178171
182818

Суд арештував керівника фермерського господарства на Сумщині за підозрою в одержанні $19 тис. хабаря

Про це повідомляє прес-служба обласної прокуратури.

«Фермерське господарство у 2012 році уклало із жителями Ямпільського району 27 договорів оренди землі сільськогосподарського призначення площею близько 90 га. Після закінчення у 2017 році строку дії договорів власники земельних ділянок виявили бажання передати свої паї в користування іншому підприємцю. Однак з’ясувалось, що фермерське господарство ще у 2016 році незаконно продовжило оренду на підставі нібито укладених додаткових угод до 2026 року», — йдеться у ньому.

Слідство встановило, що керівник фермерського господарства зажадав від приватного підприємця $19 тис. за розірвання договорів оренди землі та передачу оригіналів всіх документів.

В результаті слідчо-оперативних дій керівник фермерського господарства був затриманий співробітниками прокуратури, поліції та Служби безпеки України 19 травня одразу після отримання хабаря.

За клопотанням прокуратури суд обрав затриманому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за ч. 4 ст. 368-3 (вимагання та одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду) Кримінального кодексу.

Окрім того, у рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 358 (підроблення офіційних документів) Кримінального кодексу слідчі перевіряють на предмет підробки додаткові угоди щодо оренди земельних ділянок.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Джерело: landlord.ua



Погода диктує свої правила гри світовому ринку пшениці

При цьому споживання продовжить зростати і за прогнозами аналітиків Міністерства сільського господарства США досягне 753,8 млн тонн, що на 10 млн тонн більше минулорічного показника, повідомляє прес-служба УКАБ.

За даними травневого звіту від МСГ США, прогнози щодо світового виробництва пшениці переглянуто у бік зменшення через суттєве скорочення обсягів виробництва в Росії. Відомство прогнозує виробничі показники для даної країни на рівні 72 млн тонн, що значно поступається показнику роком раніше в 85 млн тонн. Така оцінка базується на поточному стані озимих і ярих зернових — на півдні, в Ростовській області (посуха більш ніж на половині території), Краснодарський край теж страждає від недостачі вологи. Переглянуті в бік зменшення виробничі показники і для Індії (-3,51 млн тонн), ЄС (-1,18 млн тонн), Пакистану (-1,2 млн тонн), Казахстану (-0,8 млн тонн), Китаю (-0,8 млн тонн) та України (-0,5 млн тонн).  Кінцеві світові запаси пшениці також вперше за багато років знизяться у порівнянні з попереднім роком на 6,1 млн тонн та складуть 264,3 млн тонн. Найбільш суттєво скоротяться запаси зернової в країнах Європейського Союзу, Росії та США.

Ольга Харабара, аналітик ринків зернових та олійних культур Асоціація «Український клуб аграрного» зазначає, що наразі є всі передумови для росту світових цін на пшеницю в короткостроковій перспективі, зважаючи на скорочення світового виробництва даної зернової культури та несприятливі погодні умови в окремих країнах-виробниках. Котирування в Чикаго вже характеризуються стабільним підвищувальним трендом — гравці ринку активно відслідковують ситуацію в США, де моніторинг посівів не підтвердив зменшення посухи в регіонах вирощування озимої пшениці, а сівба ярої пшениці на Північному Заході має всі шанси затриматися через опади, які прогнозуються в найближчі дні. Підігрівають ринок і новини з Росії, де панують посушливі погодні умови, а темпи сівби ярої пшениці значно відстають — наразі засіяно 3,5 млн га або 27,4% від прогнозу проти 38% у 2017 році.

Щодо України, то вітчизняна пшениця вийшла з перезимівлі найкраще за всю історію спостережень. Було зафіксовано загибель лише 100 га озимої пшениці на території України, при цьому позитивний ефект від перезимівлі був нівельованих посушливими погодними умовами в квітні травні.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Мінус худоба, плюс - алергія: селяни звинувaтили фермерa в отруєнні пестицидами

Про це йдеться в сюжеті кaнaлу "Укрaїнa", повідомляє Depo.з посиланням на "Сьогодні".

Пестициди внесли і нa одне з полів, яке розтaшовaне через дорогу від людських хaт. Селяни кaжуть, що після цього почaлa дохнути худобa, зокремa, зaфіксовaні випaдки зaгибелі кролів. Крім того, у людей виникли проблеми зі здоров'ям. В одній із родин у сімох дітей почaлaся aлергія.

"Починається з горла, нежить не проходить. Тобто, воно не лікується ніякими ліками", - розповідає місцева жителька Галина Духова.

Фермери ж стверджують, що жодних норм безпеки не порушувaли.

"Ми бризкaли мaйже 300 метрів від селa. Зa нормaми допускaється більше 200 метрів. Отже ніяких порушень ми не зробили", - пояснює фермер Володимир Дядюшa.

Твaрини ж, переконує він, гинуть від хвороби. Щоб встaновити причину, сільський головa Богдaнівки зaпропонувaв зробити лaборaторний aнaліз. Селяни відмовилися, бо поховaли загибле поголів'я. Відтaк говорити про стовідсоткове отруєння пестицидaми зaрaз неможнa, проте в сільрaді обіцяють суворо контролювaти роботу aгрaріїв.

"Як тільки вітер буде вбік нaселеного пункту, внесення будь-яких пестицидів, нaвіть не шкідливих для здоров'я, зaбороняється", – зaпевняє головa Богдaнівської сільрaди Aнaтолій Івaщук.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Неконтрольований ринок пестицидів: які загрози несуть законодавчі ініціативи

У рамках круглого столу «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня у Комітеті Верховної Ради, очільники, депутати, провідні експерти галузі, спеціалісти, та представники громадських організацій зібралися, щоб обговорити небезпеку прийняття Законопроекту № 6606, який передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». Керівник спілки Сергій Кузьменко підняв актуальні проблеми шкідливого впливу агрохімікатів та зазначив, що сьогодні на українському ринку пестицидів та агрохімікатів можна констатувати появу досить великої кількісті контрафактної продукції. За виявлену підробку встановлено стягнення адміністративного штрафу та конфіскація недоброякісної продукції. Крім того, її утилізація теж коштує чималих ресурсів. Про появу великої кількості підробок говорить також факт, що у користувачів пестицидами зникла проблема переробки використаної тари. Адже її збирають і навіть скуповують шахраї, які розливають у готову ємність свій фальсифікат.

Така безконтрольність і безвідповідальність спричиняє небезпеку нашій екології, а отже і здоров’ю, подекуди і життю наших громадян. Тож у разі прийняття Законопроекту № 6606, ми втратимо повний контроль над якістю і вмістом завезених  пестицидів.

Інші учасники круглого столу з Держпродспоживслужби Віктор Стефківський, ГО «Українська Бізнес Асоціація» Володимир Чеповий, Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка» Андрій Гедрович, представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати Віктор Кривенко, голова «Асоціації тваринництва України» Ірина Паламар підтримали позицію щодо екологічних ризиків нанесення шкоди екосистемі України через неврегульованість ринку пестицидів. На часі мають підніматися питання про відновлення українського промислового та наукового потенціалу країни, а не знищуватися прийняттям необдуманих рішень. Необхідно консолідуватися навколо створення законодавства України, наближаючи його до міжнародних стандартів з урахуванням збереження, розвитку та адаптування національних інтересів.

У  разі, якщо народні обранці не дослухаються до озвучених аргументів Ірина Паламар, у своєму емоційному виступі зазначила, що не здаватиметься і буде вимагати Президента України накласти вето на цей злочинний закон, який насправді суперечить Конституції Україні.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Польські фермери не можуть зібрати урожай полуниці без українських заробітчан

Все менше поляків та українців виявляють бажання працювати на сільськогосподарських роботах у Польщі, пише provse.te.ua.

Через це у польських фермерів виникають проблеми із збором ягід, овочів та фруктів. В першу чергу це відноситься до продукції, якість якої залежить від погодних умов та має обмежений термін збирання.

Щоб якось вплинути на ситуацію, польський уряд навіть запровадив договір про допомогу на час збору урожаю (umowa o pomocy przy zbiorach). Чиновники сподіваються, що гарантії кращого соціального захисту допоможуть залучити більше іноземців до сезонних робіт.

Проте це не завжди допомагає. Наразі найбільш гостро ця проблема проявилась по відношенню до полуниці, сезон збору якої уже триває. Якщо раніше українці були рятівниками польських фермерів та допомагали збирати ці ягоди, то тепер вони все частіше намагаються працевлаштуватись в інших галузях польської економіки.

У 2017 році в Польщі було зібрано близько 180 тис. тонн полуниці. За прогнозами експертів, цього року урожай може досягти більше 200 тис. тон. Проте польські фермери скаржаться, що багато може пропасти в полі – нема кому збирати. З огляду на тимчасовість заробітку та дуже важкі умови праці під відкритим небом, люди стають все менш схильними до сезонного працевлаштування.

«За зібраний кошичок я плачу 3 злотих. Але я не дивуюсь, що люди не хочуть працювати, тому що деякі фермери платять по 1,5 злотих, особливо в околицях Варшави. Платити більше за роботу не можу, бо закупівельники диктують умови. У минулому році ціна на полуницю була хороша. Працівники заробляли, і я був задоволений. Якщо в цьому році ціна погана, то хто захоче працювати за копійки?», – розповідає Себастьян Вьєцко, фермер з містечка Гронув у Вармінсько-Мазурському воєводстві.

Незважаючи на додаткові витрати, бюрократичні перепони та необхідність організації житла для іноземних працівників, він дуже розраховує українців, адже місцеві жителі не хочуть йти працювати.

Частково в цьому винуваті самі польські роботодавці, які часто брали заробітчан на роботу без оформлення необхідних документів, створювали жахливі умови, використовували працю або не платили обіцяних зарплат. Крім того, тепер трудові мігранти орієнтуються на виробництво, де можна заробити набагато більше, або обирають професії з легшими умовами роботи. Ситуація в польській економіці дозволяє це.

Зараз польські фермери змушені всілякими способами шукати собі робітників. До пошуку залучають і тих, хто працює постійно або працював раніше. У них немає вибору – необхідно зібрати врожай або залишитись з нічим. В цих умовах іноземні працівники можуть розраховувати на підвищення зарплат.

Нагадаємо, на початку року в Польщі набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, завдяки яким українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть працювати на сезонних роботах до 9 місяців в рік. Крім того, в Польщі можна легально працювати без робочої візи.



90% українських ферм використовують при вирощуванні тварин антибіотики

Про це ГолосUA повідомила доктор технічних наук Олена Сидоренко.

«Кілька років тому ми знаходили в курятині у деяких виробників залишки левоміцетину. Якщо антибіотик дають тварині або птиці перед забоєм, то він не розсмоктується, і його залишки потрапляють у м'ясо. Вживаючи в їжу таке м'ясо, людина ризикує своїм здоров'ям. Зокрема антибіотики знищують мікрофлору, чим викликають дисбактеріоз і захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), алергію. Також виробляється резистентність до певних видів антибіотиків. В результаті при лікуванні пневмонії, у людини є звикання до антибіотика, що може привести до летального результату», - сказала О. Сидоренко.

Вона зазначила, що перевірити наявність антибіотиків у м'ясі самостійно практично неможливо.

«Покупці не можуть перевірити наявність антибіотиків у м'ясі, так як їх наявність не відчувається по смаку, аромату і структурою. Єдине, на що потрібно звернути увагу – м'ясо може бути більш водянистим. Якщо тварини або птиця хворіли, м'ясо може бути в плямах. Перевірити наявність антибіотиків у м'ясі можна лабораторним шляхом», - резюмувала О. Сидоренко.

90% українських ферм використовують при вирощуванні тварин антибіотики. Вони є в курятині, свинині, яловичині, індичатині і крольчатині. Це стало частиною промислового і навіть домашнього вирощування тварин.

Проблема в тому, що тваринам дають ті ж препарати, що і людям. Тільки вони дешевше. На відміну від західних країн в Україні вони є у вільному доступі. Як саме розводити антибіотик свиням і курчатам - пишуть на кожному фермерському сайті.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.