182818
178171

Свинарі виступили за відміну дотацій на користь зменшення ставки ПДВ

Такі результати були отримані в ході інтерактивного голосування в рамках Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України», пише agravery.com.

У голосуванні взяли участь 193 сільгоспвиробники з усіх областей України, тому вибірка є репрезентативною.

Згідно з отриманими результатами, 40,6% респондентів зазначили, що найбільш доцільною програмою держпідтримки галузі є «квазіакумуляція ПДВ», яка діяла минулого року. У той же час жоден з аграріїв не висловився на підтримку цьогорічних механізмів.

«Формально, відмова від дотацій навзамін зниженого ПДВ означатиме, що державний бюджет все рівно втратить ті самі 6,3 млрд грн через зниження ставки ПДВ, з яких ми отримаємо лише частину. Але, відповідно до нинішніх програм підтримки, ми і так не отримаємо усю призначену суму. Наприклад, минулоріч на компенсацію вартості сільгосптехніки виділили 500 млн грн, а вибрали лише 123 млн грн. У 2018 році на цю статтю видатків виділили майже 1 млрд грн, але якби вдалось вибрати хоча б 400 млн грн по цій програмі, вже було б добре. Тим більше, як тільки той чи інший виробник потрапляє у список на компенсацію, ціни на його техніку різко ростуть. Насправді дотують кого завгодно, але тільки не аграріїв», — прокоментував результати голосування заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Нагадаємо, у 2018 році уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році. Однак на переконання самих же сільгоспвироників, згідно з новими програмами розподілу коштів, вони не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Зазначене обговорення було проведене в ході круглого столу на тему «Державне регулювання та підтримка вітчизняного свинарства», що відбувся в рамках наймасштабнішої події свинарської галузі — Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство». Цьогоріч захід відвідали 650 учасників, серед яких близько 400 — власники і керівники аграрних підприємств.



Українська кукурудза виграє від митних війн між США та ЄС

Підвищення мита з боку Євросоюзу на імпортну кукурудзу з США може активізувати експорт української кукурудзи до ЄС, який в першому кварталі поточного року дещо скоротився під тиском більш дешевого американського зерна. Про це повідомляє «Електрона зернова біржа України», пише landlord.ua.

За даними USDA, протягом січня-грудня 2017 року США експортували до ЄС лише 707,36 тис т кукурудзи, а головними постачальниками зернової до країн Євросоюзу залишаються Україна та Бразилія.

«Єврокомісія знову заявила про наміри підвищити до 25% імпортне мито на американську кукурудзу у відповідь на запроваджене Трампом мито на сталь та алюміній з ЄС. Вперше про такі наміри Єврокомісія повідомила в березні, а вже на початку травня внесла американську кукурудзу до попереднього переліку товарів, для яких імовірно буде підвищене імпортне мито», — йдеться у повідомленні.

За даними Єврокомісії, протягом липня-травня 2017/18 МР країни ЄС імпортували 15,8 млн т кукурудзи, що на 40% перевищує показник попереднього МР.



Україна збирає удвічі менше овочів, ніж Польща

Про це повідомив заступник голови аграрного комітету ВР Вадим Івченко, пише kurkul.com.

«Ми дивились статистику: за усіма видами овочів Україна відстає у два рази, від Польщі. Чому? У нас же така родюча рілля, чому ми тоді удвічі менше збираємо яблук, слив? Та тому що поляки витискають максимум з своїх гектарів, а у нас підприємництво на селі не розвинуте, зате розвинуті агрохолдинги. Якщо за ріллю між собою конкуруватимуть селяни, вони попросять запустити ринок землі. За ріллю між собою будуть конкурувати саме селяни. Ось це є національний інтерес нашої країни, і саме цей інтерес ми намагаємось відстояти у сесійній залі останні роки», — зазначає Вадим Івченко.

 



На Одещині заборонили промисловий вилов мідій і креветок

Державне Агентство рибного господарства України встановив заборону з початку червня на промисловий вилов креветок, мідій і рапанів в Чорному морі, пише Главком.

Про це йдеться в наказі Чорноморського басейнового управління Держрибагентства.

Заборона буде діяти протягом двох місяців - з 1 червня по 31 липня. При цьому дозволяється ловити креветок, мідій і рапанів скребками, сачками, щипцями і руками протягом усього року.

Також, встановлено терміни заборони на любительський і спортивний лов водних біоресурсів: креветки - по 31 серпня; мідії - по 30 серпня. Заборона стосується лову в фморе, пов'язаних з ним озерах, затоках і лиманах.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Чому не всі виробники яблук змогли заробити в сезоні з рекордно високими цінами?

Українські фермери не очікували такого розвитку подій, в квітні 2017 року гуртові покупці не давали їм спокою, а ціни на українське яблуко зростали чи не щодня. На такий же сценарій розраховували виробники і в цьому сезоні, оптимізму додавала ще й інформація про втрати урожаю через травневі морози на території України і в сусідній Польщі, яка допомогла компенсувати дефіцит пропозиції рік тому, повідомляє Інфо-Шувар.

Але, всупереч очікуванням, українське яблуко в квітні поточного сезону почало дешевшати, ціни знижувались під впливом зростання пропозиції саме вітчизняної продукції. В травні ситуація зі збутом погіршилась через ранній початок ягідного сезону, а сьогодні деякі виробники вимушені продавати яблуко по цінах, які співпадають з цінами в жовтні 2017 року, коли пропозиція була найбільшою.

«В Україні виробники планують продажі відштовхуючись не від кількості бажаючих законтрактувати їх урожай, а від результатів попереднього року і чуток, або, навіть, достовірної інформації, яку невірно трактують. Тому, не завжди вдається спрогнозувати, коли саме «випливе» на ринок цей незаконтрактований обсяг. Цього року одразу кілька досить потужних фруктових сховищ відкрились тільки у квітні і ринок одразу відреагував на це зниженням цін. Середня вартість яблука за весь сезон 17/18 була майже в 1,5 рази вищою від попереднього сезону, але ті, хто притримав яблуко до середини весни, лишились незадоволеними фінансовим результатом»,- коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи

Також експерт відмітила, що Україна , яка вже вирощує понад 1,1 млн.тонн яблука, за нормальних погодних умов може щороку збільшувати урожай на 10-15%. Крім того, за останні 8-10 років в країні було збудовано багато сучасних сховищ, будівництво продовжується і нині. Завдяки цьому Україна може повністю забезпечити себе досить якісним яблуком. Питання експорту все ще лишається відкритим, за 3 роки дії російського ембарго альтернативні зовнішні ринки нашими виробниками не були напрацьовані.

«Цілком можливо що в 2018 році країна збере рекордний врожай яблука, відповідно, на зберігання також буде закладено рекордний обсяг. Переробка в структурі реалізації яблука зросте, але більшу частину врожаю фермери намагатимуться продавати на свіжому ринку. Як саме розподілиться цей обсяг протягом сезону поки що казати важко, але, скоріше за все, середня ціна в наступному сезоні буде суттєво нижчою від тієї, що склалась в цьому маркетинговому році»,- додає пані Гетьман.

За даними «Інфо-Шувар», станом на початок червня 2018 року, на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку «Шувар» десертне яблуко пропонується в рекордно широкому для даного періоду діапазоні цін. Найдорожче якісне яблуко коштує 20-22 грн/кг (0,66-0,72 EUR/кг), а поряд з ним, яблуко нижчої якості пропонується по 5-8 грн/кг (0,16-0,26 EUR/кг). В травні 2018 року на майданчику ОРСП «Шувар» було продано майже 2,5 тис. тонн яблука, це в 1,5 рази більше, ніж в травні 2017 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Сімейні ферми зможуть викупити землю із розстрочкою до 20 років

Про це пише kurkul.com.

За його словами, ці 19 тисяч агрогосподарств неконкурентні, щоб викупити паї, які орендують. Лише на викуп 500 га ріллі знадобиться не менше 30 млн грн, а ще ж потрібні обігові кошти на обробіток цього земельного банку.

«Частково вирішує цю проблему законопроект №7060, про стимули для сімейного фермерства, який ми ухвалили у «аграрний день». Нагадаю, за цим законопроектом, після 7 років оренди державної ріллі сімейне фермерське господарство отримає право на приватизацію 2 га державної землі безоплатно та 3 га з виплатою в рострочку на 20 років. Якщо таким правом скористаються всі 4 млн одноосібників, це буде 20 млн га землі», — наголосив Вадим Івченко.

Він додав, що у такому випадку в Україні буде зовсім інша модель аграрного ринку, виробництва продукції та аграрного експорту країни. Це буде зовсім інша система землеробства, яка дасть збільшення врожайності з гектару, бо фермери будуть зацікавлені витиснути побільше із своїх ділянок.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.