178171

Скорочення свинопоголів’я «б’є» по забоям

Про це зазначають у аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» із посиланням на дані ДССУ.

Так, згідно з офіційними даними статистики, за перші два місяці 2018-го на забій надійшло 75,2 тис. т свиней, що на 12% менше ніж у січні-лютому 2017-го. «Ця зміна відбулася на тлі п’ятивідсоткового скорочення чисельності свиней у сільськогосподарських підприємствах. Зменшення кількості свиней у промисловому секторі на 193,5 тис. голів (до 3,36 млн гол. станом на 1-ше березня 2018-го) „відгукнулося“ на обсягах пропозиції свиней на забій. Зокрема, бійні та м’ясокомбінати за зиму 2018- го забили менше 700 тис. голів. Це на 87,5 тисяч менше ніж роком раніше. Крім цього, середня жива маса реалізації товарного поголів’я на забій на кілограм поступається показнику аналогічного періоду 2017-го і в середньому по Україні становить 108 кг/гол.», — додають аналітики АСУ.

Проте експерти запевняють, що це — не привід вважати, що Україна залишиться без власновирощеної свинини. «Скорочення обсягів вирощування свиней має менші темпи. За два зимових місяці сільськогосподарські підприємства отримали 82,5 тис. т приростів живої маси свиней — мінус 3,8% порівняно з січнем-лютим минулого року. Водночас, з них на забій направили 91% вирощеного проти понад 98% торік, що слугує позитивним індикатором для галузі. На додачу, статистика зовнішньої торгівлі фіксує суттєвий майже п’ятиразовий приріст імпорту живих свиней до України. Тож вітчизняні свиногосподарства досить активно посилюють племінний потенціал поголів’я за рахунок чистопородних та гібридних тварин, що неодмінно матиме позитивний вплив внутрішнього виробництва свинини», — запевняють в АСУ.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українцям припало до душі грузинське вино

Про це пише УНН з посиланням на Національне агентство вина Грузії.

Перше місце належить РФ. За два місяці поточного року Росія імпортувала 7,4 млн пляшок грузинського вина. На другому місці - Україна. Імпорт грузинського вина Україною за 2 місяці склав 973 тис. пляшок. Замикає трійку лідерів Китай. За два місяці поточного року Китай імпортував 501,2 тис. пляшок грузинського вина. Також повідомляється, що в січні-лютому поточного року Грузія поставила на експорт 10,8 млн пляшок вина в 38 країн світу, перевищивши показники 2017 року на 23%.

Разом з тим вітчизняні експерти попереджають про те, що в Україні зростає кількість псевдоімпортного вина.

Так, згідно з даними Української корпорації з виноградарства і виноробної промисловості "Укрвинпром", близько 30% "іноземних" вин на полицях вітчизняних магазинів - зроблені у нас.

Зазначимо також, що на початку року АМКУ вилучив партію вина, що продавався під виглядом грузинського. На підставі звернення Національного агентства вина Грузії до компанії "KAMYANKA GLOBAL WINE" були застосовані санкції у вигляді штрафу в розмірі 7,1 млн гривень і заборони на продаж імітаційного грузинського вина.

Додамо, що, за оцінками експертів, вітчизняне виноробство має гарні шанси виходу на міжнародну арену.

"Зазначу, що вітчизняне виноробство має гарні шанси для розвитку та виходу на міжнародну арену. У разі державної підтримки цього процесу хоча б на рівні тієї ж податкової політики наша галузь може конкурувати за споживача і з грузинським, і з італійським виробником. Деякі наші вина за якістю вже не поступаються "іноземцям". "Коктебель", наприклад, представляє досить якісні сортові вина "Мерло", "Каберне", "Шардоне". Тому експерти дійсно сходяться на думці, що цей ринок "приречений" на успіх, проте для цього потрібен час і розуміння з боку регуляторів ринку", - зазначила генеральний директор компанії Eastern Beverage Trading Ольга Івушкіна.

В Україні може з'явитись ще одна нішева культура

Про це пише superagronom.com.

«Наша мета — адаптувати культуру до вітчизняних умов вирощування, розробити оптимальну технологію та досягти максимальної урожайності у нашій кліматичній зоні. Тоді кіноа може зацікавити наших агровиробників, ставши ще однією перспективною нішевою культурою», — розповідає Володимир Ільченко, доцент кафедри рослинництва СНАУ.

За його словами, потрібно ще 2-3 роки щоб виділити адаптивну технологію передусім для Лісостепу, адже університет знаходиться саме у цій зоні.

Він зазначає, що науковці мають у роботі декілька різних сортів кіноа, отриманих у рамках партнерської співпраці із зарубіжними колегами. Оскільки в Україні не зареєстровано жодного сорту цієї культури, одним із завдань кафедри рослинництва є визначення найбільш придатних сортів для наших умов вирощування та рекомендація їх до введення у виробництво.

Ваш вибір 'Подобається'.

"Укрзалізниця" заперечує звинувачення стосовно незадовільного відвантаження зерна

Про це повідомив фінансовий директор ПАТ Андрій Рязанцев на прес-конференції в Києві в четвер, передає "Інтерфакс-Україна".

"Протяжність залізничних шляхів в шість разів менше протяжності автодоріг. Однак, за останні чотири роки ми наростили обсяг зернових в загальному обсязі наших перевезень з 40% до 60%",-сказав він.

За словами А. Рязанцева, в січні-лютому 2018 року "Укрзалізниця" збільшила перевезення зерна на 16% - до 6,1 млн тонн, і проблема в подачі вагонів не відноситься до їх, нібито, нестачі.

З 518 станцій навантаження зернових, за даними фіндиректора ПАТ, на 324 вантажать на добу не більше двох вантажних вагонів, затримуючи, таким чином, процес перевезення.

"Укрзалізниця" має намір відмовитися приймати до перевезення менше п'яти вагонів від одного вантажовідправника або станції, додав він.

"Цифри демонструють, що "Укрзалізниця" працює ефективно, не дивлячись навіть на зростання обсягів врожаю. Провокаційні заяви про те, що ми знищили або зупинили експорт, не мають під собою підстав",- констатував А. Рязанцев, коментуючи, зокрема, заяву Української зернової асоціації про незадовільну роботу ПАТ.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Підстав для подорожчання гречки немає

Про це поінформувала завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Боднар.

За її словами, ця тенденція розпочалася ще з червня 2016 року і зберігається досі. Протягом минулого року у роздрібній мережі гречана крупа подешевшала на 25% – з 30,5 грн у січні до 22,95 грн за 1 кг у грудні 2017 року. Станом на січень 2018 року середня по Україні роздрібна ціна на гречку продовжувала знижуватись і складала 22,53 грн за 1 кг.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, аналогічні тенденції спостерігаються по всьому ціновому ланцюгу.

Оптово відпускні ціни на гречану крупу протягом 2017 року знизилися на третину (33%), а середня ціна на неї станом на січень 2018 року становила 18,62 грн за 1 кг.

Найбільше зниження спостерігається в первинній ланці цінового ланцюга – у ціновій динаміці закупівельних цін на зерно гречки. Рівень цих цін протягом 2017 року  знизився на 45%. Станом на січень 2018 року закупівельні ціни на гречку складали в середньому 9,52 грн за 1 кг.

Слід пам’ятати, що цінова ситуація на ринку гречки об’єктивно залежить від пропозиції, яка формується за рахунок внутрішнього виробництва та імпортних закупівель, зауважила Ольга Боднар.

В Україні зростання валового збору гречки спостерігається впродовж останніх трьох років. Сприятлива кон’юнктура на ринку гречаної крупи спонукала сільгосптоваровиробників – переважно фермерські та малі господарства – збільшити площі посіву під гречкою. У 2017 році зібрана площа під культурою у всіх категоріях господарств збільшилася проти 2015 року на 36%, а порівняно з 2016 роком – на 12%. Відповідно валовий збір гречки збільшився торік до 193 тис. т, перевищивши показники 2015 року більш, ніж у 1,5 разу.

Такий обсяг виробництва вітчизняної гречки здатний практично повністю задовольнити внутрішній попит, який складає 170-180 тис. т на рік, зазначила експерт.

На її думку, суттєву роль при формуванні пропозиції та цінової ситуації на ринку гречаної крупи у 2017 році зіграв і імпорт гречки. Його обсяги торік складали 15,9 тис. т, що перевищує показники 2016 року у 3,4 разу. За даними Державної митної служби України, протягом цього періоду 80% гречки завозилося з Російської Федерації. У січні 2018 року левова частка цієї продукції – 72% – імпортувалася з Казахстану. Звідти за місяць було завезено 742 т гречки.

Слід також брати до уваги фактор різниці цін. Вартість 1 т імпорту гречки у середньому за 2017 рік становила 301 дол. США, тобто 8006 грн/т. Закупівельна ж ціна вітчизняної гречки на внутрішньому ринку складала торік в середньому близько 13-14 грн за 1 кг. Таким чином, імпортна продукція складає серйозну конкуренцію вітчизняним товаровиробникам та формує цінову кон’юнктуру внутрішнього ринку, зазначила експерт.

Нарощення обсягів виробництва гречки призвело до збільшення пропозиції на внутрішньому ринку, а це у сукупності із задоволенням внутрішнього попиту за рахунок імпортних поставок зумовило зниження внутрішніх цін на гречану крупу. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, підстав для подорожчання гречки у 2018 році немає, підсумувала Ольга Боднар.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрна конференція "Ризики та протидія шахрайству"

На конференціях «ПроАгро Груп» вже не раз обговорювалася необхідність вибудови корпоративної культури, спрямованої в тому числі на запобігання злодійства і шахрайства. Але з огляду на економічну ситуацію та український менталітет, на самому нижчому виробничому рівні боротьба з шахрайством пробуксовує. Агрокомпанії витрачають значні кошти на боротьбу з окремими проявами проблеми, і успіхи, безумовно, є. Однак, системний підхід в питанні боротьби з шахрайством поки притаманний лише великим компаніям. Керівники дрібних продовжують закривати очі на масштаби крадіжок, лише час від часу проводячи показові рейди і перевірки. Аграрне рейдерство теж стало небезпечним ризиком агробізнесу.

Узагальнивши існуючі ризики шахрайства та успішний досвід агрокомпаній по боротьбі з ними, 5 квітня 2018 року Інформаційна компанія "ПроАгро Груп" проведе IV Аграрну конференцію "Ризики та протидія шахрайству". Спікери заходу - фахівці, які професійно займаються забезпеченням безпеки на агропідприємствах - поділяться своїми поглядами на вирішення проблем шахрайства в галузі. Представники агрокомпаній розкажуть колегам про нові схеми і методи як власне самих зловживань, так і боротьби з ними.

Ось лише основні теми, які планується обговорити в рамках конференції:

Вартість контролю vs вартість ризиків. Як оцінити вигідність?

Важливі індикатори шахрайства в агрокомпаніях. Оцінка обсягів втрат

Бюджетування і планування, управлінська звітність - важливі інструменти для запобігання шахрайства

Аудит і захист земельного банку

Успішний досвід боротьби з рейдерством

Автоматизація контролю в агрокомпаніях різного масштабу

Елементи профілактики шахрайства:

Організація обліку витратних матеріалів та виконаних робіт

Централізація закупівель, тендери

Правильні технологічні карти

Запобігання фальсифікацій ТМЦ

Матеріальне і нематеріальне заохочення

Шахрайство в закупівлях: допоможуть не тільки тендери

Фінансовий моніторинг і аудит діяльності агрокомпанії. Фінансові стандарти

Корпоративна стратегія по боротьбі з шахрайством: основні гальма впровадження

Принципи, закладені в корпоративні процедури, та контроль їх дотримання

Боротьба з шахрайством повинна стати частиною системи корпоративного управління агрокомпанією. Успіх цієї боротьби залежить від бажання керівництва компанії організувати її системно і навіть очолити! І майбутня конференція - гарна можливість перейняти досвід агропідприємств, які успішно борються з крадіжками і шахрайством, що протистоять рейдерству та захищають своє майно.

Чекаємо вас 5 квітня 2018 року в Admiral Hall на Хрещатику на IV щорічній Аграрній конференції "Ризики та протидія шахрайству"!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в Інформаційну компанію "ПроАгро Груп":

тел./факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03

e-mail: [email protected], [email protected]

сайт конференції: http://www.proagro.com.ua/events/risk2018/

Ваш вибір 'Нічого сказати'.