Скільки Україна заробила на експорті молочних продуктів

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж торік. Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан - 48%, або 12,6 млн дол. Зокрема у вересні туди поставили продукції на 1,7 млн дол. Другим найбільшим ринком є Молдова — 6,3 млн дол, або 23,9% у структурі. До Єгипту за десять місяців було поставлено сиру на 2,9 млн дол. (11% у структурі).

Імпорт сиру за 10 місяців зріс на 42,8% у натуральному виразі та склав 7,7 тис. тонн, в грошовому виразі він зріс на 58,45% — до 35,6 млн дол.

Експорт сироватки молочної за аналізований період склав 27,5 тис. тонн, що на 38,4% більше ніж торік. У вартісному виражені це склало 21,6 млн дол. (+92,2%). Основним покупцем є Китай (10 млн дол, або 46,7% всього експорту).

За даними митної статистики  експорт масла у січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж торік. Це принесло країні 96,8 млн дол., що в три рази більше, ніж було у 2016-му. Трійка найбільших покупців залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) та Нідерланди (10 млн дол.).

Імпорт масла за аналізований період склав лише 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі імпорт скоротився на 17%, до 2,8 млн дол.

Купують масло у: Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) та Франції (360 тис. дол.).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які переваги вирощування розсади на гідропоніці

Гідропонні рухомі стелажі – це водонепроникні піддони з пластику, в яких зрошують рослини в касетах методом припливно-зливного подавання води або поживного розчину. З нижнього боку касет є отвори, через які розчин зволожує коріння під час підтоплення, пише AgroTimes.

Однією з переваг такої технології є те, що на відміну від поливу, під час вирощуванні на гідропоніці краплі води не потрапляють на листки, а вологість повітря від цього не зростає.

Також за такої технології вирощування виникає менше грибних хвороб. Крім цього, рослини простіше поливати, коли листки стають великими і закривають зверху касету.

Зручним є і те,  що стелажі можуть пересуватися: для цього знизу їх обладнують пазами з колесами на підшипниках, тож задля економії площі можна ставити їх впритул один до одного.

Оскільки стелажі підняті над рівнем підлоги, відпадає проблема боротьби з ґрунтовими шкідниками.

Зазвичай середня ширина стелажа становить 1,825 м, а його довжина може бути довільною. Головна умова для обладнання теплиці такими стелажами – ідеально рівна поверхня підлоги, інакше вода буде збиратися в місці з найменшим нахилом.

Щоб забезпечити рівень, доводиться бетонувати або асфальтувати підлогу. Як альтернатива, можливий варіант закопування залізобетонних стовпчиків під опори стелажів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ворог аграрної держави №1

Попри чималі успіхи у розширенні експортних потужностей країни, нові напрямки точок збуту, угоду про асоціацію, збільшення квот, розмаїття лінійки експортованого, всі досягнення євроінтеграційного АПК можуть зійти на пси. Причиною цього на думку Андрія Ярмака є неадекватні заяви лідерів-популістів сусідньої країни. І мова зараз зовсім не про східного сусіда. Українці отримали нового старого ворога. І на думку Ярмака, яку він висловив на сторінці facebook

Торгова війна вже триває, на превеликий жаль. Поляки, на фоні антиукраїнських заяв своїх неадекватних лідерів-популістів, прискіпуються на кордоні до всього, за що тільки можна зачепитися.

Ілюструючи непрості шляхи експорту української продукції, експерт наводить кейс Юлії Шулімової, додаючи, що наразі таких прикладів тисячі.

Кейс последних 2 недель:

Мы новенькие и маленькие. Работаем только на экспорт. Основные клиенты - фарм. заводы работающие с растительным сырьем, пищевые предприятия+трейдеры.

Срочный контракт с немецкой фарм.компанией. Экстракционный завод. 20 тонн сырья и заводу настолько горит, что они оверпрайсят за то, что бы мы сразу перепаковали в нужную тару из которой потом можно высыпать на линию. Сырье на стоке есть.

1. Отправляем образцы на анализы и согласование. Отправить легально по почте или DHL из Украины - слишком долго+запрашивать фитосанитарный сертификат на несчастные 500 г. Для МСБ это убийству подобно. Передают мне в Варшаву, из Варшавы отправляю ПочтаПольска, честно пишу, что сырье на анализы - без проблем отправляют.
2. Ок, требованием отвечает, подписываем спецификации и контракт.
3. Заказываем машину. Подписываем. 2 ночи это перепаковывают и перевешивают с точности до 10 г. каждое тарное место.
4. Аааааааа....только стартуем, кассовый разрыв. Клиент задерживает платеж. Идешь в банк, просишь на коленях кредитный лимит. Работаем 2 квартала, прозрачной МСБ с валютной выручкой дали 0,3% от оборота в гривне.
5. Вытягиваем из собственного кармана. А это как - берешь условные 100 евро, меняешь на 3000 гривен, теряешь на обмене, даешь займ компании. Если молодец и повезет, то вытянешь через год свои 3000 гривен и обратно поменяешь в евро. Вопрос только сколько будет стоить 3000 гривен. 100 евро? 120? 50? 3 евро? А если вы довносите не 100? не 1000? не 10000?
6. День погрузки. 7 утра - звонок. Лимиты выданные на вьезд фур из Украины закончились ночью. 3 дня ищут новую машину. Находят. Кост на доставку вырос на 500 евро. Вдумайтесь: за окном еще полтора месяца экспорта, в ряд стран уже нет лимитов на вьезд и транзит.
7. Фух, отправили.
8. Через 3 дня просыпаешься на 4 утра от звонка водителя (сегодня). Польская карантинка при таможне не пропускает. Вместе с импортером связываетесь с карантинкой. Через 2 часа понимаешь, что в Хелме делается практически то, что когда-то было на границе с Россией и молочкой и дистанционно вы ничего не решите. Едешь в Хелм, часами околачиваете двери и обьясняете, что у вас в инвойсе, контракте, спецификациях, декларации, фирменном бланке импортера с заверениями, не пищевой продукт, а сырье для фарм производства, поэтому эта кипа бумажек которую они запрашивают, на вас не распространяются. И вообще через 48 часов это должно перерабатываться, а оно и так лишних 2 дня простояло в очереди на границе.
9. Через 12 часов машину пропускают. Волочишь мозг и тушку до ближайшего вайфая с ноутбуком.
10. Пишешь очередное письмо банковскому валютному богу: "Валютный Бог, мне пришел свифт через хер знает сколько от клиента, будь милостлив к бренному МСБ-экспортеру, зачисли мне на счет эти деньги, потому что это не от продажи облак небесных, а от тлена земного по такому-то контракту, который мы зарегистрировали еще 2 недели назад".
11. Валютный Бог НБУ в лице менеджера банка по валютному контролю перезванивает: "У вас пробел после дефис в номере контракта, переделайте документ и прикрепите еще раз"
12. Ждешь обязательной продажи валюты. Держишь в уме, что ты не предприниматель, экспортер и умница, а быдло, которое должно стоять в стойле, мычать и жрать кучку силоса, когда дают, то есть нужно в рабочий день попасть в те немощные пару часов с заявкой на продажу валюты. И самое страшное не это. Самое страшное, что если раньше ты хотел обмена валюты на протяжении всего банковского дня, то сейчас готов умолять, чтобы дали еще один банковский час, потому что вы маленькие, вам сложно как-то выживать в такой узкой нормативке.

И единственная мысль 24\7 - выжить и как можно быстрее перерасти с микро в малый, с малого в средний, потому что там есть жизнь.

Я видела жизнь в больших экспортерах. В украинском МСБ жизни экспортерам нет.


Тому, перш ніж планувати експортні чумацькі шляхи, добре зважте свої можливості і доцільність перспектив. А з логістичної точки зору Україна поступово, але ґрунтовно, потрапляє в торговельну ізоляцію.


Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Інтернет тварин": розумні гаджети для худоби та птахів

По всій Америці фермери вже створюють інтернет-мережу для корів, свиней і курчат. Використовують будь-девайси - від мікрофонів, акселерометрів і засобів відстеження GPS до градусників, вимірників глюкози і датчиків провідності шкіри, пише aggeek.net.

За десятиліття сільськогосподарської індустріалізації технології дозволили фермерам розводити тисячі тварин одночасно, збільшуючи масштаб господарств і доходи з кожним роком. Але поки світовий попит на продукти тваринного походження зростає (в наступні 15 років він повинен вирости на 40%), число тварин, продовжує падати. З 9 мільярдами ротів, які потрібно буде прогодувати до 2050 року, агропромисловість не стане багатолюдною. Замість цього камери, мікрофони і датчики стануть замінювати очі і вуха численних фермерів.

Натільні комп'ютери для домашньої худоби вже існують у багатьох формах і розмірах - це і браслет на лапу, і пояс для живота, і бирка для вуха. Але всі вони покликані вирішити одну проблему: зберегти тварин здоровими при зростаючих масштабах сільськогосподарських операцій. Переповненість загонів і антисанітарні умови збільшують ймовірність хвороб і поранень. Сьогоднішня технологія може допомогти фермерам своєчасно надати медичну допомогу або запобігти пораненню.

Це доцільно і з точки зору захисту тварин, і з точки зору економіки. Здорові тварини дадуть більше яєць, молока і м'яса.

GPS проти курячого кліща

Споживачі не поспішають ставати вегетаріанцями, але вимагають все більшої прозорості у виготовленні продуктів тваринного походження і кращого лікування для домашньої худоби. Візьмемо, наприклад, яйця. До 2025 року експерти очікують, що сім з десяти яєць, з'їдених в США, будуть відкладені куркою поза клітиною. Але утримувати птахів у клітках - настільки звична справа, що багато фермерів навіть не замислюються, що на волі курки будуть вести себе інакше.

вольер

Не знаючи нюансів технології, це може бути страшним. Комерційні пташині вольєри без клітин - це гучні, пилові, металеві коробки c крилатим хаосом всередині. Датчики на птахах допомагають фермерам вивуджувати інформацію про кожну з 20,000 голів - засікти спалах курячого кліща, помітити бійку або лихоманку.

Одна з найбільш поширених травм у домашніх птахів - перелом грудної кістки. Щоб перевірити, чи допомагають натільні комп'ютери визначити травму, дослідник Майкл Тоскано вирішив прикріпити датчики до своїх курчат. Коли курчата проходять повз антени, вона фіксує чіп, прикріплений до лапи кожного курчати. Тоскано виявив, що у здорових і поранених курчат виявилися різні режими дня. Травмовані птиці проходили повз датчика в один і той же час, немов по будильнику. На наступних етапах експерименту Тоскано планує додати радіодетекторні датчики для відстеження рухів курей до вольєра і з вольєра, а потім і GPS-трекери для відстеження їх точних маршрутів.

Так фермери зможуть створити систему, яка автоматично визначала б ознаки хвороби або травми на основі моделей руху або температури тіла. Це дозволить більш комплексно доглядати за птахами. Наприклад, робити щеплення від кліща будуть тільки тих птахам, які вважають за краще гуляти по відкритій частині вольєра. А якщо фізично слабкі птахи будуть вибирати годівниці тільки на нижніх рівнях, фермери зможуть додавати кальцій тільки в них.

Вібропояс проти поросячої смертності

Для деяких фермерів інтерес використовувати датчики полягає не в тому, щоб знайти певну особину серед стада, а в тому, щоб знайти стадо взагалі. Велика рогата худоба переміщається по величезних пасовищах протягом багатьох місяців, і власники ранчо змушені буквально переслідувати стада - витрачаючи години і галони палива.

Мелісса Брандао спробувала вирішити цю проблеми. Спочатку її компанія HerdDogg спробувала використовувати автономний ровер, який зміг би об'їжджати по долині стадо і повідомляти його координати. Але незабаром Мелісcа залишила позаду свої інженерні амбіції, промінявши їх на простоту і практичність. Вона вирішила зайнятися приладом, з яким агроринок вже добре знайомий - вушною биркою для корів.

Її винахід транслює на смартфон або комп'ютер розташування кожного бичка, температуру його тіла і дані про мікроклімат. Мелісса запропонувала свій пілотний проект дрібним фермерам в Каліфорнії і Колорадо, які вважають за краще стійкість підприємства його масштабу. Для них це зробило смартфон таким же звичним сільськогосподарським обладнанням як совок або трактор.

belt

Є і фермери, які пішли далі, дозволяючи технології автоматично втручатися в життя тварин, коли ті наражають себе на небезпеку. Наприклад, 10% поросят вмирають через те, що їх випадково душать свиноматки, коли поросята підповзають до них в пошуках тепла. "Тисячі поросят вмирали тільки на нашій фермі", - говорить Метью Руда, менеджер великої компанії по розведенню свиней в Айові. - "Ми втрачали сотні тисяч доларів кожен квартал. Але свині досить розумні тварини. Одного разу я подумав - а чому б не спробувати навчити їх не вбивати своїх дитинчат?".

Руда придумав суміш коміра-електрошокера і фітнес-пояса. Прилад надягав на живіт свині і засікав час, коли вона йшла їсти і пити. В цей час температурні датчики допомагають зберігати в сараї досить тепла, щоб поросятам не було холодно далеко від мами. У системи є і слуховий компонент - якщо вона фіксує поросячий писк, пояс на свиноматці починає вібрувати, змушуючи її посунутися. Якщо ж свиня не реагує - комір посилає слабкий розряд електричного струму. При цьому команда Руди винайшла алгоритм, який відрізняє передсмертний вереск поросят від простих похрюкувань.
І свині, здається, дійсно вчаться - з часом система стала запускати шоковий сигнал все рідше і рідше. Зараз проект Руди, який він назвав SwineTech, співпрацює з Університетом Айови, а послугами пояса для свиней вже хочуть скористатися кілька великих американських свиноферм. Руда вважає, що така швидка слава його проекту повністю виправдана - суворі умови роботи і важка фізична праця не дозволяють фермерам розпорошувати свою увагу на неперспективні проекти. Це означає, що вони вкладають гроші не просто в хайтек-примху. Вони вкладають в майбутнє.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які модні тренди в овочевому сегменті

Про це пише propozitsiya.com.

Причому ці тренди у сегментах свіжих і заморожених овочів не однакові. Наприклад, якщо продукти заморожуються, то важливий не їх товарний вигляд під час приймання, а вигляд у замороженому стані. Наприклад, крива морква або цибуля-порей чи довгі морквини з зеленими «плечиками» – не проблема, якщо їх збираються продавати в замороженому вигляді, адже перед цим їх обов’язково дрібно нарізають.

Та є сегменти ринку, де принцип «Найкраще – на свіжий ринок, гірше – на заморожування» відійшов у минуле. Наприклад, щодо бобових вимоги до якості заморожувальних підприємств мало відрізняються від вимог до товару на свіжому ринку. Є культури, яких більше заморожується, ніж іде на свіжий ринок: наприклад, боби, шпінат, горох.

Сегмент заморожених овочів також відчуває на собі модні тренди, що проявляються на свіжому ринку. І з вигодою для себе використовує. Наприклад, тенденція до вегетаріанства дає змогу не просто продавати більше овочів, а успішно впроваджувати продукти з вищою доданою вартістю – наприклад, готові вегетаріанські бургери замість окремо нарізаних моркви чи бобів, що входять до їх складу. Радує виробників заморожених овочів і те, що до складу вегетаріанських бургерів може входити широкий набір овочів: сочевиця, цвітна капуста, гарбузи, тощо.

Користуються виробники заморожених овочів і трендом до додавання в смузі овочів і пряних трав. Зростає популярність і чисто овочевих смузі, наприклад, капустяного, для яких теж овочі часто закуповують не в свіжому, а в замороженому вигляді.

Не обходить боком заморожені овочі і органічний тренд, особливо сильний у країнах Скандинавії, Німеччині та Бельгії. Також зростає популярність овочів на грилі і навіть смажених овочів. Наприклад, смажений батат все частіше виступає замінником традиційної картоплі. Все популярнішим стає заморожений пастернак, а серед традиційних овочевих культур споживачі все частіше спеціально вибирають місцеву продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Якою буде рентабельність основних сільськогосподарських культур

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. Це майже вдвічі (-43%) нижче порівняно з показниками 2016 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільш рентабельним буде виробництво хмелю, ягід, винограду та ріпаку, а серед зернових – вівса та гречки.

Рентабельність виробництва зернових культур зменшиться проти минулого року майже вдвічі і становитиме 20,8%, зазначив академік.

Рентабельність вівса 2017 року очікується на рівні 51,0%, проти 34,4% торік та 21,5% 2015 року.

Рівень рентабельності гречки продовжить знижуватися – зі 100% у 2015 році, 87,5% у 2016 році – до 42,9% цього року.

Рентабельність рису збільшиться проти минулорічних показників в 1,2 разу і становитиме 40,7%.

Рентабельність виробництва ячменю збільшиться майже в 1,6 разу – з 25,4% минулого року до 39,5%.

Продовжить зростати рентабельність виробництва пшениці – до 34,2% проти 31,7% минулого року, та жита – до 30,8% при 24,6% у 2016 році.

Майже удвічі порівняно з показниками 2016 року прогнозується зменшення рентабельності сорго – до 12,9%, утричі – проса, рентабельність якого очікується на рівні 11,3%.

Найбільше знизиться рентабельність виробництва гороху, яка торік сягнула рекордного рівня у 76,8%. 2017 року вона зменшиться у 7,5 разу і становитиме 10,3%.

Рентабельність кукурудзи на зерно знизиться у 5,5 разу і становитиме 8,3% проти 50,3% 2015 року та 45,7% 2016 року.

Серед олійних культур збережеться тенденція до зростання рентабельності виробництва ріпаку. За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, його рентабельність збільшиться до 58,8% – проти 44,9% у 2016 році та 44,3% у 2015 році.

Збережеться тенденція зменшення рентабельності виробництва соняшника – з 80,5% у 2015 році та 63% у 2016 році – до 30,8%, тобто більш, ніж вдвічі проти минулорічного показника.

Рентабельність сої може удвічі зменшитися порівняно з показниками 2016 року і становити 25,4%.

Рентабельність виробництва цукрових буряків зменшиться порівняно з минулорічним результатом майже у 4 рази – до 6,1%.

Рентабельність картоплі, виробництво якої торік було збитковим (-3,2%), збільшиться до 35,2%.

Рівень рентабельності виробництва овочів відкритого ґрунту знизиться з 19,7% 2016 року до 7,4% цього року. При цьому виробництво овочів закритого ґрунту, рентабельність якого минулого року становила 7,7%, збільшиться до 10,9%.

Збережеться тенденція збільшення рентабельності виробництва баштанних продовольчих культур – з 17,1% 2016 року до 36,2% цього року.

Рентабельність виробництва плодів зменшиться порівняно з минулорічними показниками (12,0%) майже в 4,3 разу і становитиме 2,8%.

Рентабельність ягід, яка торік майже в 1,2 разу перевищила показники 2015 року і становила 104%, знизиться до 70,5%.

Рентабельність виробництва винограду продовжить зменшуватися – з 102,3% у 2015 році та 74,6% у 2016 році – до 51,2% цього року.

Рентабельність виробництва хмелю прогнозується на рівні 83,0% проти 100,4% у 2016 році.

Хоча у 2017 році рівень рентабельності переважної більшості культур зменшиться, що пов’язано зі стабілізацією інфляційних процесів у вітчизняній економіці, виробництво усіх видів рослинницької продукції буде рентабельним, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview