Синтетичному алкоголю пророкують популярність вже через 10 років

Про це з посиланням на слова провідного вченого Девіда Натта пише The Independent, передає УНН.

Професор Девід Натт, колишній радник з питань наркополітики в уряді Великобританії, який сьогодні викладає в Імперському коледжі, припустив, що синтетичний алкоголь може витіснити традиційний років через 10-20.

"Років через 10-20 західне суспільство зовсім припинить вживати алкоголь, крім рідкісних випадків", - сказав він.

Вчений вважає, що синтетичний алкоголь пройде шлях електронних сигарет, які почали витісняти тютюн і традиційні сигарети.

За його словами, після вживання такого алкоголю люди будуть вести себе менш агресивно, він також буде впливати на організм абсолютно інакше порівняно з традиційним алкоголем.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В’єтнам хоче купувати українську свинину

Сьогодні, 20 грудня, Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар зустрілася з Надзвичайним та Повноважним Послом Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Паном Нгуєн Ань Туан та Торговим Радником Посольства Паном Хо Чунг Тхань.

В рамках дуже теплого прийому в Посольстві сторони обговорили співпрацю між Україною та В’єтнамом в торгівлі продукцією тваринництва, її нарощенні, налагодженні експорту свинини, виходу на в’єтнамський ринок українських підприємств з вирощення свиней, ВРХ, птиці та переробки м’ясної продукції.

В’єтнам є одним із лідируючих споживачів та покупців на світовому  ринку м’яса яловичини, свинини та птиці. Як пояснив Пан Посол В’єтнаму, водночас конкуренція на в’єтнамському ринку по тваринництву дуже висока, основні гравці – це Австралія та США.  Проте Україна має всі перспективи виходу на ринок дружньої держави В’єтнам, виграючи привабливою ціновою політикою на м'ясо.

Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар і Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Пан Нгуєн Ань Туан  домовилася, що плідно пропрацюють в найближчий час, щоб тісніше познайомити між собою український та в’єтнамський тваринницький бізнес, конкретних зацікавлених продавців та покупців.

Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Паy Нгуєн Ань Туан  запросив Асоціацію тваринників України долучитися до офіційного візиту Міністра сільського господарства та аграрного розвитку В’єтнаму на початку наступного року в Україну з офіційною зустріччю з Міністерством аграрної політики та продовольства України щодо налагодження аграрної співпраці між нашими державами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поліція "загубила" оригінали документів щодо банкрутства ДАК "Хліб Україна"

Теґи: 

Про це йдеться в Єдиному реєстрі судових рішень, передає УНН.

Так, у 2010 році австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." звернулася до суду з проханням визнати ДАК "Хліб України" банкрутом, оскільки остання не спроможна була сплатити борг. Того ж року було розпочате відповідне судове провадження № 46/528-б.

У січні 2011 року провадження щодо справи про банкрутство ДАК "Хліб України" було зупинено, а матеріали справи передані до прокуратури Печерського району Києва.

Далі, за підслідністю, провадження передали до Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, а згодом - до Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Згодом вказану справу закрили "у зв’язку із відсутністю складу злочину".

Тим часом австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." повторно звернулася до суду із вимогою поновити справу про банкрутство ДАК "Хліб України". У процесі оскарження попередніх рішень стало відомо, що оригінали матеріалів про банкрутство ДАК загублені.

Зокрема, у поліції повідомили, що оригіналів справи не мають.

"На запит "Ф.Й. Ельснер унд Ко." щодо надання інформації про повернення матеріалів справи до Господарського суду м. Києва слідчий слідчого відділу Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Сенін В.В. листом від 22.04.2015 повідомив, що в кримінальному провадженні № 120131110060003843 від 24.04.2013 відсутні будь-які оригінальні документи господарської справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України", тому питання про повернення матеріалів господарської справи не розглядається, у зв'язку з їх відсутністю в матеріалах кримінального провадження", - йдеться у документі.

Як повідомляв УНН, на користь ДАК "Хліб України" суди передали вже п’ять підприємств Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ).

Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації підприємств ДПЗК зацікавленими особами.

Однак, така ситуація збентежила китайських інвесторів ДПЗКУ, які нещодавно приїздили з офіційним візитом до України і мали зустріч з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Як пишуть "Економічні вісті", китайська сторона запідозрила спробу української влади у спосіб виведення активів із ДПЗКУ до ДАК "Хліб Україна" уникнути виплат за півторамільярдним китайським кредитом.

У посольстві Китайської Народної Республіки ситуацію із кредитом та ймовірні претензії через нього до української влади коментувати УНН відмовилися, порадивши при цьому звернутися до українського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні фрукти дорожчі ніж у Польщі

"В Україні за кілограм апельсинів доведеться заплатити на 14,1 гривні більше, ніж у Польщі. Так, зокрема, середня ціна в нашій країні становить 45 гривень за кілограм. Тоді як у сусідів – 30,9 гривень за кілограм", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За кілограм мандаринів в Україні у середньому доведеться заплатити 30 грн. У Польщі вони коштують 26,1 грн за кг.

"Ціна на лимони також різна в обох країнах. Так, у нас кілограм лимонів коштує 45 гривень. У сусідів — 39,4 гривні за кілограм", - додає експерт.

Щоправда, банани у Польщі дорожчі, ніж в Україні. Їхня вартість 30,9 грн за кг і 29 грн за кг, відповідно.

Таким чином "фруктовий кошик" у поляків коштує 127,3 грн за кг. В Україні — 149 грн.

"Наступного року практично всі продукти у Польщі будуть дешевші, ніж в Україні", - підсумував Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бобові підвищать родючість ґрунтів

Про особливості сучасної технології та загальну роль гороху у сівозміні розповів Микола Малієнко, доктор сільськогосподарських наук, директор СТОВ «Перемога», пише superagronom.com.

За словами експерта, нестача органічних добрив — одна з головних причин негативної динаміки вмісту гумусу у ґрунтах. Одним зі шляхів підвищення родючості ґрунту фахівець називає введення у сівозміну достатнього обсягу бобових, зокрема, гороху. Адже бобові — це такі собі самодостатні культури, котрі фіксують азот з повітря, і не лише для власних потреб під час вегетації, а й «залишають» значну частку азоту в ґрунті для наступної культури.

«Науково обґрунтована сівозміна передбачає участь бобових культур в сівозміні щонайменше на 25%. Сьогодні ж бобові культури займають тільки 7,2%. Хочу зауважити, що переважну частку  в цих 7,2% складає соя — 6%. Горох же лише близько 1%, хоча це культура №1 для українського сільгоспвиробника, з якої повинна розпочинатися сівозміна», — наголошує Микола Малієнко.

Горох, каже експерт, забезпечує азотом не лише себе, а й як мінімум дві наступні культури. Тож введення гороху до сівозміни — шлях до отримання стабільних врожаїв та певної економії ресурсів.

Фахівець наголошує, що успішність рослинництва на сьогоднішній день великою мірою залежить від родючості ґрунтів, яка, у свою чергу формується тими культурами, що вирощуються у сівозміні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ВР відмовилася скасувати продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року

Відповідну постанову №7350-П про скасування рішення Верховної Ради про прийняття за основу і в цілому змін до Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель підтримали 66 народних депутатів (за необхідного мінімуму у 226 голосів), пише Інтерфакс-Україна.

Як повідомлялося, 7 грудня Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, перед введенням в Україні обігу сільгоспземель спочатку необхідно розробити й ухвалити законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільгоспкооперативів.

Автори документа вважають, що продовження мораторію дасть змогу зняти соціальну напруженість, яка виникла в суспільстві на тлі політичних спекуляцій із цього питання, і надасть певний час для розробки механізму впровадження прозорого ринку земель сільгосппризначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview