Соціальні продукти стануть драйвером інфляції

Про це у коментарі УНН розповів голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Впродовж року вартість продуктів харчування зростатиме, в тому числі, через збільшення цін на пальне, розповів експерт.

“Вартість пального в Україні є однією із складових формування ціни на продукти харчування. Якщо пальне протягом року зросте в ціні на 10%, як прогнозує НБУ, то ми можемо чекати погіршення прогнозу середньорічної інфляції на 1 процентний пункт — з 9% до 10%. По факту — 10-12%.

Це досить сильний фактор, тим паче що у бюджетні на 2018 рік він закладений не був. Продукти харчування у 2018 році будуть драйвером зростання цін, а соціальні продукти — знову будуть у лідерах. І хоч темпи зростання цін будуть нижчими, ніж минулого року, все одно вони будуть досить відчутними для українців”, — сказав він.

О.Дорошенко додав, що попередньо експерти прогнозували подорожчання м’яса у 2018 році на 15%.

“Прогноз НБУ щодо зростання вартості палива погіршує розрахунки. Додаткові 10% у паливі відобразяться ще 2% у цінах на м’ясо. Тепер можемо говорити, що є ризик зростання вартості м’яса впродовж 2018 року щонайменше на 17%”, — сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Справа часу: коли в Україні з’явиться штучне м’ясо

У продажу новий продукт може з’явитися вже в 2021 році, пише etcetera.media.

Прогноз щодо швидкого розвитку технологій штучного м’яса зробило аналітичне агентство GlobalData. Експерти звернули увагу на великі інвестиції, вкладені в стартап Memphis Meat – раніше його творці виростили в лабораторних умовах фрикадельки. Інтерес до техно-м’яса вже проявили продовольчі корпорації Cargill, Nestle і Tyson. Їх маркетологи вважають, що штучне м’ясо з’явиться в продажу в 2021 році, а в найближчі 25 років займе 20% ринку м’яса.

Сьогодні котлета зі штучного м’яса коштує 11,5 доларів. За 4 роки ціна продукту знизилася в 30 тисяч разів. Експерти вважають, що до 2021 року лабораторне м’ясо буде коштувати дешевше за натуральне.

Користь лабораторного м’яса – в екологічності. Воно має той самий смак, але не “накачане” антибіотиками. Відзначимо, що скотарство завдає шкоди екології – тварини витоптують величезні території, сприяючи їх опустелюванню. Крім того, худоба видихає СО2 в кількостях, порівнянних з промисловим забрудненням в деяких країнах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Черкащини у 17 років створив успішний агробізнес

Його фермерське господарство – одне з найпрогресивніших у регіоні.

Про це пише "Високий замок".

Олег Загородній – студент-третьокурсник агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування. Уся його родина з діда-прадіда працювала на землі, проте обробляти поля для заробітку нікому й на думку не спадало. Та й відповідної освіти ніхто не мав. Коли Олег закінчував школу, спливав термін на оренду паїв. Тоді хлопець вирішив: здобуватиме професію агронома й самостійно господарюватиме на наділах своєї сім’ї.

"Батьки були проти такої ініціативи. Я вчився на "відмінно", тож вони хотіли, щоб здобував "моднішу" професію. Наполіг на своєму: буду агрономом, – . – 3 14 років я захоплювався садівництвом, вирощував малину та смородину, саджанці продавав. Врешті-решт вмовив батьків ризикнути і зважитися працювати на себе", - розповідає молодий фермер  

Зізнається, починати власну справу у 17 років було нелегко: бракувало і знань у вирощуванні польових культур, і грошей для старту.   

"Зимовими вечорами перечитував профільну літературу. Шукав, де взяти кошти на закупівлю насіння. Грошей трохи назбирав, продаючи саджанці. Частину позичив. Тож до початку весняної посівної у коморі лежало найкраще насіння, повний набір добрив та засобів захисту рослин. На той час я вже працював, тож частину затрат з обробітку землі покривав із зарплати. Наприклад, заробив грошей, заплатив за оренду комбайна для обмолоту зернових",  – ділиться першими успіхами Олег Загородній.

У перший рік господарювання чималу площу поля Олег засадив часником. Купив повітряних цибулинок і власноруч сіяв їх ручною сівалкою. Зібравши урожай, частину однозубки часнику залишив собі, решту – продав. Виручені кошти стали хорошою підтримкою для розвитку бізнесу.

"Мене запитують, чи не важко поєднувати навчання, роботу та власну справу. Важко. Зараз я – агроном-дослідник в одній аграрній фірмі. До того ж займаюся науковою діяльністю, працюю над розробкою та впровадженням нових методів та технологій у рослинництві. Маю в обробітку 50 гектарів землі, на яких вирощую кукурудзу, соняшник, сою, ячмінь, озиму пшеницю. Цьогоріч хочу посіяти горох та нут. Чималу площу відводжу під озимий часник. Менші ділянки засаджую білокачанною капустою різних груп стиглості, солодким перцем. Досі розводжу червону та чорну смородину, малину".

У своєму господарстві хлопець застосовує експериментальні технології вирощування культур. Озиму пшеницю, приміром, фермер сіє на самому початку оптимальних термінів із невеликими нормами висіву. Завдяки цьому, каже, вдається отримати продуктивне кущення з осені, рослина набирає більше необхідних цукрів для перезимівлі. Втім, застерігає Олег, існує ймовірність того, що рослина переросте – тоді слід вносити регулятори росту. Також хлопець експериментує із ярими культурами, висіваючи їх на зиму. Проте, наголошує, це досить ризикований метод, який потребує тривалого вивчення.

"А от озимий часник сіємо в оптимально ранні терміни та без особливих експериментів. Єдине, що коли немає системи штучного зрошення, а погода посушлива, його треба садити глибше, аби овочу вистачало вологи. Щодо кукурудзи, соняшнику чи сої, тут слід дотримуватися рекомендацій виробників насіння. Також на своїх полях застосовую елементи систем точного землеробства – маю детальне картографування полів, аналізи ґрунтів, проводжу діагностику азотного живлення. Завдяки цьому можна максимально підвищити ефективність виробництва",  – ділиться секретами Олег Загородній.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК визначилося з правами нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення

Мінагрополітики визначилося з правами нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Про це йдеться у постанові «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Міністерству аграрної політики та продовольства, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення до 31 серпня 2018 року.

4. Міністерству аграрної політики та продовольства у тримісячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Виконавцю оцінки є уповноважений Держгеокадастром На виконання ЗАХОДІВ, передбачення бюджетною програмою «Проведення земельної реформи», суб'єкт господарювання, якому Надаються кошти бюджету на безповоротній Основі в межах відповідніх бюджетних асігнувань, Та який є суб'єктом оціночної ДІЯЛЬНОСТІ відповідно до статті 6 Закону України «Про оцінку земель», ‒ пише на своїй сторінці в Facebook заступник голови Ради в Земельна спілка України Андрій Мартин.

Джерело: agropolit.com

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головні продукти українського агроекспорту до ЄС

При цьому Україна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, таким чином сформувавши досить серйозне позитивне сальдо в нашій двосторонній торгівлі.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.

За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $32,4 млн, соків – на $28,3 млн, меду – на $25,5 млн, кондитерських виробів - на$15,4 млн, масла вершкового – на $11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.

«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідка:

Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$1,7 млрд; олія–$1,4 млрд; насіння олійних культур – $1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$133,7 млн; мед – $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеїни, альбуміни – $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінапк і НКЦПФР домовилися розвивати товарний біржовий ринок

Цей документ має на меті підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері функціонування аграрного ринку. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Зокрема, йдеться про удосконалення правових засад використання товарних деривативів у відносинах, пов’язаних з обігом сільськогосподарської продукції та підвищення обізнаності учасників ринку у цій сфері.

Меморандум дозволить налагодити ефективний обмін інформацією між державними органами, скоординувати їх дії для розвитку в Україні товарних біржових ринків, запровадити використання товарних деривативів та інших фінансових інструментів суб’єктами господарювання аграрного сектору.

Серед напрямів співробітництва в рамках меморандуму – надання взаємної методичної допомоги щодо механізмів та інструментів моніторингу ринку сільгосппродукції, участь у розробці законопроектів, проведення спільних конференцій, нарад, семінарів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview