182818
178171

Стало відомо, коли в Київ прибуде перша в сезоні баржа з кавунами

Перша баржа з херсонськими кавунами буде відправлена сільгоспвиробником "Нібулон" в Київ 1-8 серпня. Про це повідомляється на сторінці компанії в Facebook. Пятисоттонная партія кавунів буде доставлена на несамоходному судні, і вже після 15 серпня ягоди надійдуть у продаж у столичних магазинах.

У 2017 році кавуни з баржі реалізовувалися в торгових мережах Fozzy Group ("Сільпо"). Інформації про те, в яких мережах будуть продавати баштанні цього сезону, поки немає.

Нагадаємо, тоді баржа з херсонськими кавунами прибула в Переяслав-Хмельницький 4 серпня. Вантаж відправився з причалу в Голій Пристані Херсонської області. Таким чином баштанні не перевозилися останні 14 років.

Доставку кавунів по Дніпру організували з метою підвищити якість плодоовочевої продукції в торгових мережах України, зменшити витрати на логістику продукції з Херсонської області і налагодити збут дрібним фермерам, повідомляє UBR

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні планують запуск двох важливих агропроектів

Про це в інтерв’ю Agravery.com розповів координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

«Перша проблема є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків», — розповів він.

Малков наголосив, що на це є дві причини — неправильне використання самих антибіотиків, або ж вони можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають  для регуляції росту та інших цілей.

«Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її», — наголосив експерт ФАО.

Другий масштабний проект — це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат. Малков пояснив, як ФАО планує його запуск в нашій країні.

«Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів — відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від «сміттєвої» проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів’ян», — розповів він.

А також зауважив, що спільно із місцевою владою потрібно буде вибудувати систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Довідка:

ФАО є міжурядовою організацією, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член — Європейський союз. ФАО, штаб-квартира якої знаходиться в Римі (Італія), представлена ​​більш ніж в 130 країнах. Україна приєдналася до ФАО в 2003 році і співпрацює з різними проектами ФАО як в країні, так і в регіоні. Починаючи з 2015 року ФАО здійснює свою діяльність в Україні за двома напрямками: Програма реагування на надзвичайні ситуації, що реалізується на території, охопленій збройним конфліктом на сході України, і Програма розвитку сільського господарства у всій країні.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрії прагнуть безперешкодного пересування сільгосптехніки автошляхами

«Логістичні проблеми є надзвичайно актуальними для аграріїв. У період проведення польових робіт ми отримуємо численні скарги від сільгоспвиробників із різних областей України щодо проблем із рухом великогабаритної сільськогосподарської техніки дорогами загального призначення. Для вирішення цього питання були розроблені відповідні зміни до діючого законодавства», - зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Таким чином, розроблений проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо особливостей участі у дорожньому русі комбайнів зернозбиральних та тракторів з сільськогосподарським навісним або причіпним обладнанням» встановлює, що великогабаритна техніка може переміщуватись автошляхами без отримання спеціального дозволу, однак при дотриманні ряду вимог. Зокрема, рух комбайнів і тракторів має здійснюватися у світлу пору доби. При цьому сільгоспвиробник має обрати маршрут, на якому переміщувана техніка не зважатиме руху зустрічних транспортних засобів та залишатиме можливість обгону для автомобілів, що рухаються позаду.

Законопроектом також пропонується доручити Кабінету міністрів України на рівні підзаконних нормативних актів визначити необхідність залучення автомобілів прикриття до супроводу комбайнів та тракторів. Такі автомобілі прикриття можуть обладнуватися проблисковими маячками оранжевого кольору, ввімкнення яких слугуватиме допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобілі прикриття, що рухається позаду, може встановлюватися дорожній знак "Об'їзд перешкоди з лівого боку".

Таким чином, даний законопроект усуває перешкоди, що призводять до втрат врожаю через неефективне проведення сільськогосподарських робіт в результаті вимушених затримок із отриманням дозволів на рух техніки.

На сьогодні, місцеві управління Національної поліції забороняють аграріям користуватись дорогами загального призначення через негабаритність техніки. Згідно з діючими Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабміну від 10 жовтня, за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів, ширина яких перевищує 2,6 метри, висота від поверхні дороги — 4 метри, довжина — 22 метри, а фактична маса становить понад 40 тон.

Однак більшість сучасної високопродуктивної сільськогосподарської техніки перевищує встановлені габарити.

Згідно правил дорожнього руху для отримання дозволу на рух великої аграрної техніки необхідно подати заявку відповідному підрозділу Національної поліції, який має видати або разовий, або тримісячний дозвіл на проїзд цим маршрутом. Однак дуже часто правоохоронці відмовлять сільгоспвиробникам у отриманні такого дозволу.

На переконання ВАР, втрати часу на отримання дозволів є недоцільними і безпідставними, особливо коли, для прикладу, необхідно переїхати зернозбиральним комбайном з одного поля на інше за маршрутом, який передбачає проїзд 5-10 км автомобільною дорогою. В той же час, однозначно мають бути витримані умови безпечного дорожнього руху. Тому і був розроблений відповідний законопроект, який найближчим часом буде зареєстрований у Верховній Раді.

Нагадаємо, у квітні 2018 року Всеукраїнська Аграрна Рада звернулась до першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка та міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова із закликом створити спільну робочу групу із залученням представників ВАР для опрацювання та надання рекомендацій щодо безперешкодного використання аграріями доріг загального призначення.

Варто зазначити, що у країнах ЄС рух великогабаритної сільськогосподарської техніки у поле дозволений, а в Україні це вважається порушенням.

Ваш вибір 'Подобається'.


Перевірка Держпродспоживслужби підтвердила факт виробництва фальсифікованого масла

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів провела розслідування фактів, оприлюднених в ЗМІ, щодо діяльності молокопереробних підприємств (цехів) у Полтавській та Івано-Франківській областях та виробництва ними масла солодковершкового.

Перевірку проводили фахівці головних управлінь Держпродспоживслужби в Івано-Франківській і Полтавській областях за дорученням Держпродспоживслужби.

Згідно з результатами перевірки було підтверджено, що на даний час потужності ТОВ «Техмолпром», ТОВ «Гадячсир», ТОВ «Лозинський молочний завод», ТОВ «Полтавамолпрод», яке знаходиться у селі Шишаки Полтавської області, а також ПВП «Молокозавод-Карпати» за адресою Рожнятів Івано-Франківська область не здійснюють виробничої діяльності.

Крім того, виробник нібито білоруського масла, маркування якого зазначає адресу смт Житянка Івано-Франківської області, взагалі відсутній в реєстрі операторів ринку.

Відповідно, масло солодковершкове, яке реалізовується зараз в торгових мережах на території України під маркою зазначених підприємств, фальсифіковане і відповідно до Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є небезпечним харчовим продуктом, який має шкідливий вплив на здоров’я людини та є непридатним для споживання.

Робота в даному напрямку триває. Зокрема, Держпродспоживслужба доручила своїм територіальним органам посилити роботу з цього питання, у тому числі щодо забезпечення вилучення з обігу у разі виявлення фальсифікованої продукції з її подальшою утилізацією.

Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства, вилучення та відкликання з обігу небезпечної продукції повинні забезпечувати оператори ринку.

У разі виявлення вказаної продукції в торгових мережах закликаємо інформувати територіальні органи Держпродспоживслужби.



Найбільший виробник курятини в Україні скорочує продажі

Найбільший український виробник курятини - агрохолдинг Миронівський хлібопродукт (МХП) в квітні-червні 2018 року продав зовнішнім споживачам 153,1 тис. тонн курячого м'яса, що на 3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі в середу, пише НВ.

Так, продажі курятини за підсумками першого півріччя збільшилися на 2% - до 288,4 тис. тонн.

Обсяги виробництва м'яса птиці в другому кварталі 2018 року зросли на 7% - до 155,7 тис. тонн, а за підсумками першого півріччя - на 7%, до 307,9 тис. тонн.

Зазначимо, що за підсумками першого кварталу 2018 року МХП отримав $90 млн чистого прибутку, що в 1,6 рази більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинський тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, у тому числі, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Збитки пасічників через загибель бджіл оцінюють у 120 млн гривень

Про це повідомила виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяна Сушко, пише Agronews.

«На сьогодні за приблизними підрахунками, зробленими на основі звернень пасічників, загинуло близько 35-40 тисяч бджолосімей. Одна бджолосім’я (займає один вулик – ред.) коштує від 2,5 до 3 тисяч гривень, помножте на загальну кількість бджолосімей, які вже загинули, і ви отримаєте цифру втрат», — повідомила Сушко.

За її словами, на цей час отруєння бджіл не припинилися. В основному вони відбуваються в результаті оброблення неякісними хімічними препаратами соняшнику і кукурудзи, які зараз проходять період цвітіння.

Сушко додала, що більшість агровиробників як і раніше «не чують бджолярів» і не дотримуються вимог обробітку полів засобами для захисту рослин.

Виконавчий директор Спілки пасічників відзначила, що на сьогодні залишаються не підрахованими втрати, які понесли пасічники в результаті втрати збору меду і воску у цьому році.

Ваш вибір 'Подобається'.