Статус-кво в агропромисловому комплексі України: плюси та загрози

Про це пише Суспільний кореспондент.

ПЛЮСИ.  Серед плюсів ситуації, що склалася в АПК, найчастіше називають такі:

- Частка агросектору у ВВП України – 12%. Частка сільського господарства у ВВП країни зросла з 9% у 2015 році до 12% за підсумками 2016. Аграрний бізнес називають «головним драйвером економіки України».

- Частка експорту с/г продукції та продуктів її переробки у загальному експорті країни сягнула 42% у 2016 році. У 2013 році це було 26,8%, а у 2007 – лише 9,3%.

- Торік агросектор забезпечив понад 28% валютної виручки. Найбільші доходи – від експорту зернових та соняшникової олії. Серед усіх експортованих зернових лідерами є пшениця (33%, $2,72 млрд), кукурудза (33%, $2,65 млрд) та ячмінь (8,2%, $0,66 млрд,). У масложировому експорті 93% припадає на соняшникову олію ($3,7 млрд).

- Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу України за 2016 рік, за даними Мінагрополітики, склав $19,6 млрд (або 26,1% всього зовнішньоторговельного обігу України).

- Відбувається розширення ринків збуту. За даними Мінагрополітики, вже 278 українських підприємств мають право експорту на ринки ЄС. Українські виробники отримали додаткові квоти від ЄС. Ведуться переговори з доступу української продукції до КНР, Йорданії, Єгипту, Сербії, Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї, США, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії.

Нинішній стан в АПК сформований насамперед мораторієм на продаж сільгоспземель, Фермери та крупні агрохолдинги непокояться, що після скасування мораторію власники або захочуть підвищити вартість оренди, або почнуть продавати ділянки, і земельний банк фермерських господарств буде зруйновано. Однак у цьому позитиви для одних (виробників) є негативом для інших – для кількох мільйонів пайовиків, які отримують занижені кошти за користування своєю землею. Фактично – кредитують фермерів. І при цьому не мають достатньо грошей, щоб щось купувати, у тому числі продукцію самих фермерів. Відповідно, це стримує розвиток ринку та економіки країни в цілому.

ЗАГРОЗИ.

Основні тенденції є такими.

    Невизначеність.

Постійне відтермінування запуску ринку земель консервує невизначеність щодо напрямку розвитку земельних відносин в Україні. А відсутність зрозумілих правил гри – негативний сигнал для інвесторів та бізнесу в цілому.

«Ми постійно чомусь повертаємося до того, чи потрібен ринок землі. Насправді ж рішення про запровадження ринкових відносин та побудову ринкової економіки було прийнято давно, на початку 1990-х. Але оскільки до сьогодні тривають такі дискусії, це означає, що в суспільстві ще немає остаточного розуміння, що лише ринкові відносини можуть привести до нормального економічного зростання країни та добробуту її громадян», – каже Вадим Бодаєв, голова Ради Всеукраїнського об’єднання «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України».

Він наголошує, що «власність – одна з необхідних складових існування ринку, але якщо вона не має обігу і не є товаром, то це вже не ринок, а якийсь сурогат».

    Тотальна перевага агрохолдингів в експортній структурі.

Дрібні та середні фермери нині перебувають у невигідних умовах порівняно з агрохолдингами.

Три найбільші аграрні компанії забезпечують виробництво валової с/г продукції в обсягах, які перевищують обсяги виробництва усіх фермерських господарств України. Окрім того, в середньому, агрохолдинги мають вищу врожайність порівняно із незалежними підприємствами та населенням.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB), прогнозує, що експорт і надалі продовжить зростати. «Тобто й фермери, і холдинги збільшать поставки. Але в експортній структурі залишиться тотальна перевага великих компаній. Дрібне фермерство зможе наростити експорт за рахунок органіки. Холдинги ростуть і багатіють, фермери, на жаль, біднішають – тобто жодних передумов для зміщення переваги в бік малих господарств немає, хоча я б не назвав агрохолдинг найкращою формою з організації відносин на селі. Звісно, вони мають існувати, але не в нинішньому форматі, коли їхній вплив на владу не завжди є результатом хоча б якогось прийнятного для країни рішення», – зазначає він.

    Сировинна структура агроекспорту.

Експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) Александр Шкурла підкреслив, що попри високі показники агроекспорту, його товарна структура є переважно сировинною.

“Можна сперечатися, добре це чи ні. Бо країни, які експортують нафту, намагаються обмежувати її виробництво, щоб утримувати ціну. Але якщо збільшувати виробництво до нескінченності — падатиме ціна. Тому зараз треба думати про зміну структури українського сільськогосподарського виробництва“, — каже пан Шкурла.

«Не все так добре з тим, що 42% експорту забезпечує агросектор. Хочу нагадати, що торік влітку на світових ринках була криза сировинних товарів, у нас зменшилося виробництво зернових на 30%, і тут же ми побачили в серпні, що долар зріс з 24 до 26,5 грн. Оце і є сировинна реальність України», – наголошує економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукуруза.

За словами завідуючого кафедрою земельного кадастру НУБіП Віктор Зайця, «зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення буде стимулювати налагодження переробки агропродукції всередині країни, що, в свою чергу, забезпечить стабільність макроекономічних показників, включаючи курс національної валюти».

    Низька економічна віддача сільгоспземель.

«Ми повинні розуміти, що тих мільярдів, які дає до бюджету агросектор, і про які зараз говорять як про успіх, могло бути в 5-6 разів більше. Якщо ми порівняємо урожайність в Україні та країнах Східної Європи – дійдемо сумних висновків», – каже Михайло Кухар.

Діаграма дуже наочно показує, що Україна пасе задніх за показником обсягів виробництва на одну особу в с/г виробництві в грошах.

земля-інфографіка
Серед причин – такі: (а) дешево орендувати більшу кількість земель вигідніше, ніж вкладати кошти у підвищення продуктивності виробництва, (б) вкладати кошти небезпечно через відсутність визначеності в орендаря щодо продовження оренди, (в) отримати кошти на розвиток можна було б під заставу землі – але за умов мораторію її заставляти не можна.

    Загрози, пов’язані з домінуванням орендних відносин

Одна з ключових – те, що орендарі не мають мотивації інвестувати в збереження орендованих земель.

«Концентрація земель сільськогосподарського призначення в орендарів призведе до виснаження найближчим часом значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду», – вважають в уряді, а це вплине на врожайність та обсяги продукції.

Таким чином, завдання, яке належить розв’язати за допомогою земельної реформи – активувати ті можливості, які нині заблоковані мораторієм, і при цьому не зруйнувати існуючих позитивних тенденцій. Окрім того, за результатами діалогу всіх потенційних учасників ринку, необхідно виробити ті правила, які стимулюватимуть і економічне зростання країни, і поліпшення економічного становища учасників ринку – як виробників, так і пайовиків. Саме таке завдання ставить уряд, проводячи консультації напередодні внесення законопроекту щодо обігу земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Херсонщини повезе кавуни в столицю на баржах

Так, 3 господарства фермера Олександра Синенко кавуни в Київ «НІБУЛОН» буде доставляти на власних баржах.

Про це повідомляє Набережная.

Деталі угоди між фермерським господарством та агрохолдингом вже обговорюються.

Даний проект допоможе торговельним мережам «побачити» дрібного виробника, скоротить втрати при транспортуванні, зменшить вартість логістики та забезпечить доступ кінцевого споживача до більш якісної сільськогосподарської продукції.

При цьому швидкість формування партій продукції з поля і його доставки допоможе більш оперативно збирати і реалізувати врожай, а отже — зберегти до 30% кавунів. Тоді як раніше фермерам доводилося чекати вільні вагони для транспортування залізницею, і врожай просто залишався в полі. До того ж, доставка овочів і фруктів річковим транспортом допоможе істотно знизити механічні пошкодження і зберегти їх товарний вигляд.

«Ми хочемо, щоб жителі Києва отримували кавуни безпосередньо з поля, щоб вони не перевозилися з автомобільними дорогами та залізничними вагонами. Ми вже домовилися з Олександром Синенко, що в першій декаді серпня на полицях столичних супермаркетів будуть кавуни з херсонських полів, доставлені нашим річковим флотом. Тим більше, для аграріїв річкова логістика забезпечить додатковий прибуток в розмірі 300 грн/т», — повідомив генеральний директор «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський.

Проект буде використовувати новий причал, побудований компанією «НІБУЛОН» в Голій Пристані. У разі успішного завершення пілота, відпрацьований логістичний ланцюжок буде застосований до інших видів плодоовочевої продукції, вирощуваної на полях Херсонщини.

«Ми готові виконати цю роботу. На Дніпрі у нас досить підприємств, де може здійснюватись така діяльність. Отже, можна організувати доставку сільгосппродукції, і приносити стільки, скільки потрібно», — повідомив Олексій Вадатурський.

При цьому Олександр Синенко пообіцяв детальніше розповісти про досвід перевезення фермерської продукції річковим флотом «Нібулону» вже після запуску програми.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європа переглянула оцінки ризику гербіциду гліфосату

Про це пише "Інфоіндустрія".

Претензії наводяться в листі президенту Європейської комісії Жану-Клоду Юнкеру від доктора Крістофера Портьє, який зробив свій внесок в роботу Міжнародного агентства ООН з дослідження раку.

За твердженнями доктора, гліфосат «ймовірно, канцерогенний». Він сказав, що обидва агентства не змогли ідентифікувати всі статистично значущі ракові дані в хронічних дослідженнях канцерогенності гризунів з гліфосатом. К. Портьє згадав повторний аналіз восьми конкретних випадків пухлин, зазначених у первинних звітах з досліджень з семи досліджень канцерогенності тварин.

Агентствам запропонували дати відповідь на те, що жоден з конкретних результатів, наведених доктором К. Портьє, не має відношення до оцінки гліфосату.

У той же час, ECHA і EFSA роблять висновок, що активний інгредієнт не є канцерогенним.

ECHA і EFSA вказують, що результати будь-якого статистичного аналізу і пов'язаних з ним невизначеностей повинні бути зважені для їх біологічної значущості. Вони заявляють, що всі висновки про дослідження, згадані К. Портьє, були належним чином розглянуті та що немає необхідності переглядати їх оцінки.

EFSA вже доводилося відстоювати свої висновки по гліфосату проти критики з боку доктора К. Портьє і 95 інших вчених в 2016 році. Зараз Європейська комісія обговорює з державами-членами ЄС можливе десятирічне оновлення для затвердження ЄС гліфосату.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ватикан висловив свою позицію щодо безглютенової їжі та ГМО

Теґи: 

Однак при цьому Ватикан не дозволяє повністю відмовитися від глютену в хлібі, пише propozitsiya.com

Оскільки хліб для причастя тепер продається в деяких магазинах і в інтернеті, кардинал Роберт Сара з Ватиканської конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств каже, що необхідно розробити правила для вирішення безглютенової тенденції. Ватикан ухвалив, що хліб може бути з малою кількістю глютену, але в пшениці повинно бути достатньо клейковини, щоб робити його без добавок інших матеріалів і без використання процедур, які могли би змінити структуру хліба, зазначив кардинал Р. Сара в листі до єпископів.

Також він нагадав єпископам, що хліб повинен бути зроблений людьми «які знають його зміст» і що додавання фруктів, меду або цукру є «серйозним зловживанням».

Згідно з повір'ям католиків хліб і вино, що подаються на причасті перетворюються в тіло і кров Христа. Таким чином, кардинал Р. Сара зазначив, що хліб і вино, що використовуються для цього ритуалу, повинні також бути з натурального, чистого і непорочного джерела, не змішуватися з іншими інгредієнтами.

Отже, висловлюючи заклопотаність з приводу клейковини в хлібі, церква робить виняток для продуктів з ГМО.

Лист єпископам з нагадуванням керівних принципів викликало побоювання і потрапило до уваги багатьох засобів масової інформації по всьому світу. Противники ГМО не розуміють, чому Ватикан вважає додавання натуральних речовин - таких як мед або фрукти, серйозним зловживанням, а додавання ГМО - ні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонщина покращить зрошуваність земель

Про це пише Любимый Херсон.

Нові об'єкти для забезпечення стабільного водопостачання та зрошення споруджено на площі понад 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь Херсонської області. Зокрема, в Чаплинському, Новотроїцькому, Каланчацькому районах та на землях Каховської зрошувальної системи.

Будівництво штучного водопостачання на цих територіях має поліпшити інвестиційну привабливість агропромислового сектора регіону.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«УКРСАДПРОМ» та USAID реалізують спільний проект

Підписаним протоколом про наміри визначені та погоджені спільні дії щодо реалізації проекту терміном до 31 липня 2020 року. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Зокрема, документом передбачено надання Проектом USAID Асоціації технічної допомоги у розробці настанов з дотримання вимог законодавства та міжнародних стандартів з безпечності вирощування, зберігання та збуту фруктів і ягід, а також у впровадженні цих на підприємствах-членах Асоціації. Також Проект USAID забезпечить інформаційно-консультаційну підтримку Асоціації із впровадження нових технологій/сортів, підвищення продуктивності та безпечності виробництва фруктів і ягід, надасть технічну підтримку у створенні/розширенні потужностей для зберігання, передпродажної підготовки фруктів і ягід їх переробки, виробництва напівфабрикатів, розширенні організованих ринків збуту.

Крім того, Проект надасть підтримку Асоціації та її членам у підготовці та участі в міжнародних виставках, торгових місіях та інших заходах з розширення ринків збуту фруктово-ягідної продукції та у створенні демонстраційних майданчиків для поширення кращих практик підвищення якості та формування доданої вартості фруктів і ягід, покращення доступу малих і середніх виробників до каналів збуту.

Співпраця Проект USAID «Агросільрозвиток» та Асоціації «УКРСАДПРОМ» сприятиме:

– впровадженню міжнародних стандартів якості та безпечності сільськогосподарської продукції (стандарти Global GAP, HACCP, інші);

– заохоченню інвестицій у нові технології, модернізацію інфраструктури первинної обробки/переробки та збуту фруктово-ягідної продукції;

– підвищенню врожайності та ефективності вирощування фруктів і ягід та їх збуту;

– збільшенню обсягу організованого продажу фруктів і ягід в торгових мережах та їх експорту;

– створення нових можливостей зайнятості сільських жителів.

Кейси та кращі практики, що з’являться у результаті такої співпраці, будуть поширюватися серед зацікавлених цільових аудиторій через публікації, заходи та онлайн-ресурси Проекту USAID «Агросільрозвиток» та Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview