Скорочення сировини підтримує рівень цін на молочні продукти

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Натомість у листопаді Україна поставила молочних продуктів на зовнішні ринки на суму 13,9 млн дол. Це найвищий показник від початку року. Рекордними також були відвантаження масла — 3,8 тис. тонн.

Ціна на екстраґатунок у грудні склала 10,18 грн/кг (з урахуванням ПДВ), що відповідає ціні листопада.

Середня ціна на вищий ґатунок склала 9,40 грн/кг, проти 9,41 у листопаді. Перший ґатунок переробники купували в середньому по 9,10 грн/кг, що на 4 копійки вище ціни попереднього місяця.

В середньому ціна на молоко екстра ґатунку у 2017 році склала 8,89 грн/кг, що на 34% вище середньої ціни минулого року, що відповідає світовим тенденція, та в 1,5 рази вище ціни за останні п’ять років.

Таке зростання стало можливим за рахунок експорту та зростанню цін на молочні продукти у світі, зокрема масла.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині відкрили забійний цех

Про це повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, пише AgroTimes.

За добу цех може обслуговувати 20 голів свиней або 10 голів великої рогатої худоби. Таким чином селяни матимуть змогу отримувати м’ясо, що відповідатиме всім нормам безпеки та якості ЄС, що особливо актуально під час спалахів АЧС.

Загальна вартість цеху – понад 2 млн грн. Він створений за співфінансування грантової програми USAID та підтримки Музиківської ОТГ й департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА.

«Це вже дев’ята офіційна бойня, що функціонуватиме на Херсонщині, і перша бойня сімейного кооперативу, що має сертифікацію такого рівня», – зазначив Олександр Паливода.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Деградація українських ґрунтів набуває загрозливих масштабів

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, пише agropolit.com.

Деградація українських ґрунтів призводить до втрати 20 млрд грн щороку. Наразі площа деградованих ґрунтів на території України ‒ близько 15 млн га і цифра лише збільшується.

На переконання Мартинюка, така тенденція буде зберігатись до тієї пори, поки основною формою землекористування залишатиметься оренда.

«Ми вживаємо системи заходи щодо охорони ґрунтів, зокрема посилюємо контроль з боку Держгеокадастру. Але основні зусилля Держгеокадастру застосовуються до державних земель, а власники паїв не можуть і не мотивовані, що здійснювати такий контроль», ‒ пояснив перший заступник міністра.

Довідково: Науковці відзначають, що найбільше землі постраждали через втрату гумусу та поживних речовин, до виснаження призвело неправильне вирощування рослин, це близько 43%. 39% земель постраждали від переущільнення, а від замулення та утворення кірки — 38% .

Чимала кількість земель отруєна шкідливими речовинами: 11% грунтів насичені радіонуклідами, 9,3% складають ґрунти забруднені пестицидами, 8% ‒ важкими металами. На півночі України велика кількість земель зараження радіонуклідами ‒ цезієм, стронцієм. Щоб відбувся їхній розпад, необхідно, щоб минуло 300 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Термін експлуатації 80% вагонів-зерновозів в Україні перевищує 25 років

В даний час термін експлуатації більше ніж 11 тис. вагонів-зерновозів становить 25-34 роки і ще 2 тис. од. – понад 35 років. Про це «АПК-Інформ» заявив експерт українського логістичного ринку Сергій Кириленко

Він зазначив, що в цілому внаслідок старіння залізничного парку України спостерігається щорічне 10% скорочення обсягів перевезених, і в даний час цей показник не перевищує 2,9 млн. тонн на місяць, що особливо відчутно в піковий період сезону. «І це при зростаючих обсягах експорту сільгосппродукції з України та загальної потреби в 20-23 тис. хоперів на сьогоднішній день, згідно зі статистичними даними, загальний парк вагонів-зерновозів в Україні налічує близько 16 тис. од. При цьому понад 70% знаходиться в розпорядженні державних компаній», - уточнив С. Кириленко.

За словами експерта, на сьогоднішній день логістика України тримається на приватному парку, і якщо в найближчі кілька років не вирішаться проблеми з дефіцитом хоперів шляхом будівництва, купівлі або оренди вагонів-зерновозів, то ситуація може стати дуже плачевною. «Щоб цього не допустити, державі необхідно будувати близько 600-1000 вагонів-зерновозів в рік, це допомогло б проводити заміну техніки по мірі виходу з ладу», - підсумував він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дрони для аграріїв є, тепер треба навчитися ними керувати

Про це на SmartAgroForum розповів Февзі Аметов, співзасновник Drone.ua., пише agroday.com.ua.

“Дрони часто падають. Іноді ми отримуємо в тиждень 30-50 таких звернень. 95% всіх НП – це помилка пілота”, – говорить фахівець.

У пілотів, які проходять навчання, відсоток падінь мінімальний. Але багато хто намагається запустити техніку, навіть не читаючи інструкцію. У 100% при першому такому запуску дрон падає.

Іноді новачки не розуміють, яке навантаження можна дати безпілотнику. “Доходить до того, що на акумуляторах плавляться контакти”, – говорить Аметов.

Разом з тим, експерт звернув увагу, що сьогодні 99% всіх дронів вже можуть застосовуватися у виробничих процесах. Вони мають GPS, можуть знімати і передавати інформацію.

При цьому все більш актуальними стають безпілотники, які можуть вносити ЗЗР та добрива з повітря. Єдиний їх мінус – невелика площа внесення, за один виліт вдається обробити 3-4 га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії заблокували автомагістралі

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Чому ж сільгосптоваровиробники перекрили дороги?

7 грудня 2017 року Верховна Рада України

Відмінила:

  • відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника).

Замінила:

  • автоматичну систему бюджетної підтримки сільгоспвиробників «ручним» розподілом бюджетної дотації.

До чого це призведе?

Сьогодні

  • зниження закупівельних цін на олійні культури;
  • збільшення прибутків монополій, які володіють більшістю олійноекстракційних заводів.

За підсумками 2018 року

  • банкрутство дрібних та середніх сільгоспвиробників;
  • наближені до влади олігархи додатково зароблять від 10 до 16 мільярдів гривень.

Що вимагають представники малого та середнього бізнесу:

  • захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, які прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни;
  • захистити право працівників сільськогосподарських підприємств на гідну винагороду своєї нелегкої праці, адже у разі збільшення податкового тиску аграрії не лише не зможуть втілити в життя плани по збільшенню розміру заробітної плати, але й будуть змушені звільняти працівників, а також зменшувати допомогу, яку вони надають місцевим громадам і соціальній сфері села.

Нагадаємо, що 19 грудня об 11.00 в Українському Домі, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, де будуть прийматися рішення про проведення рішення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Слід нагадати, що аграрні асоціації звернулися до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які попередньо були порушені (під час прийняття низки законодавчих актів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview