ТОП-10 йогуртів, які обирають українські споживачі

Наше населення поки вживає цього виду продукції на порядок менше, ніж в розвинених країнах Європи, - 2,5 кг на рік на людину проти 13-35 кг. Українці більше люблять питний йогурт з наповнювачами (найпопулярніший - полуничний), тоді як останні тренди здорового способу життя полягає у вживанні йогуртів в натуральному вигляді: без цукру і добавок, пише pro-consulting.ua.

Для успішного розвитку ринку йогуртів в Україні необхідна сировинна база, а це, перш за все, молоко. В останні роки виробництво молока знижувався через низьку рентабельність. Фермерам було вигідніше пускати корів на м'ясо, ніж утримувати їх заради молока. В результаті, поголів'я скоротилося, і щоб відновити його будуть потрібні кошти і час.

Введення нового стандарту на молоко в липні 2018 року покликане вивести вітчизняну молочну галузь на новий якісний рівень. Перші позитивні результати вже є: за підсумками останніх дев'яти місяців виробництво молока сорту «екстра» збільшилось на 33,8%, «вищий» - на 7,8%.

Випуск якісних йогуртів дуже важливий для майбутнього України, адже їх основні споживачі - це молоді люди у віці від 16 до 30 років. Причому, жінки їдять йогуртів в півтора рази більше чоловіків.

Українські покупці охочіше зупиняють свій вибір на добре відомих їм торгові марки, тому реклама грає на цьому ринку велику роль. Виробникам не варто розслаблятися, навіть завоювавши симпатії споживачів, адже рівень конкуренції серед йогуртових брендів дуже високий, і ситуація може змінитися досить швидко.

Наприклад, у 2017 році фаворитом вибору споживачів була торгова марка Актівія від французької компанії Danone. Але минув лише рік, і Актівія не змогла увійти навіть до десятки уподобань українців, поступившись пальмою першості ТМ Галичина в сегменті питних йогуртів і ТМ Яготинський в сегменті десертних.

За результатами аналізу ринку йогуртів в Україні, можна прогнозувати збільшення його обсягу в середньостроковій перспективі. Цьому сприятимуть зростання купівельної спроможності населення і поширення ідей здорового способу життя. Додатковий ресурс для розвитку вітчизняним виробникам дасть реалізація експортного потенціалу даної продукції і вихід на ємні напрямки збуту, такі як китайський. Новим трендом на ринку незабаром стане виробництво йогуртів не з тваринного, а з рослинної молока. Це дозволить розширити аудиторію споживачів за рахунок людей, які не вживають традиційну молочну продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинги топ-експортерів м’ясної галузі

У 2018 році вітчизняні гравці експортували яловичини свіжої або охолодженої  загальним обсягом 15,7 тис. т ( 45,4 млн USD).

На експортному ринку яловичини свіжої або охолодженої переважає малий бізнес. Їх частка поставок у 2018 році склала 65%. На великі компанії припадало 19,6% всього експорту; на середній бізнес – 15,4%.

Головними ринками збуту були наші сусіди: Білорусь (88,5%) та Туреччина (11,1%).

Замороженої яловичини у 2018 році було відвантажено у розмірі 25,9 тис. т, загальною вартістю 79,4 млн USD.

На експортному ринку яловичини мороженої також домінує малий бізнес з часткою 52,4%, середній – 26%, великий – 19%.

Топ-країнами імпортерами замороженої яловичини у 2018 році стали Азербайджан (26,4% ), Казахстан (25,5%) та Білорусь (18,4%).

Згідно з даними Державної митної служби, свинини свіжої або охолодженої, мороженої у 2018 році Україна експортувала близько 1,7 тис тон, на загальну суму 3,7 млн USD.

Варто зазначити, що найбільше експортували представники малого бізнесу – 45%. Частка середнього – 37%, а великого – 18%.

Свинини у вітчизняного виробника найбільше купували: Гонконг (59,8%), Грузія (17,3%), В’єтнам (14%).

Сегмент м’яса свійської птиці є топовим не лише в м’ясні галузі, але загалом у продовольстві. Вітчизняним компаніям вдалося відвантажити м’яса свійської птиці загальним обсягом 326,7 тис. т (506,6 млн USD).

Згідно з даними найбільш українського м’яса свійської птиці у 2018 році відвантажили до: Нідерландів (14,9%), Іраку (11,1%), Саудівської Аравії (9,7%) та Словаччини (9,5%).

Топ-експортером м’яса та субпродуктів свійської птиці є ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Ковбасних виробів в Україні у 2018 році було експортовано близько 439 тон, загальною вартістю 1,3 млн USD.

Вітчизняні компанії найбільш відвантажили ковбасних виробів до Грузії ( 46,7% ), Азербайджану ( 24,8% ), Республіки Молдова ( 12,3% ).

ТзОВ «Доменік»  відвантажила найбільше ковбасних виробів у 2018 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 глобальних трендів агробізнесу

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Digital_АГРО: від початківця — до професіонала», проведеного в рамках міжнародної виставки «Зернові технології», пише agroportal.ua.

Як розповів співзасновник компанії «Агроксі Україна» Андрій Дресвянніков, в сільському господарстві намічено 5 глобальних трендів, які впроваджуватимуться найближчі 5 років.

«Насамперед — перехід до точного землеробства, яке матиме великий вплив навіть на невеликі ферми. Зокрема йдеться про контроль висіву, внесення добрив і ЗЗР. Глобальні цілі agtech — спростити технології та зробити їх доступними. Тому точне землеробство більш орієнтоване на розв'язання проблем невеликих ферм, оскільки вони можуть швидше змінюватися під нові технології», — розповідає Андрій Дресвянніков.

За його словами, один із напрямів розвитку agtech — поєднання різних інноваційних підходів, наприклад IoT та RFID-датчиків. Тому другим глобальним трендом є автоматизація отримання даних з датчиків (IoT + супутники NDVI), використання АІ для розуміння даних.

«Наступними трьома трендами можна назвати: відстеження продукту від поля і розуміння історії поля кінцевим споживачем у супермаркеті — Blockchain Hyperlеdger Supply Chain Management; локальна погода, детальні мапи ґрунтів; автоматизація теплиць», — зазначає Андрій Дресвянніков.

За його словами, серед сучасних тенденцій — зменшення прив'язаності аграрних компаній до отриманих даних. Через певний час можна буде мати у відкритому доступі історії полів і, користуючись цією інформацією, знати, що сіялось і вносилось на цю ділянку, наприклад, 8 років тому.

«Деякі великі агрохолдинги вже діляться отриманими даними з фермерами. Наприклад, «Кернел» відкриває інформацію з метеостанцій фермерам, з якими вони співпрацюють», — розповів Андрій Дресвянніков.

Експерти відзначають, що масове впровадження дронів та IoT-девайсів наступні кілька років залежатиме від того, наскільки швидко буде дешевшати софтвер та інноваційна техніка, адже головна перешкода у впровадженні технологій точного землеробства — це вартість і самого процесу розробок, і кінцевого продукту.

Хоча співзасновник компанії Drone.UA Валерій Яковенко відзначає, що вже сьогодні digital-інструменти доступні всім виробникам сільськогосподарської продукції.

«Але якщо ми говоримо про інноваційні технології, то Україна не схожа на інші країни. Завдяки великим агрохолдингам в Україні розробляються і запроваджуються дуже круті інструменти і технології, але при цьому найслабшими в плані впровадження digital-інструментів є маленькі господарства, які обробляють 15-50 гектарів», — зазначає Валерій Яковенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які українські компанії є лідерами з експорту молокопродуктів?

Серед реалізованої за кордон продукції – сири різних видів, вершкове масло, згущене молоко, йогурти та сироватка.

Про це повідомляє аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства, пише landlord.ua.

Вершкове масло 2018 року найбільше експортувала компанія «Доменік». Її частка в загальному вітчизняному експорті становила 10,9%. На другому місці – «Славія» з часткою 8,4% та на третьому «Рошен» – 8,2%.

Сири всіх видів торік найбільше продала за кордон компанія «Комо» – 23,7%. На другому місці із суттєвим відривом за обсягами експортованих сирів – компанія «Лакталіс» (14,8%). До трійки лідерів увійшла «Шостка» з часткою 12,6%.

Згущене молоко та вершки на іноземні ринки найбільше поставила компанія «Рошен» – 22,20%. За нею з великим відривом ідуть «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (14,40%) та «Білоцерківська агропромислова група» (7,60%).

Сироватку найбільше експортували «Комо» (21,8%), «Фуд девелопмент» (14,2%) та «Золотоніський маслоробний комбінат» (14,2%).

Майже половина кефіру та йогуртів за кордон надходила від «Лакталіс-Україна» – 42%. Зі значним відривом на другому місці опинилася «Фуд девелопмент» – 14,1%. На третьому місці – «Клуб сиру» – 11,4%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 найпотужніший цукрових заводів України

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Друге місце посів Гайсинський цукровий завод з показником в 120,8 тис. т цукру. Замикає трійку лідерів Радехівський цукровий завод – 108,49 тис. т цукру.

В розрізі інтегрованих компаній суттєвих змін не відбулось:

«ТОВ "Фірма "Астарта-Київ" закріпила за собою позицію лідера: підприємства холдингу виготовили 19% цукру від загального виробництва. Минулоріч цей показник досягав 23%. Друге місце за ТзОВ «Радехівський цукор», який порівняно з минулим роком, зменшив свою частку від загального виробництва з 21% до 18%. Ну і третя позиція за ТОВ «Укрпромінвест-Агро», яке наростило свою присутність на внутрішньому ринку з 12% до 15%», - прокоментувала заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» та провідний спікер Sugar World 2019 Руслана Бутило.

Нагадаємо, в 2018/2019 МР працювало 42 цукрових заводи, які виготовили 1,82 млн т цукру та переробили 13,6 млн т цукрових буряків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-імпортери українських олійних культур

У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури та рослинна олія.

За даними Державної служби статистики України, у 2018 році вартість експорту насіння олійних культур склала 1,9 млрд дол. США. Це на 6% менше, ніж 2017 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 7,5% – до 4,8 млн т.

При цьому обсяги експорту ріпаку у натуральному виразі сягнули торік рекордної для України позначки у 2,4 млн т, поінформував науковець.

За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2018 році, як і в попередні роки, є країни Азії, Європи та Африки.

Характерною рисою 2018 року стало посилення позицій Європейського Союзу в імпорті насіння вітчизняних олійних культур. Торік частка їх експорту до країн цього регіону склала 60%, зауважив Микола Пугачов.

Лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур посіла Німеччина (17,6%). Значними є також частки Туреччини (16,5%), Бельгії (14,9%), Франції (6,7%), Білорусі (6,6%) та Нідерландів (5,2%). Чималі поставки зафіксовані також до Польщі, Ірану та Італії.

Сумарно ці країни забезпечили Україні понад 78% експортних доходів.

У 2018 році був встановлений абсолютний рекорд за обсягами зарубіжних поставок соєвої олії – 215 тис. т, поінформував експерт.

Втім, у групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2018 році її експорт з України становив 5,6 млн т, на 3% менше показника 2017 року Виручка від її продажу становила 4,1 млрд дол. США, що на 4% менше, ніж у попередній рік, зазначив Микола Пугачов.

За його словами, 2018 року найбільший попит на українську соняшникову олію традиційно спостерігався з боку Індії (39,8%).

Решта важливих країн – імпортерів цього виду агропродукції помітно їй поступилися: Китай (9,5%), Ірак (5,8%), Нідерланди (5,7%), Іспанія та Італія (по 5,3%).

Сукупно ці країни акумулюють понад 71% вартісних поставок олії на зовнішні ринки, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview