182818
178171

Скільки заробляють в Україні на делікатесах

Українці за 10 місяців минулого року, за даними Державної служби статистики, з'їли ікри майже на $13 млн, що на 12% більше, ніж в попередньому році і відповідає 1470 тоннам, пише НВ.

Виробництвом чорної ікри, яке колись було не тільки дорогим бізнесом, а й невідомим. Адже в Україні не було ні фахівців, ні технологій для виготовлення чорної ікри, каже Юрій Яременко, генеральний директор сільськогосподарського підприємства Bester. Однак, за останні роки цією справою вже зайнялося близько десятка компаній.

Прибуток від їстівного чорного золота можна отримати тільки через 5 років.

"Ми вже 5 років займаємося цим, але поки що вкладаємо кошти постійно і не можемо до нуля дійти. Думаю, і в наступному році не дійдемо. Адже за 5 років ми платили оренду, заробітну плату, виробляли і купували корми, платили за електрику і так далі, і нічого з цього фактично не мали або мали дуже мало. Тобто наші витрати значно перевищують доходи", - стверджує він.

Потужність виробництва досягає 15 кг/доба, в сезон нересту виходить до тонни ікри, яка за кілька годин потрапляє на полиці українських магазинів або експортується в Марокко, Китай, Францію.

Ще одним ризиком цього бізнесу є цінова нестабільність. За словами Антона Яременка, директора сільськогосподарського підприємства Bester, ціна ікри, як ціни на нафту, постійно змінюється: "З'являються нові ферми, вони демпінгують. Пропонують такі ціни, щоб просто все продати і закритися. Тому ціни постійно змінюються".

Зараз вартість вишуканого делікатесу для українців стартує від 16 до 30 тис. грн, а при цьому для європейських покупців – від $1 тис.

Бізнес-арена делікатесів активно розширюється. Зокрема, на ринку з'явилися хамон і прошутто, які виготовляються в італійських традиціях.

"Базові речі повністю взяті звідти. Ми прагнемо, щоб це було схоже на італійські аналоги. Але є своя специфіка, тому що у нас сировина трохи відрізняється від італійської. Підхід відрізняється трошки. Якась специфіка є, яка накладає свій слід. Тому сказати, що це повністю копія, не можна", - розповідає Сергій Чучков, партнер компанії Ham.Lo.

Також виробництво хамону і прошутто є продукцією з додатковою вартістю, 40% рентабельності. Прибуток від такого продукту можна отримати швидше, ніж від ікри, всього за 12 місяців. Крім того, за ціною хамон і прошутто конкурують лише між собою.

"За ціною ми конкурентні, плюс – оптимізується логістика для наших споживачів. Можливо, ми не конкурентні з неофіційними імпортом", - додають в Ham.Lo

Хоч делікатеси і культура їх споживання ще не дуже розвинені в нашій країні, однак попит на них – це тренд і гарантія якості, стверджує Володимир Ярославський, бренд-шеф Good Wine.

"Йде велика комунікація з шефами. Не тільки прайм-сегменту, а й звичайного. Наприклад, той же ринок Столичний направляє шефів до виробників, які для себе, через якісь життєві причини, стали вирощувати органічні продукти або продукт, які не використовують ніяких прискорювачів росту, або роблять продукт без консервантів", - підсумовує він.



Новим незвичайним способом вирощують корів на Волині

Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U—LEAD з Європою» і Мінрегіону України, пише volynnews.com

Так, в Поворської об'єднаної територіальної громади інвестор організував підприємство, де худобу випасають так званим безприв'язним способом — тварини круглий рік пасуться в полі, ночуючи при цьому в польових кошарах.

Безприв'язний спосіб — найпоширеніший спосіб утримання худоби в США і Європі. У США так утримують 85% великої рогатої худоби. Фахівці вважають, що безприв'язне утримання ВРХ зменшує трудовитрати, підвищує потенціал продуктивності тварин завдяки тому, що їх селять в максимально природні умови. Сьогодні в європейських країнах безприв'язне утримання ВРХ на підстилці є обов'язковою умовою, щоб отримати сертифікат екологічно чистої продукції.

На підприємстві вже працює 15 чоловік з Поворської ОТГ, причому вони оформлені офіційно, тобто, податки йдуть в громаду. Пастух, наприклад, отримує 4500 грн і премії за збільшення у вазі худоби тощо.

Тварини пасуться на територіях з так званим самосівом, худоба охоче їсть траву і дрібні гілки кущів. Уточнюється, що на Волині безприв'язним способом вирощують кілька порід, наприклад, Волинську м'ясну.



Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини

Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Це стало результатом роботи технічної місії Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина щодо оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини, які працювала в Україні наприкінці квітня 2018 року, повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Турецькі інспектори проводили аудит системи державного контролю за виробництвом яловичини в Україні, а також проінспектували забійні підприємства, які зацікавлені в експорті свою продукцію до Туреччини.

У за результатами цієї роботи, прийнято рішення про відкриття ринку Туреччини для української яловичини.

Робота над погодженням форми ветеринарного сертифіката на експорт української яловичини до Республіки Туреччина наразі перебуває на фінальній стадії.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Верховній Раді для голосування запропонували три земельних законопроекти

Про це на сторінці у Facebook повідомив заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, передає AgroPolit.com.

Зокрема, комітет просить уряд розглянути у першому читанні наступні законопроекти:  № 7118 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об'єднаних територіальних громад, № 8121 Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству, № 6049-д Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, № 7060 Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності.

Відповідні листи з проханням підтримки були надіслані до всіх керівників депутатських фракцій і груп.

Зазначені проекти Законів стосуються питань щодо:
- передачі сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад повноважень з розпорядження землями державної власності в межах їх території;
- врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств;
- визначення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення;
- спрощення процедури доступу громадян до земельних ресурсів, які виявили бажання створити або розширити сімейне фермерське господарство.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вітчизняна агрокомпанія переходить на безвідходне виробництво при переробці соняшнику

Про це повідомляє прес-служба компанії, пише agravery.com.

«Під об'єкт нами вже виділена земельна ділянка розміром в 0,35 Га, який розташований на території олієпресового заводу. Таким чином ТЕС буде знаходиться в безпосередній близькості до сировинної бази, існуючих мереж і свердловини з необхідним для ТЕС дебетом води. Плюс до всього вищесказаного, ми вже передбачили наявність кваліфікованого персоналу для забезпечення працездатності ТЕС», — йдеться в повідомленні.

За інформацією, електростанція буде працювати на лушпинні соняшнику. Компанія у процесі переробки соняшнику отримує досить великий відсоток відходів лушпиння (близько 14% від всієї маси насіння соняшнику), який раніше вважався відходами.

«Тепер же, нами будуть придбані і встановлені два парових котелень агрегату, паропродуктивністю 16 тонн / год кожен і один конденсаційний парової турбогенератор електричною потужністю 7 МВт, що створить для нас всі умови для виходу на безвідходне виробництво», — говорять у прес-службі.

Загальна вартість проекту буде відома після отримання документації від проектантів. Висока рентабельність проекту обумовлена ​​діючим на Україні до 2030 року законом, в якому затверджена ціна на «зелений» тариф.

«Як результат, по завершенню будівельних робіт, ми отримуємо безвідходне виробництво при переробці соняшнику, вносимо свою лепту у вирішенні екологічних проблем, отримуємо додатковий дохід при продажу "зеленої" енергії і здатність, при необхідності, перейти на споживання виробленої ТЕС енергії всередині підприємств групи», — резюмують в компанії.

Довідка:

Група компаній «Агроліга» (Agroliga Group) об'єднує ряд компаній середнього бізнесу, які працюють в секторі сільського господарства України. Група компаній обробляє 7,5 тис. га землі, розташованої на сході України в Дворічанському районі Харківської області. Основна продукція - соняшник, соняшникова олія, зерно пшениці та ячменю, кукурудза, рапс, гречка і молоко.

 



Як вплине нова нормативно грошова оцінка землі на вартість 1 га

Теґи: 

Нормативна грошова оцінка земель до ринку сільськогосподарських земель має доволі опосередкований стосунок, тому що її показники використовуються виключно для фіскальних цілей — встановлення земельного податку, визначення орендної плати за державні та комунальні землі, справляння єдиного податку 4—ї групи тощо. Про це сказав доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, пише agropolit.com.

Він сказав, що жодних угод із землею за нормативною грошовою оцінкою не проводитиметься, а сама вона не має ніякого стосунку до реальної ринкової вартості землі.

«Для визначення вартості земельних ділянок і проведення транзакцій із ними використовується експертна грошова оцінка, яка визначається спеціально підготовленими фахівцями—оцінювачами», — зазначив експерт.

Ситуацію, коли громадяни протягом місяця не затвердять нормативну грошову оцінку земель, і згідно із законодавством, вона все одно набере чинності, А. Мартин не вважає чимось страшним.

«Це так званий принцип мовчазної згоди, який сам по собі не є чимось страшним. Проте на практиці є одна цікава проблема: Держгеокадастр дерибанить державні сільськогосподарські землі в оренду, але нормативну грошову оцінку для цього мають затверджувати районні ради. Їм ці оборудки із землею не завжди подобаються, тому райради завжди мали певний важіль впливу — не затверджуючи оцінку, по суті, вони заважали Держгеокадастру укладати договори оренди. Зараз, щоправда, вони й без нормативної оцінки дуже часто укладають договори», — сказав А. Мартин.

Також він зауважив, що нормативна грошова оцінка земель проводиться за досить жорсткими методиками — вони не передбачають багато варіантів розрахунку.

«Загалом, якихось законних підстав відмовляти у затвердженні оцінки, якщо вона зроблена за методикою, пройшла експертизу, ради не мають, проте нерідко вони зловживають своїм правом затверджувати оцінку, блокуючи набуття прав на землю. Це пов’язано і з тим, що у складі рад завжди достатньо місцевих підприємців. Якщо після затвердження нової оцінки, приміром, доведеться платити більше податків, ради можуть затягнути прийняття рішення. Я не бачу нічого страшного у мовчазній згоді, але свободи у громад у прийнятті рішень, звісно, буде менше», — наголосив експерт.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.