Темпи росту цін на продукти в світі найвищі за останні 4 роки

Це більше на 8,2% ніж у 2016 року. Ріст цін став найвищим показником, починаючи з 2014 року, повідомляють у ФАО, пише landlord.ua.

Тим не менш, індекс цін у грудні на продовольство знизились на 3,3% у порівнянні з листопадом 2017 року. Причиною стало падіння цін на рослинні олії і молочну продукції в останньому місяці року. Так, молочка здешевіла на 9,7%, через велику пропозицію на світовому ринку та пасивного попиту. А рослинна олія впала на 5,6%. Тут падіння відбулось через зростаючи запаси на пальмове масло в Малайзії та Індонезії. Проте, за рік індекс цін на молочку та рослинну олію зросли на 31,5% та 3% відповідно.

В Україні експорт олійних у поточному році на 1,2 млн тонн перевищив минулорічні показники, повідомили у Департаменті фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби. З початку поточного маркетингового року Україна експортувала понад 3,5 млн тонн олійних культур, що на 1,2 млн більше, ніж торік. Коли як, у 2016 році експорт олійних на аналогічну дату склав 2,3 млн тонн.

Цукор теж впав по рівню цін у грудні на світовому ринку на 4,1%. Трейдери очікують надлишкову пропозицію в цьому році. За весь рік ціни на солодкий продукт знизились, у порівнянні з 2016 роком на 11,2%, внаслідок хороших врожаїв у провідного виробника в світі – Бразилії. В Україні теж зросло виробництво. Станом на 9 січня в Україні вироблено 2,018 млн тонн цукру та перероблено 14,07 млн тонн цукрового буряку. В цьому сезоні працювало 46 цукрових заводів, проти 42 заводів в минулому. Але ця цифра ще не остаточна, повідомили в асоціації «Укрцукор». Ще чотири заводи продовжують виробничий сезон.

А ось ціни на зернові та м’ясо в світі, згідно індексу ФАО, залишаються стабільними.

«При цьому міжнародні котирування на пшеницю слабшали, а ціни на кукурудзу і рис росли. Індекс був на 3,2% вищим в 2017 році в порівнянні з 2016 роком, але на 37% нижчим порівняно зі своїм рекордним показником у 2011 році. Індекс цін на м’ясо ФАО трохи знизився в грудні, при цьому стабільна пропозиція зниження світових цін на яловичину. За рік субіндекс зареєстрував 9-відсоткове збільшення у порівнянні з аналогічним показником 2016 року», — повідомили в організації.

В Україні, за різними оцінками, врожай зернових 2018 року буде на рівні 60-65 млн. тонн. Експорт — 39-43 млн. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині цукровий завод відновить роботу після тривалого простою

Підприємство відновить роботу після тривалого простою, пише AgroTimes.

Лінії з виробництва цукру на заводі почнуть готувати до запуску вже наступного місяця.

Для того, щоб забезпечити завод сировиною, три фермерські господарства, що працюють у селі Моївка, з осені підготували площі для вирощування буряків.

«Коли завод запрацює, сівозміни перегляне більшість господарств району», – вважає сільський голова Моївки Олександр Вівдич.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За 10 днів Україна використала річну квоту на експорт меду в ЄС

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк у Facebook.

"На календарі – 11 січня, а 100% експортної квоти на постачання меду до ЄС уже вибрано, навіть з урахуванням того, що в минулому році її обсяг був збільшений. Зрозуміло, що експорт на цьому не зупиняється, просто продовжується на загальних підставах (на щастя, український продукт є конкурентним на європейському ринку навіть поза межами автономних преференцій). Але водначас дата 11.01 та нульовий баланс свідчать про надвисокий потенціал цієї галузі", - пише Мартинюк.

За його словами, в Україні налічується близько 400 тис. бджолярів, які сумарно виробляють в середньому 70 тис. т меду на рік, що є найвищим показником в Європі. Майже 57 тис. т, або 80% всього українського меду експортується - в основному, в ЄС. Потенціал виробництва, виходячи з посівів медообразующіх рослин - до 140 тис. т меду на рік, вдвічі більше поточних обсягів.

Мартинюк також зазначив, що в Україні не діють ніякі обов'язкові вимоги до якості меду, а існуючий держстандарт є добровільним. У той же час, в рамках Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе зобов'язання запровадити європейські вимоги до меду, які зафіксовані в Директиві Ради 2001/110/ЄС. Україна повинна зробити це до кінця 2019 року.

Крім того, додав заступник міністра, за першу декаду 2018 року Україна також повністю використовувала квоту на експорт виноградного і яблучного соку (14 тис. т).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд затвердив проект будівництва зернового комплексу в Маріупольському порту

Згідно з розпорядженням Кабміну, зазначене будівництво внесено в план розвитку порту до 2020 року і в інвестиційний план на 2018 рік, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Проект передбачає будівництво 10 силосів для зберігання зерна ємністю по 5,7 тис. тонн, двох оперативних силосів по 500 тонн, прикордонної галереї, сировинною лабораторії, станції розвантаження автомобільного та залізничного транспорту.

Завдяки новому комплексу щорічний обсяг перевалювання зернових в Маріупольського порту зросте на 1 млн тонн, потужність з одночасного зберігання зерна складе 57 тис. тонн.

Загальна кошторисна вартість за проектом становить 467,385 млн грн, в тому числі будівельних робіт – 168,728 млн грн, обладнання – 211 млн грн, інші витрати – 87,5 млн грн.

Термін будівництва становить, згідно з проектом, 15,5 місяців.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як мінімізувати збитки від втрати врожаю фруктів та ягід

Останнім часом Україну лихоманить від капризів природи. Аномально тепла температура повітря в грудні-січні 2017-2018 роках неабияк сполошила вітчизняних аграріїв, адже за відсутності снігу морози можуть знищити майбутній врожай та стати причиною загибелі фруктових садів та ягідних насаджень на території України.

«У зв'язку з глобальним потеплінням Україна увійшла у фазу «ризикованого землеробства». Адже потепління, про яке багато говорять, насправді не відкриває Україні можливість збирати по 2 урожаю і вирощувати екзотичні фрукти, а несе значні ризики. Для розвитку рослини важливий температурний баланс без різких коливань. Все повинно відбуватися в свій час», - зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Щоб зрозуміти масштаб небезпеки, достатньо згадати торішні заморозки у квітні та на початку травня, які завдали значної шкоди садівникам. Подекуди в господарствах пропав весь врожай.

Так, у 2017 році загальні втрати врожаю плодів, ягід і горіхів через несприятливі погодні умови, за оцінками асоціації «Укрсадпром», складають приблизно 800 тис. тонн або близько 8-10 млрд грн в грошовому вираженні. За словами голови об’єднання Дмитра Крошки, було втрачено близько 40% врожаю, очікуваного на початку року. При цьому спостерігалися не лише погіршення якісних характеристик плодів і ягід, а й дефіцит пропозицій на ринку навіть такої поширеної групи фруктів, як яблука.

Водночас, за словами начальника відділу Агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, врожайність у 2018 році залежатиме від того, на скільки низькими будуть температури у другій половині зими.

Враховуючи неприємні сюрпризи погоди минулого року, аграріям слід завчасно подбати про свою фінансову стабільність, аби не зазнати значних збитків від втрати врожаю.

«Передбачуваний бізнес в аграрній сфері можливо побудувати лише із залученням агрострахування. В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище, і в першу чергу це ризики природного характеру. Тому аграріям треба думати заздалегідь та застрахувати свій врожай, щоб отримати якщо не врожай, то гроші!», - зауважує експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Так,  страхування врожаю ягід та фруктів проводять на випадок недобору врожаю, або його гибелі. Страхова виплата (компенсація) розраховується як різниця між вартістю фактично отриманого врожаю і застрахованої вартості, виключаючи франшизу. Розмір франшизи встановлюється у процентному відношенні до загальної страхової суми і складає 10% або 20% від загальної страхової суми. Основою для визначення вартості є узгоджена між Страховиком і Страхувальником вартість одного кілограма ягід/фруктів при підписанні договору. Страхування пропонується для юридичних осіб по всій території України.

Агрострахування  передбачає відшкодування збитку в результаті таких подій, як весняні та осінні заморозки, град, ураган, посуха, надлишкові опади, які заважають застосуванню засобів захисту рослин і збору врожаю.

«Наприклад, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю яблук чи то ожини на суму 1 000 000 грн. Ця сума розраховується як добуток площі саду, що страхується на вартість тони продукції, що страхується, на врожайність, що страхується. Застрахував збитки від граду та весняних заморозків. Обрана фермером франшиза – 10%. Тариф – 6%. Премія 60.000 грн, сплачена в декілька платежів.
В кінці травня були заморозки, а протягом серпня декілька градів. Клієнт дотримався усіх вимог, встановлених договором страхування щодо заяв у страхову компанію про ці події.

Комісія по визначенню збитку зафіксувала фактичну врожайність ожини (чи яблук) за результатами збирання на суму 500 000 грн.

Розрахунок страхового відшкодування наступний: (1 000 000 – 10%) – 500 000 = 400 000 грн», - пояснює Володимир Юдін.   

За його словами, передстраховий огляд і визначення збитку по кожному застрахованому ризику є обов'язковим. Оповіщення страхової компанії про настання страхової події повинно бути представлено протягом 3 днів з моменту настання події та підтверджено довідкою з найближчої метеостанції про погодні умови, що призвели до втрати врожаю.

«Найкращий спосіб мінімізувати ризик полягає зовсім не у тому, щоб його уникнути, а в тому, щоб забезпечувати максимальний контроль над ним. Використовуючи такий механізм, як агрострахування,  аграріїї отримують більше влади над власним бізнесом та фінансами. Головне, що агрострахування  дає фермерам відчуття впевненості і захищеності» -  переконаний експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії  «Агрориск» Володимир Юдін.

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закупівля молока в господарствах населення триватиме, - МінАПК

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється  на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

При цьому, розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відстрочення набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року, що підтримано в Національному органі стандартизації. Фактично ця відстрочка буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічним вимогам до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект даного документа, наказу Мінагрополітики, готовий, і в січні буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане обов'язковим для виконання документом і, фактично, замінить всі діючі стандарти. Рішення про відстрочення прийняття стандарту  допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов.

Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета - поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв'ю одному із інтернет-видань.
За словами заступника Міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», - зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 - це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», - відмітила Олена Ковальова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview