178171

Скільки заробляють на вирощуванні креветок

Тобто, кожне євро доходу буде приносити підприємству майже 19 центів чистого прибутку. Про це повідомили аналітики компанії «Pro-Consulting», пише landlord.ua.

Для створення такого господарства будуть потрібні фінансові кошти в сумі €330 тис.
«Придбання та налагодження обладнання для ферми займе 45% загального бюджету», — наголошують аналітики компанії «Pro-Consulting».

Як зазначають аналітики «Pro-Consulting», інші кошти підуть на проектування і узгодження проекту — 12,3%; спорудження виробничого приміщення — 10,1%; оборотний капітал для початкового періоду діяльності — 9,6%; доставку і монтаж обладнання — 8,5%; прокладку інженерних комунікацій — 3%; покупку землі — 3%; першу закупівлю мальків — 0,9%.

«Найдорожчою і головною частиною проекту є установка замкнутого водопостачання. Завдяки їй, ферма не буде залежати від зовнішнього середовища і зможе вирощувати креветки, які по корисності і смаковим якостям не відрізняються від виловлених креветок у відкритому морі», — заявили в компанії.

Фахівці повідомили, що споживання морепродуктів українцями зростає.

«В останні роки наші співвітчизники стали вживати їх на 30% більше і придбали в 2017 році близько двох тисяч тонн», — наголошують у компанії «Pro-Consulting».

На думку аналітиків, креветкові компанії  мають право на існування, адже вигоди такого підходу вже оцінили аграрії азіатських країн.

«Перевага полягає в тому, що виробництво на фермах не залежить від примх природи. Підопічним не загрожують ні зміни екологічної обстановки, ні хвороби, ні хижаки. Немає ніяких труднощів з тим, щоб отримати вилов», — повідомляють у компанії.

Як зазначають аналітики, у даний момент 40% креветок, які продаються у світі, вирощені в штучному середовищі.

«Завдяки розвитку технологій, зовсім не потрібно бути морською державою, щоб виробляти морепродукти. Можна просто створити спеціальні ферми, на яких і вирощувати корисних морських тварин», — заявили у «Pro-Consulting».

Українці створили мікроферму для офісу та дому

Для реалізації проекту необхідно 200 тис. грн, пише kurkul.com.

Cyber Ponic One — рішення, що об’єднує в собі пристрій для вирощування і платформу для експериментів і колаборації. Це компактна мікроферма на базі ультрапоніки, світлодіодного освітлення із змінним спектром, розумних датчиків та інтелектуальної системи керування. Саме на цих базових складових будуватимуться майбутні автоматизовані мегаферми для забезпечення їжею населення планети.

«Справжні інновації народжуються на перетині декількох дисциплін. Наш проект об’єднує в собі біологічні аспекти культивації рослин, технології інтернету речей та машинного навчання, а також соціальні та технічні аспекти колаборації людей над однією спільною метою. Саме тому Cyber Ponic One — це не черговий пристрій типу «посадив і виросло». Це, в першу чергу, інструмент для взаємодії та автоматичного пошуку найоптимальніших умов для вирощування. Ці умови вираховуються з колективного досвіду усіх користувачів і постійно вдосконалюються. Cyber Ponic One — це інструмент досягнення синергії», — каже винахідник проекту Андрій Яремич.

За 2 роки з моменту представлення першого робочого прототипу Cyber Ponic команда реалізувала роботу над кількома варіантами корпусів, вдосконалення технічних вузлів, перевірку та підбір електронних компонентів.

Був створено повноцінний демонстраційний зразок, з яким команда в жовтні 2017 р. брала участь у міжнародній виставці CannaBizz у Варшаві, де отримала безліч позитивних відгуків від експертів, пропозиції щодо співпраці.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Запорізький аграрій заклав великий кизиловий сад

Ідея посадити дерен прийшла спонтанно. Садів із традиційних культур у Запорізькій області вистачало, тому фермер шукав те, чого в інших не було.

Після роздумів вирішив зупинити свій вибір на деренові. Найбільше сподобалося фермеру те, що цю культуру у промислових масштабах в Україні ніхто не вирощує, пише superagronom.com.

Перший сигнальний урожай кущі дали в перший же рік після посадки. Проте ягода не так відома, тому й попиту на неї особливої ​​немає. Фермер знайшов вихід — всю свою продукцію здав на переробне підприємство в Дніпрі, де з неї готують джеми, варення, компоти. У такому вигляді дерен продається чудово. Збут налагодили через магазини екопродукціі.

Минулої осені у фермерському господарстві зібрали перший промисловий урожай — 5 т ягід із 9 тис. кущів. Плодоносять ще не всі рослини. Цього року прогнози на урожай більш оптимістичні.

 

Капуста в Україні подорожчала майже на чверть

За даними щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти», тільки з початку поточного тижня фермерам вдалося підвищити ціни на капусту майже на чверть.

На даний момент відвантаження капусти ведуться по 4-4,5 грн/кг (0,12-0,14 євро/кг). Для порівняння, ще в кінці попереднього робочого тижня виробникам не вдавалося укладати угоди дорожче 4 грн/кг.

В результаті такого подорожчання ціни на зазначену продукцію в Україні вже в 1,8-2 рази перевищують минулорічні на аналогічний період. Більше того, гравці ринку очікують нового стрибка цін вже на наступному тижні. Свою думку вони аргументують досить активним попитом на капусту. Більш того, ряд господарств прийняли рішення тимчасово призупинити реалізацію в очікуванні подальшого зростання цін, через що пропозиція на ринку істотно скоротилася.
 

Ваш вибір 'Подобається'.

Ціна на свинину живою вагою поповзла вгору

Так, якщо попередні три тижні ціна на свинину живою вагою «тупцювалася» на рівні 44,5-46 грн/кг, то під час торгів минулої п’ятниці планові позначки піднялися на 0,5-2 грн/кг. Тож середньоринкова ціна додала 3% у порівнянні з 9-м тижнем та перевищила 47 грн/кг. Про це повідомляє прес-служба Асоціації "Свинарі України".

Очікування постачальників товарних свиней справдилися, тож представники м’ясопереробної галузі цього тижня закуповували живець по 46-47,5 грн/кг. Вони зазначили, що звучали пропозиції і за вищою ціною (48 грн/кг). Однак, «де факто» за такою ціною закупівлю здійснювали епізодично. Згідно з відгуками м’ясопереробників такий рівень цін для цього періоду та рівня активності реалізації надто високий. Як наслідок, деякі з операторів або скоротили обсяги заготівлі, а зовсім її припинили, перейшовши на закупівлю свинини в елементах у інших постачальників або на власні морожені запаси.

Окрім обмеженої пропозиції свиней забійних кондицій, стимулом для підвищення цін цього тижня були очікування кращої торгівлі у період святкових вихідних. Проте в активізацію збуту в святкові дні вірять лише незначна кількість операторів, а їх оцінки щодо приросту об’ємів реалізації досить «скромні» — плюс 5-15%. Додатковим чинником підтримки висхідного руху цін у кінці минулого тижня слугували погодні умови, які ускладнили логістику закупівлі для м’ясопереробників: деякі з них були змушені купувати товарне поголів’я у виробників, які розташовані найближче, проте за вищою ціною.

Щодо того, чи переросте цей стрибок у сталіший висхідний рух, який триватиме до Великодня, м’ясопереробники одностайних прогнозів не мають. Так, частина з них вважають, що ціна з наступного тижня має послабитись у відповідь на зниження обсягів реалізації. Решта розділяє гіпотезу стабілізації та незначної позитивної волатильності упродовж березня. Озвучені очікування щодо цін напередодні Пасхи також суттєво відрізняються та коливаються в межах 48-52 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

МінАПК майже рік працює без керівника, що знижує якість його рішень – нардеп

Парламент через 9 місяців після подачі заяви не прийняв відставку міністра Тараса Кутового, а його заступник не має належного обсягу повноважень.

Про це в ході XI Молочного конгресу заявив нардеп Сергій Лабазюк, пише ГолосUA.

«У нас немає міністра аграрної політики та керівника профільного Комітету Верховної Ради. Перший заступник міністра аграрної політики Т. Кутового, який подав заяву про відставку, просто виконує функцію керівника, виконуючий обов'язки. Але Рада ще не голосувала за відставку Кутового і тому у заступника міністра повноважень в рази менше, ніж треба. Рада не проголосувала, тому що грається в політику, але як в такому випадку може працювати міністерство?», - описав ситуацію він.

На цьому ж обговоренні проблем галузі з'ясувалося, що роботу Мінагрополітики представники підприємств молочної галузі оцінюють негативно. 93,7% виробників молока виступили проти нинішніх програм державної підтримки аграрної галузі.

У голосуванні брали близько 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників 280 провідних молочних ферм України.

Одна з причин такого ставлення до держпрограм – це спроби чиновників одержати хабара, що також з'ясувалося в ході голосування.

На питання: «Чи стикалися ви з випадками корупції при розподілі держдотацій?» 57,11% опитаних відповіли «так», 42,11% відповіли «ні».

Зокрема, на запитання «Чи підтримуєте ви нинішній порядок розподілу коштів держпідтримки в сільськогосподарській галузі на 2018 рік?» «так» відповіли лише 6,85% учасників опитування, а 93,15% відповіли «ні».

На запитання «Як ви оцінюєте роботу МінАПК?» 5,56% опитаних заявили, що «відмінно», 19% - «задовільно»; 75% - «погано».

Нагадаємо, що на 2018 рік Кабмін виділив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн, у 2017 році це була сума у розмірі 5,5 млрд грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.