Стан українського рибного ринку. Прогнози на майбутнє (ІНФОГРАФІКА)

Співвідношення імпортної та вітчизняної риби
За даними Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів, імпортна рибна продукція становить близько 80% усієї рибної продукції в Україні (за 2016 й рік імпортовано 300 000 тон). Власної риби в Україні близько 20% (80 000 тон за 2016 й рік).
При цьому слід враховувати, що, на жаль, наша держава не може з точністю сказати, скільки риби насправді вирощується і виловлюється в Україні. Учасники ринку, як і представники Держрибагентства, відзначають, що офіційні цифри не відображають реальну картину і їх сміливо можна множити на 2-2,5 рази (тобто до 200 000 тон), оскільки значна частина залишається в тіні. Відповідно, теоретично, співвідношення імпортної та вітчизняної продукції може становити 60/40. Але тут виникає інше питання - скільки української риби потрапляє на наші прилавки і скільки доходить до нашого споживача?
У той же час, якщо ж говорити виключно про морську рибу, то тут співвідношення імпортної та вітчизняної рибної продукції виявиться ще більше не на користь останньої.

За даними Державного рибного агентства вилов риби у водоймах України в січні-вересні 2017 року склав 35 200 тонн, з них:
   - вилов в Азовському морі - 13 900 тонн.
   - вилов в Чорному морі - 3 900 тонн.
   - вилов у внутрішніх водоймах країни - 17 400 тонн.
Також, Україна здійснює вилов в океані, який за зазначений період склав 7 900 тонн. Відповідно, обсяг як такої морської продукції склав 25 700 тонн.
При цьому імпорт за цей же період склав 210 000 тонн (98% з яких становить морська продукція). Отже 88% морської рибної продукції становить імпорт і лише 12% - це вітчизняна морська риба.


Структура імпорту і споживчі переваги
За результатами 10 місяців 2017 року імпортерами ввезено 240 500 тонн риби і морепродуктів. При цьому 215 000 тонн або 89% імпортованої рибної продукції склала морожена продукція. Частка охолодженої продукції - 3,5%, солоної - 2,5%, консерви - 1,4%, сурімі - 1,4%, снеки - 1,1%, пресерви - 0,3%.


Що саме імпортує Україна і які споживчі переваги українців?
У ТОП-5 імпортованої продукції входить (% від всього імпорту):
   1. Оселедець - 38 400 тонн (16%).
   2. Скумбрія - 31 400 тонн (13%).
   3. Хек - 29 000 тон (12,3%)
   4. Салака - 27 500 тонн (11,4%).
   5. Лосось - 19 500 тонн * (8%).
* Включає «лосось охолоджений», «лосось хребти», «лосось обрізу», «лосось черевця», «лосось шматки», «форель охолоджена» «форель хребти».
Далі йдуть: кілька (4,2%), минтай (3,8%), мойва (3,5%), нототенія (2,7%) та інші.
Найбільше рибної продукції Україна імпортувала з Норвегії (47 400 тонн), Ісландії (37 700 тонн), Естонії (23 600 тонн), США (23 150 тонн), Іспанії (13 000 тон), Латвії (11 800 тонн), Канади (10 000 тонн) і Китаю (7 900 тонн).
Якщо відштовхуватися від офіційних даних по імпорту, внутрішнього видобутку і офіційних даних за кількістю населення в країні, ми отримаємо середнє споживання близько 9 кг на людину в рік. При цьому, найбільше риби споживають в наступних 5 областях:
   - Київська (13,1 кг)
   - Одеська (13,0 кг)
   - Черкаська (12,3 кг)
   - Вінницька (11,8 кг)
   - Херсонська (10,9 кг)
Аутсайдерами споживання риби є такі області України:
   - Івано-Франківська (6,3 кг)
   - Тернопільська (6,4 кг)
   - Закарпатська (6,8 кг)
   - Чернівецька область (7,5 кг)
   - Львівська (7,5 кг)
В цілому, обсяги імпорту в 2017 році практично збігаються з обсягами імпорту в 2016 році. У статистику поки що не включені дані за листопад і грудень 2017 року, але навряд чи вони будуть суттєво вище 30-35 тисяч тонн за кожен з цих місяців, тому імпорт за 2017 рік не повинен значно перевищувати показники 2016 року (300 000 тонн), хоча і зберігається можливість 3-5% зростання імпорту.


З одного боку така відносна стабільність і відсутність зростання можуть свідчити про те, що ми нескоро повернемося до показників 2013 року, коли було імпортовано рибної продукції на 450 000 тон. Але з іншого боку треба враховувати наступне.
- За 2014-2015 рік Україна втратила контроль значної частини своїх територій, а значить також точок продажів і потенційних споживачів.
- За даними Державної служби статистики України за перше півріччя 2017 року населення України скоротилося на 128 000 чоловік. Смертність як і раніше перевищує народжуваність: на 100 померлих припадає 61 новонароджений. Відповідно, щорічно населення країни з природних причин скорочується більше, ніж на 200 000 чоловік.
- Трудова еміграція. За різними даними сьогодні за кордоном працює близько 5 млн. Українців. Тільки в одній лише Польщі офіційно працевлаштовано близько 1 мільйона. При цьому щороку збільшується квота на офіційне працевлаштування в Польщі, Чехії, Угорщини та інших країнах. При цьому багато громадян користуються можливістю тимчасового працевлаштування, в тому числі завдяки «безвізу», відсутні в країні місяцями і, фактично, не є споживачами товарів в Україні. 

Як результат, вже зараз багато керівників компаній стикаються з нестачею кадрів на своїх підприємствах.
Таким чином, офіційні дані, згідно з якими в Україні проживає 42 млн. Чоловік, очевидно, можуть не відповідати дійсності. До того ж, як зазначають багато експертів, в середньостроковій перспективі ці тенденції збережуться і кількість населення продовжить знижуватися, а нація буде старіти. Тому це необхідно враховувати при аналізі ринку і його перспективи.
У зв'язку з цим, збереження обсягів імпорту та обсягів споживання в досить непростий соціально-економічне для країни час, за відсутності будь-якої підтримки з боку держави, безумовно є позитивним моментом і заслугою всіх учасників рибної галузі.


Експортні можливості. приклад Польщі
Незважаючи на те, що Україна залишається залежною від імпорту рибної продукції в силу об'єктивних обставин, не варто сприймати це як мінус. І ось чому.
Досвід сусідніх країн показує, що навіть без наявності власних достатніх водних біоресурсів, рибна галузь може успішно розвиватися, приносити значні дивіденди для бюджету країни і працевлаштовувати громадян.
Для прикладу проаналізуємо рибну галузь сусідній Польщі.
Населення країни 38 млн. людей. За даними за 2014 рік споживання риби становить 13 кг на людину на рік (середній показник в ЄС становить 21 кг на людину на рік). При цьому польська рибна переробна галузь є однією з найбільших в Європі. У рибної переробці в Польщі працює 250 підприємств, на яких задіяно 12 500 осіб. За 2014-й рік в Польщі перероблено 456 000 тон рибної продукції (у 2010 році перероблено 369 000 тон) на загальну вартість продукції 2,3 млрд. доларів США, при цьому дохід склав 500 млн. євро. Що найцікавіше, 90% всієї переробленої продукції експортується, з них 59% йде на ринок Німеччини, решта на ринки Великобританії, Франції і Данії.
І все це можливо лише за рахунок імпорту. Одна лише Норвегія в 2016-му році експортувала до Польщі риби на 1 169 млн. Доларів США (в Україні на 110 млн. Доларів США).
Слід зазначити, що в Польщі існує кілька ставок ПДВ. Є базова ставка ПДВ в розмірі 23%, а також існують знижені ставки ПДВ: 8, 5 і 0%. Ставка ПДВ на рибу в Польщі становить 5% (як і на більшість інших продуктів харчування). Безумовно, це грає важливу роль для стимулювання переробки рибної продукції в Польщі.
Підбиваючи підсумки можна сказати, що в довгостроковій перспективі Україна має шанс стати серйозним гравцем в Європі на ринку переробки рибної продукції. Щорічно попит на рибну продукцію зростає. Уже зараз середнє споживання риби в світі перевищило 20 кг на людину в рік. І цих цифр вдалося досягти саме за рахунок аквакультури, оскільки традиційний промисел останні 20 років не зростає. Наприклад, за минулий рік в Норвегії було вирощено 1,3 млн. тонн лосося, тоді як кілька десятків років тому ця цифр становила 50 000 тонн. За словами Міністра рибного господарства Норвегії Пера Сандберга до 2050-го року Норвегія планує збільшити цю цифру до 5 млн. тонн. І тут виникає питання, чому б Україні не скористатися такою можливістю і не стати як мінімум другим переробником риби в Європі?

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермерам захистити врожай квасолі

Захистити цю нішеву бобову культуру від початку вегетації до збирання  одразу в трьох напрямках  - від шкідників, хвороб та бур’янів, а значить і підвищити в декілька разів врожаї, в Україні поки що до снаги лише лідерові вітчизняного ринку в сфері виробництва засобів захисту рослин та мікродобрив Групі Компаній «UKRAVIT». Вона єдина взялась за це комплексно: експерти взяли до уваги масу факторів,  грунтово-кліматичні умови різних областей та специфіку шкідливих організмів (шкідники, хвороби, бур’яни).  

Як повідомив УАК  експерт UKRAVIT Сергій Сальніков, розробляється комплексний підхід до вирощування квасолі, що складатиметься з протруйників,  досходових та післясходових гербіцидів,  інсектицидів, фунгіцидів та мікродобрив. Систему  вже випробували аграрії низки областей, зокрема Київської, Житомирської, Кіровоградської тощо. Наразі препарати знаходяться на стадії реєстрації.

«В Україні, на жаль, досі не має жодного зареєстрованого дієвого препарату для захисту квасолі, яка стає дуже затребуваним  продуктом у світі. Тому  UKRAVIT планує  стати першою українською компанією, яка запропонує вітчизняним (і не тільки) аграріям комплексний підхід для вирощування цієї культури», - вважає Сергій Сальніков.

Крім того, засоби захисту квасолі від UKRAVIT є не лише кращими, а й значно дешевшими за зарубіжні аналоги.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

7 стовпів успіху "UKRAVIT"

Інновації

Будучи лідером на вітчизняному ринку ЗЗР, компанія «UKRAVIT» запускає проекти та впроваджує технології ще до того, як не тільки з‘явиться попит, а діагностується необхідність у продукті. У квітні компанія запускає науково-дослідний центр, який дозволить робити унікальний аналіз ґрунту, що наразі недоступно українцям у власній державі. Для того, щоб зробити якісну діагностику ґрунту (розлогий аналіз до 80 компонентів), аграрії мусять відправляти зразки за кордон, що дуже витратно по часу та грошам. «UKRAVIT» надасть можливість робити діагностику вже наступного року. Найкраще світове обладнання, встановлене в цьому центрі, здивувало навіть закордонних фахівців і за словами Віталія Ільченка, власника групи компаній «UKRAVIT», деякі з них навіть просилися на роботу. Дослідний центр створить своєрідну Силіконову долину в Черкасах, на базі якої розроблятимуться новітні стартапи, відбуватиметься практична діяльність науковців, в результаті чого зрушиться вся галузь. Центр стане своєрідним поштовхом для поступу української агрохімічної промисловості.

«Тут працюватимуть до півсотні кращих учених, на площі понад 2500 м2 буде сконцентровано найкраще обладнання, закупку та налагодження якого ми проводимо наразі. Для реалізації цього проекту ми залучили швейцарських фахівців. Науково-дослідний центр буде працювати за форматом Силіконової долини. У ньому також розташується підземна теплиця, де ми будемо тестувати наші препарати на рослинах. Треба вкладати гроші в науку. Для нас це є пріоритетним напрямком. Наш науково-дослідний центр працюватиме над створенням максимально безпечних для довкілля біохімічних препаратів, що дозволять отримувати максимально великі врожаї і допомагатимуть відновлювати потенціал української землі».

Люди

Людський капітал - фундамент «UKRAVIT». Окрім технологічних можливостей, відкриття діагностичного центру створить багато робочих місць, куди залучатимуться молоді спеціалісти. Завдяки цьому можна частково зупинити відтік «розуму» із країни. Вже зараз «UKRAVIT» співпрацює із основними аграрними вишами України і запрошує студентів проходити практику на виробничих потужностях із можливістю подальшого працевлаштування. Окрім молодих спеціалістів, компанія пропонує гарні умови для досвідчених фахівців, пріоритетним для «UKRAVIT» є мотивація і соціальна підтримка українців. Навіть запрошуючи студентів на практику, керівництво компанії оплачує її проходження, що дуже мотивує та підтримує юних аграріїв. Окрім уваги до власних працівників, «UKRAVIT» має потужну соціальну зовнішню складову, допомагаючи талановитій молоді та активно вкладаючи кошти в розвиток міста Черкас, де зосереджено основне виробництво. В числі останніх заходів, де «UKRAVIT» виступили меценатами - День міста Черкас та етнофестиваль «Сумщина - це Європа». А відкриття дослідного центру взагалі зробить Черкаси хімічним центром України.

Для великої кількості інвестицій, які здійснюються, незважаючи на незручні кредитні портфелі, компанія бере кредити у вітчизняних банках. Окрім того, «UKRAVIT» є одним із найбільших платників податків в обласний бюджет міста Черкас: минулоріч до бюджету сплачено 179 млн грн, а у 2017 році цифра вже складає 300 млн гривень.

Лідерство
«UKRAVIT» має найбільший серед вітчизняних виробників портфель ЗЗР та мікродобрив. Зараз їхня кількість становить 135 продуктів і до кінця року планується запуск ще 7. За прогнозами Олександра Мишловця, начальника розвитку продукту та сервісу компанії, ринок ЗЗР до 2020 року збільшиться з $820 до $960 млн. Це пов’язано зі збільшенням ціни на діючі речовини, а також зняттям мораторію на продаж землі. На думку Олександра Лапи, директора комерційного департаменту «UKRAVIT»:

«З відкриттям ринку землі в Україну зайде мінімум $ 1 млрд, тобто ринок виросте на 10%».
 

Бренд «Україна»

Вважаючи на кліматичні зміни, провідні компанії підлаштовують лінійку своєї продукції до нової середньої температури та середньої кількості опадів. Наступного року «UKRAVIT» випустить 5 мікродобрив на основі кремнія, що стане свіжим рішенням для України. Протестувавши цей елемент упродовж кліматичних катаклізмів навесні, науковці компанії розробили нові мікродобрива з кремнієм (багатофункціональний елемент, при застосуванні якого температура рослин знижується, що дуже важливо в час повітряних та ґрунтових засух). Окрім розвитку виробничих потужностей та великих інвестицій в науку, «UKRAVIT» втілює такий бажаний для всіх аграріїв перехід від продажу сировини до продажу готової продукції, просуває бренд «Україна».
Щороку запускаються нові продукти, 2018 року в планах компанії збільшення об‘ємів реалізації до 8 тис тонн, що дорівнює $49 млн.
Директор компанії «UKRAVIT» Євген Семененко впевнений:

"Ринок мікродобрив буде рости, і ми хочемо йти в ногу з ним. Тому цього року ми інвестували кошти в нову лінію виробництва мікродобрив. Наші фахівці постійно розробляють інноваційні продукти. Цього року ми запускаємо виробництво препарату "Авангард" з кремнієм та нових добрив з мікроелементами".

Важливим завданням, яке ставить перед собою компанія, є перехід українських с/г виробників на вітчизняні ЗЗР замість китайської продукції сумнівної якості.


Нові продукти 2018 рік - це:

  • два гербіциди для сої і препарат Делавье для захисту плодово-ягідних насаджень;

  • гербіцид ІМІ-ВІТ під технологію соняшнику, сої та гороху;

  • Жукоff - для знищення колорадського жука, в першу чергу, для особистих селянських господарств.

 

Актуальність

Напрямок розвитку агрохімії України залежить від міжнародних тенденцій. Стосовно розвитку агрохімічних тенденцій у світі, це, звичайно, концентрація агрохімічного бізнесу. Величезний вплив на агрохімічний бізнес має China Chemikal, яка купила 2 великі міжнародні компанії, її присутність і вплив на загальний процес. Глобалізація агрохімії пов‘язана із діючими речовинами, які компанії купують для виробництва готової продукції. Локалізація виробництва пов‘язана із основними країнами-виробниками, це - Індія, Китай і Латинська Америка. Цілі, які ставлять китайські виробники - у 2020-2025 роках: досягти об‘єму виробництва речовини для ЗЗР, а також готової продукції до 75%, а разом із Індією до 85%. Роз‘єднати ці глобальні потоки хімічної індустрії дуже важко. Тому Китай, Індія та Латинська Америка будуть ключовими зонами виробництва сировини для ЗЗР. Тим не менше, виробничі потужності «UKRAVIT» дозволяють виробляти власну сировину, завдяки чому компанія зробить Україну одним із гравців на світовому ринку виробництва ЗЗР. Виробником, який поставляє не тільки сировину, а й готову продукцію в інші країни. Слід відзначити, що глобалізація спричинила певну монополізацію в галузі.
Ільченко наголошує:

«Ми хочемо замінити препарати на українські складові. Хочу закликати всіх припинити імпортувати все, що можна зробити в країні. У нас є люди і технології».

Професіоналізм і послідовність

З імпортерів в експортери. Коли компания «UKRAVIT» починала свою діяльність, Україна була 100% імпортером ЗЗР. Наразі компанія має 10% внутрішнього ринку і постійно збільшує свою присутність на ньому. Наступного року відкривається 7-й виробничий корпус, який втричі збільшить виробничі потужності, що дозволить збільшити виробництво до 20 тисяч тон на рік. Але пріоритетним напрямком «UKRAVIT» лишається вітчизняний ринок і наразі вже попит на продукцію перевищує виробництво. 7-й виробничий комплекс закриє цю потребу.

Продукція Ukravit з 2015 року експортується в Грузію і Молдову. «Це невеликі країни, але в порівнянні з насиченим ринком ЗЗР на цих ринках, ми починаємо займати значне місце. Там теж було проведено багато днів поля і семінарів». В цілому компанія планує розширювати свою присутність на ринку СНД.
За словами власника групи компаній,  «UKRAVIT» отримує багато пропозицій з інших країн, і наразі вже відвантажена партія в Ефіопію і велися переговори з делегацією ЄС. На наступний рік заплановані переговори з Північною та Східною Африкою та країнами Близького Сходу.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Надої і прирости по-новому: як створити молочне тваринницьке господарство

Сучасні вимоги ринку змушують тваринників переходити від екстенсивних до інтенсивних форм господарювання. Дана трансформація виражається в скороченні поголів'я ВРХ з одночасним збільшенням його продуктивності, повідомляють аналітики компанії Pro-Consulting.

Малюнок. Динаміка зміни поголів'я корів у 2008-2017 роках (станом на 1 січня 2017 року), тис. голів

Джерело: Держкомстат України
*Без урахування тимчасово окупованій території АРК і зони АТО

Використання в господарствах більш продуктивних порід худоби, використання передових технологій призвело до того, що скорочення поголів'я корів не приводило до зниження валового надою молока. Навпаки, до 2015 року спостерігалося зростання молочного виробництва, що досягло свого піку в 2014 році, коли було виготовлено майже 2 млн тонн молочних продуктів.
У 2015-2016 роках молочний ринок потрапив під дію негативних факторів, які були характерними для української економіки в цілому, так і внутрішньогалузевих. Це викликало подальше скорочення молочного стада і зменшення пропозиції продукції. Разом з тим, на державному рівні вжито заходів, спрямованих на подолання кризи в галузі. Були збільшені закупівельні ціни на молоко і розширена географія його збуту. Аграріїв перевели на загальний режим оподаткування. Замість пільг по ПДВ введені прямі дотації. В даний час український молочний ринок знаходиться в стадії трансформації під вплив нових умов і правил ведення бізнесу.
В умовах, що склалися, молочна ферма, побудована з розрахунком на застосування сучасних технологій тваринництва і галузевих вимог, матиме на українському ринку деяку конкурентну перевагу перед старими підприємствами. Бізнес-план, підготовлений фахівцями компанії Pro-Consulting, передбачає створення саме такого підприємства.
Для успішного функціонування ферми важливо на самому початку правильно вибрати місце її розміщення. Вона повинна розташовуватися з урахуванням оптимальної логістики доставки як кормів, так і готової продукції. Не можна допускати розміщення підприємства в неперспективних селах, які підлягають виселенню і переносу згідно з генеральним планом забудови.
На фермі планується утримувати 560 корів голштинської породи. На їх купівлю буде витрачена найбільша частка коштів - 35,7% від загальної суми. На обладнання ферми піде 21,2% коштів, а ще 21,4% інвестицій буде коштувати біогазова установка.
Бізнес-план розрахований на 7 років, за які проект повністю окупиться. При цьому роботи з будівництва та обладнанням ферми, а також закупівлі і реєстрації корів будуть виконані, згідно з планом, вже через півроку після старту проекту. В подальшому підприємство буде отримувати прибуток від реалізації молока і великої рогатої худоби в живій вазі.


Рисунок. Формування прибутку за проектом

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вітчизняний виробник ЗЗР допомагатиме аграріям отримувати великі врожаї

Про це повідомило керівництво компанії під час прес-конференції щодо підбиття підсумків 2017 року на агроринку України  сьогодні, 21 листопада.

Група Компаній «UKRAVIT» займається активною дослідницькою діяльністю. Головний акцент - на покращення якості власної продукції, щоб надати споживачам продукт, який буде оптимально відповідати їхнім вимогам.

"Ринок мікродобрив буде рости, і ми хочемо йти в ногу з ним. Тому цього року ми інвестували кошти в нову лінію виробництва мікродобрив. Наші фахівці постійно розробляють інноваційні продукти. Цього року ми запускаємо виробництво препарату "Авангард" з кремнієм та нових добрив з мікроелементами", - заявив директор компанії «Укравіт Агро» Євген Семененко.

За словами власника групи компаній «UKRAVIT» Віталія Ільченко, щоб краще розвиватися, потрібно вкладати кошти у виробництво та нові технології.

"Ми стали співвласником компанії Chemical Elements Ukraine (хімічні реактиви для харчової та фармацевтичної промисловості). Це нам дає змогу працювати за формулою 1+1=3. Тим самим ми відроджуємо славу міста Черкас, яке стає центром хімічної промисловості", - зазначив Віталій Ільченко.

За словами власника ГК UKRAVIT, уже у квітні на базі виробничих потужностей у Черкасах буде відкрито унікальний науково-дослідний центр, аналогів якому не буде у Східній Європі.

"Тут працюватимуть до півсотні кращих учених, на площі понад 2500 м2 буде сконцентровано найкраще обладнання, закупку та налагодження якого ми проводимо наразі. Для реалізації цього проекту ми залучили швейцарських фахівців. Науково-дослідний центр буде працювати за форматом Силіконової долини. У ноьму також розташується підземна теплиця, де ми будемо тестувати наші препарати на рослинах. Треба вкладати гроші в науку. Для нас це є пріоритетним напрямком. Наш науково-дослідний центр працюватиме над створенням максимально безпечних для довкілля біохімічних препаратів, що дозволять отримувати максимально великі врожаї і допомагатимуть відновлювати потенціал української землі", - повідомив Віталій Ільченко.

Він переконаний, що Україна має відходити від експорту сировини, натомість експортувати продукти з високою доданою вартістю. Саме тому наступного року UKRAVIT відкриває новий корпус на виробництві, щоб втричі збільшити виробничі потужності, забезпечуючи аграріїв найкращими продуктами за доступними цінами. 

За словами Віталія Ільченка, Україна раніше повністю залежала від імпорту ЗЗР. Сьогодні UKRAVIT займає 9 % ринку ЗЗР. У планах компанії розширення присутності не лише на вітчизняному ринку, а й вихід на нові ринки збуту.

Запис прямої трансляції конференції можна переглянути на нашій сторінці в facebook.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безвідходне птахівництво: додатковим джерелом прибутку може стати пташиний послід

Дана галузь стабільно розвивалася до 2014 року. Втрата Україної частини території та інші кризові явища призвели до скорочення кількості домашньої птиці на 9%, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Зміна чисельності і структури курячого поголів'я в 2015-2016 роках показано в таблиці.

Більшість українців не уявляють своє життя без продуктів птахівництва. М'ясо та яйця курей міцно увійшли в раціон харчування багатьох домогосподарств.

Набагато меншою популярністю користуються продукти переробки результатів курячої життєдіяльності - посліду - хоча йому також можна знайти корисне застосування в господарстві.

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в грунт в залежності від чисельності пташиного поголів'я в регіоні.

Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду - 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника.

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов'язану з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, в тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними в порівнянні з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних - калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається, і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування та підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива. Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Як видно з наведеної таблиці, Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є досить перспективною з огляду на великі обсяги невикористаного сировини.

Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

  • переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила в фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
    кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) зробили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
  • фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
  • недолік в Україні необхідного обладнання для переробки посліду відповідно до сучасних стандартів.
    Особливістю українського ринку органічних добрив в даний час є відсутність імпорту даної продукції, а значить і конкуренції з боку світових виробників. Тому новому гравцеві ринку доведеться відвойовувати свою частку тільки у вітчизняних підприємств, що працюють в цій галузі, кількість яких поки невелика. Орієнтація не тільки на внутрішнє споживання органічних добрив, а й на їх експорт, робить цей бізнес ще більш перспективним.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview