Ситуація з розглядом земельної реформи у Верховній Раді просто «патова» - депутат

Народний депутат, заступник голови аграрного комітету Вадим Івченко в інтерв’ю «Главкому» заявив, що ситуація з розглядом земельної реформи у Верховній Раді просто «патова». Він також розповів, коли на його думку це питання буде внесено на розгляд депутатів.

«Думаю, що наприкінці листопада або на початку грудня в зал буде винесено питання і продовження мораторію на продаж землі, і законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який готує уряд. І Рада не проголосує ані за продовження мораторію, ані за проект про обіг земель. І врешті, де-факто, не де-юре, збережеться мораторій, і не буде ніякого закону для того, щоб почав діяти обіг земель», - вважає нардеп.

Івченко також розповів, що варіацій формату відкриття ринку землі не мало, але основний проект буде йти від уряду.

«Він вже розроблений і буде представлений», - підкреслив нардеп.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мільярд для агро: чи відбудеться деолігархізація агросектору

Закладений в проект держбюджету-2018 мільярд гривень цільових коштів на підтримку фермерства позиціонується урядом як основа для радикальних змін в українському агросекторі. Мета - підвищити його продуктивність і роль в економіці. Про це пише в своєму блозі .на liga.net Ярослав Жалило, д.е.н. Інституту суспільно-економічних досліджень.

Про серйозність намірів уряду свідчать прийняття 13 вересня Концепції розвитку фермерських господарств та сільгоспкооперацію на 2018-2020 роки та введення спеціальної посади заступника міністра АПК з питань підтримки фермерства та розвитку сільських територій.

Дійсно, пройшовши короткий період підйому на зорі незалежності України, сьогодні фермерство займає малопомітну нішу в агровиробництві, забезпечуючи всього 8,7% валового випуску сільгосппродукції (дані 2016 року). Агросектор виявляється розділений між великими агрофірмами, що спеціалізуються переважно на рослинницьких проектах, і особистими підсобними господарствами (ОПГ) населення. Перші прагнуть слідувати трендам глобальних ринків продовольчої продукції, будують відповідну структуру посівних площ і орієнтовані на індустріальні агротехнології. Другі, навпаки, перебувають у полоні власної ресурсної обмеженості, ведуть напівнатуральне господарство і задовольняються продажем своєї продукції оптовим заготівельникам.

У наявності класична пастка олігархічної моделі, що "успішно" працює в інших секторах економіки України. Великі аграрні експортери постачають економіку важливою для макроекономічної стабільності валютною виручкою, отримуючи натомість м'яке ставлення держави до явних порушень правил землекористування, який веде до виснаження сільгоспугідь. Справжні дрібні власники отримують частину цієї виручки у вигляді плати за віддані в оренду паї. Але в силу своєї роздробленості апріорі позбавлені можливості диверсифікувати виробництво, підвищувати рівень переробки і боротися за нові ринки.

Таким чином, відбувається фіксація сировинної зовнішньоекономічної орієнтації агросектора, що блокує і перспективи його розвитку.

Розвиток фермерства міг би вирвати агросектор України з полону олігархічної моделі. На відміну від ОПГ, фермер не має інституціональних обмежень для зростання, масштаби виробництва забезпечують вигідність впровадження індустріальних технологій і дозволяють долати логістичні обмеження. Особливо на основі різних схем кооперації. Мабуть, найбільш важливим у розвитку фермерства є його інклюзивність - здатність залучати до виробничої діяльності велику кількість працівників, тим самим створюючи такі необхідні в сільській місцевості робочі місця. Більш того, на відміну від великих компаній, діяльність фермерів чітко локалізована і пов'язана з конкретною місцевістю і конкретними територіальними громадами.

За версією МінАПК, за три роки частка фермерських господарств у валовій сільгосппродукції може вирости до 12%, рівень енергоозброєння фермерських господарств - на 10%, площа сільгоспугідь під органічним виробництвом - на 10%. Прориву очікують хіба що в зайнятості в фермерських господарствах: її передбачається збільшити в 5 разів - до 500 000 чоловік.

Скромність очікуваних результатів можно пояснити убогістю фінансових ресурсів, які сьогодні доступні для фермерів, в тому числі бюджетних. Обіцяний мільярд на тлі приблизно 46 млрд грн валової продукції фермерських господарств (2016) навряд чи здатний підняти їх на якісно новий рівень. Це робить особливо актуальним коректний вибір цілей застосування бюджетної допомоги, серед яких потрібно свідомо формувати "точки зростання" для агропродовольчого сектору та економіки в цілому, конкретизуючи передбачені Концепцією пріоритети.

По-перше, тваринництво. Сьогодні фермери практично ігнорують цю галузь агровиробництва - на нього припадає лише 6% в їх валової продукції (в цілому по сектору на тваринництво - 37%), 2% - у тваринницькій продукції України. Концепція передбачає збільшення цієї частки в півтора рази, що при таких масштабах вельми малопомітно. Разом з тим перехід до індустріальних технологій в тваринництві представляє критичну важливість для економіки України. З наявними допотопними технологіями виробництва м'ясної і молочної продукції в ОПХ не тільки неможливий вихід на зовнішні ринки, а й стають все більш невизначеними перспективи реалізації цієї продукції українським підприємствам, які орієнтовані на проходження міжнародної сертифікації. Тобто обов'язкова умова дотування тваринницьких проектів фермерських господарств - їх відповідність європейським стандартам.

По-друге, овочівництво і садівництво. Сьогодні в ОПГ проводиться 98% валового збору картоплі, 86% овочів і 80% фруктів і ягід. Наслідок - значні сезонні коливання цін, періодичний дефіцит продукції і висока залежність від імпорту. Пріоритетами для фермерства могли б стати обтяжливі для ОПГ сегменти ранніх овочів, органічного овочівництва, а також сортових фруктів.

По-третє, агрологістика і переробка сільгосппродукції. Створення об'єктів зберігання і переробки сільгосппродуктів самими виробниками (оптимально - на кооперативних засадах) має позбавити їх від залежності від зовнішніх заготівельників. А значить, дозволити реалізувати самостійні гнучкі ринкові стратегії.

Передбачені Концепцією всього лише 15 нових об'єктів первинної переробки сільгосппродукції - показник неадекватно скромний. Локалізація переробки продукції - ще й важлива складова розвитку території, на якій проводиться велика додана вартість. Можна припускати, що об'єднані територіальні громади будуть мотивованими партнерами фермерів у створенні об'єктів логістики та переробки, а значить, можлива реалізація проектів спільного фінансування.

Обмеженість фінансових ресурсів вимагає зміщення заходів підтримки в нефінансову сферу. Зокрема, концепція передбачає спрощення надання та передачу фермерам у власність сільгоспземель. Але розвиток фермерства вимагає також реалізації тренінгових програм (як економічної, так і агротехнологічної спрямованості), методичної підтримки кооперації, допомоги в сертифікації продукції (в тому числі створення власних акредитованих лабораторій), методичної, правової, логістичної підтримки виходу на зовнішні ринки.

Таким чином, рекордний мільярд фінпідтримки українського фермерства в держбюджеті 2018 року, звичайно, не принесе радикальних змін. Але в сукупності з інструментами нефінансової підтримки він міг би запустити позитивний тренд системних змін, які в перспективі забезпечать формування нової моделі агровиробництва, здатної оптимально реалізувати унікальний природно-ресурсний потенціал України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відтепер вівсянка знижуватиме рівень холестерину

Новий сорт під назвою Kowari – це овес карликового типу, який має високу врожайність і кращу стійкість до хвороб. Насіння стане доступним для австралійських фермерів наступного року, пише landlord.ua.

Kowari є продуктом Національної програми вирощування вівса SARDI, яка діє з 2003 року. В рамках програми випущено більшість сортів цієї сільськогосподарської культури на австралійському ринку.

«Наша мета полягає в тому, щоб вивести на ринок нові сорти, які приносять вигоду для виробників, підвищуючи їх продуктивність та рентабельність. У нас високі очікування від Kowari», – зазначив Стів Амері, менеджер компанії Heritage Seeds, яка є одним з інвесторів проекту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай зацікавився українськими рибними продуктами та медом

Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пише Укрінформ.

"Україна готова експортувати до КНР широкий асортимент товарів: м’яса та м’ясних продуктів, продуктів бджільництва, рибних продуктів, борошна тощо. У свою чергу представники м. Шеньчжень зазначили, що вони зацікавлені в можливому експорті заморожених рибних продуктів та певних видів меду, які можуть зацікавити китайський бізнес", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що перспективи торгівельних можливостей між Україною та Китаєм були обговорені під час українсько-китайському бізнес-форуму.

Як повідомлялось раніше, у вересні 2017 Україна отримала дозвіл на експорт до Китаю бурякового жому та соняшниквого шроту. Наразі тривають перемовини щодо відкриття ринку КНР для української замороженої яловичини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Технологія розпізнавання облич допомогла фермерам виявити шкідників

Компанії аграрного сектора інвестують в штучний інтелект в надії, що дослідження і прийняття рішень можуть бути автоматизовані за допомогою технологій машинного навчання, пише finance.ua.

В цьому році в США вже росте кукурудза, насіння якої було відібрано за допомогою комп’ютера. А спеціальний алгоритм відстежує дані про погоду в Північній Америці і прогнозує загрози для сільськогосподарських культур у вигляді шкідників і хвороб.

BASF, німецький хімічний конгломерат, працює над автоматизованим розпізнаванням зображень, аналогічним використовуваному Facebook і Apple’s Photos. «Алгоритм повинен проаналізувати фотографії сільськогосподарських культур з підозрілими плямами на листках і виявити ранні ознаки захворювань, таких як парша або борошниста роса», – говорить Річард Третуей, глава департаменту біонауки BASF.

Гюнтер Йочум, фермер, який вирощує рапс, соєві боби і пшеницю в Манітобі, з самого початку спостерігав за процесом навчання комп’ютерної програми BASF, відомої як Maglis. За його словами, програма «досить точно» здогадалася, коли з’являться перші саджанці і коли урожай буде готовий до збору. «Спочатку я не довіряв програмі, – каже Йочум. – Але протягом сезону я не раз був здивований, наскільки точно вона зуміла все передбачити».

Японські компанії SoftBank і Docomo нададуть закордонним фермерським господарствам технології інтернету речей. Розумні датчики і системи моніторингу допоможуть підвищити врожайність рису і латуку, а також віддалено стежити за домашньою худобою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як довго в Україні буде дешевшати картопля?

Про це повідомляє «Інфо-Шувар» з посиланням на власний моніторинг цін.

Тільки за останній тиждень, майже на всіх гуртових ринках країни картопля стала дешевшою на 15-20% , при цьому, станом на другу половину вересня 2017 року,  тенденція до зниження цін лише посилилась. За даними «Інфо-Шувар», сьогодні, на оптовому ринку «Шувар» у Львові, картопля пропонується по 3,8-4,0 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг), на  ринку «Нежданий» у Херсоні, ціни становлять 4-4,5 (0,12-0,14 EUR/кг), на ринку «Столичний» у Києві, ціни знизились до  3,8-4,2 грн/кг (0,11-0,13 EUR/кг).

«Зниження ціни у вересні – це звичайне явище на ринку картоплі. Саме у вересні, пропозиція на ринку найбільша:  населення та комерційні виробники збирають врожай, частину закладають в сховища, а  залишки реалізують, – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. Втім, і попит зараз  найвищий, бо, наразі, населення заготовляє картоплю на зиму, а гуртові компанії заповнюють сховища. Тому, зниження ціни в такий період говорить про те, що пропозиція зараз є більшою за попит, тобто про дефіцит не йдеться. Прогнозувати ж ціну на другу половину сезону ще зарано, бо більшість господарств ще не зібрали навіть половини врожаю».

Втім, фахівці наголошують, що вже зараз можна казати про те, що якісної картоплі населення  та комерційні виробники зберуть менше, ніж в минулому році, хоча загальна виробнича площа в порівнянні з минулим роком майже не змінилась.

« Головною проблемою цього сезону буде якість картоплі, вона суттєво знизилась.  Це сталось через несприятливі погодні умови. Найбільшої шкоди  завдала  посуха в липні та вересні, перш за все, постраждав врожай в Центральних та Південних регіонах, особливо це стосується господарств  населення. В господарствах Західного регіону ситуація більш-менш задовільна, але, поки що, зарано казати, чи зможе Захід компенсувати втрати інших  регіонів, бо збирання врожаю там в самому розпалі. Треба почекати принаймні 2-3 тижні, головне щоб в цей період погода не зашкодила виробникам» , – розповідає Микола Гордійчук,   віце-президент  Української Асоціації Виробників Картоплі.

Експерт наголошує, що  зараз виробники намагаються позбутися некондиційної картоплі, яка не придатна для тривалого зберігання. Саме  завдяки цьому, ціни на ринку «йдуть» до низу і подорожчання картоплі  до грудня малоймовірне.  А от зростання ціни взимку та навесні цілком ймовірне,  саме через те, що обсяги зберігання будуть нижчими, ніж в минулому році. Крім того і зберігатись картопля буде гірше, бо в загальному обсязі дуже помітно зросла частка бульб, пошкоджених сухими земельними «грудками».

На користь прогнозів зростання ціни на українську картоплю  говорять попередні оцінки врожаю в Польщі, з якої ми імпортуємо картоплю в «проблемні» сезони. За останніми оцінками польських експертів, цього року Польща збере на 18% менше картоплі, ніж рік тому. Крім того, очікується зниження врожаю в Росії, яка теж може «відтягти» на себе певну частину обсягу з зовнішнього ринку. Тому, конкуренція на зовні посилиться, що може призвести до зростання ціни імпортної продукції.

Втім, наскільки суттєвим буде зростання ціни в Україні і чи виникне в нас потреба в імпорті, поки що сказати складно, але за даними «Інфо-Шувар», за останні 5 сезонів, ціни на картоплю в квітні та травні  ніколи не перевищували рівень 6-7 грн/кг (0,28-0,34 EUR/кг). Саме така ціна склалась станом на квітень 2014 року, коли Україна імпортувала картоплю через гостру у нестачу власної продукції.  Слід також зазначити, що в останнє зниження врожаю картоплі в країні було зафіксоване в 2015 році, тоді, за даними Держстату, загальний валовий збір становив трохи більше 20 млн. тон, або на 11% менше, ніж в попередньому році. Не дивлячись на це протягом всього сезону ціна на українську картоплю майже не змінилась від початку збирання врожаю, в квітні та травні 2016 року, продукція пропонувалась по  3,0-3,5 грн/кг (0,10-0,12 EUR/кг).

В  2016 році врожай картоплі в Україні склав близько  21,7 млн. тон, цього було достатньо для того, щоб до початку квітня 2017 року ціна на картоплю трималась на рівні 2,0-3,0 грн/кг (0,06-0,10 EUR/кг). Але  у другій половині весни картопля  несподівано подорожчала до 6,0-7,0 грн/кг (0,20-0,24 EUR/кг), сталось це через те, що   більшість українських виробників позбулись запасів ще до кінця зими, бо не вірили в те, що ціна може зрости наприкінці сезону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview