150670

Статус-кво в агропромисловому комплексі України: плюси та загрози

Про це пише Суспільний кореспондент.

ПЛЮСИ.  Серед плюсів ситуації, що склалася в АПК, найчастіше називають такі:

- Частка агросектору у ВВП України – 12%. Частка сільського господарства у ВВП країни зросла з 9% у 2015 році до 12% за підсумками 2016. Аграрний бізнес називають «головним драйвером економіки України».

- Частка експорту с/г продукції та продуктів її переробки у загальному експорті країни сягнула 42% у 2016 році. У 2013 році це було 26,8%, а у 2007 – лише 9,3%.

- Торік агросектор забезпечив понад 28% валютної виручки. Найбільші доходи – від експорту зернових та соняшникової олії. Серед усіх експортованих зернових лідерами є пшениця (33%, $2,72 млрд), кукурудза (33%, $2,65 млрд) та ячмінь (8,2%, $0,66 млрд,). У масложировому експорті 93% припадає на соняшникову олію ($3,7 млрд).

- Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу України за 2016 рік, за даними Мінагрополітики, склав $19,6 млрд (або 26,1% всього зовнішньоторговельного обігу України).

- Відбувається розширення ринків збуту. За даними Мінагрополітики, вже 278 українських підприємств мають право експорту на ринки ЄС. Українські виробники отримали додаткові квоти від ЄС. Ведуться переговори з доступу української продукції до КНР, Йорданії, Єгипту, Сербії, Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї, США, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії.

Нинішній стан в АПК сформований насамперед мораторієм на продаж сільгоспземель, Фермери та крупні агрохолдинги непокояться, що після скасування мораторію власники або захочуть підвищити вартість оренди, або почнуть продавати ділянки, і земельний банк фермерських господарств буде зруйновано. Однак у цьому позитиви для одних (виробників) є негативом для інших – для кількох мільйонів пайовиків, які отримують занижені кошти за користування своєю землею. Фактично – кредитують фермерів. І при цьому не мають достатньо грошей, щоб щось купувати, у тому числі продукцію самих фермерів. Відповідно, це стримує розвиток ринку та економіки країни в цілому.

ЗАГРОЗИ.

Основні тенденції є такими.

    Невизначеність.

Постійне відтермінування запуску ринку земель консервує невизначеність щодо напрямку розвитку земельних відносин в Україні. А відсутність зрозумілих правил гри – негативний сигнал для інвесторів та бізнесу в цілому.

«Ми постійно чомусь повертаємося до того, чи потрібен ринок землі. Насправді ж рішення про запровадження ринкових відносин та побудову ринкової економіки було прийнято давно, на початку 1990-х. Але оскільки до сьогодні тривають такі дискусії, це означає, що в суспільстві ще немає остаточного розуміння, що лише ринкові відносини можуть привести до нормального економічного зростання країни та добробуту її громадян», – каже Вадим Бодаєв, голова Ради Всеукраїнського об’єднання «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України».

Він наголошує, що «власність – одна з необхідних складових існування ринку, але якщо вона не має обігу і не є товаром, то це вже не ринок, а якийсь сурогат».

    Тотальна перевага агрохолдингів в експортній структурі.

Дрібні та середні фермери нині перебувають у невигідних умовах порівняно з агрохолдингами.

Три найбільші аграрні компанії забезпечують виробництво валової с/г продукції в обсягах, які перевищують обсяги виробництва усіх фермерських господарств України. Окрім того, в середньому, агрохолдинги мають вищу врожайність порівняно із незалежними підприємствами та населенням.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB), прогнозує, що експорт і надалі продовжить зростати. «Тобто й фермери, і холдинги збільшать поставки. Але в експортній структурі залишиться тотальна перевага великих компаній. Дрібне фермерство зможе наростити експорт за рахунок органіки. Холдинги ростуть і багатіють, фермери, на жаль, біднішають – тобто жодних передумов для зміщення переваги в бік малих господарств немає, хоча я б не назвав агрохолдинг найкращою формою з організації відносин на селі. Звісно, вони мають існувати, але не в нинішньому форматі, коли їхній вплив на владу не завжди є результатом хоча б якогось прийнятного для країни рішення», – зазначає він.

    Сировинна структура агроекспорту.

Експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) Александр Шкурла підкреслив, що попри високі показники агроекспорту, його товарна структура є переважно сировинною.

“Можна сперечатися, добре це чи ні. Бо країни, які експортують нафту, намагаються обмежувати її виробництво, щоб утримувати ціну. Але якщо збільшувати виробництво до нескінченності — падатиме ціна. Тому зараз треба думати про зміну структури українського сільськогосподарського виробництва“, — каже пан Шкурла.

«Не все так добре з тим, що 42% експорту забезпечує агросектор. Хочу нагадати, що торік влітку на світових ринках була криза сировинних товарів, у нас зменшилося виробництво зернових на 30%, і тут же ми побачили в серпні, що долар зріс з 24 до 26,5 грн. Оце і є сировинна реальність України», – наголошує економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукуруза.

За словами завідуючого кафедрою земельного кадастру НУБіП Віктор Зайця, «зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення буде стимулювати налагодження переробки агропродукції всередині країни, що, в свою чергу, забезпечить стабільність макроекономічних показників, включаючи курс національної валюти».

    Низька економічна віддача сільгоспземель.

«Ми повинні розуміти, що тих мільярдів, які дає до бюджету агросектор, і про які зараз говорять як про успіх, могло бути в 5-6 разів більше. Якщо ми порівняємо урожайність в Україні та країнах Східної Європи – дійдемо сумних висновків», – каже Михайло Кухар.

Діаграма дуже наочно показує, що Україна пасе задніх за показником обсягів виробництва на одну особу в с/г виробництві в грошах.

земля-інфографіка
Серед причин – такі: (а) дешево орендувати більшу кількість земель вигідніше, ніж вкладати кошти у підвищення продуктивності виробництва, (б) вкладати кошти небезпечно через відсутність визначеності в орендаря щодо продовження оренди, (в) отримати кошти на розвиток можна було б під заставу землі – але за умов мораторію її заставляти не можна.

    Загрози, пов’язані з домінуванням орендних відносин

Одна з ключових – те, що орендарі не мають мотивації інвестувати в збереження орендованих земель.

«Концентрація земель сільськогосподарського призначення в орендарів призведе до виснаження найближчим часом значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду», – вважають в уряді, а це вплине на врожайність та обсяги продукції.

Таким чином, завдання, яке належить розв’язати за допомогою земельної реформи – активувати ті можливості, які нині заблоковані мораторієм, і при цьому не зруйнувати існуючих позитивних тенденцій. Окрім того, за результатами діалогу всіх потенційних учасників ринку, необхідно виробити ті правила, які стимулюватимуть і економічне зростання країни, і поліпшення економічного становища учасників ринку – як виробників, так і пайовиків. Саме таке завдання ставить уряд, проводячи консультації напередодні внесення законопроекту щодо обігу земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вдвічі зросла кількість рейдерських захоплень агрофірм

Про це пише видання  "Дзеркало тижня".

У статті зазначається, що сьогодні в агросекторі склалася ситуація, за якої втратити підприємство (а разом з ним – урожай і техніку) можна за кілька хвилин, а на його повернення доведеться витратити кілька місяців, якщо не років. За цей час нові «власники» захоплених агрофірм встигають продати урожай і техніку, а також здати землю підприємства у оренду іншим людям.

Автор зазначає, що сплеск рейдерства пов'язаний з роботою Комісії Мін'юсту щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

«Якщо торік кричущих повідомлень про захоплені рейдерами агрофірми було близько п'ятдесяти, то цьогоріч їхня кількість уже подвоїлася. Дякувати старанням спеціальної Комісії Мін'юсту з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Орган, який де-юре мав би рейдерству запобігати, де-факто йому сприяє. Комісія з дев'яти членів (В.Гайдук, А.Оскірко, І.Трофименко, Ю.Моісеєв, П.Кузик, М.Смук, Є.Макогон, Н.Якушева, А.Бабенко) отримала повноваження у досудовому порядку скасовувати рішення державних реєстраторів, вилучати дані з Держреєстру та здійснювати перереєстрацію прав власності», –йдеться в статті.

Автор статті констатує, що дев'ять осіб, фактично, отримали право без суду і слідства вирішувати, хто буде власником того чи іншого підприємства.

Новий порядок реєстрації юросіб, як зазначає автор передбачає, що для зміни власника фірми реєстратору вже не потрібно нічого завіряти, підтверджувати справжність підписів чи оригінальність документів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США продають українські продукти за нечуваними цінами

На найбільшому американському торговому сайті - багато товарів з України, пише  hyser.com.ua.

Ніщо українське американцям не чуже. До такої думки можна прийти, гортаючи список товарів, які продаються на інтернет-майданчику Amazon. Там серед товарів з усього світу за нечуваними цінами продають найзвичайніші українські продукти. Судячи з відгуків, серед покупців є як українські емігранти, так і самі американці.

Купують цукерки і помідори

Українські продукти користуються у американців великим попитом. Продають в основному цукерки, хліб, гречку і мариновані помідори з огірками. З солодощів, зокрема, найбільше представлені цукерки «Рошен»: наприклад, кілограмову упаковку «Червоного маку», «Ромашки» або «Корівки» продають по $ 17-25 (445-650 грн, у нас - 60-150 грн). За стільки ж можна придбати асорті з желеек і карамельок, причому в коментарях під пропозиціями користувачі скаржаться на те, що в пачці дуже мало шоколадних цукерок.

Буханку київського хліба пропонують купити за 258 грн, пачку гречки (800 г), яка в Америці в дефіциті (її продають хіба що в аптеках), - по $ 9 (234 грн, у нас - 25 грн). Ніжинські мариновані помідори в літрових банках на сайті теж продають в десять разів дорожче, ніж в Україні, - за $ 15 (360 грн) замість 36 грн, причому, судячи з коментарів, українські емігранти їх всіляко вихваляють. Американці ж нарікають на дорожнечу і велику кількість маринаду.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У раціоні українців м'яса та фруктів менше норми

Про це сказав директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише Укрінформ.

«Структура споживання європейця набагато краща ніж українця. Українець їсть на 15% більше, в той же час, при нормі у 80 кг/рік на душу населення м'яса, українець споживає 50 кг/рік, а європеєць їсть 86 кг/рік. Фруктів європеєць їсть 100 кг на душу населення на рік, норма споживання - 80 кг, українець їсть 52 кг», - сказав Олег Пендзин.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продукти подорожчають вдвічі – прогноз експерта

Таку думку висловив директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише канал 24.

"Відміна цінового регулювання в дійсності є доброю, коли паралельно з ним вводяться компенсаторні механізми, або продуктові субсидії, або безкоштовна роздача продуктів, або введення соціальних магазинів", – зазначив він.

Однак уже зараз, за словами експерта, ціни на більшість соціальних продуктів лише за дві декади зросли до 3%.

Нагадаємо, з 1 липня держава більше не втручається у процес ціноутворення на продукти, що має знизити адмінтиск на бізнес.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні збільшиться виробництво органічного меду

Таку думку висловив економіст ФАО Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, промислове виробництво меду в Україні тільки починає розвиватися, що є чудовою можливістю навіть для холдингів, що мають тисячі гектарів соняшнику.

"Команда ФАО знайомиться з специфікою українського медового бізнесу. Так, український мед вважається на порядок якіснішим за китайський, а минулого року ще й по ціні був конкурентнішим", - зауважив Андрій Ярмак.

На його думку, мед бренду «пасіка» в магазинах точно є натуральним, і точно безпечнішим за базарний.

"Експортери меду починають активно працювати над додаванням вартості: обговорювали реєстрацію GIS та вихід на експорт особливих високоцінних видів меду», ‒ повідомив Андрій Ярмак.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview