178171

Тепер цукор будуть виробляти з генетично модифікованої тростини

Розроблений технологічним центром муніципалітету Канавиейра (СТС) сорт тростини з генами, стійкими до тростинного шкідника, зацікавив близько сотні місцевих заводів, пише atmagro.ru.

На даний момент закладена перша плантація ГМ-рослини площею 400 гектарів.

Експерти розглядають розробку стійких сортів тростини як ключ до підвищення врожайності сільгоспкультур, збільшення прибутку та зменшення витрат виробництва у промисловості, яка бореться з низькими світовими цінами на цукор.

У 2017 році в Бразилії було дозволено комерційне використання ГМ цукрової тростини. Колишній виконавчий директор Monsanto повідомив, що мета компанії – в найближчі три роки наростити площі під стійким до шкідника очеретом до 1,5 млн. га.

- Ми маємо намір створити портфель різновидів з цією характеристикою опору. Наша ідея – домогтися схвалення одного або двох нових сортів в цьому році, - повідомив він, зазначивши, що у Технологічного Центру Канавиейра (СТС) є нові ГМ продукти.

Технологічний центр Канавиейра (СТС) – найбільший у світі центр дослідження цукрової тростини, заснований в 1969 році. Серед інших різновидів, які розробляє компанія, – генетично модифікований очерет, стійкий до іншого шкідника – Bicudo, який впливає на плантації і стійкий до глифосату бур'янів.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Основні імпортери українських зернових

Це утричі перевищує показники 2010 року і на 4% більше, ніж 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Також був досягнутий рекордний обсяг закордонних поставок кукурудзи – 19,4 млн т. Це на 12,2% більше проти показників 2016 року і у 4,8 разу перевищує результати 2010 року, зауважив експерт.

Обсяги експорту пшениці, хоча й перевищили показники 2010 року у 3,6 разу, лишилися майже на рівні 2016 року і становили торік 17,3 млн т.

Порівняно з 2016 роком помітно– в 1,6 разу – збільшився експорт сорго зернового. Обсяги його зарубіжних поставок склали торік 148,3 тис. т. Це майже у 4 разу перевищує показники 2010 року.

Поставки ячменю за кордон лишилися майже на рівні попереднього року – 4,9 млн т.

Обсяг експорту жита збільшився порівняно з 2016 роком більш ніж у 4 рази і становив минулого року 25 тис. т.

Експорт рису збільшився 2017 року на 3% – до 1,2 тис. т.

Проте рекордні обсяги експорту зернових культур у 2017 році внаслідок невисоких світових цін на сировину не принесли рекордної валютної виручки. Вона збільшилася проти результатів 2016 року лише на 7% і становила торік 6,5 млрд дол. США, зауважив науковець.

Найбільшими покупцями українського зерна у 2017 році, як і раніше, були країни Азії, Африки, та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових з 2011 року традиційно утримує Єгипет. Минулого року він закупив українського збіжжя на 10,5% більше, ніж 2016 року – на 833,8 млн дол. США. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 12,8%.

Іспанія, збільшивши обсяги закупівель зерна майже на 10% порівняно з 2016 роком – до 475,6 млн дол. США (7,3%), виборола друге місце у топ-10.

Їй поступився Китай – 447,3 млн дол. США (6,9%).

Далі йдуть Нідерланди, які 2016 року посідали лише 13 місце у рейтингу імпортерів вітчизняних зернових. Торік вони закупили цього виду агропродукції на 446,5 млн дол. США (6,9%), перевищивши показники 2016 року у 2,2 разу.

Італія минулого року в 1,3 разу збільшила обсяги імпорту зерна у вартісному обсязі – до 340 млн дол. США (5,1%).

Експорт зернових до Індонезії залишився майже на рівні 2016 року і становив торік 329 млн дол. США (5,1%).

Бангладеш імпортував зерна на 317 млн дол. США (4,9%) – на 10% більше, ніж 2016 року.

Експорт українського збіжжя до Саудівської Аравії склав торік 295 млн дол. США (4,5%).

Ізраїль закупив цього виду сільгосппродукції в 1,6 разу більше, ніж 2016 року – на 281 млн дол. США (4,3%). Внаслідок цього він перемістився з 15 місця до топ-10.

Обсяги поставок до Індії склали 266 млн дол. США (4,1%).

Впритул до топ-10 наблизився Туніс, який торік збільшив обсяги імпорту українського зерна в 1,4 разу – до 260 млн дол. США (4%).

Справжньою «родзинкою» 2017 року стала Туреччина, яка у попередні роки майже не закуповувала зернові в Україні. Минулого року вартісний обсяг експорту вітчизняного збіжжя в цю країну склав 237 млн дол. США – 3,6% у загальному експорті цієї продукції.

Загалом на зазначені 12 країн припадає близько 70% у вартісному обсязі експорту українських зернових культур.

Після досягнення в черговий раз максимального експорту зернових за підсумками 2016/17 маркетингового року – 43,9 млн т – за результатами першої половини нинішнього маркетингового року поки що фіксується відставання, підсумував Микола Пугачов.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Виробництво фунгіцидного протруйника перенесли з-за кордону на Київщину

Відтепер повний цикл виробництва здійснюватиметься в Україні, повідомляє propozitsiya.com з посиланням на повідомлення компанії.

«Технологічні можливості Білоцерківського заводу дозволяють виготовляти препарати з надзвичайно складною рецептурою, і Авіценна – саме такий продукт», – зазначив директор підприємства Роман Шпаченко.

За його словами, протруйник поєднує в собі три основні діючі речовини плюс велику кількість додаткових компонентів, тому на кожному етапі виробництва проводиться лабораторний контроль суміші на дотримання максимально точного співвідношення компонентів.

Довідка:

Білоцерківський завод препаративних форм компанії ALFA Smart Agro з виробництва засобів захисту рослин та мікродобрив був відкритий у 2016 році. Сьогодні його виробничі потужності становлять 11,4 тис. тонн на рік, що дозволяє забезпечити близько 15% потреб українського ринку.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-3 покупці української картоплі

У грошовому вимірі сумма експорту цих коренеплодів склала 3,44 млн долларів США.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Найбільшими покупцями української картоплі були Білорусь (10,5 тис. тонн на $2,6 млн), Молдова (4 тис. тонн на $0,5 млн) та Азербайджан (2,5 тис. тонн на $242 тис.).

У 2017 році було імпортовано до України цих коренеплодів 3,8 тис. тонн на $2,05 млн. Найбільшими імпортерами були Нідерланди (1,4 тис. тонн на $859 тис.) та Єгипет (0,5 тис. тонн на $207 тис.).

Загалом, позитивне зовнішньоторговельне сальдо у 2017 році за цією позицією склало $1,4 млн.

 

Експерти порівняли вартість м'яса в різних областях

Найдешевше м'ясо на Донеччині. Так, м'ясний кошик у столиці коштує 507,5 грн. У Донецькій області - 412,9 грн.

"Яловичина у столиці коштує найдорожче — 129,1 гривень за кілограм. У Київській області кілограм продукту продають по 127,4 гривень, в Одеській — 126,1 гривень. Водночас найдешевшу яловичину можна придбати у Донецькій - 95,1 гривень, Полтавській – 107 гривень,Чернігівській областях — 107,8 гривень. Із кінця січня 2017 року по кінець січня 2018 року, найбільше, на 42%, ціни на яловичину виросли в Закарпатській області. Із 87,7 до 124,6 гривень за кілограм", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, найдорожчу свинину, 122,7 грн/кг, продають у Закарпатській області. У Києві та Одеській області ціни менші — 118,2 і 115,4 грн/кг, відповідно. Щоправда у столиці ціна виросла найбільше - із 66,1 до 114,6 грн/кг. Найдешевшу свинину можуть придбати жителі Донецької (97,8 грн), Волинської (102,3 грн), Тернопільської (105,7 грн) областей.

"Найдорожче сало продають у Києві — 110,6 гривень за кілограм. У Київській і Дніпропетровській області продукт коштує 81,5 і 79,7 гривень за кілограм, відповідно. Найдешевшим салом можуть поласувати жителі Тернопільської – 49,4 гривень, Волинської – 51,8 гривень, Рівненської — 52,7, областей", - каже експерт.

Філе курятини найдорожче у Миколаївській області (96,2 грн). У Херсонській і Кіровоградській продукт продають по 94 грн/кг. До переліку регіонів з найдешевшим філе курятини входить Харківська, Рівненська, Львівська області. Там продукт у середньому коштує 88 грн/кг.

"Різниця в цінах на м'ясо між регіонами тим більша, чим менше його виробництво в промислових масштабах. Виробництво курятини зосереджено у великих господарствах. Різниця вартості між найдорожчим та найдешевшим регіонами складає 10%. Сало – це парафія приватних домогосподарств, тому й різниця між регіонами є двократною", - резюмував Дорошенко.

Джерело: gazeta.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Бджолярі стурбовані наслідками затяжної зими

Про це в коментарі виданню «АгроЮг» повідомив голова правління «Миколаївське міське товариство бджолярів» Андрій Галдін.

За його словами, багато бджолярі розраховували на звичайну зиму, і тому забезпечили вулики звичайною «запаскою», яка становить 20 кілограм. Але, у зв'язку з тим, що осінь виявилася затяжною, це було чревате інтенсивним поїданням бджолами своїх кормів. У підсумку, вони «увійшли в зиму на 15 кілограмах».

– Зараз ми спостерігаємо затяжну зиму. В кінці зими бджоли зазвичай вже починають вирощувати розплід. І через ось ці морози бджоли змушені цей розплід інтенсивно розігрівати, тому що навколишня температура знизилася. Обігріваючи розплід бджоли, знову-таки вживають корм. Тому дуже великий ризик того, що бджоли вийдуть ослабленими з зими, та з мінімальними запасами корму, – ділиться експерт.

Відповідно, від кількості бджіл, які вийдуть з зими, залежить і кількість запилювачів. На думку Галдіна, якщо не поповнити їх запаси з західних регіонів, то через недостатнє запилення врожаю буде менше.

– Є народна прикмета, що якщо така затяжна і сніжна зима, то весна буде інтенсивною і теплою. Ми тільки на цей народний прогноз і сподіваємося. Сподіваємося, що зима відступить і відразу настане тепло, і бджолосім'ї будуть інтенсивно розмножуватися і нарощувати сили до медозбору, – підсумував голова правління бджолярів.

Ваш вибір 'Цікаво'.