150670

ТОП-10 брендів кави в Україні

Хоча українці все ще віддають перевагу розчинній каві, попит на зернову зростає дуже динамічно, пише pro-consulting.ua.

Його темп найвищий в Європі. І це не дивно, так як рівень споживання натуральної кави на одного жителя у нас в рази нижчий за європейські показників. Так, якщо українець випиває в середньому 3 кг меленої кави, то італієць - 5,5 кг, а швед або фін - 12,4 кг. Так що нам ще є куди рости.

Криза, що почалася в 2014 році, не сильно загальмувала зростання споживання кави, вона більше сприяла зміщення переваг покупців з сторону більш дешевих торгових марок. З початком деякого відновлення купівельної спроможності населення підвищився і попит на даний напій в середній і високій цінових категоріях.

Позитивно позначилися на розвитку ринку кави в Україні укладання договорів про вільні поставки з провідними країнами-виробниками - В'єтнамом і Бразилією, а також вступ в дію угоди про асоціацію з ЄС.

Найбільшими експортерами кави в нашій країні в минулому році були В'єтнам, Польща, Індія та Італія. Разом ці країни поставили 57,3% імпортної кави. Причому серед поточних постачальників успішно розчинилася частка Росії, яка в 2013 році була найбільшою - 18,4% від усього обсягу імпорту.

Найпопулярнішими ТМ в сегменті зернової кави на сьогоднішній день в Україні є Lavazza, Jacobs і Кава зі Львова.

https://pro-consulting.ua/uploads/files/Press%20centr/Inform-digest/analiz-rinku-kavi-4.bmp

При виборі конкретного виду кави, покупці в Україні орієнтуються спочатку на свої смакові уподобання, а потім - на країну-виробника, репутацію бренду і ціну. Останнім часом зміцнюються позиції кави як елемента швидкого харчування. Його все частіше купують в міських фастфудах на винос. Для кавових гурманів активно відкриваються авторські заклади, де практикуються особливі методи обсмаження і приготування напою, за які клієнти готові платити більше.

Збільшення фінансового добробуту наших співвітчизників буде сприяти зростанню попиту на каву в Україні, причому, чим більш заможними ставатимуть українці, тим більше вони будуть купувати якісні та дорогі сорти. Очікується подальше зростання споживання меленої кави і зниження частки споживання розчинної, яке сприяє розвитку кавової культури в країні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 вітчизняних продуктів, які обирають українці

Нове глобальне дослідження Nielsen споживчих переваг щодо походження бренду The Nielsen Global Brand-Origin Report за підсумками 2017 року показує, як вітчизняний споживач робить свій вибір в продуктах харчування і непродовольчих товарах залежно від того, де зроблена продукція. Про це повідомляє аналітична компанія Nielsen, передає УНН.

Тож у ТОП-3 категорій товарів повсякденного попиту, в яких українські споживачі переважно обирають вітчизняних виробників, входить молочна продукція (88% сказали, що віддають перевагу локальним виробникам у цій категорії), морозиво — 62% і мінеральна бутильована вода — 55%.

Кожен п’ятий (20%) український споживач заявив про готовність купувати чай і каву вітчизняного виробництва.

Щодо алкоголю, включаючи пиво і вино, то купувати “українське” бажають 36% споживачів. Зазначається також, що цей показник зріс порівняно з даними за 2016 рік. Тоді купувати вітчизняний алкоголь згодні були 30% опитаних.

Що стосується свіжої продукції, яка продається на вагу, українські споживачі схиляються до локального виготовлення: 67% охоче купують вітчизняні свіжі овочі та фрукти, 58% — м’ясо, рибу і яйця, 78% — хліб і хлібобулочні, кондитерські вироби.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних харчових товарів

Український експорт при цьому становить майже $3,1 млрд, тобто Україна має позитивний торговельний баланс.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань  європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Незважаючи на те, що український аграрний експорт до країн ЄС за сім місяців поточного року  зменшився на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2017 року, він склав майже $3,1млрд. При цьому, ЄС залишається другим за важливістю ринком в регіональній структурі нашого експорту продукції АПК з часткою 35,3%, поступаючись лише країнам Азії», - підкреслила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

За її словами, ТОП-10 найактивніших європейських покупців вітчизняних аграрних та харчових товарів в 2018 році очолюють Нідерланди, з часткою 15,5%. Далі йдуть Польща – 14,5%, Італія – 13,8%, Іспанія – 12,9%, Німеччина – 10,6%, Франція – 6,5%, Бельгія – 3,3%, Великобританія – 3%, Угорщина – 2,8%, Португалія – 2,7%, Румунія – 1,8%.

«За цей період дуже помітно збільшився попит європейських споживачів на цілу низку українських аграрних та харчових товарів. Наприклад, пташиного м’яса та субпродуктів було експортовано до ринків ЄС майже в 2,2 рази більше, ніж у той самий період минулого року, на $152,1 млн»,- відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що також збільшились обсяги експорту наступних товарів: насіння свиріпи або ріпаку – на $73,4 млн або на 96,7%; пшениці – на $52,8 млн (на 52%); сої – на $17,2 млн (на 11,6%); інших горіхів – на $17,1 млн (на 80,8%); шкіри із шкур інших тварин – $13,6 млн (на 56%); овочів бобових сушених – на $10,8 млн (в 3 рази); кондвиробів з цукру – на $10,8 млн (на 78,9%); плодів та горіхів сирих або варених, морожених – на $9,9 млн (на 38,9%); соків – майже на $9,2 млн (на 51,3%); шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $9,1 млн (на 69,6%).

«Що стосується імпорту в Україну товарів з ЄС, то він збільшився майже на 30% та становив трохи більше ніж $1,5 млрд. Ключовими товарами нашого імпорту стали: продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, насіння олійних культур, м'ясо та субпродукти та інші харчові товари»,- резюмувала заступник Міністра Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 найбільших українських землевласників

Про це ZIK розповів український дипломат і політик Роман Безсмертний.

Він підкреслив, що агрохолдингів не може бути багато, адже їх власники – це великі орендарі землі.

«Сьогодні можна взяти Юрія Косюка, Петра Порошенка, Андрія Веревського і ще 3-4 людей, які володіють землею, розміром від півмільйона до 100 тисяч гектарів. Це основні власники. Ці троє займають три перші рядки», – підкреслив політик.

Він переконаний, що це все піраміди, які створені для того, щоб з фінансового ринку залучати ресурси під наступний урожай.

«Це свого роду «ф’ючерси», тобто те, що працює наперед. Але гарантувати це ви не можете. Що виходить? Насправді донорів годують начебто мрією. Це мрія про те, що буде. І зрозуміло, що під це виймається щось. Але до чого це веде?» – запитує Роман Безсмертний.

За його словами, через кволість державних інституцій не контролюються ні технологічний процес, ні процедура рекультивації якості земель.

«От їдете ви, їдете навесні, і на багатьох полях, які тільки піднялися, між ними можна побачити хвощі, сосни і таке інше. Йде втрата родючості й закислення ґрунтів. Чому? Бо немає інституту, який би попросив, щоб йому показали хімічний склад землі», – пояснює екс-нардеп.

Окрім цього він відповів на запитання, скільки у Романа Безсмертного як сина землеміра у власності є офіційних земельних угідь, і що він з ними робить.

«Є 7 гектарів землі в рідному Мотижині – це пай мамин і батьківський. Я його засіваю. Ось тільки змолотив пшеницю. В цьому році прекрасний урожай – більше сотні центнерів із гектара вийшло. Саджу картоплю», – зізнається політик.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названі найвпливовіші агробізнесмени України

Журнал "Новое Время" оприлюднив рейтинг 100 найвпливовіших людей України.

Його очолив президент країни Петро Порошенко, друге місце зайняв Рінат Ахметов, власник групи компаній СКМ і найбагатша людина України, - а третім став глава МВС Арсен Аваков.

У ТОП-100 увійшли наступні представники українського АПК:

7 місце — генеральний директор агрохолдингу «Миронівський Хлібопродукт» Юрій Косюк;
16 місце — співвласник компанії «Кернел» Андрій Веревський;
20 місце — бенефіціар Cascade Investment Fund Віталій Хомутинник;
21 місце — генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський;
26 місце — засновники «Епіцентр К» та «Агрохолдингу 2012» Олександр та Галина Гереги;
36 місце — генеральний директор агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик;
57 місце — співвласник і гендиректор порту «ТІС», співвласник терміналу «М. В. Карго» Андрій Ставніцер;
77 місце — генеральний директор Fozzy Group Володимир Костельман.

Джерело: latifundist

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шість орієнтирів, щоб залишатись успішним виробником молока

Стів Бодарт, провідний консультант з агробізнесу компанії Compeer Financial, називає шість критеріїв порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), які забезпечують конкурентоспроможність, пише milkua.info.

Ці критерії базуються на основі аналізу 90 змінних, проаналізованих з 425 кінцевих фінансових звітів молочних ферм у штатах Айова, Мічіган, Міннесота, Огайо, Південна Дакота та Вісконсін. Розмір стада коливався від 500 до 4700 корів, дійних корів було в середньому — 1071. Дослідження розпочалося у 2006 році.

Результати дослідження свідчили, що є ферми, які постійно мали кращий менеджмент та вищий чистий прибуток, ніж їхні колеги-молочарі. Статисти виявили шість основних факторів, які сприяли 85% змін прибутковості впродовж року.

Кількість соматичних клітин (КСК). Різниця в надоях між 25% найкращих стад і 25% найгірших становила 2,36 кг. В грошовому вираженні різниця між двома групами дорівнює 142 дол. США на корову. Сервіс-період та смертність у стадах з нижчим показником КСК також були меншими.

Молоко базової жирності. Якщо говорити про прибутковість, то в цьому випадку мається на увазі не валовий надій, а кількість молочного жиру та протеїну. Голштинські корови мають давати щоденно щонайменше 2,72 кг комбінованого жиру та протеїну, а джерсейські корови — 2,38 кг.

Чиста вартість ремонту стада (Net Herd Replacement Cost (NHRC)). Це складна формула, яка включає вартість кількості вибракуваного, мертвого чи проданого ремонтного молодняка мінус реалізаційна вартість вибракуваних корів та проданого молока, поділена на кількість молока базової жирності, отриманого за певний період. Якщо NHRC зростає, то прибутковість падає.

Різниця між найкращими стадами та найгіршими в плані чистої вартості ремонту стада становить 44 центи/100 кг молока. Головна умова зниження NHRC — доїти молодих тварин якнайдовше, щоб вони стали коровами другої, третьої та четвертої лактацій. Тому що тварини другої лактації виробляють на 15% більше молока, ніж корови першої, а корови третьої лактації — на 10% більше, ніж корови другої.

Падіж. Середній рівень падежу у досліджуваних стадах становив 6,2%. Найбільш прибуткова група мала рівень падежу 4%, а найменш прибуткова — 10%. У грошовому вираженні ця різниця становила 185 дол. США на дійну корову.

Рівень тільності. Найкращі стада мали середній показник рівня тільності 26%, а найгірші — менше 19%. Коли гормони росту були ще не заборонені, деякі господарства не турбувались за рівень тільності. У таких господарствах було 15−18% корів, які мали 300 днів лактації і більше.

Рівень виживання телиць. Різниця між найкращими та найгіршими стадами була незначна, лише 2% — 95% проти 93%, відповідно. Але, якщо є різниця у виживанні, то є і різниця у стані здоров’я телиць. Наприклад, у випадку респіраторних захворювань, телиці зі стад з меншим показником виживання матимуть нижчу продуктивність.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview