174499

Скільки в Україні працівників аграрної сфери

За даними Держстату, найбільше робітників у сільському господарстві числиться у Полтавській області — 35,8 тис. ос. Другою у рейтингу посідає Київська область — тут працює 31 тис. ос. в аграрній сфері. Третє місце поділяють Черкаська та Вінницька область з 30 тис. фахівцями, пише kurkul.com.

Найбільший приріст аграрних спеціалістів за  ІІ квартал цього року виявився в Івано-Франківській області — 30,4% відносно того ж періоду 2017 р. Трохи менше у Волинській — 19,1 %. У Львівській області приріст склав 5,3% від аналогічного періоду 2017 р.

Дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

 

Соя поза загрозою: як врятувати врожай

З вересня виробники сої, які працюють на експорт, можуть зітхнути з полегшенням: Президент Петро Порошенко нарешті підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур».

Довгождане скасування так званих «соєвих правок» означає можливість отримати компенсацію ПДВ для експортерів, які вирощують олійні самостійно. Тому сьогодні аграрії з подвійним завзяттям беруться за збір врожаю.

Умови сезону 2018 були не надто сприятливими для вирощування сої: часті зливи та перепади денних і нічних температур призвели до неоднорідного дозрівання посівів і розвитку грибкових хвороб. Тому у великій кількості випадків «врятувати» врожай може лише десикація.

Досвідчені аграрії зазвичай віддають перевагу контактним десикантам на основі диквату. Вони підсушують надземні частини рослини, але при цьому не попадають у коріння чи насіння культур. Диквати швидко діють, зберігають властивості зерна та навіть покращують його масличність і классність. Крім того, препарати на основі диквату мають фунгіцидну дію, яка запобігає розвитку та поширенню хвороб і псуванню сої під час зберігання. Не останню роль має й формуляція: вона повинна бути стійкою до знесення з поверхні рослин. Цим характеристикам відповідає препарат Десикант (дикват дибромід, 150 г/л). Висока якість діючої речовини, виробленої у Швейцарії, разом з унікальною формуляцією з обтяжувачем крапель забезпечують швидку і надійну дію, яка проявляється вже за кілька годин. Крім того, препарат контролює білу гниль, від якої особливо потерпають посіви сої в цьому році. При цьому Десикант швидко розпадається на нетоксичні сполуки, тож є безпечним для використання як у насінницьких, так і промислових посівах.   

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Як вирощують устриць на єдиній в Україні фермі

Устрична ферма знаходиться на одному з найчистіших лиманів  - Тілігульському. Всього за рік тут вирощують близько 17 тонн двостулкових, які потім відправляються в ресторани і супермаркети. А забезпечують роботу ферми всього шість співробітників, в тому числі і аквалангісти, пише "Сегодня".

З метою безпеки тільки вони і власник ферми Андрій Пігулевський знають точне розташування їх "колонії" устриць: мішки з молюсками зберігаються на дні лиману і майже нічим себе на поверхні не видають.

Місце вибрано не випадково, адже поблизу немає ні промислових підприємств, ні інших великих джерел забруднення.

"Для устриць каламутна вода чи ні - не має значення. Куди важливіше, наскільки з хімічної точки зору вода чиста. Необхідно, щоб не було поруч ніяких виробництв, викидів у водойми та іншого", - пояснюють нам на фермі.
Тут вирощують вид Crassostrea gigas, який більш відомий під назвою "гігантська устриця". Цей вид найпопулярніший серед гурманів: його вирощують в Японії, Франції та США, на нього припадає абсолютна більшість всього світового устрицівництва. Молюски відрізняються між собою, в першу чергу, регіоном вирощування, адже смак кінцевого продукту залежить від води, в якій вони перебували. Тобто устриця з тихоокеанського узбережжя буде відрізнятися за смаком від середземноморської або чорноморської, але все одно залишиться Crassostrea gigas.

5_03

Мальків устриць - спат - наші закуповують у французькому розпліднику.

"Незалежності поки що немає, але ми працюємо над цим. Думаємо, в найближчі кілька років ми приємно здивуємо всю країну", - говорять співробітники.

На Тілігульський лиман мальки приїжджають розміром з нігтик. "Малюків" поміщають в спеціальні пластикові мішки. Якщо обстановка сприятлива, вони спокійно ростуть.


"Найголовніший наш шкідник - температура. Лиман досить сильно прогрівається, і часом тільки на глибині є можливість вирощувати устриць - там, де температура не вище +20 ° C. Також, безумовно, небезпечні і рапани (вони харчуються устрицями і мідіями. - Авт.)", - пояснюють нам на фермі.

А ось холоду молюскам нашкодити не повинні: лиман не промерзають до дна, а їм для життя досить і +2 ° C.

Але далеко не всі в цьому процесі просто, як здається на перший погляд. У разі захворювання або попадання в черепашку стороннього мікроорганізму двостулковий тут же гине, тому перевіряти їх "колонії" доводиться часто. Аквалангісти проробляють цю роботу кілька разів на тиждень.Якщо все в порядку і молюск не помер від перегріву, бактерій і не став жертвою агресивних рапан, то вже через 16 місяців він доростає до стандартного розміру і його можна готувати до подачі на стіл. Після підйому на поверхню устриць відправляють на очистку. Протягом доби в спеціальній очисній системі з черепашки вичищають все зайве: пісок, залишки їжі і продукти життєдіяльності молюска.Як не дивно, устриці спокійно обходяться без води і спокійно витримують транспортування при температурі 2-7 ° C протягом десяти днів.
Вирощування устриць за 16 місяців вважається дуже хорошим результатом, адже в інших регіонах до стандартного третього розміру (чим менше номер, тим крупніше молюск) устриця зростає від трьох до п'яти років. На фермі кажуть, що справа в живильному середовищі: в Тілігульському лимані зміст фітопланктону - природного корму устриць - в рази більше, ніж біля берегів Середземного моря або Атлантики.

Трохи відрізняється і сама технологія вирощування.

"Є кілька варіантів. В одному з них, коли устриця зростає три-чотири роки, вона постійно знаходиться на лінії припливу і під час відливу залишається без харчування, тому зростає трохи повільніше", - пояснює нам Ксенія Нестеренко.

Однак в цілому технологія устричних господарств в світі схожа і зводиться до того, що двостулкових необхідно відправити спати в морську воду і стежити, щоб їх не вкрали і вони не загинули.

Сьогодні в світі вирощуванням устриць займаються як невеликі господарства, на кшталт української ферми, так і величезні агроімперії, які пережили кілька поколінь власників. Крім того компанії займаються виловом диких устриць, збираючи молюсків ковшем з дна морів. Вони не годяться для вживання в сирому вигляді, зате використовуються в кулінарії.

Як літня спека вплине на врожай овочів та фруктів

Проте загалом, кількість та якість врожаю овочів та фруктів буде задовільною. Про це УНН повідомили у коментарі спеціалісти відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

“Достатня кількість сонячного сяйва, звичайно, сприяє утворенню великої кількості цукрів у плодах. Хоча кількість врожаю і не дуже оптимістична, але якість овочів і фруктів дуже гарна: винограду, кавунів, буряків”, — зауважили агрометеорологи.

Щодо капусти, то через суху погоду, за словами фахівців, вона втрачає свою якість — стає сухою. Із коренеплодами ситуація також не дуже добра, оскільки, починаючи з квітня фіксувалися дуже високі температури ґрунту.

“Розігрів ґрунту на глибіні 10 см до 25 градусів і вище призводить до припинення або уповільнення наростання маси кореня. Але все залежало не лише від температури, але й наявності вологи. Там, де була волога, там все нормально. Загалом, урожай цукрових буряків буде не гіршим, ніж минулого року, можливо навіть, і кращим. А от морква вродить не дуже добре”, — прогнозують спеціалісти.

Якщо ж розглядати ситуацію в цілому, то великих втрат врожаю через спеку та посуху не прогнозується.

Як повідомили у відділі агрометеорології Укргідрометцентру, врожай зернових цього року менший за минулорічний через температурні стреси у квітні та травні, але він є середнім, якщо порівнювати показники останніх п’яти років.

Валовий збір ранніх зернових також не поганий, зокрема хліба. Хоча картину трохи зіпсували дощі у липні, коли тривав період збирання у багатьох областях. Це вплинуло на якість зерна — зібрано менше продовольчої пшениці, ніж очікувалося, але ситуація не катастрофічна. Більше того, очікується гарний врожай кукурудзи та соняшнику, що виступатиме компенсатором.

У чому небезпека скасування мораторію на продаж землі Конституційним Судом

Таку думку висловив керівник групи радників прем’єр-міністра України Іван Міклош, коментуючи подання народних депутатів до КСУ щодо скасування мораторію на продаж землі.

За його словами, через заборону на продаж землі 7 мільйонів власників можуть її здавати лише у оренду за дуже низькими цінами, чим порушуються їхні права.

"Суд може постановити виплатити їм компенсації, що небезпечно для держави з фіскальної точки зору", - заявив Міклош.

У той же час він виступає за якнайшвидше скасування мораторію на продаж землі, що, на його думку, пришвидшить розвиток регіонів та малого і середнього бізнесу в Україні.

"Коли власники не можуть нічого зробити зі своєю власністю, в тому числі продавати, то це ненормально. Про це вже сказав Європейський суд з прав людини, що це проти прав людини. Я згоден з тими, хто каже, що коли буде відкрито ринок землі, то це стане одним з найбільших потенціалів для розвитку регіонів, для створення малого та середнього бізнесу. Фермерства практично не існує сьогодні в Україні – тільки великі агрохолдинги. З будь-якої точки зору – з юридичної, економічної, з точку зору прав людини – мораторій треба скасовувати", - підкреслив експерт.

Джерело: prm.ua

Агроном вивів стійку до іржі пшеницю і отримав за неї міжнародну премію

За останні 6 років Всесвітня продовольча премія за польові дослідження стала головним визнанням у світі молодих сільськогосподарських вчених у віці до 40 років, пише agroday.com.ua.

З 1986 року вона вручається вченим агрономам за підтримки фонду Рокфеллера за внесок у підвищення якості, кількості і доступності продовольства в світі.

Премія названа на честь Нормана Борлоуга, Нобелівського лауреата «батька Зеленої революції» в Мексиці в 40-х роках минулого століття. Борлоуг схрестив місцеві сорти пшениці з карликовими японськими сортами, вивівши безліч нових сортів, стійких до вилягання. Таким чином, за 15 років урожайність зернових в Мексиці зросла в 3 рази.

В кінці 1960-х років врожайність зернових також подвоїлася в Індії і Пакистані, за рахунок відправленого туди насіння, виведеного Борлоугом.

Нинішній лауреат Всесвітньої продовольчої премії є дослідником патологій рослин в лабораторії Міністерства сільського господарства США в університеті Міннесоти. Його робота, спрямована на запобігання втрат врожаю зернових, присвячена стійкості пшениці та ячменю до іржі стебла і листя.
За останні 10 сезонів Рус досліджував від 40 000 до 80 000 типів інфекцій зернових для розробки нового стійкого генома пшениці. Його робота привела до випуску декількох успішних сортів, стійких до іржі, включаючи Linkert в США, NARC 2011 у Пакистані і Kingbird в Ефіопії.

На додаток до цього, Рус є автором і співавтором 75 наукових статей про генетику стійкості пшениці до стеблової іржі.