Скільки Україна заробила на експорті виноградних равликів

Всі партії равликів, крім 5 тонн для Польщі, були поставлені в Латвію, пише Agravery.

Один кілограм українських равликів продавався на експорт по $1-1,3. У порівнянні з 2016 роком ціни на українські равлики трохи виросли.

Покупцями наших равликів були три компанії з Латвії: Gardumeli, Gaventa, Baltic SnailS і польський Atlas. У Латвії та Польщі українські равлики доводять до стадії готовності — начиняють спеціальними соусами і маринадами. Далі, вони фасуються під брендом східноєвропейського переробника і продаються в країнах Західної Європи. Україна продає равликів в п’ять разів дешевше ціни, за яку перероблені равлики з Латвії відправляються в Лондон.

У київських супермаркетах теж можна знайти українських равликів вже готових до вживання. Вартість одного кілограма — від 120 гривень. Всього, на даний момент, в Україні працює десять равликових ферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Річні збитки українських свинарів через АЧС оцінили в 12 млн доларів

Про це повідомила аналітик асоціації свинарів України Олександра Бондарська, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"У 2017 році українська свинарська галузь зазнала збитків у розмірі близько 12 млн дол. Через нездатність експортувати м'ясну продукцію зі свинини за кордон. Росія, Білорусь, Молдова і Вірменія, а також Румунія і Угорщина заборонили імпорт свиней з України", - пояснила вона.

У той же час, в поточному році в сусідній Польщі через АЧС може бути закрито до 15% свинокомплексів. Планується знищити близько 1,5 млн свиней.

Відзначається, що в березні 2018 року в Польщі вступає в силу нова державна програма боротьби з АЧС.

"Усі без винятку свиноферми країни зобов'язані діяти відповідно до документа або ж - відмовитися від свинарства", - йдеться в повідомленні.

Тим часом в Україні Мінагрополітики майже рік ігнорує проблему з АЧС і не приймає відповідну Програму по боротьбі з вірусом.

За словами експертів, прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стало б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвало б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво малини на 20 гектарах може приносити до 156% прибутку

Про це йдеться у матеріалі компанія Pro-Consulting, пише landlord.ua.

Такий дохід буде у разі вирощуватися ягоди на площі 20 гектарів. Для заморозки і зберігання врожаю знадобиться приміщення площею 150 м2, в якому будуть обладнані камера шокової заморозки і холодильна камера.
«Перша продукція буде отримана вже через 12 місяців після початку реалізації плану. Отриманий підприємством врожай ягід передбачається поставляти як на внутрішній ринок — в свіжому вигляді в сезон збору, так і на експорт — в замороженому вигляді. Стійкий попит на продукцію забезпечить господарству продаж з рентабельністю 27,7%. Це означає, що кожен долар доходу буде містити більше 27 центів чистого прибутку», — кажуть аналітики.

Вони підрахували, що самі ємні статті витрат за проектом стануть: закупівля саджанців малини — 22-23%; придбання і обслуговування техніки по догляду за посадками і збирання врожаю — 19-20%; покупка обладнання для обробки, заморозки і зберігання ягід — 17-18%; покриття витрат до першого врожаю -18-19%.

«З останні сім років в структурі українського ягідного виробництва відбулися помітні зміни. На прилавках з’явилися ягоди, які раніше вважалися нішевими: ожина, агрус. Полуниця більше не домінує в структурі вітчизняного експорту. Тепер у неї приблизний паритет з малиною. Саме малина продемонструвала в 2015 році рекордне зростання обсягів експорту — 90%, а в 2016-му її поставки за кордон були найбільшими за весь час незалежності України. Причому сталося це без збільшення посадочних площ і врожайності культури. Очевидно, такий ефект дало поширення нових сортів малини, по споживчим якостям придатних для експортного продажу», — наголосили фахівці компанії.

Згідно повідомленню, у вітчизняному плодово-ягідному виробництві 2016 року частка безпосередньо ягід становить всього 0,06%. Ягідництву України не вистачає системного підходу і передових технологій. Найчастіше ягоди у нас вирощують аграрії без знань і досвіду в цій справі. З 19,6 тис. Гектарів, зайнятих ягідниками, 76,3% — це особисті господарства українців. Тому і врожайність ягідних культур у нас на 7-20% нижче, ніж у схожій з клімату Польщі.

«Найбільші площі засаджені ягідниками у Волинській, Дніпропетровській, Київській, Житомирській та Донецькій областях. У даних регіонах для них виділено від 1,8 до 1,3 тис. га. Відстаючими в цій сфері є Миколаївська — 0,1 тис. га, Закарпатська та Кіровоградська області по 0,3 тис. га», — додали в компанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Roshen ладні "згноїти" Липецьку фабрику, аби не продешевити

Теґи: 

Про це в інтерв'ю виданню "Ліга" повідомив гендиректор і міноритарний акціонер корпорації "Рошен" В'ячеслав Москалевський, повідомляє Depo.ua.

На питання, чи змінив він оцінку фабрики порівняно з $200 млн два роки тому, гендиректор відповів так:

"Я не оцінюю. У скільки б ви оцінили ті активи, які залишилися у вас після революції 1917 року, коли ви самі переїхали в Париж? Скільки вони коштують?.. А зараз, я думаю, вони нічого не варті. $200 млн мені за них ніхто на Росії не заплатить, а за менше я нікому не продам", - сказав він.

На уточнювальне питання, чи мають російські активи "згнити за принципом "так не діставайся ж ти нікому ", Москалевський відповів ствердно.

Нагадаємо, що з квітня 2015 року майно Липецької фабрики Roshen знаходиться арештували через податкові претензії. У зв'язку з цим інвестгруппа ICU, у якій є мандат на продаж російських активів Roshen, не може знайти покупця.

20 січня 2016 року керівництво компанії Roshen вирішило закрити свою Липецьку фабрику – з політичних та економічних причин.

У червні 2017 року Roshen повністю завершила процес консервації Липецької кондитерської фабрики на Росії.

Довідка: Президент України Петро Порошенко, який був кінцевим бенефіціарним власником групи Roshen, після вступу на посаду глави держави найняв для продажу своїх активів інвестиційну компанію Rothschild і ICU. Однак у зв'язку з відсутністю покупців в січні 2016 року Порошенко заявив про підписання договору про передачу кондитерської корпорації в траст.

У квітні 2016 року інвестиційна компанія ICU заявила про завершення передачі в "сліпий" траст компанії Rothschild Trust 85% частки Порошенка.

Президенту корпорації Roshen В'ячеславу Москалевському належить 13% через інвестфонд Кондітерінвест, ще чотирьом топ-менеджерам - по 0,5%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Валова продукція рослинництва прогнозується на рівні минулого року

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, прогнозується незначне зменшення (-0,8%) обсягів виробництва зернових і зернобобових культур – до 61,7 млн т проти минулорічних 62,2 млн т.

Внаслідок очікуваного зниження урожайності до 38,8 ц/га, яке не зможе компенсувати незначне збільшення площ (+1,7%) під культурою, пшениці прогнозується зібрати на 6,3% менше, ніж торік – 25 млн т.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, на 6,8% зросте виробництво ярих зернових – до 33,2 млн т.

Найбільше – майже в 1,5 разу – збільшиться виробництво проса – до 137 тис. т.

Обсяги виробництва кукурудзи на зерно збільшаться на 9,3% і становитимуть 26,3 млн т.

Виробництво гречки залишиться майже на рівні торішніх показників (-0,6%) і становитиме 209,3 тис. т.

Зменшення площ до збирання та зниження урожайності призведуть до зменшення на 20,7% виробництва жита – до 375 тис. т.

Також очікується зменшення виробництва гороху – до 886,7 тис. т (-14%), вівса – до 457,8 тис. т (-6,9%), рису – до 61,7 тис. т (-16,1%).

Серед олійних культур прогнозується найбільше збільшення обсягів виробництва ріпаку. 2018 року воно очікується на рівні 2596,4 тис. т, що на 17,3% перевищить торішні показники.

Валовий збір сої збільшиться порівняно результатами 2017 року на 10,8% і становитиме 4302,9 тис. т.

Після першого за останні роки зменшення виробництва соняшнику у 2017 році – до 12050,3 тис. т (-11,5%) – обсяги виробництва цієї культури почнуть відновлюватися. 2018 року соняшника буде вироблено на 4,8% більше, ніж торік – 12,63 млн т.

Виробництво цукрових буряків знизиться на 4,6%.

Картоплі прогнозується отримати на 6,2% менше, ніж торік – 20,8 млн т.

Очікується, що валовий збір овочів зменшиться на 1,9%. Це відбудеться в основному за рахунок зниження урожайності.

Плодів та ягід буде зібрано майже на рівні (-0,6%) минулого року – 1951,9 тис. т.

Виробництво винограду прогнозується в обсязі 376,3 тис. т (+0,4%).

Загалом по більшості продукції рослинництва у 2018 році слід очікувати збереження досягнутого у попередньому році рівня виробництва, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка
Прогноз виробництва продукції рослинництва здійснено на основі визначених площ посіву і збирання сільськогосподарських культур та урожайності, розрахованої відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики, за оптимістичним, середнім та песимістичним сценаріями з подальшим визначенням можливого варіанту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як знизити ризики інвестування в АПК

Експерти Світового банку та Мінагрополітики формують перелік вузьких місць в аграрному секторі, які гальмують інвестиційну активність в цій галузі, для їх усунення.

Про це йшлося на зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з представниками Світового банку.

Зокрема, сторони деталізували напрямки та проекти, які сприятимуть збільшенню інвестпривабливості та пожвавленню бізнес-активності в галузі шляхом зниження інвестиційних ризиків. Йдеться як про оптимізацію регуляторних норм та розвиток існуючої інфраструктури ринку, так і реалізацію прикладних проектів в частині забезпечення ресурсами та інформування представників сільського господарства.

Як зазначив Максим Мартинюк, потенціал галузі, особливо в частині її дрібних гравців, реалізований не повністю і за створення відповідних умов може бути розблокований, збільшивши частку аграрного сектору в національній економіці. «Інвестиційний клімат в аграрній галузі є похідною від національного, однак має і свої специфічні складові, в частині яких ми можемо працювати над удосконаленням. Експертиза та підтримка Світового банку допоможе зробити цей аналіз більш якісним та врахувати в ньому досвід інших країн», - підкреслив він.

Сторони сформують своє бачення протягом найближчого часу, після чого будуть напрацьовані конкретні проекти за визначеними напрямками.

Довідка:
За січень-вересень 2017 року у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов'язаних із ними послуг освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.
За той само період, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.
Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційні проекти із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview