Скільки заробили аграрії на експорті ячменю

А наступного сезону запаси цих зернових не перевищать рівня 20 мільйонів тонн. Востаннє таке було 34 роки тому! Тож Україна має непогані шанси заробити, нарощуючи експорт ячменю, пише Експрес.

У 2016/2017 маркетинговому році наша країна експортувала 5,35 мільйона тонн ячменю. Це на 21% більше, ніж у попередньому сезоні (4,41 мільйона тонн).

"Урожайність ячменю побила всі можливі рекорди, хоча площі під культурою залишилися не дуже великими - приблизно 2,9 мільйона гектарів, - каже Єлизавета Малишко, провідний експерт компанії "УкрАгроКонсалт". - У 2016/2017 маркетинговому році Україна виробила приблизно 9,5 мільйона тонн цих зернових. А попереднього сезону було 8,3 мільйона тонн. В Україні був зафіксований попередній рекорд експорту цих зернових у 2009/2010. Тоді ми експортували 6,23 мільйона тонн. Після того виробляли й продавали менше", - підкреслює експерт.

Вона також розповіла, скільки заробили виробники ячменю. "Якщо продано 5,35 мільйона тонн, а середня ціна на ячмінь не дуже різнилася протягом усього року й становила 155 доларів на FOB, то вийде приблизно 830 мільйонів доларів. У першій половині попереднього сезону (ячмінь в основному продається в цей період) середня ціна була вищою - 182 долари, тоді виробники заробили 800 мільйонів доларів", - зазначила Єлизавета Малишко.

Найбільше купує наш ячмінь Саудівська Аравія - 2,4 мільйона тонн або 42% від загального експорту. Загалом ця країна імпортує приблизно 70% від усього світового експорту ячменю. На другому місці - Лівія (950 тисяч тонн або 18% від загального експорту). Крім того, ці зернові імпортує Китай (300 тисяч тонн), Алжир (250 тисяч тонн), Йорданія (225 тисяч тонн) тощо.

Також Україна почала займатися експортом пивоварного ячменю (наразі відвантажено трохи більше як 72 тисячі тонн), а також органічного - 11,5 тисячі тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Пасічники обурені закупівельними цінами на мед

Таке зростання експорту тішить Міністерство агрополітики, урядовців, але не виробників. Вони заявили, що цьогоріч готові до протестів, пише Експрес.

"Річ у тому, що більшість пасічників - селяни, 40% із них - старшого віку, - розповідає Віталій Батіг, голова Спілки пасічників. - Вони виробляють мед, але не мають ані часу, ані можливостей реалізовувати його, бо для цього треба занедбати пасіку та їхати з товаром до міста. Цим користуються закупівельники. Вони скуповують мед майже за безцінь. Тримати свій товар, очікуючи кращого покупця, пасічники також не можуть, бо мед втрачає свої корисні властивості. Тому вони віддають його дуже дешево, у середньому по 35 гривень за кілограм", - наголошує він.

За його словами, на ринках і в магазинах ціна меду значно вища. "Але держава ігнорує проблему. Для неї головне - показники експорту. А краще б заохочували українців їсти більше меду. Колись наші пращури з'їдали по 20 кілограмів меду на рік, і були набагато міцнішими, ніж ми. Нині в Україні виробляють приблизно 1,5 кілограма меду на душу населення, але дуже багато йде за кордон. А Інститут гігієни харчування ЮНЕСКО рекомендує кожній людині для нормального функціонування організму споживати протягом року не менше як чотири кілограми меду. Однак до цих рекомендацій наближаються хіба що японці та новозеландці", - зазначає Віталій Батіг.

В Японії мед продають не в магазинах, а в аптеках, і він є обов'язковим у дитячому харчуванні. Щодо Європи, то там найбільше меду їдять у Швейцарії - приблизно 1,4 кілограма на душу населення.

"В Україні в1982 році на кожного припадало 0,3 кілограма меду. Сьогодні ця цифра в Україні зменшилась до... однієї чайної ложки на місяць, тобто до 12 грамів (трохи більше як 150 грамів на рік)! І при цьому ми тішимося експорту меду ,замість того, щоб замислитися: в Японії середня тривалість життя становить 88 років, а ця країна імпортує приблизно 98% меду. Середня тривалість життя в Україні - 64 роки, а ми намагаємося вивезти свій мед, який здатний покращити наше здоров'я, продовжити життя", - підсумовує Віталій Батіг.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочарі отримують одні з найбільших зарплат в області

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Регіональне підприємство запускає новий формат кооперації

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скарб в городі: через каблучку з діамантами проросла морква

Виявилося, що через обручку проросла морква, яку витягла з землі невістка жінки, пише facenews.ua.

Грэмс впустила перстень з пальця, коли полола бур'яни біля свого будинку в вересні 2004 року.

Спроби знайти каблучку виявилися безуспішними, і жінка, нічого не сказавши чоловікові, замовила і почала носити його дублікат. Після цього вони переїхали в інше місто, однак ферма залишилася у власності їхніх родичів.

Коли невістка Грэмс Колін Дейлі знайшла моркву з надітим на неї кільцем, вона показала знахідку чоловікові, і той одразу впізнав коштовність, яка належала його матері.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Закарпатті успішно вирощують ківі

Генріх Стратон - селекціонер, захопився ідеєю вирощувати ківі на початку 90-х років, більш того, методом проб і помилок йому вдалося вивести власний сорт, який за якістю нічим не поступається новозеландському, і навіть перевершує його, оскільки здатний витримувати низькі температури.

Про це пише uzhgorod.net.

Втілювати свою ідею селекціонер почав на ділянці біля багатоповерхівки, а тепер розміри господарства, на якому вирощується морозостійкий сорт ківі, досягає 1.5 га землі за межами міста.

В основному, господарство орієнтоване на вирощування саджанців, їх кожен бажаючий може собі придбати, і, дотримуючись інструкції, почати вирощувати екзотичну культуру на своїй присадибній ділянці або на промисловій плантації. Також невелика частина господарства відведена для плодоношення, міні-плантація служить скоріше як наочний приклад для тих, хто планує займатися вирощуванням ківі для реалізації плодів.

«За саджанцями до мене звертаються з усієї країни, як для вирощування на присадибних ділянках, так і на великих плантаціях. Наприклад, фермер з Прикарпаття недавно закупив у мене 300 саджанців. У таких випадках особисто по можливості приймаю участь в створенні плантації. Також певний інтерес до сорту ківі «Карпат Стратона Валентайн» є вже і за межами України. Так нещодавно один фермер з Молдови звернувся за саджанцями нашого сорту для створення промислових плантацій».

При дотриманні оптимальних умов вирощування та догляду морозостійкого сорту ківі перші плоди можна отримати вже через 3 роки з моменту посадки саджанців, а через 6-7 років збирати врожаї не менше 20 кг з одного куща.

Варто відзначити, що культура ця не вимагає спеціальних добрив і отруйних речовин для захисту від шкідників, тому плоди ківі здатні претендувати на звання екологічно чистих і розкрити весь свій вітамінний потенціал.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview