Сподіватись на розвиток сімейних фермерських господарств в існуючих умовах не варто

Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш у ході обговорення законодавчих ініціатив щодо детінізації аграрного ринку в сегменті дрібних товаровиробників, яке відбулось у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджетної та податкової політики.

На його думку, сподіватись на розвиток сімейних фермерських господарств у організаційно-правовій формі фізичних осіб-підприємців (ФОП) без удосконалення діючого податково-бюджетного законодавства не варто.

З огляду на це, постає нагальна потреба в удосконаленні норм податково-бюджетного законодавства в частині регулювання діяльності високотоварних господарств населення – для забезпечення позитивних для суспільства зрушень у сфері аграрного мікробізнесу та поступового виведення його з тіні, зауважив експерт.

Адже, за офіційними даними, господарства населення в Україні оперують значними обсягами площ земель сільськогосподарського призначення – майже 16 млн га. З них понад 80% становлять землі товарного призначення – надані для ведення товарного сільгоспвиробництва або особистого селянського господарства. Такі площі фактично зіставні із площами сільгоспугідь, на яких офіційно ведуть сільгоспвиробництво підприємства, підкреслив науковець.

Для членів окремих господарств населення сільгоспдіяльність є основною, а частка реалізації виробленої ними продукції – досить високою. З огляду на це, виникає необхідність «узаконення» діяльності високотоварних господарств населення, для яких виробництво та продаж сільгосппродукції є основним видом економічної активності, вважає Леонід Тулуш.

Адже, згідно з положеннями Закону України «Про особисте селянське господарство», діяльність відповідних економічних суб'єктів здійснюється переважно для задоволення власних потреб у харчуванні та несистематичного продажу залишків. А відповідно до норм Податкового кодексу України, доходи від продажу сільгосппродукції рослинницького походження звільняються від оподаткування лише у випадку, коли земельна ділянка не перевищує 2 га.

Водночас законодавством України не врегульовано порядок оподаткування доходів у разі, якщо площа земельної ділянки перевищує визначену норму у 2 га та/або продаж агропродукції здійснюється систематично й без офіційної реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності, зауважив експерт.

З одного боку, фіскальна служба не в змозі самостійно забезпечити адміністрування відповідних податкових зобов'язань, оскільки до цього часу не прописаний механізм оподаткування суб'єктів аграрного мікробізнесу, які займаються систематичним продажем власновиробленої сільгосппродукції на відведених їм землях товарного сільгосппризначення і при цьому така діяльність для них є основною.

З іншого боку, реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності є вкрай невигідною для високотоварних господарств населення – з урахуванням того, що всі наявні податкові режими є складними у застосуванні, а сплата єдиного соціального внеску є надто обтяжливою для більшості господарів.

Зазначені законодавчі прогалини фактично унеможливлюють діяльність високотоварних господарств населення в рамках правового поля. А це негативно позначається як на рівні їх фінансового та соціального забезпечення, так і на дохідній базі місцевих бюджетів, зауважив Леонід Тулуш.

На його думку, все вищеперераховане обумовлює низьку ефективність дії Закону України «Про внесення змін до Закону «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (СФГ)» №1067 від 31.03.2016, яким свого часу було передбачено прогресивний крок у вигляді надання можливості заснування високотоварними господарствами населення сімейних фермерських господарств у організаційно-правовій формі фізичної особи-підприємця.

Проте відсутність супутніх заходів щодо податково-бюджетного стимулювання такої трансформації обумовило відсутність зацікавленості у відповідних суб’єктів аграрного мікробізнесу здійснювати офіційну реєстрацію своєї діяльності, яка б відкрила їм шлях до ресурсів бюджетної підтримки та соціального забезпечення.

В першу чергу, це стосується можливості потенційних ФОП-СФГ оподатковуватись на умовах, передбачених для сільгосппідприємств, а саме: визначати податкові зобов’язання на базі грошової оцінки наявної земельної ділянки – без використання доходу у якості об’єкта оподаткування. Це фактично усунуло б необхідність здійснення податкового контролю за діяльністю таких господарств та суттєво полегшило «життя» таким суб’єктам.

Реалізація лише одного цього заходу може позитивно вплинути на формування нової групи сільгосптоваровиробників – ФОП-СФГ, які можуть скласти гідну конкуренцію вже наявним суб’єктам аграрного бізнесу на офіційних ринках окремих видів сільгосппродукції, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Наприкінці осені Україна «недорахувалася» більше 0,5 млн свиней

Це на 0,65 млн голів чи 8,9% менше, порівняно з роком раніше, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

«Хоча скорочення поголів’я переважно торкнулося промислового сектору, більшість свиней сконцентровано у сільськогосподарських підприємствах», — коментують в АСУ.

Так, порівняно з листопадом 2016-го, кількість промислових свиней скоротилася на 10% чи 370 тис. голів. Тим не менш, поголів’я тварин у сільськогосподарських підприємствах дещо переважає їх кількість у присадибному секторі: 3,4 млн голів проти 3,29 млн голів, відповідно.

Варто зауважити, що одним із найвагоміших чинників, який сприяє скороченню кількості свиней у господарствах населення, є поширення АЧС. За десять місяців 2017-го в Україні зафіксували 131 спалах АЧС, що на 44% більше випадків ніж попереднього року. При цьому, переважна більшість з них мали місце у присадибному секторі. Хоча число випадків на сількогосподарських підприємствах трохи вище ніж торік (21 проти 17, відповідно), але цього року вірус вражав переважно дрібних операторів, оминувши середніх.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям варто звернути увагу на вітчизняні ЗЗР, а не переплачувати за бренд мультинаціональних корпорацій

Так, за даними ДФС щорічно до нашої країни завозиться приблизно 100 тис. тон ЗЗР, пише agronews.ua. При цьому основними постачальниками пестицидів є мультинаціональні компанії, на частку яких припадає 38% ринку, китайські компанії - 31%, решта ринку ділять дистриб'ютори - 19% і європейські пост патентні компанії - 12%. В той же час, розробки вітчизняних виробників доводять: українські препарати не поступаються своєю якістю кращим зразкам відомих світових брендів, маючи при цьому доступну ціну для наших аграріїв. Одним з  таких виробників є лідер вітчизняного ринку ЗЗР – Група Компаній UKRAVIT.

Говорячи про загальні тенденції світового ринку ЗЗР впродовж 2016-початку 2017 рр. та їх вплив на Україну, варто відзначити, що в 2016 році про злиття оголосили компанії Bayer і Monsanto. Сумарно імпорт препаратів цих двох компаній в Україні в 2016 р склав 16,5 тис. т, це на 2 тис. т більше, ніж поставила Syngenta, яка раніше заявила про своє злиття з ChemChina. Крім того, варто відзначити, що компанії ChemChina належить ізраїльська Adama, чиї поставки в Україну склали 10,5 тис. т. Таким чином, після завершення угоди у китайського гіганта з’явилися 2 найбільші гравці на ринку пестицидів України, чий сумарний обсяг поставок становить 25 тис .т, і які займають більше чверті всього ринку ЗЗР в Україні.

Ще одна подія - заборона імпорту ряду товарів з РФ в Україну, в тому числі і пестицидів. Відповідний закон набув чинності на початку 2016 р. У нашій країні працює кілька компаній, які поставляли пестициди з Росії. Однак їх сумарний обсяг поставок в 2015 р з РФ склав трохи менше 2 тис. т (менше 2%). Тому рішення це чисто політичне і сильного економічного ефекту не принесло.

Щодо ситуації безпосередньо в полях, то варто сказати, що наприкінці 2016 р. по всій території України в період цвітіння пшениці пройшли зливові дощі, що викликало інтенсивний розвиток грибів роду Fusarium. Ті господарства, які вирішили заощадити і провели всього одну фунгіцидну обробку або ж провели другу, але не проти фузаріозу, отримали багато проблем з даною хворобою, що позначилося на урожайності та показниках якості зерна.

«Там, де були дотримані технології вирощування і вчасно проведені необхідні обробки рослин фунгіцидами, рівень зараження насіння не перевищував 2-3%, а там, де захисні заходи були проведені несвоєчасно або не в повній мірі, зараження становило до 40%»,- зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

За словами Олександра Мигловця, економія на ЗЗР в подальшому відіграє злий жарт з українськими фермерами внаслідок недоотриманих сходів, інтенсивного ураження хворобами, зокрема кореневими гнилями. «Це в свою чергу позначається на економічній стабільності підприємств, призводить до їх збитковості, неможливості розрахуватися з кредиторами за придбане насіння, паливно-мастильні матеріали тощо»,- підкреслив  керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT.

В той же час  власник Групи Компаній UKRAVIT Віталій Ільченко впевнений, що при виборі якісних ЗЗР українським фермерам варто звертати увагу на вітчизняного виробника. «Це суттєво заощадить кошти агровиробників, адже, дуже часто, при купівлі іноземних препаратів споживач переплачує за бренд. Вся продукція Компанії UKRAVIT виробляється на новітньому обладнанні, сертифікованому за стандартами ISO 9001: 2009. Тому ми гарантуємо нашим партнерам високу якість за прийнятною ціною. Контроль якості препаратів, які виробляє наша Компанія не поступається, а іноді, навіть, перевищує відповідну процедуру відомих мультинаціональних корпорацій. З року в рік UKRAVIT удосконалює власне виробництво з метою надання агровиробникам якісних ЗЗР, що відповідають вимогам часу»,- зазначив Віталій Ільченко.

За словами Олександра Мигловця, для Групи Компаній UKRAVIT важливо мати постійний зворотній зв’язок зі своїми кінцевими споживачами, який дозволяє удосконалювати власні продукти, робити їх ще більш адаптованими для потреб клієнтів, а також розробляти інноваційні продукти. Саме тому Компанія є постійним учасником всеукраїнських та регіональних Днів поля – заходів, які проходять в різних регіонах України, та збирають аграріїв, експертів, представників галузевих ЗМІ.

«Під час таких Днів поля ми на практиці презентуємо ефективність та переваги наших комплексних рішень, розповідаємо про їх правильне застосування та, звичайно, беремо до уваги пропозиції наших клієнтів»,- розповідає Олександр Мигловець.

Окрім того, звернутися за консультацією, пропозиціями та побажаннями до спеціалістів UKRAVIT можна за телефоном  Гарячої лінії: 0 800 301 401 .

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні відкрили забійний цех потужністю 20 тонн

Потужність цеху – 250 голів свиней за добу, що складає 20 тонн. Забійний цех є частиною ПП «Глиняни Агро», повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз зазначила, що цей об’єкт є важливим для розвитку інфраструктури галузі тваринництва.

«На сьогодні є необхідність професійного забою, зокрема для великих підприємств. І цей об’єкт, який відкриваємо покликаний не лише для власних потреб, але також може надавати послуги для широкого кола підприємців власне по забою свиней, а також великої рогатої худоби”, – наголосила Наталія Хмиз.

Засновники компанії інвестували в ремонт та переобладнання цеху орієнтовно 6 млн грн. Окрім забійного цеху, частиною ПП «Глиняни Агро» є свинарник в с. Розворяни.

«Підприємство починає свою роботу, буде забезпечувати якісним м’ясом споживачів Львівщинии, а також переробників. Ми працюємо за новими вимогами щодо якості та безпеки продуктів харчування, згідно з європейськими нормами. Маємо свої потужності для виробництва, 250 голів свиней, відгодівлю у Глинянах і сподіваємось на співпрацю з фермерами з Золочівщини, Перемишлянщини, можливо, Бродівщини,  також Тернопільщини. Тут працює 20 працівників. Готова продукція реалізовуватиметься на ринках області, підприємці працюють по ліцензійних угодах з нашою торговою маркою, маємо також групу підприємств з якими співпрацюємо», - розповів Володимир Пуцята, співвласник підприємства “Глиняни Агро”

М’ясо реалізується переважно на м'ясопереробне підприємство ПП «Багнет» (Пустомитівський район і м. Львів) та ФОП.

Довідка:

Сільськогосподарське підприємство ПП «Глиняни Агро» засноване у 2006 році. Компанія займається вирощуванням свиней та виробництвом м’яса. На сьогодні підприємство налічує 352 голів свиней. Компанія здійснює виробничу діяльність із дотриманням вимог харчового законодавства України, зокрема запроваджуються принципи системи безпечності харчових продуктів НАССР. Зараз в компанії працює 22 особи. У планах компанії – реконструкція свинарника в с. Розворяни із забезпеченням сучасних технологій та вимог біобезпеки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Як правильно оформити договір оренди землі

Так, відносини щодо оренди землі регулюються Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Орендодавцями земельних ділянок відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду землі» можуть бути: громадяни та юридичні особи; власники земельних ділянок; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування і особа, яка управляє спадщиною.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (стаття 8 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок здійснюється:

на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (якщо земельні ділянки перебувають у державній або комунальній власності); за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі. За бажанням однієї зі сторін він може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» до договору оренди землі обов’язково включаються такі істотні умови: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років.

Строк оренди вищезазначених меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація – не менше 10 років.

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності, земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється: за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди - в судовому порядку (стаття 30 Закону України «Про оренду землі»).

Розірвання договору оренди землі здійснюється: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін - за рішенням суду і в односторонньому порядку, якщо таке передбачено законом або договором (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

 

Для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки державному реєстратору або нотаріусу необхідно надати: паспорт; ІПН; договір оренди земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру (у разі відсутності відомостей про кадастровий номер земельної ділянки у документах, поданих заявником для державної реєстрації); квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права оренди: у строк не більше 5 робочих днів з дня реєстрації заяви – 80 грн; у строк 2 робочі дні – 800 грн; у строк 1 робочий день – 1600 грн і у строк 2 години – 4000 грн. 

Нині запроваджено спрощену процедуру державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Якщо на вашу земельну ділянку зареєстровано право власності чи оренди за іншою особою, потрібно звертатися до Комісії Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з проханням скасувати відповідну реєстраційну дію. Будь-яка фізична або юридична особа, яка дізналася про факт незаконної перереєстрації земельної ділянки, що знаходиться у її власності, на іншу особу, має право оскаржувати це в суді або Комісії.

Більш детальна інформація про засідання та склад Комісії, порядок оскарження, тощо у розділі цього сайту «Забирають бізнес? Відбирають майно?» та на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/ddr/services/commission_civil_register

Окрім того, потрібно звертатися до суду за захистом свого порушеного права з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

За матеріалами: Українське право

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Захарченко вимагає "віджимати" у людей вирощений врожай

Ватажок бойовиків "ДНР" Олександр Захарченко наказав вилучати у населення весь вирощений урожай сільгоспрослин, овочів, фруктів, винограду тощо.

Відповідний "наказ" від 3 листопада був оприлюднений на сайті "республіки", повідомляє ТСН.

"Урожай сільськогосподарських рослин і плодів чагарників, виноградників і дерев, вирощений на самовільно використаних земельних ділянках державної та муніципальної форм власності, є власністю "Донецької Народної Республіки", - йдеться у тексті.

Як зазначається, "юридичним і фізичним особам - підприємцям та фізичним особам забороняється розпоряджатися врожаєм, отриманим в результаті самовільного використання земельних ділянок".

"Міністерству доходів і зборів ДНР" надається право "безперешкодного доступу до місць зберігання (вирощування) врожаю", а також на вилучення врожаю", - наголошується в "наказі".

Водночас за "самовільне" розпорядження самостійно вирощеним урожаєм місцеві мешканці будуть зобов'язані відшкодувати його вартість.

"Такі кошти вважаються коштами, отриманими від реалізації безхазяйного, конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність "ДНР" і повинні надходити до республіканського або місцевого бюджету", - вказується у "документі".

Окрім цього "міністерство агропромисловості" повинне звітувати про "незаконне використання земельних ділянок, їхню розробку і вирощений врожай сільськогосподарських рослин і плодів чагарників, виноградників і дерев на таких земельних ділянках".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview