158635

Старий новий курс: Трофімцева про плани в МінАПК

"Український АПК останні роки динамічно і потужно розвивається, в тому числі, завдяки роботі команди Мінагрополітики. Наприклад, ми досягли серйозних результатів на зовнішніх ринках і задали чудовий темп в євроінтеграційних процесах в галузі. Щоб сектор і надалі міг залишатись одним з головних двигунів національної економіки, забезпечувати не лише продовольчу безпеку України, але й «годувати світ», аграрна політика має стати системною, ефективною і відповідати викликам сьогодення. Стратегічне бачення середньострокового розвитку сектору є, воно закладено в тому числі в секторальній стратегії «3+5» і нашій експортній стратегії", - написала Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона підкреслила, що її мета та основне завдання на час роботи на цій посаді – дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта та наука мають бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю мають відкриватись не менш активно.

Нагадаємо, 6 лютого Кабінет Міністрів України призначив Ольгу Трофімцеву на посаду виконуючої обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польський фермер розповів, як у ЄС наживаються за рахунок Польщі та України

Про це розповів голова польських організацій «Агросоюз» Міхал Колодейчак, пише etcetera.media.

Зараз під опікою польського фермера знаходяться три господарства загальною площею 100 га, на яких вирощуються різні сорти капусти, картопля і пшениця.

За словами Колодейчака, дотації польським фермерам складають від 210 до 230 євро за гектар. Тоді як у таких країнах ЄС, як Франція, Німеччина, Нідерланди і Португалія, вони щонайменше удвічі більші, при тому що ціни на сільгосппродукцію в ЄС однакові. Ціни на засоби захисту рослин у Польщі також вищі, ніж у Німеччині, Франції та Великобританії. Виходить, що виробляти агропродукцію в нинішніх умовах виявляється невигідно, – резюмує польський аграрій.

Аграрій зазначає, що крім усього іншого, країни Західної Європи прагнуть розмістити в Польщі свої магазини, через які реалізують національну продукцію. У підсумку умови на ринку сільгосппродуктів починають диктувати великі агрохолдинги і супермаркети, які зацікавлені у великих поставках. У такий спосіб нищаться дрібні фермерські господарства. Колодейчак застерігає Україну від подібного сценарію, який зараз стрімко реалізується в Польщі.

Фермер вказує на те, що українські аграрії конкурують із польськими. Наприклад, 80% замороженої української малини постачається на польський ринок. За словами Колодейчака, польські аграрії зможуть терпіти таку ситуацію не більше 2 років.

«Я раніше говорив, що українці для нас є конкурентами. Але слід уточнити, що українські сімейні ферми нам не конкуренти, а позитивне доповнення ринку. Конкурентами є тільки ті німці й французи, голландці, які у великій кількості їдуть в Україну і засівають зерновими, рапсом і соняшником значні площі», – розповідає аграрій.

За словами фермера, іноземні агрохолдинги використовують те, що в Україні можна застосовувати засоби захисту рослин, заборонені в тій же Польщі та інших країнах ЄС. Це дозволяє значно знизити собівартість агропродуктів, які потім вигідно реалізовуються на польському та українському ринках.

Колодейчак зізнається, що Польща цілком підпорядковується торговельній політиці Брюсселя. І за фінансування, яке країна отримала від ЄС, вона розплатилася, ставши споживачем західних машин і повернувши таким чином гроші в Німеччину, Францію, Італію та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі

В.о. голови аграрного Комітету ВР і за сумісництвом голова робочої групи з розробки проекту Концепції обігу с/г земель Олександр Бакуменко в коментарі УНН розповів, коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі.

Бакуменко нагадав, що робоча група була створена 20 березня 2018 року і до її складу увійшли 22 народні депутати, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру та багатьох профільних асоціацій, серед яких: “Український клуб аграрного бізнесу”, “Українська аграрна конфедерація”, “Всеукраїнська аграрна рада”, “Аграрний союз України”, “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”, “Союз птахівників України”, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.

Присутні в робочій групі також експерти Світового Банку і проекту USАID “Агросільрозвиток”.

За словами Бакуменка, основною метою створення робочої групи є напрацювання концептуальних засад української моделі обігу земель сільськогосподарського призначення.

“Питання, хто буде власником земель сільськогосподарського призначення у найближчій перспективі є надзвичайно резонансним та досить складним у вирішенні.

Тому, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин було запропоновано провести фахову дискусію та напрацювати проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який потім направити для широкого громадського обговорення”, — зазначив він.

Бакуменко розповів, що на засіданнях робочої групи детально обговорювались основні питання, які мають бути врегульовані на законодавчому рівні до відкриття вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

— строки та етапи відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;

— хто може купувати землю та максимальна площа земель, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— заборона на першому етапі запровадження ринку земель продажу сільськогосподарських земель іноземним фізичним та юридичним особам;

— порядок продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, а також земель державної і комунальної власності;

— максимальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— хто матиме переважне право на придбання у власність земель сільськогосподарського призначення;

— які умови повторного відчуження земель сільськогосподарського призначення;

— якою має бути процедура зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення;

— чи можливе внесення сільськогосподарських земель до статутного капіталу сільськогосподарських підприємств;

— яким чином буде здійснюватися кредитування сільськогосподарських виробників коштами для покупки земель та на який строк будуть видаватися кредити і під який відсоток, а також який орган на державному рівні буде здійснювати кредитування;

— запровадження обов’язкової перевірки легальності набуття коштів, за які планується придбати у власність сільськогосподарські землі;

— яка державна установа буде здійснювати управління землями державної власності;

— який державний орган буде здійснювати державний контроль за раціональним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, збереженням їх родючості.

“І на останок, хочу наголосити, що тільки після широкого громадського обговорення, отримання та узагальнення пропозицій і зауважень до проекту закону про обіг земель сільськогосподарського призначення від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, власників та користувачів сільськогосподарських земель аграрним Комітетом планується підготувати цей законопроект та подати в установленому законодавством порядку на реєстрацію до Верховної Ради України”, — резюмував Бакуменко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українську кондитерку добре знають та полюбляють в країнах арабського світу

Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За словами фахівця, оптовий ринок в Дубаї уявляє собою вуличку з магазинами, на вітринах яких розташована кондитерська продукція суто для показу покупцеві. Економіст ФАО також підкреслив, що “ці магазинчики дуже люблять екслюзив і дуже хочуть познайомитися з новими постачальниками”.

“Покупці з країн Африки (Судан, наприклад та інші), а також з арабських країн, приїздять на цей ринок, розглядають та пробують товар, і ведуть переговори з продавцями. Після чого, наступного дня, забирають з їхніх складів продукцію, бо на ринку немає сховищ з товаром.

Приблизно в половині цих магазинчиків є кондитерка з України. Але було неприємно чути від продавців, що дуже важко працювати з постачальниками: подекуди покупець просить продукцію, але йому кажуть, що фабрика не працює, або що немає запасів, або що не можуть банально додзвонитися на фабрику”,- зазначив Андрій Ярмак.

За словами фахівця ФАО, дуже позитивні відгуки місцеві гравці ринку висловили від співробітництва з українською компанією Millenium.

Андрій Ярмак також звертає увагу на початок домінування на арабському ринку  продукції з Індії. “Інколи фабрики з Індії мають власний магазинчик тут. Це дуже дешевий товар, але на нього шалений попит. Місцеві роботяги, а їх тут більшість, не купують цукерок – вони не дуже багато заробляють. Але коли їдуть додому, купують багато подарунків”,- зазначив економіст ФАО, акцентувавши увагу на тому, що українському виробнику варто звернути увагу на нішу недорогих подарункових наборів.

Джерело: ukrainefood.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське вино має високий експортний потенціал

Про це на своїй сторінці у Facebook написала Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, перебуваючи на виставці “Зелений тиждень”, який наразі триває у Берліні (Німеччина).

«Одним з видів продукції АПК, яку ми з гордістю представили на виставці «Зелений тиждень» в Берліні, була продукція наших виноробів (Колоніст, Шабо). Надзвичайно приємно бачити позитивну динаміку розвитку сектора виноградарства та виноробства, всупереч тимчасовій окупації Криму та іншим викликам», – зазаначає пані Трофімцева.

За офіційними даними, тільки у 2018 році в Україні було висаджено нових виноградників на площі 229 га. Таким чином, загалом під цією культурою в країні було зайнято 43,5 тис. га. Валове виробництво винограду в с.-г. підприємствах склало 228,1 тис. тонн. 121 суб’єкт господарювання отримав ліцензію на виробництво вин та горілчаних виробів, з них 100 – виключно на виробництво вин.

«Ми експортували вина та іншої продукції виноробства на понад $38 млн. в минулому році, що на 20% більше порівняно з 2017 роком, хоча все ще є нетто-імпортерами цієї продукції (імпорт в 2018 році склав 113,5 млн.дол.). Я абсолютно впевнена, що українське вино буде і далі впевнено завойовувати нові ринки і нових прихильників в усіх регіонах світу», – констатує посадовець.

Джерело: fruit-ukraine.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії виходять на ринки ЄС з новою продукцією

Про це Укрінформу на полях виставки «Зелений Тиждень», що проходить в Берліні, сказала заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Наші виробники поступово «намацують» європейський ринок і виходять дедалі більше з новою продукцією», - сказала Трофімцева.

Як приклад вона навела гриби, за якими збільшується вибір квоти, масло вершкове та іншу молочку. Це продукти, які раніше або взагалі не поставлялися, або в дуже малих кількостях.

Хорошим прикладом чиновниця назвала часник, тарифну квоту за яким українські виробники не вибирали аж до 2017 року, а торік вибрали майже на 100%. Трофімцева сподівається, що цього року ситуація повториться.

Звичайно, не вибираються квоти з баранини і яловичини, але на те є об'єктивні причини - у нас ця продукція не відкрита для експорту в ЄС.

Що стосується продуктів, які користуються особливим попитом, таких як мед, соки, за якими річні квоти вибираються буквально за лічені тижні, то ситуація, за оцінкою заступника міністра, може змінюватися. Зокрема, з огляду на, що меду буде вироблятися менше, відповідно буде зменшено і експорт в країни ЄС.

На порядку денному стоять як розширення торгівлі, так і диверсифікація продуктів.

В цілому Трофімцева бачить «хороші перспективи» в тому, що стосується співпраці з ЄС. Двосторонній товарообіг в сфері АПК зростає, Зона вільної торгівлі «працює для двох сторін». Позитивно розвивається не тільки торгова складова, але і кооперація в широкому сенсі, те, що пов'язано з проектуванням, дигиталізацією, розвитком сільських територій.

«Ми задоволені і торговою і коопераційною складовою», - резюмувала заступник міністра.

За її даними, за перші 11 місяців минулого року аграрний і харчової товарний оборот між Україною і ЄС зріс на 11% або 778,6 млн дол в порівнянні з відповідним періодом 2017 року і досяг 8,01 млрд дол. Водночас український аграрний експорт в країни Євросоюзу збільшився на 362,3 млн дол і досяг 5,6 млрд дол. ЄС входить у п'ятірку основних торгових партнерів України в сфері АПК.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview