Скільки заробляють українці на полях у Польщі

Але не працювати. Але це нікого не зупиняє - у літній сезон українці заполонили польський ринок праці, повідомляє  Страна.ua.

Хоча офіційно працювати в країні ЄС з одним лише біопаспортом не можна - потрібна робоча віза і дозвіл на роботу, в Польщі роботодавці часто заплющують очі на відсутність необхідних документів в українців.

Польський ринок потребує дешевої робочої сили, і саме Україна - головний її постачальник. Місцеві чиновники визнають, що якби не українці, польська економіка просто б зупинилася. Хоча багато поляків незадоволені таким станом справ, бо українці збивають їм зарплати.

Зараз в Польщі працює близько 1,5 мільйона українських заробітчан, а до кінця року тут чекають ще півмільйона українців. Виїзду людей на заробітки до сусідньої країни сприяє непроста економічна ситуація в Україні.

У Польщі після введення безвізу українським заробітчанам підняли зарплати в середньому на 30%. Якщо в травні працівники з України отримували 9 злотих на годину (64 грн), то зараз, за ​​даними агентств з працевлаштування, 12 злотих на годину (86 грн).

У літній період в особливій ціні сезонні працівники, які допомагають аграріям на полях. Зараз на сезонні роботи в Польщі шукають працівників з України на зарплату 2,4 тис злотих (17 тис. грн). Раніше вони отримували близько 1,8-2 тис. злотих (13-14 тис. грн).

На збільшення зарплат заробітчанам вплинуло кілька факторів. По-перше, піднялася мінімальна зарплата і погодинна оплата в цілому в Польщі. По-друге, почалися сезонні роботи, зокрема в агрогосподарствах. І тут поляки воліють наймати українців, навіть нелегально, через соціальну та культурну близькість двох народів.

Польських роботодавців не зупиняють й облави на нелегальних працівників з України, які час від часу влаштовують місцеві чиновники. У разі затримання нелегалів роботодавцю загрожує штраф у розмірі до 5 тис. злотих (36 тис. грн).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зростала вартість хліба за роки незалежності України

Про що ми? Сьогодні говоримо про основний соціальний продукт українця – хліб.

Для зручності розрахунку аналітики порталу “Слово і Діло” порахували ціну за 1 кг хліба. При цьому варто враховувати, що маса однієї буханки залежно від стандартів виробника може коливатися від 0,7 до 1,4 кг. Отож за роки гіперінфляції, а точніше з 1992-го по 1996-й, ціна на 1 кілограм житнього хліба зросла з 1,5 до 15,9 тис. куп.-крб. Середньомісячна заробітна плата за цей час збільшилася з 1,532 тис. куп.-крб до 3,208 млн куп.-крб. Тобто, за 4 роки хліб подорожчав у 10,6 тис. разів, а заробітки збільшилися лише приблизно в 2,1 тис. разів.

Із впровадженням чинної національної валюти ціна на цей продукт встановилася на рівні 52 копійок, тоді як середня з/п по країні становила 103,28 грн. Через 5 років, у 2001-му, хліб коштував уже 1,65 грн, а заробіток пересічного українця складав 253,39 грн. Далі зростання ціни дещо сповільнилось відносно інфляції, але це було викликано радше ситуативними факторами. В 2006 році коли середня зарплата по Україні сягала 864,91 грн, кілограм житнього хліба коштував приблизно 1,96 грн.

А от надалі ріст ціни на цей соцпродукт почав потроху наздоганяти темпи зростання зарплат. У 2011-му, коли, за даними Держстату, середня заробітна плата складала 2,297 тис. грн, один кілограм хліба продавали вже по 4,07 грн, а в 2016-му – по 9,89 грн (середня з/п тоді становила 4,362 тис. грн).

Слово і Діло продовжує рубрику, присвячену зростанню цін на основні соціальні продукти і послуги, цього разу в центрі нашої уваги продукт, без якого не обходиться жодна українська родина – хліб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що в Україні реально відбувається з експортом молока?

"Нещодавно говорили про збільшення експорту на 20% чи щось подібне, і я пояснював, чому така аналітика не є аналітикою, і вводить ринок в оману (тоді просто взяли вагу всіх молочних продуктів).

 

ФАО та ЄБРР роблять перерахунок (експорту – ред.) в стандартне молоко через реальні коефіцієнти, на базі того, скільки фактично йде молока на виробництво окремих видів продукції.

Так от, за перше півріччя експорт молочних продуктів зріс на 93,9%!

Чому це відбулося? Передусім завдяки прекрасній світовій кон'юнктурі на масло. Експорт масла з Україні зріс втричі! Завдяки тому, що на виробництво одного кілограму масла потрібно чимало молока, загальні показники такі позитивні. До речі, експорт сиру теж зріс на 21%, однак лишається відносно невисоким. Ми цілком можемо отримати за підсумками року найвищий експорт молокопродуктів з 2013 року, що є позитивним моментом і дає надію виробникам", - зазначає Андрій Ярмак.

"В той же час, в високому експорті масла є одна проблема – певна бомба уповільненої дії. Супутником виробництва масла найчастіше є виробництво сухого молока. А от світовий ринок сухого молока не є навіть наполовину настільки перспективним, як ринок масла. Ціни там лишаються відносно невисокими, а запаси – досить значними.

Отже, цілком імовірно, що ми можемо вийти з сезону "великого молока" з надлишковими запасами сухого молока та з дефіцитом молочного жиру.

До речі, позитив в УМІ та експорті вже впливає на виробництво. Переробники збільшили об'єми виробництва. Особливо приємні показники по закупівлі молока від професійних господарств – плюс 4,2%!

Ще більш приємною є цифра в 72%. Це питома вага професійного молока (молока від сільськогосподарських підприємств) в переробці. Минулого року за перше півріччя було 70%.

Отже, якість теж зростає. А значить ми рухаємося вперед!", - підкреслив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Огірки почали стрімко дорожчати

Про це повідомляє АПК-Інформ: овочі та фрукти.

Наразі тепличний огірок великим оптом уже надходить у продаж по 8-10 грн./кг. Ціни на продукцію відкритого ґрунту стартують від 6 грн./кг.

За словами галузевих експертів, підвищувати ціни на огірок українським господарствам вдається, перш за все, за рахунок досить обмеженої пропозиції.

Вибірки ґрунтового огірка досить малооб'ємні через спеку. Водночас поставки тепличної продукції також невеликі, оскільки до реалізації огірка другого обороту поки приступили поодинокі комбінати.

Варто відзначити, що сьогодні ціни на огірок на українському ринку варіюються фактично в тому ж діапазоні, що й і аналогічному періоді рік тому. Проте багато гравців ринку не виключають подальшого подорожчання за умови збереження сьогоднішніх темпів збуту.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна вчиться оцінювати продовольчі втрати і харчові відходи в рибному господарстві

Про це повідомили у прес-релізі ФАО.

Глобальний процес щодо скорочення продовольчих втрат і харчових відходів вздовж усього виробничого ланцюжка тепер і в Україні, де цього тижня проходить навчальний тренінг для представників сектору рибного господарства і аквакультури.

Експерти з Департаменту рибного господарства ФАО в Римі (Італія) проводять в Києві семінар для фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної академії, Національного університету біоресурсів і природокористування, а також Київського національного торгово-економічного університету.

Учасники семінару будуть вивчати нові методики оцінки продовольчих втрат і харчових відходів у секторі рибного господарства і аквакультури. Метою семінару є підвищення кваліфікації серед національних експертів країни, що послужить основою для подальшої роботи Державного Агентства Рибного Господарства України в у вище зазначеній проблематиці.

«Післяпромислові втрати риби є серйозною проблемою, яка постає перед більшістю дистриб'юторів по всьому світу», – розповідає Естер Гаррідо Гамарра, технічний експерт ФАО з рибного господарства. «Для запобігання втрат необхідно якнайкраще зрозуміти причини їх виникнення. Дуже важливо, щоб всі учасники розрізняли глибинні причини втрат, перш ніж перейти до методології оцінки. Тільки таким чином ми зможемо проводити заходи по ефективному та сталому скороченню продовольчих втрат та відходів».

За останні роки тема продовольчих втрат і харчових відходів набуває все більш важливого значення як в державному, так і в приватному секторах глобальних продовольчих систем. У зв'язку з тим, що втрати і відходи впливають на продовольчу безпеку, а також на місцеву і національну економіки, у всьому світі відбуваються безліч ініціатив.

«Наша компанія, як представник соціально відповідального бізнесу і активний учасник ініціативи SAVE FOOD, регулярно робить свій внесок в мінімізацію відходів харчової промисловості», – коментує Ірина Мірошник, керівник компанії Immer Group  «Укрпластик». «Використання інноваційних технологій для виробництва гнучкої упаковки може значно продовжити термін зберігання продуктів і зберегти їх харчову цінність. Важливо зазначити, що завдяки використанню правильної упаковки можна запобігти до 50 відсотків втрат, пов'язаних зі псуванням харчових продуктів».

Скорочення втрат продовольства і харчових відходів є одним з основних стратегічних напрямків діяльності ФАО. Просування сталого рибальства відображено в таких документах як Кодекс ведення відповідального рибальства та Добровільні керівні принципи забезпечення сталого маломасштабного рибальства.

Аналіз стану рибного господарства і аквакультури в Україні, проведений у 2016-17 рр., та консультації з провідними фахівцями у галузі виявили необхідність підготовки групи українських експертів, які зможуть розповсюджувати свій досвід у майбутньому. Мета полягає в передачі технічних знань про втрати і відходи в галузі рибного господарства національним експертам, держслужбовцям і студентам.
 
ПРО ІНІЦІАТИВУ SAVE FOOD (ЗБЕРЕГТИ ПРОДОВОЛЬСТВО)

SAVE FOOD –  глобальна ініціатива щодо скорочення продовольчих втрат і харчових відходів, спрямована на впровадження інновацій, сприяння міждисциплінарного діалогу і стимулювання дискусії з метою пошуку рішень щодо скорочення втрат і відходів вздовж усього виробничого ланцюжку «від поля до вилки». ФАО і компанія "Мессе Дюссельдорф" налагоджують співпрацю з донорами, двосторонніми та багатосторонніми установами та фінансовими інститутами і приватними партнерами, в тому числі з пакувальної промисловості, з метою розробки та здійснення програми по скороченню обсягів продовольчих втрат і харчових відходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Баштанський сирзавод випускатиме чеддер

Цей вид сиру дуже поширений в Англії, США та Канаді.

Про це повідомила прес-служба «Молочного альянсу».

Виробляється сир виключно з коров’ячого молока у брусках вагою близько 5 кг. Смак його кислувато-гострий, а консистенція – ніжна. Чеддер у розрізі швидко висихає, тому розрізати його необхідно безпосередньо перед вживанням.

Сир чеддер добре плавиться, тому його можна використовувати як закуску, так і додаючи до різноманітних страв. Англійські гурмани смакують такий сир у поєднанні з гірчицею, бананами, сидром та неміцними винами.

Довідка:

Група компаній «Молочний альянс» об'єднує Пирятинський, Баштанський, Городенківський, Тростянецький, Новоархангельський сирзаводи, Золотоніський маслоробний комбінат, збутові підприємства «Еталонмолпродукт» і торговий дім «Еталон».

Підприємства холдингу виробляють молочну продукцію під ТМ «Пирятинъ», «Славія», «Яготинське» і «Яготинське для дітей», «Здорово!», «Злато край».

Сири під ТМ «Пирятинъ» виробляються як на Пирятинському сирзаводі, так і на Баштанському сирзаводі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview