Слива очолила рейтинг найбільш експортованих фруктів з України

Про це повідомляє «Інфо-Шувар», з посиланням на дані статистики з міжнародної торгівлі в Україні. Як зазначають в міжнародному інформаційному центрі, за вказаний період на зовні було продано майже 8 тис. тонн сливи на суму $ 6,1 млн, тобто мова йде про абсолютний рекорд за всі роки Незалежності нашої країни. В той самий період яблука було експортовано 7,8 тис. тон, хоча раніше саме цей фрукт вважався безперечним лідером в українському фруктовому експорті.

Як вже повідомлялось, в попередні роки експорт свіжої сливи з України обмежувався 100 тоннами за увесь сезон. Наприклад, в 2016 році країна відвантажила на зовнішній ринок лише 70 тонн сливи.

В 2017 році пік експорту української сливи припав на жовтень, коли на зовнішній ринок було відвантажено майже 4,2 тис. тонн цієї продукції, з яких 3,5 тис. тонн закупила Польща. Загалом, за липень-жовтень 2017 року, в Польщу було відвантажено 6,5 тис. тонн або майже 82% від загального експортного обсягу української сливи.

Лише 7% експорту припало в цьому році на ринок Білорусі, 3% від загального експортного обсягу сливи із України закупили Латвія та Румунія.

Слід зазначити, що Польща вже другий рік поспіль залишається головним ринком збуту для вітчизняних експортерів сливи. До 2016 року майже всю сливу Україна експортувала в країни СНД, зокрема в Білорусь та Росію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бренд Roshen посів третє місце за вартістю в Україні

Теґи: 

Рейтинг "100 найдорожчих брендів України" був складений виданням «Новое время», пише Олігарх.

В сотню найдорожчих в Україні зараховують бренди різних галузей. Так, відкриває першу п'ятірку бренд «Моршинська» вартістю $507 млн. На другому місці Sandora — $312 млн, на третьому місці Roshen — $274 млн. На четвертому місці розмістився бренд Nemiroff вартістю $255 млн, на п'ятому — «Нова пошта» ($255 млн).

Перелік найдорожчих закривають бренди «КЮЗ» ($5,1 млн), «Шабо» ($4,6 млн), Flagman ($4,5 млн), Prom.ua ($4,3 млн), «Водний світ» ($4,2 млн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 тренди в АПК, які будуть актуальними в найближчі роки

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Тарас Висоцький виступив на панельній дискусії «Потенціал сільського господарства України – бачення українського агробізнесу» у рамках виставки AGRITECHNICA 2017, яка проходить у Гановері, Німеччина.

За словами експерта останні 10 років аграрний сектор суттєво виріс, проте в АПК ще залишається 30% нереалізованого потенціалу. Розвиток аграрної галузі генеральний директор УКАБ пов’язує зі швидким технологічним переоснащенням. «Аграрний сектор є драйвером економіки і вже починає створювати стимули для розвитку інших суміжних галузей, наприклад, для розвитку IT, що виробляє експортно-орієнтовані продукти з доданою вартістю. Наприклад, сьогодні на виставці перед семінаром були представлені перші українські розробки smart agriculture. Ці проекти вже отримують сертифікацію для потенційних іноземних покупців. Така тенденція буде продовжуватися», - розповів Тарас Висоцький.

Він виділяє ще один тренд в АПК - детінізацію сектору. На його думку, зміна системи оподаткування, відміна спецрежиму внутрішнього ПДВ та повернення експортного ПДВ призвели до поступового переходу аграрних підприємств, які раніше працювали за готівку, до більш цивілізованих, прозорих форм господарювання. Ці зміни можуть дозволити зменшити політичні ризики України, що в кінцевому рахунку має призвести до здешевлення кредитів. Доступні кошти, у свою чергу, покращать доступ аграріям до технологій та дозволять залучити високооплачувані та висококваліфіковані кадри.

Таким чином, на думку експерта, це допоможе збільшити ефективність, продуктивність та використати незадіяний потенціал галузі протягом двох-трьох років. Паралельно розвиватимуться й інші сектори, зокрема, переробка, що вироблятиме продукти з доданою вартістю.

«Цього тижня дуже популярна теза про брендування української продукції. Як державі, так і бізнесу треба зробити все залежне, щоб 187 країн світу, які імпортують нашу аграрну продукцію, мали розуміння того, що це продовольство з України», - резюмував гендиректор УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 технологічних трендів агробізнесу

Топ-5 технологічних трендів агробізнесу:

 

  1. Облікові програми. Всі компанії ведуть облік і мають облікову інформацію обробляти, систематизувати і збирати, тому наразі облікові програми користуються неабиякою популярністю.

  2. Gprs-техніка та контроль пального. Окуповується упродовж 2 тижнів. Тому користуються популярністю навіть у маленьких фермерських господарствах. Звичайно в тих, що мають найманих працівників.

  3. Управління земельним банком. Технологія, яка дуже швидко окуповується. Маючи точні дані с/г земель, економиться величезна кількість ресурсів, адже користувач закуповуєте насіння, ЗЗР тощо, з огляду на точну кількість землі, яку планується обробляти.

  4. Дрони та супутниковий моніторинг. Динамічно розвивається. На часі побутує тренд «точність». І точність інформації росте з кожним роком. Якщо раніше дані супутника були 300 метрів на піксель, згодом 30 метрів на піксель, і це було вражаюче, бо вони взагалі були. То зараз доступна точність 15/10 метрів на піксель (безоплатно), і навіть 4 метри на піксель (але за гроші).

  5. Управління технікою: gprs, паралельне водіння - те, що дозволяє вам оптимізовувати використання ресурсів.

 

Це основні тренди в аграрному бізнесі. Куди вони рухаються? Мета цього топу зробити виробництво дешевше, доступніше, точніше. Напрямки і в Україні, і в світі, якими рухаються передові технології, - це traceability, або відстеження, можливість контролювати продукт «від лану до столу», коли споживач може побачити корову, з молока якої він споживає сметану. Перераховане вище програмне забезпечення в Європі вже давно є must have, Україна звикає активно використовувати найновіші технології.

Найбільші інвестиції у світовій агропромисловості вкладаються в обробку інформації. Даних стає дуже багато, виникає необхідність якісно і швидко їх обробляти, що дасть можливість виключити людський фактор або принаймні зменшити його значущість. Там, де є людський фактор, виробництво має більше ризиків. Грамотні керівники прагнуть цими ризиками управляти.

 
Фотозвіт події доступний за посиланням.
 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-13 виробників крафтових сирів в Україні

Про це пише propozitsiya.com.

1. Крафт-сироварня Орловських (село Покровка Кіровоградської області)

На своїй сироварні Тетяна і Сергій Орловські виробляють: бринзу і свіжі сири з травами, м'ятою, паприкою, оливками і томатами; класичні козячі м'які сири з білою благородною цвіллю (Шевр, Валансі в золі, Шабішу, Брі, Камамбер, Вершкова куля біла і чорна); сири з блакитною благородною цвіллю (Блакитна Мрія і Бірюзовий); витримані сири (Еліт, Версаль, і інші); витримані сири в вині, витримані сири з добавками, крем-сири сирні і вершкові.

2. AVERSA

Сироварня італійця Мауріціо Перкуоко виготовляє чотири види сиру: моцарелу, напівтверді сири - качокавалло і качотта, а також м'який сир Рікотта. Сировина закуповує у постачальників.

3. Коза Чка (село Наталія Житомирської області)

Власник - Тетяна Дядечко. Молоко закуповують у чотирьох постачальників. Сири виготовляють як з козячого, так і з коров'ячого молока. У лінійці представлені молоді сири, авторські сири з блакитною пліснявою і сири витримані 3-6 місяців. Крім сирів, "Коза Чка" виготовляє йогурти з 12 різними смаками.

4. Селиська сироварня (село Нижнє Селище, Хустського району, Закарпатської області)

Це швейцарсько-український проект. Власник сироварні - Петро Пригара. Сироварня виробляє три види сирів - напівтверді "Селиський" і "Нарцис Карпат", а також м'який "Хуст".

5. Сири від фермера (село Нововознесенка Запорізької області)

Фермерське господарство Олександра Макухіна виробляє сири з козячого та коров'ячого молока. Є м'які (Лабне кульки в маслі, Белпер Кнолль) тверді (Любительський, Альпійський, Козацький, Козячий з травами, Качотта, Гауда) і сири з пліснявою (Кротті, Камамбер, Козій Шевр, Валансі).

6. Закарпатьске руно (Нижні ворота Воловецького району Закарпатської області)

З твердих сирів в асортименті представлені Овечий сир, сир "Коза-Корова" з козячого та коров'ячого молока, а також "Гірський". Крім сирів і бринзи, "Закарпатське Руно" виробляє і продає овече і козяче молоко, м'ясо баранини, ягнятини і сирокопчену ковбасу. Овечу вовну підприємство продає місцевим невеликим виробникам традиційних карпатських шкарпеток, ковдр, хусток і рукавиць.

7. La Ferme d'Elise (село Дмитровичі, Мостиський район, Львівська область)

Бельгієць Бернар Вілем і його дружина Марія виробляють свіжі сири (фета, рикотта), молоді сири кратен і бюш (також вони є в приправах, травах і золі), витримані, з природною цвіллю том і томмет, а також особливий сир "Дмитрова", названий на честь села Дмитровичі, в якому знаходиться ферма.

8. Бабині кози (село Галайки Київської області)

Сім'я Бабиних виготовляє 12 видів сиру: м'які, тверді та напівтверді сорти. Крім сироваріння, прибуток приносить і продаж кіз. Також на фермі є мильна мануфактура, яка виробляє близько 30 видів мила з козячого молока і масла.

9. Доообра ферма (село Івки Богуславського району Київської області)

Ферму заснував Георгій Ложенко, президент лотерейного оператора в Україні "М.С.Л". "Доообра ферма" виробляє з козячого молока сири, бринзу, солодкі сирки з курагою, родзинками, чорносливом, горіхами, медом, солоні сирки з кропом, петрушкою, горіхами оливками.

З коров'ячого молока, яке постачає для ферми син засновника Тарас Ложенка, виробляють сир, сметану, вершки, масло, кефір. У 2016 році Тарас Ложенка відкрив в Києві Музей сиру.

10. Генацвале (село Саранчуки Тернопільській області)

Сироварня сім'ї Мукбаніані виробляє три види грузинських сирів: сулугуні, імеретинський і месхетинських. У планах розширювати виробництво і запускати нові лінійки продукції - сири, витримані в вині, тархуні і меді.

11. Семеро козенят (хутір Маковецький Таращанського району Київської області, власник - Ірина Дем'янюк)

Асортимент ТМ "Семеро козенят" широкий - сулугуні, халлумі, скаморца; м'які козячі і коров'ячі сири з білою пліснявою, м'які сири Лабна, класичні тверді сири - чеддер, гауда, едем, песто базірон, козячий сир трамонтана, чеддер в скоринці з копченої паприкою і оливковою олією, козячий чеддер, коров'ячий твердий сир із кмином. Крім того, виробляються кефіри та йогури.

12. Лісова ферма (селище Ставище Київської області)

Старше покоління родини Віктора Чиркина зайнято розведенням кіз, а син варить сири і їх реалізовує. В асортименті "Лісовий ферми" є сири тривалого визрівання, свіжі сири, йогурти, десерти.

13. Zinka (село Усівка Згурівського району Київської області, власник - Василь Цвик)

ФГ "Тетяна 2011" на початку виготовляло тільки молоко, кефір і йогурти. Зараз Zinka продає молоді, напівтверді і сири з пліснявою.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 імпортерів вітчизняної м’ясної продукції

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview