кольору з лускатою жовтою шкірочкою, покритий сірими борозенками. Проведіть по борозенками рукою - у стиглої вони добре виділяються, м'якоть у такий буде щільна і хрустка. Вона довго не зберігається, зате досить легко переносить транспортування.

Торпедо (Амал). Справжня цар-диня (2-4 кг), чудова за своїми смаковими якостями. Її шкірка має світло-жовтий колір, поверхня - тонкі шорсткі борозенки, які утворюють сіточку-павутинку - це особливість сорту. Вони повинні також бути жовтими. Якщо борозенки зеленуваті, диня або незріла, або фермер переборщив з нітратними добривами. Чим більше поздовжніх бороздочек і чим вони більш разголужені, тим краще буде смак. Це пізньостиглий сорт, тому краще ласувати нею в кінці серпня і напочатку вересня, коли високий шанс купити продукт з мінімумом "хімії".

Медова. Солодка назва об'єднує декілька сортів динь, які можуть трохи відрізнятися за формою і кольором. Одні дозрівають раніше, інші - пізніше, тому "медова" завжди є на прилавках. Але є те, що їх об'єднує: на шкірці не виражений малюнок, шкірка гладка, а колір варіюється від охри до світло-зеленого. Форма може бути кругла або овальна, але не витягнута. На смак "медова" трохи ванільна, дуже солодка. Зріла медова диня важить більше, ніж можна припустити по зовнішньому вигляду, врахуйте це при покупці. Її вага від 1 до 1,5 кг.

Головні правила вибору

Є прості правила для вибору дині.

Щільність

Це перше, на що потрібно звернути увагу. Натисніть на шкірку - вона повинна бути в міру пружною, не м'якою (диня перезріла) і не твердою (плід не дозрів). Особливо невдалий екземпляр - якщо залишається вм'ятина, яка не повертається в первинний стан.

Чистота

Уважно огляньте поверхню: вона повинна бути цілісною, без темних плям, тріщин та інших пошкоджень. У дині бактерії розмножуються моментально, тому не варто в цілях економії купувати розрізані плоди.

Запах

Солодка і зріла диня - дуже ароматна. Якщо запаху немає або він якийсь "трав'янистий", скоріше за все, її зірвали завчасно. До речі, чим спекотніше, тим сильніше аромат, але в холодильнику вона втрачає цю свою перевагу. Якщо диня жовта і красива, але не пахне - висока ймовірність, що вона незріла.

"Носик" і "хвостик"

Доторкніться до сліду від квітки - "носика" - і переконайтеся, що він в міру податливий. Якщо твердий - диня не дозріла, дуже м'який - перезріла. А ось "хвостик" на протилежному боці дині повинен бути сухим.

Колір

Диня повинна бути характерного для сорту кольору. Якщо проступає зелений (крім випадків, коли зелені прожилки передбачені сортом) - вона незріла.


Звук

По дині, як і по кавуну, потрібно хлопнути долонею: якщо звук глухий, вона стигла (у кавунів навпаки - звук повинен бути дзвінким).

Місце продажу

Ні в якому разі не купуйте дині, які продають уздовж трас, або ті, що лежать на землі, - у них тонка і ніжна шкірка, яка швидко вбирає токсини, важкі метали та інші шкідливі речовини.

Їмо правильно

Перед вживанням диню краще охолодити, їсти її потрібно за 2 години до або після основної трапези. Не варто запивати продукт алкоголем, холодною водою, кефіром, йогуртом - проносний ефект буде забезпечений надовго. Тому її не можна вживати при кишкових розладах, а також при цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

7 бізнес-трендів у сільському господарстві

Про це пише propozitsiya.com.

Поряд із залежністю від глобальної кон'юнктури товарних ринків, геополітичної ситуації, економічного регулювання та інших зовнішніх факторів аграрна бізнес-модель базується на роботі з біологічно активними організмами і багато в чому залежить від погоди та інших природних умов. Дані фактори створюють умови підвищеної невизначеності для управління агробізнесом, що тягне додаткове навантаження для керівників і потребує значної дисципліни від моделі управління бізнесом.

Незважаючи на те, що багато українських аграрії намагаються йти в ногу зі світовими технологічними трендами, в цілому агробізнес країни має ряд загальних особливостей і напрямків для поліпшення. Ці та інші висновки вказані в огляді експертів компанії EY в Україні.

1. Створення єдиних принципів роботи (політик, регламентів, процедур) - це необхідна умова ефективного управління компанією і своєчасного реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх факторів ведення бізнесу.

Історично склалося так, що модель управління багатьох українських компаній має авторитарний характер і часто здійснюється в ручному режимі. І коли виникає додаткове навантаження на бізнес-модель, такий управлінський підхід призводить до зниження гнучкості компанії і погіршення здатності виконувати операційні завдання.

2. У сільськогосподарському секторі продовжує переважати вирощування зернових і технічних культур, у той час як переробка сільгосппродукції та виробництво продовольства з високою доданою вартістю для більшості компаній поки мають другорядну пріоритетність, а значить, є ще однією з можливостей для подальшого розвитку.

3. Збільшення продуктивності діяльності аграрних підприємств. Незважаючи на позитивні зрушення, в цілому продуктивність сільського господарства в Україні все ще значно відстає від інших країн. За даними FAOSTAT, середня врожайність зернових культур у нас приблизно в два рази нижче, ніж в США і країнах Західної Європи.

4. Величезний потенціал скорочення витрат і втрат на всіх етапах ланцюжка поставок. Наприклад, в зерновому секторі логістичні витрати на тонну зерна в півтора рази вище, ніж у Франції, Німеччині та США. Тому у вітчизняних аграріїв є всі передумови для збільшення рентабельності своєї діяльності.

5. Однією з важливих проблемних зон українського агробізнесу є підбір кадрів і дисципліна персоналу, що особливо актуально для виробничих кластерів у регіонах. Тому компанії прагнуть розробляти комплексні системи навчання та підвищення кваліфікації своїх співробітників, а також приділяти особливу увагу мотивації і стимулювання персоналу.

6. Одним з найважливіших трендів українського агробізнесу є інтенсифікація взаємодії зі світовим співтовариством, в тому числі вихід на нові ринки і залучення іноземних інвесторів. Успішний вихід на нові ринки вимагає від компаній чіткого розуміння своїх сильних і слабких сторін, особливостей і кон'юнктури цільових ринків збуту і наявності продуманої стратегії позиціонування в нових географіях, відповідність продукції стандартам якості і вимогам харчової безпеки.

7. Для залучення іноземних інвестицій важливий достатній рівень конкурентоспроможності, прозорості та ефективності бізнесу компанії. Для цих цілей українські аграрії прагнуть максимально оптимізувати і структурувати свою бізнес-модель, а також відповідати міжнародним принципам корпоративного управління.

Дані тренди є визначальними для формування майбутньої структури агробізнесу України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому дорожчає курятина в Україні

Таку думку висловив директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише ГолосUA.

«Виробництво курятини на сьогоднішній момент повністю індустріалізовано, основний сегмент ринку виробляється промисловим способом, причому декількома виробниками, а коментувати ситуацію на монопольному ринку може тільки Антимонопольний комітет», - пояснив експерт.

За його словами, в ситуації з винятковим положенням на українському ринку виробники курятини використовують для збуту ту продукцію, яка в силу тих чи інших причин не потрапляє на зовнішні ринки.

Так, за перевиробництва курятини та курячих яєць в умовах експортних обмежень монополіст знижує ціну на продукт в Україні і позбавляється від надлишків.

Коли ж експорт зростає, як пояснив О. Пендзин, пропозиція на внутрішньому ринку різко скорочується, і ціни, відповідно, підскакують. Так, наприклад, в ситуації з яйцями коливання вартості можуть доходити до 40% протягом місяця-двох.

Нагадаємо, за підсумками перших шести місяців 2017 року, в Україні було вироблено 529,3 тисячі тонн м'яса птиці. Із загального обсягу, 431,8 тисяч тонн становить свіже та охолоджене м'ясо, ще 97,5 тисяч тонн вироблено замороженої продукції. В цілому, за січень-червня обсяги виробництва м'яса птиці в Україні зросли на 25,3%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Якщо розглядати свіже та охолоджене м'ясо, то його виробили на 46% більше, ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість української землі зараз оцінити неможливо

Про це розповів український громадський діяч та політик Роман Безсмертний, повідомляє ZIK.

«Ціна будь якого товару, зокрема і землі, має визначатися співвідношенням кількості покупців і пропозицією на ринку. Тому називати зараз якусь конкретну вартість української землі – це заводити людей в оману. Адже, якщо взяти всю систему законодавства, по якій має визначатися ринкова оцінка землі, то проблема полягає в тому, що такого законодавства в Україні немає», – констатував Безсмертний.

Також важливо, наголосив політик, щоб люди зрозуміло, що практика приватної власності в моралі та традиції – в Україні втрачена.

«Для того, щоб говорити про цифри, треба спочатку ввести відповідні правила, прийнявши їх у вигляді законів. Потрібно підготувати фахівців, які зможуть на високому кваліфікованому рівні визначати вартість землі. Не менш важливий крок – це створення системи суспільного контролю, яка наглядатиме за ринком землі», – запевнив Безсмертний.

Земельний ринок тісно пов’язаний із аграрним сектором держави, тому, вводячи певні правила, треба зважати на цей важливий сектор економіки.

«Сьогодні аграрний сектор наполовину наповнює валютні доходи бюджету та займає майже половину ВВП України. І в перспективі, роль та значимість аграрного сектору в Україні все одно буде зростати. Відтак, Україні потрібно 5-8 років, щоб аграрний та земельний ринок запрацювали стабільно», – підсумував Роман Безсмертний. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні побудують завод із переробки волоських горіхів

Про це пише  Пропозиція.

SmartLands планує побудувати у Миколаївській області завод із переробки волоських горіхів  і нині шукає інвесторів, повідомив директор компанії Т. Басистюк-Гаптар.

Підприємство матиме весь цикл переробки горіхів — від мийки, чищення, калібрування, розколювання, упаковки до лабораторного контролю якості. Вартість лінії продуктивністю 500 кг/год. і 2 тис. т/рік горіхів — $1,5-3 млн. Переваги проекту - це повна автоматизація вирощування горіхів, контроль опадів, рівня вологості грунту.

У подальшому потужності будуть збільшені, оскільки автори проекту планують зосередитися на експорті. «Завод побудуємо в будь-якому випадку. Більш чи менш потужний — не принципово, але 2018-го запустимо його. У 2019-му можна буде збільшити його потужності в 4-5 разів», — сказав Т. Басистюк-Гаптар.

За словами експерта, вже зараз йдуть переговори про можливість поставок українських горіхів до Китаю. «Є зацікавленість у будівництві такого заводу й у Китаї, куди Україна могла б поставляти сировину. Однак не хотілося б будувати такий завод в Китаї, краще виробляти продукт із доданою вартістю в Україні», — зауважив Т. Басистюк-Гаптар.

Будівництво подібних фабрик із переробки горіхів — справа перспективна. Особливо їх поява була б доцільною в Хмельницькій і Тернопільській областях, де знаходяться основні центри горіхівництва України. Інвестиції в подібний проект будуть повернуті за рік, максимум 2 роки, упевнений глава Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Його підтримала заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева, яка висловила впевненість, що саме садівництво допоможе диверсифікувати агровиробництво та експорт. «Аграріям час звернути більш пильну увагу на переробку продукції, зокрема, садівництва», — сказала вона і додала, що не хоче, щоб АПК залежав винятково від ситуації на ринку зернових і олійних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview