Тарифи на залізничні вантажоперевезення продовжать підвищувати

В Україні тариф на вантажні залізничні перевезення буде підвищуватися, — повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, пише hubs.ua.

«Підвищення залізничних тарифів, яке ми вже відчули в цьому році на 15%, – безумовно, на жаль, буде не останнім для того, щоб залізниця вийшла з тієї ями, в якій вона знаходиться», – розповів чиновник на презентації проекту постійної логістичної стратегії та плану дій для України, які були розроблені за підтримки Світового банку.

При цьому Омелян не уточнив, у які терміни будуть збільшуватися тарифи і наскільки.

Раніше повідомлялося, що з 30 жовтня 2017 року набув чинності наказ Міністерства інфраструктури від 20 жовтня №357 «Про внесення змін до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов'язані з ним послуги».

Документ ввів в дію індексацію тарифів на вантажні залізничні перевезення на 15%.

В «Укрзалізниці» запевнили, що після подорожчання послуги всі кошти від індексації тарифу компанія буде акумулювати на окремому інвестиційному рахунку та планує публічно звітувати про їх використання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановить новий рекорд з експорту меду (інфографіка)

Експерти порахували, що за даними ДФС та ДССУ, за 10 місяців поточного року було експортовано 53,7 тис. тон меду загальною вартістю $103,2 млн. Для порівняння, за підсумками всього 2016 року, ці цифри становили 57 тис. тон або $97,3 млн.

 
Трійка лідерів серед покупців українського меду залишилася незмінною, але Німеччина практично наздогнала США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на огірки побили рекорд за роки незалежності України

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За даними щоденного моніторингу проекту, тільки за тиждень огірок на українському ринку подорожчав на 20-33%. Сьогодні ціни на цю продукцію варіюються в межах 40-42 грн/кг (1,28-1,35 євро/кг), що є рекордним показником для середини листопада за всю історію незалежності України.

Таке стрімке подорожчання огірка спровоковано дефіцитом цієї продукції, оскільки більшість тепличних комбінатів вже завершили сезон реалізації. У той же час, поставки огірка з Туреччини поки досить незначні і нестабільні, що, за словами трейдерів, пов'язано з несприятливими погодними умовами в цій країні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які потенційні економічні збитки від передачі державних земель у власність громад

10 листопада на засіданні Національної ради реформ головою комітету з питань аграрної політики та земельних відносин – Олександром Бакуменком була озвучена ініціатива щодо передачі всіх державних земель за межами населених пунктів (не враховуючи 5-7% земель особливого призначення) об'єднаним територіальним громадам, а в регіонах, де ОТГ ще не створені, – районним адміністраціям.

Про це пише у своєму блозі на НВ Григорій Кукуруза, економіст IMF group of Ukraine

Про який ресурс йдеться?

На сьогодні у розпорядженні Держгеокадастру знаходиться 10,4 млн га сільськогосподарських земель. З яких – 7,4 млн га або майже 72% передано в користування державним підприємствам та науковим інститутам (наприклад, тільки земельний банк НААН становить 478 тис. га). Відповідно до Земельного Кодексу, земельні фонди даних установ можуть бути передані на місця тільки в разі їхньої ліквідації, про що мова поки не йде. А ось 28% або 3 млн га, які залишилися і які Держгеокадастр здає в оренду, як раз будуть віддані на відкуп місцевим васалам. Маю сміливість припустити, що мова йде про вилку в $280-450 млн щорічного тіньового доходу.

На чому грунтується дана оцінка? Згідно з постановою Кабміну №413, прийнятою в червні – мінімальна ставка орендної плати за лотами держ. земель повинна бути не нижчою за 8% їхньої нормативно-грошової оцінки. При цьому, оскільки всі торги по аукціонах прав оренди в обов'язковому порядку були переведені в електронну форму, що функціонує на платформі Blockchain і не допускає будь-яких зловживань, – за підсумками 9 місяців 2017-го року середня ставка оренди вже виросла до 14% від НДО.

Але постанова №413 стосується виключно земель державної форми власності, решта землі (включно з комунальною власністю, куди пропонується передати землі Держгеокадастру) регулюються Податковим кодексом, де мінімальна ставка оренди становить всього 0,3-1% (ставка орендної плати не може бути нижчою, ніж ставкв земельного податку). З огляду на, що середня нормативно-грошова оцінка 1 га сьогодні становить 31 тис. грн – легко розрахувати, що різницю в 8-13% (припустимо, що деяка частина земель все ж буде здаватися прозоро і середньозважена ставка оренди впаде не до межі в 1%, – а буде знаходитися в проміжку 1-6%) або (14% - (1-6%))*31 тис. грн*3 млн га = 280-450 млн. $ тепер будуть як раніше – заносити кешем головам ОТГ або районних адміністрацій. Фактично, передаючи держ. землі на місця, замість декларованої децентралізації ми, – навпаки знижуємо потенційні доходи місцевих бюджетів від здачі земель в оренду з 13 млрд грн до 1-5 млрд грн і переводимо різницю в тінь.

Проте,це лише частина потенційних економічних збитків від передачі державних земель у комунальну власність.

Основна проблема, вважай, в тому, що, позбавляючи Госгеокадастр землі, ми ризикуємо зірвати земельну реформу формату "рівності стартових можливостей", яку передбачає урядовий законопроект і зіткнутися або з черговим продовженням мораторію, або – хаотичним введенням землі в обіг. Оскільки ключовою метою земельної реформи є вирівнювання конкурентного поля в АПК і створення тимчасових преференцій для малих і середніх фермерів. Для цього урядом пропонується двоетапне зняття мораторію. Спочатку – введення в обіг приватизованих на аукціонах 1,5-2 млн. га держ. земель, які повинні встановити цінові орієнтири на ринку, але головне – дозволять сформувати фінансовий ресурс для надання фермерам безпроцентних іпотечних кредитів під покупку земельних масивів до 200 га. І тільки потім – становлення повноцінного ринку землі, де фермери і агрохолдинги будуть мати рівні можливості щодо формування своїх земельних банків.

Очевидно, що змусити керівництво 201-ої ОТГ і ще більш ніж сотні районних адміністрацій провести прозорі аукціони з приватизації земель, що їм належать, – а потім змусити на базі сформованого ресурсу на таких же прозорих умовах надати місцевим фермерам безвідсоткові кредити під придбання землі – абсолютно нереально. Масштаб відкатів і розпилювання на кожному етапі досягне таких обсягів, що позитивний ефект початкової мети – укріплень позицій малого та середнього фермерства – буде повністю знівельовано.

Таким чином, використовуючи рамкове сприйняття слова "децентралізація", яке так подобається народу, окремі особи в Адміністрації Президента замість того, щоб допомогти профільному міністерству відбити атаки агролобі і провести земельну реформу – навпаки, намагаються зміцнити Вертикаль за допомогою корупційного кешу. Дуже шкода, що політтехнологи, які їх консультують, оцінюють електоральний ефект від підтримки влади головами ОТГ і районних адміністрацій вище, ніж ефект від проведення найбільш очікуваної як світовою спільнотою і внутрішнім бізнесом, так і громадянами України економічної реформи. Залишається сподіватися, що дана ініціатива не знайде значної підтримки у Верховній раді і буде забута, як інструментарій – пережиток старої епохи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна - срібний призер експорту зернових (Інфографіка)

В останні роки Україна експортувала більше 65% свого виробленого зерна, а частка зернових у структурі експорту країни сягнула 17%. Такі цифри свідчать про провідну роль України у забезпеченні світової продовольчої  безпеки, на що звернула увагу заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час конференції Global Grain Geneva (Швейцарія).

 

 

«Цікавим є той факт, що ще на початку тисячоліття Україна експортувала всього-на-всього 4-5 млн тонн зерна на рік. Сьогодні українське зерно постачається у понад 90 країн світу, з яких близько 20 купляють 1 млн тонн і більше. Згідно з даними міністерства сільського господарства США в 2016/2017 МР в рейтингу найбільших експортерів зернових Україна посіла 3 місце за обсягом поставок ячменю, 4 - по кукурудзі, 6 - по пшениці. У сукупності за обсягом експорту всіх зернових ми стали «срібними призерами», пропустивши вперед лише США», - зазначила заступник Міністра у своєму виступі перед учасниками конференції.

У той же час Олена Ковальова додала, що поточний виробничий потенціал в аграрному секторі України залишається не реалізованих в повному обсязі. При цьому, світові демографічні тренди, а також прогнози розвитку світових економік акцентують увагу на необхідності нарощування сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення світової продовольчої безпеки.

 

Згідно з прогнозом на наступні 10 років, Україна буде орієнтована на збільшення виробництва зернових до 77-80 млн тонн з метою забезпечення експорту на рівні 53-55 млн тонн.

 

«Водночас подальший системний розвиток зернового сектору України, так й Чорноморського басейну , що підтверджується виступами учасників Форуму, вже в короткостроковій перспективі потребуватиме нагального вирішення завдань з розвитку і диверсифікації зернової логістики. Також ключовою вимогою стає якість зерна» - підкреслила заступник Міністра.

Крім того, нею були озвучені короткострокові та довгострокові прогнози щодо виробництва зернових. Так, незважаючи на незначне зниження врожаю зернових у 2017/2018 МР у порівнянні з минулим сезоном через погодні умови, поточний прогноз урожаю у 63,6 млн тонн є другим за обсягом за всю українську історію. Причому, за оперативними даними, врожай пшениці залишився на рівні минулого року – 26 млн тонн.

 

Довідково:

Global Grain Geneva - це одна з найбільших і впливових конференцій для тих, хто виробляє, переробляє, купує і торгує різними видами зерна.

 

Щорічно, більше 1200 делегатів з 65 країн світу зустрічаються в Женеві, щоб дізнатися найостанніші новини і прогнози на майбутній рік, а також укласти угоди і розширити коло клієнтів і постачальників з усього світу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки мають коштувати продукти та як формується їх ціна

Про механізм розповів генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко в інтерв’ю AgroPolit.com.

За словами Дорошенко, є декілька механізмів оцінки вартості продуктів.

«Скільки мають коштувати продукти? Є декілька оцінок. Перша притаманна Радянському Союзу: витрати виробників. Друга — ринкова. Продукти мають таку ціну, яку можуть запропонувати виробники з інших країн», ‒ розповів генеральний директор Асоціації.

Він додав, що сьогодні українці спостерігають ціни навіть вищі, ніж деякі закордонні.

"Сьогодні ми маємо ціни (навіть на деякі соціальні продукти харчування) вищі, ніж у Польщі. Цю країну ми беремо для порівняння, адже вона схожа на нашу. На значну кількість продуктів ми бачили однакову ціну вже 2016 року. Цьогорічні ціни, за винятком овочів і хліба, наздогнали європейські. Тому наступного року стоїть питання не обігнати", ‒ відмітив експерт.

І додав, що коли мова йде про різницю в 5%, це допустимо. Але коли на молочку чи деякі види м’яса ціна на 25% різняться, то це за межею розумного.

"Таким чином ми гробимо державу й бізнес. Гадаю, наступного року у нас буде виникати баланс між попитом і пропозицією за рахунок припливу імпортної продукції. Наші виробники відчують це на собі, тож з’явиться конкуренція. І ті, хто рахував ціну лише через собівартість, почнуть орієнтуватися на ринкову ціну. Коли розумієш, що товару більше, випити чашечку кави й домовитися про ціну немає з ким, а Burger з Німеччини шле дешевше, то поставиш нижчу ціну. Яка частка затрат закладена в європейські ціни? №1 ‒ заробітна плата. У нас вона номер два, три, або взагалі не закладається", ‒ підсумував Олексій Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview