Темпи експорту пшениці знизилися

Зниження експорту стосувалося в основному продовольчої пшениці. Якщо минулого сезону відвантаження пшениці 1-3 класів станом на 1 січня складало 7 млн тонн, то цього року – 6,2 млн тонн, повідомляє прес-служба УКАБ.

Найвищі темпи експорту зернової традиційно припадають на серпень-жовтень, і протягом  наступних місяців поступово спадають до початку нового сезону. Така ж тенденція прослідковувалася і 2017 року.  Проте обсяги відвантажень пшениці дещо сповільнилися. Якщо у серпні 2016 року експорт пшениці склав 3,05 млн тонн, то у 2017 році  - 2,5 млн тонн, що на 550 тис. тонн менше минулорічного показника.  

Уже традиційно для української зернової основним конкурентом на світовому ринку, у тому числі й за швидкозростаючі ринки збуту — країни Середньої Азії, Східної і Північної Африки, — є пшениця з Російської Федерації. За попередніми даними в 2017 році у Росії було зібрано  рекордні обсяги пшениці – 85,8 млн тонн. Частка борошномельної зернової в Росії від загального обсягу виробництва в середньому складає 65-80%, тоді як в Україні 50-70%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд визначився з бюджетними програмами підтримки АПК

Кабінет Міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, передусім тваринницького напрямку, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить вже цього року суттєво наростити кількість молочно-товарних комплексів, фермерських господарств, поголів’я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, передає Урядовий портал.

Йдеться, передусім, про стимули для середнього агробізнесу – як в сегменті рослинництва, так і в сегменті тваринництва. Причому ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: минулого року виробництво, приміром, яловичини та молока знизилося до історичного мінімуму.

«Тож до кінця січня ми напрацьовуємо продукт, у лютому – виходимо з програмами, в березні – починаємо роботу, - сказав Володимир Гройсман. - Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукцією тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію».

За пропозицією Уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, цього року становитиме 4 млрд грн. Кошти направлятимуть передусім на підтримку будівництва нових ферм та комплексів – або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс – 10 млн євро на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації – 25% від обсягу витрат. В разі необхідності, за результатами першого півріччя роботи програм, їх механізми можуть бути відкориговані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року ріст поголів’я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока – не менше 5%.

«За тиждень маємо представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощення поголів’я, збільшення надоїв молока, вирівняння балансу м’яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я заохочую до будівництва – будь ласка, будуйте нові ферми», - підкреслив Володимир Гройсман.

Так само за тиждень в Уряді планують погодити програму розвитку садівництва. Бюджетні асигнування на цей сегмент становлять близько 300 млн грн, мета інвестування – нарощення площ садів на понад 3 тис. га, залучення нових технологій зберігання та переробки плодів, а також створення близько 30 тис. нових робочих місць. «За тиждень будемо представляти нову програму підтримки садівництва», - сказав Прем’єр-міністр.

Окрему увагу учасники наради приділили запровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава Уряду нагадав, що минулого року програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників. «Ми даємо можливість аграрію-покупцю самому обирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо лише ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», - акцентував увагу Володимир Гройсман.

Не менш актуальним стало питання запровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. За ініціативи Уряду, кошти направлятимуться на серйозне здешевлення кредитів – аж до 1% кредитної ставки на допомогу із закупки техніки, селекції насіння, надання дорадчих послуг. Єдина вимога від держави – повна й чесна реєстрація худоби та землі з боку фермерів. «Хочу, аби в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути й більше», - сказав Глава Уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як збільшити валове виробництво молока на одну дійну корову

Так відбувається не тільки за рахунок приватного сектору, а й - молочнотоварного виробництва. Деякі ферми закриваються, деякі відкриваються, але все ж таки кількість великої рогатої худоби знижується.

Про додаткове джерело прибутку молочної ферми та інструмент створення ефективного поголів’я поінформував керівник Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк, повідомляє прес-служба АВМ.

«При такому зниженні, як би це дивно не виглядало – збільшується валове виробництво молока на одну дійну корову та його якість. Це означає, що ми еволюційно переходимо на більш новий і правильний етап розвитку. Через такі етапи пройшли всі європейські країни», - говорить Ігор Присяжнюк.

За його інформацією, в Україні немає бажаного підвищення продуктивності ВРХ через зниження. Однак, якщо подивитися на досвід країн Європи, в них крива зниження поголів’я була прямо пропорційна збільшенню продуктивності.

«У нас так не відбувається. Сильно зменшується поголів’я та повільно йде покращення продуктивності. Як представник генетичної галузі вбачаю проблему у неефективних тваринах, які погано розкривають свій генетичний потенціал. Наприклад, ми хочемо отримати 8 тонн на добу, а отримуєте лише 5 тонн. І виходить, що кількість тварин знижується, а ефективність не підвищується. Поки в Україні недостатньо високоефективних тварин», - зазначив він.

Керівник УГА підкреслив: «Саме тому, для прориву, основною метою стала популяризація сексованої сперми. Сексована сперма дуже дорога і в порівнянні зі звичайною коштує втричі дорожче, тому не всі фермери її використовують. Але ця думка - сумнівна. В першу чергу це відбувається через недостатню кваліфікацію техніків штучного запліднення».

Ігор Присяжнюк виділив переваги використання саме сексованої сперми під час запліднювання:

· по-перше, використовується лише на телицях парувального віку і тільки один раз;

· по-друге, економічно обґрунтоване використання;

· по-третє, при запліднюванні 100 телиць та використанні додаткових збуджувачів, 80 із них будуть тільними.

«Таким чином збільшуємо обсяг телиць. Фінансово ж, за моїми підрахунками, використання сексованої сперми є дуже перспективним та дозволить заробляти кошти нашим аграріям. Саме ці підрахунки я покажу під час Молочного конгресу-2018 та поясню, в чому ж переваги її використання», - розповів він.

«Виходячи з цього господарство отримує велику кількість телиць. Це потрібно тому що у нас є великий вибір покращити поголів’я. Так, власник може відібрати кращих телиць для ремонту свого стада, а інших продати», - сказав керівник УГА.

За прикладом, що навів Ігор Присяжнюк - середньостатистичне господарство з 500 дійного стада може збільшити річний об’єм продаж до 100 нетелів. А вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США.

«У масштабі України я бачу наступні переваги: можливості розвитку малих та середніх молочнотоварних ферм, відкритість ринку, розвиток генетичного потенціалу, а на перспективу покращення не лише кількості надоїв, а й якості молока», - підкреслив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортера зернових у 2017 році

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

При цьому найбільш істотне зниження спостерігалося по відвантаженню ячменю – на 27%, до 3,9 млн. тонн проти 5,4 млн. тонн в 2016 році. Обсяг експорту пшениці знизився на 12% - до 14,9 млн. тонн проти 16,9 млн. тонн роком раніше. У той же час, відвантаження кукурудзи в 2017 р. зросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Найбільший обсяг зернових (6,9 млн. тонн) було відвантажено компанією ТИС. Друге місце зайняла компанія «НІБУЛОН» з обсягом експорту 4,3 млн. тонн. На третьому - компанія «Трансбалктермінал», яка експортувала в 2017 р. 2,7 млн. тонн зернових.

Основним покупцем українських пшениці і кукурудзи в 2017 р. був Єгипет - 1,8 млн. тонн і 1,9 млн. тонн, відповідно. Найбільший обсяг ячменю – 0,8 млн. тонн – імпортувала Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які наслідки для АПК від зниження ПДВ на продукти харчування

Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

З одного боку, зауважив Леонід Тулуш, необхідно запобігти значним втратам бюджетних надходжень, які є очевидними при зниженні ставки ПДВ. Отже, на першому етапі реалізації ідеї застосування пониженої ставки на продукти харчування перелік продуктів повинен бути мінімальним – інакше бюджетні втрати будуть неприйнятними.

З іншого боку, бажано не сформувати переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу при включенні їх продукції до переліку товарів, поставки яких оподатковуватимуться за пониженою ставкою.

Крім того, слід враховувати й можливий негативний вплив на діяльність сільгосптоваровиробників, зареєстрованих платниками ПДВ. Необхідно унеможливити випадки, коли «вихідний» ПДВ не покриватиме повною мірою суми «вхідного», тобто виникатиме так зване «дебетове сальдо» з ПДВ. Останнє гарантовано матиме місце при виборі законопроекту №7420, зазначив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при ухваленні остаточного рішення щодо запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, необхідно зважати й на мету такої новації. Це може бути як забезпечення доступності продуктів харчування для населення із низькими доходами, так і підтримка окремих напрямів діяльності, продукція яких потрапить до переліку на понижену ставку.

Крім того, запровадження пониженої ставки ПДВ на продовольство в Україні мало б сприяти вирівнюванню умов господарювання між офіційною та «сірою» аграрною економікою. Адже представники останньої не сплачують ПДВ, внаслідок чого мають цінові переваги, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, слід зважати й на рівень розвитку процесів вертикальної інтеграції на ринках окремих видів продовольства. Тому що суб’єкти господарювання, в яких запроваджений ланцюжок «виробництво – переробка – торгівля» в рамках однієї групи взаємопов’язаних осіб, однозначно отримають більші переваги, ніж суб’єкти, які не контролюють переробку та торгівлю продукцією, що ними виробляється.

З огляду на це, зазначив Леонід Тулуш, до переліку товарних позицій, що підпадатимуть під дію пониженої ставки ПДВ, доцільно включити сільгосппродукцію, яка входить до наступних груп.

Перша, це агропродукція, значні обсяги якої виробляються господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а отже, реалізуються переважно без сплати ПДВ. Йдеться, перш за все, про молоко, м’ясо великої рогатої худоби, коней, овець, кроликів, індиків, мед та овочі. Ринки відповідних продуктів характеризуються значною кількістю товаровиробників та низьким рівнем вертикальної інтеграції виробничих процесів.

До другої групи, на думку експерта, відноситься сільгосппродукція, переважна більшість якої вивозиться за межі території України в митному режимі експорту, а, отже, вимагає значних обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Це, зокрема, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Зрозуміло, що під дію пониженої ставки ПДВ підпадатимуть й поставки продуктів харчування, вироблених переважною мірою із відповідних видів сільгосппродукції.

У такий спосіб вдасться, з одного боку, мінімізувати бюджетні втрати, що матимуть місце при запровадженні пониженої ставки ПДВ, а з іншого – частково вирівняти конкурентне середовище для платників та неплатників ПДВ із числа сільгосптоваровиробників, що функціонують на відповідних сегментах аграрного ринку, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На науково-дослідній ділянці вивчатимуть нові сорти для садівництва

15 січня 2018 р. в рамках робочої поїздки делегації Асоціації «УКРСАДПРОМ» на чолі з головою профільного об’єднання Дмитром Крошкою та його заступником Олександром Матвійцем до Будапешту (Угорщина) відбулося підписання меморандуму про співпрацю з Об’єднанням дослідницьких установ Угорщини в галузі садівництва – MKSZN. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Одним із основних напрямків співпраці є взаємодія профільних асоціацій в галузі плодово-ягідного розсадництва. Меморандумом передбачається участь угорської сторони у створенні науково-дослідної сортовипробовувальної ділянки для вивчення нових інтенсивних сортів з метою їх подальшого внесення до Державного реєстру сортів і рослин, призначених для поширення територією України. Крім того, документ передбачає обмін досвідом впровадження сучасних технологій садівництва, сприяння зміцненню економічних зв’язків між підприємствами двох країн та залученню інвестицій у соціально-економічний розвиток галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview