Tempo950x100

Tempo300x100

Техномайбутнє аграріїв (ІНФОГРАФІКА)

Техномайбутнє аграріїв (ІНФОГРАФІКА)

Тренд перший: кооперативи

У всі часи людям було простіше досягати успіху гуртом, і в 21 столітті нічого не змінилося. Для аграріїв кооперативи вигідні в першу чергу при виробництві продукції. Спільно можна вигідніше закупити техніку, добрива, посадковий матеріал. Під великі обсяги продукції легше отримати кредит. Членам кооперативу вигідніше продавати свою продукцію спільно, тому що кооператив може легше домогтися прийнятних умов збуту. Крім того, кооператив може піти далі простого продажу сировини і організувати його переробку та збут по більш високій ціні.
 
Великі кооперативи навіть можуть впливати на державну політику, ефективно домагатися прийняття необхідних законів. Тому що те, що недоступно одному фермеру, доступно багатьом, якщо вони діють разом.
В Україні з кооперативами погано – після багатьох десятиліть примусового об’єднання в колгоспи, українці не прагнуть створювати хоч щось навіть віддалено схоже на них. Хоча потроху ситуація змінюється, тому що кооперативи – це необхідність, а не примха.

                     У Франції майже всі фермерські господарства – 75% – це кооперативи.

В інших країнах кооперативи більш розвинені, але функціонують по-різному. Наприклад, у Франції майже всі фермерські господарства – 75% – це кооперативи. У них є навчання, обмін досвідом, допомога, інвестування в перспективні проекти і, природно, сильний вплив на ринок в цілому.
 
У США самих кооперативів трохи, але вони об’єднують майже всіх фермерів.
 
У Канаді кооперативів дуже багато, і це повноцінні бізнес-системи, але впливати на державну політику у них виходить не дуже добре через територіальну та ідеологічну роз’єднаності.

Тренд другий: нішеві культури
В Україні звикли до того, що ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю. Але ці ж культури вирощують і в Європі. Вони важливі для експортних ринків, але є й інший спосіб успішно вийти на експорт.
 
Йдеться про нішеві культури – які у нас вирощують в невеликій кількості, але в інших країнах вони можуть бути популярними: соя, рапс, сочевиця, нут, сафлор.
 
Для них не потрібні величезні території, а значить навіть дрібні фермери зможуть дозволити собі такий бізнес. Серед українців такі культури не надто популярні, тому практично весь обсяг врожаю можна відправити на експорт.
 
Звичайно, є і мінуси: поки в країні не напрацьовано досвід вирощування таких культур, можуть бути невдачі.
 
До речі, навіть якщо ти, як і Трамп, не віриш в глобальне потепління, є факт: зміни клімату погано впливають на вирощування звичної для України кукурудзи. Зате ось сорго росте в таких умовах відмінно.

[[{“fid”:”263130″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“4”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”4″}}]]

Тренд третій: аутсорс
Щоб ефективно обробляти великі ділянки землі, потрібна дорога сучасна техніка. Навіть кооператив таку не завжди може собі дозволити. Замість того, щоб купувати оприскувач для внесення добрив, дешевше передати цю задачу на аутсорс.
 
Аутсорс – це передача будь-якої задачі для виконання іншій компанії. Це економить час, ресурси і збільшує ефективність роботи, тому що внесенням добрив, якщо наслідувати наш приклад, буде займатися експерт у цій сфері, який виконує таку ж задачу для великої кількості інших компаній.
 
Компаніям аграрної індустрії і фермерам логічно також віддати на аутсорс ведення бухгалтерії, юридичний супровід та інші непрофільні завдання, щоб максимально зосередитися на основній діяльності.

Тренд четвертий: зростання ефективності роботи завдяки технологіям
Населення Землі невпинно зростає, і людям потрібно все більше їжі. Саме тому ГМО не зникнуть, скільки б протестів проти них не відбувалося. Без ГМО та інших сучасних аграрних технологій, які дозволяють їжі довше зберігатися або зберігати більше поживних речовин, не обійтися.

[[{“fid”:”263125″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“2”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”2″}}]]

Тренд п’ятий: експорт на нові ринки
Ринок ЄС – величезний, але потенційні покупці живуть і в інших регіонах Землі. Про ринок Китаю вже багато писали. Китайців багато, і їх цікавить продукція без ГМО, якою можуть забезпечити українські аграрії.
У країнах Африки на південь від Сахари великими темпами зростає споживання м’яса і продуктів переробки м’яса, а також високі темпи зростання ВВП.
У країнах Азії швидкими темпами йде урбанізація, і нові забезпечені жителі міст хочуть їсти щось ще, крім традиційного рису. Місцеві аграрії цей попит задовольнити не можуть, та й клімат в регіоні не дуже сприяє вирощуванню зернових або сої.
Індія купує багато зернових на корм худоби. Індонезії і Таїланду потрібна пшениця.

[[{“fid”:”263129″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“3”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”3″}}]]

Тренд шостий: приведення бізнесу у відповідність з нормами ЄС
Європейські регуляторні органи вимогливі. І наші виробники готові виконувати їхні вимоги, адже їх вабить зона вільної торгівлі і відмінні прибутки. Але українські компанії багато років орієнтувалися на невимогливий до якості російський ринок, так що необхідно виконати серйозне “домашнє завдання”.
 
Але поліпшити якість товару і переглянути технології виробництва – ще далеко не все, чого від нас хочуть. Найголовніше – це проведення міжнародної екологічної інспекції. Така процедура коштує 40 мільйонів доларів, і це непідйомна сума. Також заважають крихітні квоти на безмитний експорт, які вичерпуються моментально.

Тренд сьомий: переробка сировини

Про це сказано дуже багато, але проблема все ще існує: Україна продає здебільшого сировину, замість того, щоб генерувати додану вартість і продавати дорожчий готовий продукт.
 
Хоча є позитивні кейси, наприклад, за час дії мита на вивезення насіння соняшнику, експорт соняшникової олії зріс у 9 разів. Ovostar Union переробляє яйця в яєчний порошок і інші продукти для харчової промисловості. А ще можна переробляти відходи. Наприклад, “Астарта” переробляє цукровий жом в біогаз, повідомляє businessviews.

Перегляди: 2
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/tehnomajbutnye-ahrariyiv-infohrafika
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати