Свині не винні: чому виробництво традиційного українського продукту стало нерентабельним

В Україні щороку зменшується поголів’я свиней. Чому так сталося, скільки в подальшому коштуватиме свинина та на що очікувати галузі надалі, у матеріалі для Mind розповів Микола Бабенко, гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві. На його переконання, головна причина – в тому, що малий, середній та навіть великий бізнес не розвивається через відсутність знань, навичок і, як наслідок, прибутків.

Чому українське свинарство періодично збиткове? Причин декілька. Основні з них – корупція у закупках та байдужість держави до захисту галузі. Минулі три роки були дуже показовими.

У 2012-2013 роки ціна на живих свиней була на рівні $2 за кілограм живої маси, і навіть неефективні виробники мали великий резерв, щоб перекривати прорахунки, помилки та зловживання на фермі. З кінця 2014-го – початку 2015 року подорожчало все: корми, ветпрепарати, енергоносії. Зросла й частка фальсифікатів. Адже підприємства змушені були шукати, де дешевше купити кормові добавки, ветпрепарати та кормову сировину, а цим зазвичай користуються нечисті на руку постачальники. Соєву макуху та шрот розбавляють подрібненою кукурудзою, сухою спиртовою бардою і карбамідом, кормові добавки під видом імпорту з ЄС виготовляють в Україні з китайської низькоякісної сировини, рецепти здешевлюються.

З вакцинами та ліками для тварин схожа ситуація. Поставляють завідомо фальсифіковані/незаконно ввезені/вкрадені з інших ферм препарати. Якщо на підприємстві тендерні закупки, ліки поставляють по ціні, з якою не можуть конкурувати інші постачальники, а частина партії потім повертається нечесному постачальнику. Тварин недоліковують, лікують половиною дози або взагалі не лікують.

Такі схеми можна реалізувати лише через підкуп спеціалістів у господарстві. Відсоток від об’ємів поставок може виплачуватися від керівника до керуючого, зоотехніка чи ветлікаря, щоб власнику надавались «правильні» звіти чи направлялися його рішення в сторону «потрібних» постачальників, а інші не допускалися. Як наслідок, перевитрати на кормах складають 30-50%, на ветпрепаратах – до 5 разів.

За ці махінації платять власник бізнесу і кінцеві споживачі, які купують молоко і м’ясо по завищеним цінам. Рано чи пізно у власника з’являється розуміння, що з підприємства тільки вимиваються кошти. Через відсутність адекватної, прозорої системи контролю у нього лишається один вибір – ліквідувати напрямок бізнесу або закрити підприємство. З середини 2017 року ціна на живих свиней знову виросла до $2 – і знову господарства повторюють ті самі помилки.

Поголів’я свиней скорочується через вірус АЧС? І так, і ні. Щороку в Україні скорочується поголів’я свиней на більш ніж 500 000. Поширення африканської чуми свиней (АЧС) стимулює скорочення поголів’я, але це не основний фактор.

З 2012-го по червень 2017 року через АЧС було знищено 129 000 свиней. За поточний рік зафіксовано уже 140 випадків цього захворювання – це вполовину більше, ніж у 2016-му. За знищених через АЧС свиней підприємствам мають бути відшкодовані кошти. З цих 129 000 знищених свиней, або 146,7 млн грн, було компенсовано лише 606 000 грн. Це 0,4%. Фактично, АЧС для свинокомплекса дорівнює банкрутству. Тобто саме страх банкрутства спонукає власників до порушення закону, розпродажу свиней до отримання офіційного підтвердження діагнозу АЧС, як наслідок – подальшого поширення смертоносного вірусу свиней по Україні.

А як же державна підтримка? З 2017 року скасовано спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників. Його замінили на державні дотації. Механізм нарахування їх дуже простий – чим більше підприємство виробляє та продає продукції, тим більше дотацій отримує. А отже, звичайному фермеру чи середньому свинокомплексу стало практично неможливо отримати держпідтримку, і майже половину всього об’єму дотацій отримують лише дві компанії – МХП та «Укрландфармінг», які й без дотацій досить успішно розвиваються.
 Українське птахівництво навіть для країн ЄС стало зразковим і поступається по ефективності хіба що бразильському. Низька собівартість й висока ціна дали цьому бізнесу великі перспективи розвитку. Для порівняння: за рік свинарство дає максимум два обороти коштів, а птиця – до восьми. При належній організації виробництва собівартість курятини буде менше 20 грн за кілограм живої маси, це понад 100% рентабельності. За рік при восьми оборотах рентабельність інвестицій складе 800%.

Наприклад, МХП офіційно прозвітував за І півріччя 2017 року, що його виручка зросла на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склала $600 млн. Операційний прибуток компанії зріс на 11% – до $226 млн. Додатково до прибутку за І півріччя МХП отримав ще й 809 млн грн державної дотації. Зауважимо, це становить 42% всіх коштів, виділених на сільське господарство.

На відміну від виробників свинини і молока, виробники курятини зуміли ефективно організувати свій бізнес – птахівники цілком здатні самі про себе подбати. А от свинарі і молочарі вкрай потребують фінансової підтримки.

Чим допомагають галузеві асоціації? Цього року за їхньої участі склали нову інструкцію по боротьбі з АЧС, яка суттєво послаблює карантинні міри при виявленні хвороби. Окрім того, дозволяється забій свиней, якщо у пробах патматеріалу свиней з карантинної зони не було виявлено вірус АЧС. Враховуючи вищесказане – щодо 0,4% компенсації промисловим свинокомплексам за вилучених свиней, – власники свинарського бізнесу будуть готові на будь-які кроки, щоб хоча б через продаж свиней не втратити все.

Нещодавно до парламенту було внесено законопроект, в якому його розробник, нардеп Дмитро Святош пропонує компанії з доходом від реалізації курятини та курячих яєць понад 50% виручки від продажу агропродукції власного виробництва та продуктів її переробки позбавити права бути платниками єдиного податку IV групи. Також у проекті закону йдеться про виключення таких виробників із переліку тих, хто має право на державну допомогу.

У відповідь на це дев’ять аграрних асоціацій, серед яких і галузеві асоціації свинарів та виробників молока, опублікували звернення до парламенту та прем‘єр-міністра, у якому розкритикували ініціативу Святоша. Головний аргумент представників аграріїв – рівень рентабельності виробництва м’яса птиці та яєць істотно нижчий за показники інших сільськогосподарських галузей. А саме – він занизький у порівнянні з середньою рентабельністю продукції рослинництва.

Відтак, повертаючись до запитання, за якою ж ціною надалі українці споживатимуть м'ясо, зокрема, традиційний український продукт – свинину? Очевидно, невдовзі ми будемо споживати переважно м’ясо птиці – задорого. А от свинину, яловичину і молоко – за дуже дорого і у вельми обмеженій кількості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вимоги до виробництва цукру приведено у відповідність до європейських

Проект документу проходив тривале обговорення з профільними та галузевими асоціаціями, науковцями, виробниками, експертами. Відповідний наказ Мінагрополітики від 02.11.2017 № 592 зареєстровано в Мін’юсті 27 листопада 2017 року за № 1434/31302.

Даний документ містить термінологію та вимоги до деяких видів цукрів (зокрема, екстра білого, білого, напівбілого цукру), призначених для споживання людиною.

«Вимоги до виробництва цукру, крім того, що адаптовані до європейських, відповідають положенням Кодексу Аліментаріус (міжнародні харчові стандарти ФАО/ВООЗ). Це важливо з огляду на розширення експорту цукру: минулого маркетингового року було експортовано 769 тис. тонн, а з початку поточного сезону (вересень-листопад) - 126,2 тис. тонн» – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України О.Ковальова.

Наказ передбачає перехідний період, вступає в силу з 01 вересня 2022 року.

Питання виробництва та реалізації на внутрішньому ринку інших цукрів, у тому числі коричневого, регулюються на рівні технічної документації суб’єктів господарювання та встановлених вимог до безпечності харчових продуктів.

Порівняння вимог наказу із нормами ДСТУ

 

ДСТУ 4623:2006

Вимоги, затверджені наказом

 

Цукор першої категорії

Екстра білий цукор:

поляризація  – не менше ніж, %

99,7

99,7

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,04

0,04

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,1

0,06

тип забарвлення – не більше ніж, балів

6

4

вміст золи  – не більше ніж, %

  – не більше ніж, балів

0,027

15

0,0108

6

кольоровість у розчині – не більше ніж

45 одиниць ICUMSA

22,5 одиниць ICUMSA

 

 

Цукор другої категорії:

Білий цукор (цукор):

поляризація  – не менше ніж, %

99,7

99,7

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,04

0,04

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,14

0,06

тип забарвлення – не більше ніж, балів

8

9 балів

вміст золи  – не більше ніж, %  

0,04

кольоровість у розчині – не більше ніж

60 одиниць ICUMSA

 

Цукор третьої категорії:

 

поляризація  – не менше ніж, %

99,61

 

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,05

 

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,1

 

вміст золи  – не більше ніж , %

0,04

 

кольоровість у розчині – не більше ніж

104 одиниць ICUMSA

 

 

 

 

 

Цукор четвертої категорії:

Напівбілий цукор

поляризація  – не менше ніж, %

99,5

99,5

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,065

0,1%

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,15

0,1%

вміст золи  – не більше ніж

0,05

 

кольоровість у розчині – не більше ніж

195 одиниць ICUMSA

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати додаткових 50% прибутку із саду?

"За останні 9 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів аж з 24 сходинки. Наразі, українські бджолярі збирають не більше 10% потенціалу меду. Це пов’язано із станом справ у бджільництві. В Україні практично немає промислових пасік, але майже всі цікавляться можливістю їх створення", - зазначає Андрій Ярмак.
 
За його словами, дохід від реалізації меду становить понад 90% доходів українських бджолярів, тоді як, наприклад, у США – менше половини. З іншого боку, дохід від запилення в доходах бджолярів України – майже нульовий, тоді як структурі доходів пасічників у США – близько 50%. Дохід від продажу прополісу, маточного молочка, пилку, воску і тому подібного в Україні також є мінімальним.
 
"Пасічники України зацікавлені в співпраці з садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, в тому числі – через проблему отруєння бджіл ЗЗР. Відсутність системи прослідковуваності та контролю якості призводить до того, що український мед, подекуди, продається дешевше китайського. Не дивлячись на усі вади галузі, інвестиції у виробництво органічного меду зростають", - підкреслив експерт.
 
Він зазначив, що власники теплиць використовують для запилення джмелів. Садівники мають переважно власні, дуже збиткові пасіки з недостатньою кількістю сімей. Подекуди вони використовують запилення як послугу і платять за неї від 300 до 350 гривень за одну бджолину сім’ю.
 
"При цьому, втрати від недозапилення становлять 50-100 тисяч гривень на гектар для яблучних садів, тоді як витрати на запилення, за умови розміщення чотирьох потужних сімей, становили б усього 1,2 тисячі гривень.
 
Овочівники відкритого ґрунту та виробники баштанних культур в переважній більшості взагалі не використовують запилення, і майже ніхто не дбає про умови для диких комах-запилювачів.
 
Щорічно від недозапилення ми втрачаємо 3 мільярди гривень в плодоовочевому секторі – і це приблизні оцінки навіть без урахування втрати ціни від гіршої якості овочів та фруктів. Якщо порахувати окремо кожний сегмент, то втрати по баштанних культурах становлять близько 1 мільярду гривень, по яблуку та груші – до 850 мільйонів гривень, по кісточкових плодах – понад 1,1 мільярду гривень, а по ягодах – понад 120 мільйонів гривень", - зауважив Андрій Ярмак.  
 
Тим часом, роль запилення, у тому числі – штучного, зростає в усьому світі, і може бути дуже перспективним бізнесом.
 
Показовим є приклад Китаю, де у промислових садах “бджолами” працюють люди, і при цьому робочих рук для запилення садів бракує.

"Найгірша ситуація склалася для груш, адже їх квіти взагалі не привабливі для бджіл. Груша в Китаї – надзвичайно важливий продукт, під нею знаходиться 1,3 мільйони гектар. Дикі комахи були повністю винищені внаслідок безконтрольного використання пестицидів у садівничих регіонах, а бджолярів там практично немає, адже для бджіл немає медоносів.
 
Запилення відбувається вручну, але бажаючих працювати все менше, і середній вік працівників постійно збільшується, що небезпечно. При цьому, запилення одного гектару коштує 600 доларів США за роботу, та приблизно 300 доларів США за пилок. Загальні витрати на запилення груші в Китаї сягають 1,1 мільярдів доларів США!", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
На його думку, і виробникам плодоовочевих культур, і пасічникам варто уважніше поставитися до запилення – адже для обох сегментів це можливість збільшити свої доходи.
 
"У всьому світі виробники плодово-ягідної продукції вже застосовують сучасні підходи до збільшення врожайності. Наприклад, в США бджолярі і садівники щільно співпрацюють, і, не дивлячись на вартість послуг в межах 52-165  доларів США за бджолину сім'ю в залежності від культури, ця послуга дуже популярна", - зауважив Андрій Ярмак.
 
Експерт підкреслив, що розміщення вуликів в садах може принести подвійну вигоду. Інтенсивне запилення підвищує врожайність, тоді як мед користується підвищеним попитом як в самій Україні, так і на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на продукти на початку 2018 року

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

«При будь-якому розкладі ситуації хліб у нас буде дорожчати і далі», - заявив експерт.

Іван Томич уточнив, що в наступному році хліб буде дорожчати в межах 25%, можливо, плюс-мінус 5%.

«У найближчі три-чотири місяці тільки гречка в нашій країні дорожчати не буде. Цей продукт залишиться в тій же ціні або, можливо, навіть дешевше», - прогнозує експерт.

За словами голови Асоціації фермерів, для подорожчання цукру зараз немає ніяких підстав.

«Абсолютно ніяких причин для зростання цін на цукор в найближчі три-чотири місяці в Україні немає. А ось у травні-червні наступного року цукор почне рости в ціні – приблизно на 10-15%», - пояснив Іван Томич.

Експерт прогнозує, що гонку цін на продукти протягом зимового періоду очолить «молочка» з причини того, що в Україні сильно скоротилося поголів'я худоби, до того ж з 1 січня 2018 року набуває чинності заборона на продаж молока 2-го сорту, що штучно підштовхне вгору ціни на молочні продукти.

«Вже взимку молочка «стрибне» так, що ми цього просто не очікуємо. Однозначно і молочна і м'ясна продукція і далі буде зростати в ціні», - заявив Іван Томич.

Він додав, що протягом зимового періоду здорожчають деякі овочі і фрукти, далі ціни будуть залежати від врожаю наступного року.

«Протягом зими я прогнозую зростання цін на фрукти до 20%», - уточнив президент Асоціації фермерів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко дорожчають огірки

Українські тепличні комбінати напередодні новорічних свят активно піднімають ціни на тепличні огірки. Вже зараз ці овочі відвантажують за ціною в 2,5 рази більшою, ніж за цей період минулого року, пише hyser.com.ua.

Експерти констатують, що тільки за останні дні на українських ринках огірки подорожчали на 20-33%. Так, зараз кілограм цих овочів обійдеться українським покупцям в 40-42 гривні за кілограм. Такий ціновий показник є рекордним для цього періоду за всю історію незалежності України.

Стрімке подорожчання тепличних огірків на українських ринках, за словами експертів, спровоковане істотним дефіцитом даної продукції. Справа в тому, що більшість тепличних підприємств України вже завершили сезон реалізації продукції.

Також незначним є імпорт огірків, які везуть на українські ринки Туреччини. За словами трейдерів, поставки цієї продукції нестабільні із-за несприятливих погодних умов у цій країні, які вплинули на обсяги врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують створити Національну земельну установу

Щоб зняти напругу з земельними питаннями, необхідно створити нову Національну земельну установу. Про це у своїй статті для DT.UA пише доктор економічних наук Олександр Ковалів.

"Аграрний сектор економіки, як і інші, не може розвиватися автономно — без комплексної політики держави... Національна земельна установа буде мати свій бюджет і рентний банк у своєму складі і виконувати багатоцільові функції та завдання. Передбачається, що кошти у вигляді прибутку (доходу) від права на загальнонаціональну власність, які будуть надходити в бюджет Національного земельного установи України, мають зараховуватися на спеціальні рахунки у таких пропорціях: на державному рівні — 30%; на обласному рівні та рівні республіки Крим — 10; на районному (в розрізі рад базового рівня) — 60%, а з територій міст обласного підпорядкування, м. Києва і м. Севастополя — у пропорціях: на державному рівні — 40%; на рівні міст (в розрізі рад базового рівня, якщо такі будуть існувати) — 60", - пропонує автор.

Кошти структури будуть використовуватися на реалізацію реформ.

"Засоби повинні використовуватися в основному на заходи з реалізації реформ, в тому числі на підтримку і стимулювання ініціатив фізичних осіб, будуть спрямовуватися на реалізацію національної регуляторної політики проведення земельної реформи і грати роль стимулятора розвитку господарської ініціативи, підприємництва і оздоровлення навколишнього середовища", - вважає автор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview