178171
182818

Свинарі зможуть зекономити сотні тисяч гривень

Обговорення та узгодження документу з представниками галузевих організацій під егідою Громадської ради при Держпродспоживслужбі тривали від початку року.

Основна перевага Методичних рекомендацій — вироблення системи уніфікованих правил та вимог до карантинування поголів'я, адже це питання частково регулюють Інструкції щодо карантинування та профілактики інфекційних захворювань. У свинарстві таких щонайменше 5: щодо лептоспірозу, бруцельозу, хвороби Ауєскі, африканської та класичної чуми свиней.

В Асоціації «Свинарі України» назвали ще один важливий аспект прийняття Методичних рекомендацій — впровадження диференційованого підходу до діагностичних досліджень.
«Йдеться, зокрема, про відміну вимоги лабораторно досліджувати 100% поросят віком до 2-х місяців при переміщенні, за умови повноцінного виконання протиепізоотичного плану діагностичних досліджень та профілактичних обробок маточного поголів'я. Такий підхід науково обґрунтований і при цьому несе значне полегшення фінансового навантаження на бізнес. Так, згідно з даними господарств, лише дослідження на бруцельоз та лептоспіроз коштують близько 350 грн на голову поросяти. Тобто типове підприємство на 1250 свиноматок, що в середньому реалізує близько 600 товарних поросят на тиждень, втрачає понад 210 000 грн через зазначені лабораторні аналізи», — прокоменувала президент АСУ Оксана Юрченко.

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії вже засіяли 75% посівних площ ранніми ярими зерновими

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 1,2 млн га (77%);

- пшениці – 118 тис. га (71%);

- вівса – 112 тис. га (57%);

- гороху – 247 тис. га (73%).

Крім того, сівбу цукрових буряків проведено на площі 76 тис. га або 31%, соняшнику – 123 тис. га або 2% до прогнозу.

Також в Україні продовжується підживлення озимих культур на зерно. Так, 15 областей вже закінчили перше підживлення. Загалом, на сьогодні підживлено 7,4 млн га площ або 97% до прогнозу. У розрізі культур:

- озимої пшениці – 6,3 млн га або 97%;

- озимого жита – 111 тис. га або 97%;

- озимого ячменю – 987 тис. га або 98%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1,3 млн га або 98%.

 



Ціни на імпортну ранню капусту в Україні зрушили з мертвої точки

Про це повідомляють фахівці аналітичного центру “Інфо-Шувар”, згідно даних власного моніторингу цін на сільськогосподарську продукцію на найбільших гуртових ринках України.

Згідно даних “Інфо-Шувар”, станом на 4 квітня 2019 року, на найбільшому гуртовому ринку Західної України ОРСП “Шувар” у Львові діапазон цін на імпортну ранню капусту виробництва Македонія було зафіксовано в межах 35-38 грн/кг (1,15-1,25 EUR/кг), тобто, на 14% дешевше, порівняно із кінцем березня поточного року. Незважаючи на відчутне зниження вартості, імпортна капуста на вітчизняному ринку сьогодні все ще залишається майже на 20% дорожчою, порівняно із початком квітня 2018 року.

За словами фахівців, такий поворот подій був очікуваним, адже саме македоньска капуста займає основну частку імпорту на вітчизняному ринку і збільшення її пропозиції завжди відображається на ринку зниженні ціни. Цікавим є той факт, що в минулому році, вартість імпортної капусти в Україні теж почала знижуватися із настанням квітня.

Нагадаємо, сезон продажу капусти із Македонії на вітчизняному ринку розпочався в 20х числах березня зі стартової ціни на рівні 42-45 грн/кг (1,32-1,45 EUR/кг). Протягом березня на гуртових ринках, також, пропонувалась капуста з Албанії та, навіть, Узбекистану, вартість якої була помітно нижчою від ціни продукції із Македонії. Також, вже найближчими тижнями пропозиція ранньої капусти на Українському ринку може поповнитися першими партіями ранньої продукції від виробників Закарпаття, яка зазвичай, до кінця весни, повністю витіснить із українського ринку імпорт.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрії активно купують імпортні зернозбиральні комбайни

Наступний 2016 рік (4 тис. шт.) став рекордним з поставок зернозбиральних комбайнів за останні 4 роки, чому сприяв відкладений попит. Ці дані наводить Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

За інформацією Асоціації, можна виокремити чіткий сезонний тренд поставок цієї техніки в Україну. Так, «гарячим» сезоном для зернозбиральних комбайнів є травень-липень, а з серпня до березня триває «тихий» сезон (рис. 1).

Рис. 1 Розподіл імпорту зернозбиральних комбайнів за місяцями, 2016-2018, шт.

 hh

Дані: УКАБ

Кількість нових та вживаних комбайнів, які завозяться в Україну, приблизно однакова. За 4 роки до України завезли близько 52% нових зернозбиральних комбайнів і 48% вживаних.

У 2015 році цей показник склав 111 млн дол. США; у 2016-му сягнув 344 млн дол. США; у 2017 році було імпортовано комбайнів на суму 301 млн дол. США, а у 2018 році – на 189 млн дол. США (рис. 2). 

Рис. 2 Імпорт зернозбиральних комбайнів у вартісному вираженні за роками.

Безымянныйh

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Чому українські виробники не відкликають неякісну продукцію з ринку

Про це йдеться у статті "Дзеркало тижня", передає УНН.

Повідомляється, що сьогодні контролювати готову продукцію неефективно і дорого. Насамперед – для виробника.

"Адже у разі невідповідності у нього виникає зобов'язання вилучити цю продукцію з ринку, відкликати її, утилізувати, — це як мінімум додаткові витрати. Крім того, відкликання — це кризова ситуація для кожного підприємства. Відкликати продукцію — це не лише магазину повернути з роздрібної торгівлі готову продукцію, а й попередити людей, які вже купили цю продукцію, що вона небезпечна.

Відклики на ринку бувають досить часто, проте ми чуємо про такі випадки переважно лише за кордоном. Якби такі масові відклики відбувалися в Україні, споживачі про це знали б, бо один зі складників відклику — це повідомлення ЗМІ для того, аби пересвідчитися, що люди отримають цю інформацію", - йдеться у статті.

Зазначається, що в Україні практика відкликання невідповідної продукції з ринку поки що не прижилася.

"Це важко приживатиметься в середовищі виробників, оскільки вони вважають, що відклик погано вплине на імідж. Так, відклик — кризова ситуація, яка потребує мобілізації багатьох ресурсів. Проте про погіршення репутації тут не йдеться.

Як правило, тенденція така: одразу після відклику може відбутися певне падіння продажів, проте після короткого періоду вони, навпаки, зростають. Компанія отримує імідж виробника, що готовий визнати помилку, втратити прибуток, але убезпечити своїх споживачів від отримання будь-якої шкоди", - пише видання.

Нагадаємо, в Україні змінили "харчове" законодавство — відповідальність за безпечність продуктів відтепер покладено на виробника. Йдеться, зокрема, про встановлення державою вимог до впровадження процедур, заснованих на принципах HACCP (аналіз небезпечних факторів і контроль у критичних точках).

Нагадаємо, до кінця 2019 року систему НАССР мають впровадити понад 200 тис. підприємств харчової промисловості.

Разом з тим, наявність сертифікату НАССР не звільняє підприємство від перевірки.



Фермери ризикують не розпродати цибулю до кінця сезону

Про це повідомляють аналітики Української плодоовочевої асоціації (УПОА). Попит на цю продукцію залишається відносно стабільним протягом майже місяця, тоді як конкуренція з боку імпортної цибулі залишається доводі жорсткою.

Згідно з моніторингом УПОА, про стагнацію на ринку цибулі свідчить і той факт, що ціни на цю продукцію залишаються відносно стабільними вже кілька тижнів поспіль. Наразі цибуля пропонується по 10-14 грн/кг ($0,37-0,52 за кг) в залежності від якості. Причому за мінімальними цінами здебільшого поступає в продаж продукція низької якості, а за вищими цінами відвантажується імпортна та місцева цибуля з більш високими якісними показниками.

Як зізнаються самі фермери, поточна ситуація пов’язана з тим фактом, що багато покупців прийняли рішення дещо скоротити обсяги закупівлі. Наприклад, роздрібні мережі купують цибулю виключно для поточних продажів, аргументуючи свою позицію невисокими якісними характеристиками продукції і, відповідно, обмеженим строком її реалізації.

Таким чином, на складах імпортерів вже накопичилися значні обсяги нереалізованої імпортної цибулі. Цей факт дуже бентежить тих фермерів, які до останнього відмовлялися від активних продажів, очікуючи на можливість підвищити ціни, адже на сьогодні в їх сховищах ще залишається суттєва кількість цибулі. Отже, вони ризикують не розпродати її до кінця сезону, враховуючи також призупинення експорту.