Скільки українці платять за обід (інфографіка)

Щоб моніторити ціни на основні продукти, "Сегодня" придумала "салбургер-меню" - обід на чотирьох, основою якого стане салбургер - сендвіч з чорного хліба з "генеральським" салом з приправами. Експерти Української аграрної конфедерації підрахували, у скільки обійдеться родині такий набір і як змінювалися ціна за рік.

1

2_01

В індекс "салбургер-меню", розробленого спільно з експертами, увійшли чотири страви. Перше – український бутерброд з салом, куди за рецептом входять український хліб, "генеральське" сало, зелень і приправи. При цьому бургер по-українськи сьогодні потягне на 40 грн. За рік він подорожчав більш ніж на 10 грн, в основному за рахунок хліба і сала. На нього припадає близько 60% всієї вартості бутерброда. У наше меню входить також картопля по-селянськи. Незважаючи на те, що кілограм картоплі подешевшав на 30 коп., загальна ціна страви піднялася майже на 2 грн. Головними факторами став кріп, кілограм якого подорожчав на 40 грн, і рослинна олія, що додала в ціні трохи більше гривні. Нарешті, в меню увійшли овочевий салат і курячі нагетси з сиром. Варто зазначити, що з усього "салбургер-меню" саме курка і сир подорожчали найзначніше. У порівнянні з минулим роком їх ціна виросла на 13 і 39 грн/кг відповідно. У підсумку, порція наггетсів на чотирьох сьогодні обійдеться в 97 грн.

В ціні курка і сало

Аналітик Української аграрної конфедерації Неля Онищенко зазначає, що індекс обіднього столу за рік виріс відчутно – більш ніж на 33%. Таке стрімке зростання вона пов'язує, в першу чергу, із зростанням цін на м'ясо птиці. У порівнянні з 2016-м, курячі нагетси, наприклад, додали 36,5%. "Найдорожчий інгредієнт в ньому, звичайно, куряче філе – на його частку припадає більше половини вартості страви. За два останніх місяці м'ясо курки виросло в ціні на 17%, – пояснює експерт. – При цьому ціни ростуть відразу з кількох причин. З одного боку, дорожчає виробництво (ростуть ціни на корми, підвищуються тарифи на електроенергію, газ), а з іншого – зростає попит на курятину. Багато українців переходять на неї як на більш дешеве м'ясо". Ще один важливий фактор – експорт. За останній рік Україна активно нарощує поставки м'яса птиці за кордон – на 30%.

Онищенко зазначає, що "м'ясний фактор" зіграв свою роль і в подорожчанні традиційних бутербродів з салом. За рік вартість салбургера підскочила майже на 40%. "Якщо в серпні минулого року на інгредієнти для салбургера потрібно було витратити трохи більше 30 грн, то зараз сума становить приблизно 40 грн. Основні статті витрат – хліб і сало. Причому на сало припадає близько 60% вартості страви". Через складну ситуацію виробники свинини якийсь час скорочували виробництво, багато хто працював практично "в нуль". Сьогодні, за словами учасників ринку, споживання свинини перевищує виробництво. Що також впливає на ціну.

А ось вартість такої страви, як картопля по-селянськи, майже не змінилася. Експерт зазначає: по-перше, почався сезон збору картоплі і вона дешевшає, а по-друге – більшу частину року ціна на цей товар майже не змінюється. "Якщо говорити про салат "овочевий", то, безумовно, ближче до зими його вартість зросте. Це не стане великою несподіванкою для покупців, оскільки свіжі овочі – сезонний продукт, і зараз якраз той час, коли овочі мають найнижчу ціну. Така вартість, як зараз, протримається приблизно до кінця вересня – початку жовтня, а потім поступово почне рости", – резюмує Онищенко.

Чого чекати: сало додасть до 20%

Експерти в один голос стверджують, що вартість майже всіх ходових продуктів восени буде рости. Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко розповів нам, що ціна на сало підвищиться, але не набагато. "Роком раніше в серпні кілограм сала в середньому коштував 36 грн, а зараз вже 50 грн. Тобто за цей час сало подорожчало на 38%. Найближчим часом його вартість зросте на 2-3 грн, але серйозного подорожчання вже не буде", – говорить Дорошенко. Менш оптимістичний прогноз у економіста Олександра Охріменка. "Сало подорожчає до 20%. Є сезонна закономірність: чим холодніше, тим дорожче сало", – сказав він "Сегодня". Різняться у фахівців думки і щодо курятини. Дорошенко вважає, що м'ясо курки подорожчає на кілька гривень до кінця року в зв'язку з відсутністю конкуренції на ринку. Охріменко же каже, що ціни на курятину не виростуть. Але тільки в тому випадку, якщо не збільшиться експорт. В іншому випадку курятина все-таки подорожчає до 10%. Відносно цін на хліб експерти одностайні: до кінця року він подорожчає до 10%, але не вище. Якщо зараз кілограм хліба коштує близько 12 грн, то скоро його вартість підвищиться до 13,2 грн. "Урожай зернових в цьому році більш ніж достатній, а тому істотного подорожчання не передбачається", – говорить Олександр Охрименко.

Крім того, за його словами, найдешевше на початку осені буде коштувати картопля. "Вартість картоплі у вересні може навіть впасти на 10-15%. Це пов'язано зі збором і достатнім урожаєм. Але з настанням холодів картопля почне знову зростати в ціні", – розповів нам експерт. З такою тенденцією згоден і Олексій Дорошенко: "Кілограм картоплі в минулому році коштував близько 5 грн, а нині вже 7 грн. До кінця року його вартість підніметься до 20%". На його думку, таке зростання цін торкнеться і інших овочів: капусти, салату, помідорів, огірків і цибулі. А ось ціни на тверді сири майже не виростуть – позначиться конкуренція з голландськими і польськими виробниками. Але з огляду на невелике осіннє подорожчання цього продукту в Європі, у нас його вартість теж трохи підніметься – з 160 грн до 170 грн за кілограм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайська корпорація ССЕС поскаржилася МінАПК на невиконання умов угоди ДПЗКУ

Теґи: 

Відповідний лист президента ССЕС Яна Цзин, спрямованого Міністерству аграрної політики і продовольства, має агентство "Інтерфакс-Україна".

"З травня цього року через деякі зміни в керівництві ДПЗКУ, в результаті яких торговельні операції між сторонами майже зупинилася, нинішні обумовлені обсяги поставок зернових буде важко виконати. Почався збір зерна нового врожаю, і ми хотіли б закликати ДПЗКУ почати нову сезонну торгівлю зерновими в найкоротші терміни і докласти максимум зусиль для сприяння розвитку двосторонньої торгівлі", - повідомляється в листі китайської корпорації.

У зв'язку з цією ситуацією китайська корпорація висловила надію, що Мінагропрод допоможе "закликати ДПЗКУ швидше повернутися до нормального перебігу ділової діяльності" з метою максимального збільшення річного обсягу торгівлі.

Крім того, для відновлення реалізації проекту компанія закликала дотримуватися принципу "унікального партнерства" між ДПЗКУ і CCEC.

"Тобто всі обсяги зернових і олійних культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, сої тощо), придбаних за кредитні кошти Ексімбанку Китаю, повинні продаватися CCEC або її дочірнім компаніям. CCEC відповідає за їхній продаж на міжнародному ринку (зокрема в Китаї). ДПЗКУ не може продавати сільськогосподарську продукцію на міжнародний ринок (зокрема на ринку Китаю) без отримання будь-якого письмового підтвердження від CCEC", - наголошується в документі.

Як повідомило джерело, ознайомлене із ситуацією, китайська сторона припускає, що ДПЗКУ у формуванні експортних пропозицій на адресу CCEC виставляла явно невигідні або нереальні умови їх реалізації, щоб обійти принцип "унікального партнерства" і таким чином вести торгівлю самостійно.

Як повідомлялося, ДПЗКУ в 2016/2017 маркетинговому році (МР, липень-червень) із загального законтрактованого обсягу зернових (720 тис. тонн) поставила китайській корпорації ССЕС 702 тис. тонн.

ДПЗКУ за підсумками 2016 року скоротила чистий збиток майже в п'ять разів порівняно з 2015 роком - до 765,5 млн грн. Її чистий дохід від реалізації в 2016 році зріс на 5,6% - до 13,1 млрд грн.

ДПЗКУ створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яні заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових. Зокрема сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

Держкорпорація в 2012 році домовився з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту $1,5 млрд, який планувалося використовувати на закупівлі зерна для їх експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за цією угодою, розрахованою на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС).

Очікуваний загальний обсяг поставок зернових з України в рамках угоди, за інформацією Мінагропроду, становитиме 80 млн тонн (перший рік поставок за кредитним договором - 4 млн тонн, другий рік - 4,5 тонн, з третього року по 15-й - мінімум 5, 17 млн тонн).

Передбачалося, що в подальшому китайська сторона виділить ще $1,5 млрд на проекти зрошення і розвиток зернової логістики.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На зерновому ринку України з'явиться новий гравець?

Про це Latifundist.com повідомило джерело на ринку, що побажало залишитися неназваним.

За його словами, засновником компанії є грецький бізнесмен, засновник групи компаній «Ілта» Теодор Маргеллос. Він відомий створенням компанії з однойменною торговою маркою «Олейна».

Також, зі слів джерела, зерновий підрозділ у новому проекті утворюють співробітники «Louis Dreyfus Україна», які раніше заявили про відхід з компанії. Деякі з них раніше працювали з Маргеллосом над створенням бренду «Олейна».

У той же час співробітники «Louis Dreyfus Україна» спростувала інформацію про перехід до грецького підприємцю.

Минулого тижня Лазос Лампракис Лакіс пішов з компанії разом з іншими керівниками європейського зернового підрозділу Louis Dreyfus.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світове виробництво зернових може сягнути нового історичного максимуму

Індекс продовольчих цін ФАО знизився на 1,3 відсотка в порівнянні з липневим показником і склав в серпні 176,6 пункту.

Зниження в значній мірі було обумовлено зниженням індексу цін на зернові на 5,4%, що відобразило різке падіння цін на пшеницю внаслідок поліпшення прогнозів по виробництву в чорноморському регіоні.

ФАО підвищила свій прогноз по світовому виробництву зернових до 2 611 млн. тонн, що є рекордно високим показником. Відповідно до «Звіту щодо пропозиції зернових і попиту на зернові», який також було опубліковано сьогодні, очікується, що світові запаси зернових також досягнуть свого історичного максимуму до кінця сезонів у 2018 році.

Нові оцінки відображають більш позитивні прогнози на урожай пшениці, пов'язані з очікуваним збільшенням виробництва в Російській Федерації, яке з надлишком перекриє зниження прогнозів по США і Канаді, а також нові прогнози на врожай кукурудзи і ячменю у бік підвищення в Бразилії і Російській Федерації. Згідно з прогнозами ФАО світове виробництво рису в 2017 році також досягне рекордно високого рівня.

Помірне зниження цін

Невелике зниження Індексу продовольчих цін ФАО в серпні перервало його безперервне зростання протягом трьох місяців поспіль. Незважаючи на це, індекс знаходиться на рівні 6 відсотків нижче свого значення роком раніше.

Поряд з Індексом зернових,  Індекс цін на м'ясо ФАО впав на 1,2 відсотка за місяць, а Індекс цін на цукор знизився на 1,7 відсотка внаслідок сприятливих прогнозів на урожай в провідних країнах-виробниках - Бразилії, Таїланді та Індії, а також ослаблення міжнародного попиту внаслідок високих тарифів, введених Китаєм і Індією.

Однак Індекс цін на рослинні олії ФАО виріс на 2,5 відсотка, чому сприяло зростання котирувань на пальмову, соєву, рапсову і соняшникову олії.

Індекс ціни молочних продуктів ФАО також зріс на 1,4 відсотка в порівнянні зі своїм липневим значенням, що обумовлено зростанням попиту на вершкове масло в Європі і Північній Америці.

Різке збільшення світових запасів і товарообігу

Новий прогноз ФАО також свідчить про зростання споживання зернових, особливо пшениці і рису, а попит на фуражні зернові в якості кормів для тварин, за прогнозами, досягне свого історичного максимуму.

Незважаючи на це, очікується, що світові запаси зернових досягнуть рекордно високої позначки в 719 млн. тонн, що на 2 відсотки вище вже високого рівня при відкритті поточних сезонів. Очікується, що запаси пшениці в Російській Федерації та запаси кукурудзи в Бразилії значно збільшаться.

Згідно з прогнозами, світовий товарообіг зерна збільшиться більш ніж на 2 відсотки, досягнувши 403 млн. тонн і нового історичного максимуму. ФАО переглянула свій прогноз у бік збільшення на 8 млн. тонн внаслідок зростання імпортного попиту з боку Китаю, Бразилії, Європейського союзу, Ісламської Республіки Іран і Мексики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кондитери створили рожевий шоколад

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Новий шоколад має насичений смак і характерний рожевий відтіннок", - йдеться в повідомленні компанії. Цей шоколад виходить з какао-бобів сорту Ruby і характеризується особливими фруктовими нотками смаку, при цьому у нього не додають жодних барвників і смакових добавок.

Технологія отримання даного шоколаду була розроблена в науково-дослідних центрах компанії в Парижі і Брюсселі за участю фахівців Бременського університету Якобса.

Інновація подібного масштабу на ринку шоколаду в останній раз була представлена 80 років тому, коли Nestle вперше почала продавати білий шоколад.

Barry Callebaut простежує свою історію з 1842 року, в теперішньому вигляді компанія існує з 1996 року. В 2015-2016 фінроці її виручка склала 6,7 млрд швейцарських франків ($6,8 млрд), її штат налічує близько 10 тис. осіб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Урожай пшениці не порадував якістю

За даними Мінагрополітики, 15 областей продемонстрували найвищу врожайність за весь період незалежності України. За результатами збирання зернових, вперше зафіксована найвища врожайність ячменю, жита, ріпаку, пише РІА Новини Україна.

Як йде ситуація з урожаєм пшениці, в ефірі радіостанції Голос Столиці прояснив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

"Пшеницею засіяли 6,5 млн га, і ми очікували, що внаслідок погоди у нас буде більша кількість продовольчої пшениці, і її якість буде краще, більше того, ми очікували великий валовий збір пшениці 2-го класу, але ці прогнози не виправдалися, і співвідношення продовольчої і фуражної пшениці збереглося на рівні минулого року. Урожай дуже залежить від погоди, і пшениця після прибирання, там ще деякий час протікають біохімічні процеси, рівень протеїну змінюється, класність пшениці — це дуже складний процес. Але в цілому природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати продовольчу пшеницю, а якщо не вдалося, то виходить фуражна", — пояснив перший заступник міністра.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview