ТОП-10 найперспективніших рослин для виготовлення біопалива

Про це повідомляє хімік, менеджер з розвитку компанії Innovative Fuel Solutions, Костянтин Кирпач на сайті innovationhouse.org.ua.

На сьогодні українські аграрії вже вирощують культури, з яких можна виробляти біоетанол та біодизель, проте здебільшого це лише міні-виробництва для задоволення власних потреб.

Серед найперспективніших культур, які зможуть частково компенсувати вітчизняну паливозалежність, а також які можуть становити перспективу на ринку біопалива відзначимо наступні:

  • ріпак — олія рослини, якої міститься 40% від загальної маси, має ідеальний жирнокислотний склад для виробництва якісного біодизеля, має високу врожайність, особливо в наших кліматичних умовах, а також високу ефективність палива, особливо для важкої техніки. Разом з тим культура дуже виснажує родючі ґрунти;
  • соняшник — олія має схожий з ріпаковою склад та відносну стосовно загальної маси рослини кількість, але менш виснажлива стосовно ґрунтів, разом з тим культура більш вимоглива до складу та структури ґрунту. Україна є провідним світовим експортером олії, з якої у тієї ж Європі виготовляють біодизель;
  • соя — «олійність» культури приблизно 20%, в Україні минулого року під посіви сої було відведено 2 млн га. Найбільший виробник у світі — США, понад 10 млн т на рік;
  • ятрофа — тропічний отруйний чагарник, що набирає популярності в сфері біопального. Насіння виду Jatropha curcas містить до 40% олії, тривалість життя — до 50 р, має низьку вибагливість. Найбільші виробники — Індія та Південна Африка. Саме ці країни розглядають цю рослину як головний ресурс для виготовлення біопального, а також працюють над виведенням більш ефективних сортів;
  • пшениця — джерело одержання етилового спирту, який в подальшому можна використовувати як живлення бензинових двигунів, змішуючи його зі звичайним бензином для отримання більш якісного пального. Біоетанол, який отримують шляхом ректифікації продукту спиртового бродіння, майже не містить води, що робить його ефективним у паливних сумішах для автомобільних двигунів;
  • кукурудза — одна з альтернатив пшениці. Поки що використовують лише зерна рослини, але науковці з США вже працюють над переробкою всієї рослини, що зробить виробництво етанолу дешевшим;
  • буряк — одна з найрентабельніших рослин для виробництва екопалива, використовується для отримання етанолу, але менш вибаглива за кукурудзу. Процес отримання етанолу з буряка простіший, швидший та дешевший, ніж з кукурудзи, а враховуючи повністю перекриту потребу держави в цукрі, є альтернатива використання буряку в біопаливних цілях;
  • цукрова тростина — культура більш характерна для Південної Америки. Більшість бразильців їздять на автівках, що однаково придатні для заправки бензином чи етанолом. Вартість виготовлення етилового спирту із цукрової тростини в шість разів дешевше, ніж виробництво з кукурудзи, а вчені продовжуть працювати над виведенням більш витривалого та олійного сорту культури, що дасть змогу одночасно добувати з рослини два види біопального — біоетанол та біодизель;
  • цукрове сорго — рослина може вирощуватись в посушливих умовах, має високий вміст цукру, що є перспективним для виробництва етанолу.
  • водорості — головна перевага рослини полягає у відсутності необхідності використання земельних ресурсів, а також у більшому об’ємі рідкого пального з квадратного метра зайнятої площі, ніж наземні посівні рослини. Рослина має потребу у великій кількості викидів CO₂, розташовуючи установки для вирощування водоростей біля промислових об’єктів із постійними викидами в атмосферу. Така технологіє дає можливість отримання подвійного екологічного ефекту. Водорості залежно від їхнього виду можуть виробляти різні хімічні компоненти біопалива: етиловий спирт для бензинових двигунів, рослинну олію для виготовлення біодизеля, навіть біонафту, яку можливо перетворити на кілька видів пального.

 

Джерело: traktorist.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 перспективних напрямків експорту української ягоди

"Варто зауважити, що ягоди на сьогоднішній день є гарячою темою не тільки у плодоовочевому бізнесі України, але й в усьому світі. В Європі в середньому ринок ягід зростає на 8 відсотків на рік, на фоні того, що ринок інших фруктів практично не зростає взагалі: його щорічне зростання співставне з інфляцією і можна констатувати його стагнацію. Але ягоди на сьогоднішній день не тільки зростають, але й успішно забирають шматок ринку у інших більш традиційних фруктів, не зважаючи на те, що вони є більш дорогими", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
За його словами, Україна не може залишитися обабіч таких тенденцій, вона може і повинна ними користатися.
 
Україна за чистими обсягами експорту є вже четвертим найбільшим експортером малини у світі та третім – в Європі. Але сьогодні експортуємо в основному ягоду не дуже високої якості. Це негативно впливає на імідж.
 
У нас, нажаль, ділянок з виробництва ягідних культур, які можна було б вважати ідеальними і на яких можна було б навчатися – дуже мало. Це проблема, але це і можливість одночасно.
 
Загалом, ринок ягід в Європі зростає дуже швидко. Найбільш динамічно зростає сегмент лохини, також відносно динамічно зростає сегмент малини та ожини. Звичайно, малина трошки випереджає.
 
Суниця садова – той сегмент, який є найбільшим у ягідному бізнесі, його зростання продовжується, але він втрачає свою частку ринку за рахунок більш динамічного зростання інших сегментів.
 
Що варто зауважити, як краще продавати ягоду? Європейці та американці знайшли дуже гарну нішу, вони продають ягоду як снек – ожину, малину і особливо лохину (чорниця садова). Це та ягода, яку зручно споживати.
 
Також, дуже важливий аспект, на який варто звернути увагу – це екологічність та чистота продукції, яка вирощується. Якщо ви зможете довести – я не говорю зараз про органік – що ви чимось краще за інших, що ви використовуєте менше засобів захисту рослин, ви зможете суттєво покращити перспективи реалізації для своєї ягоди.
 
"Яка ще тенденція у світі звертає на себе увагу? Я б сказав, що дуже цікавою є тенденція переходу виробництва ягід в захищений ґрунт. Це дозволяє не просто і не тільки отримувати ягоду раніше, але й отримувати ягоду з більш високими якісними параметрами. Це надзвичайно важливо, оскільки це дозволяє заробити більше грошей.
 
Отже, цей сегмент є трендовим, він зростає дуже швидко, але є й інший бік – це робоча сила. Як ми впораємося з питаннями робочої сили? Зараз це велике питання і воно постає вже в Україні.
 
Звичайно, ми маємо свої переваги, і нам не треба боятися – за умови професійного підходу у нас є непогана маржа, особливо при експорті свіжої ягоди. Ця маржа дозволяє нам запропонувати непогані умови для людей, які готові працювати на збиранні ягоди. Не треба боятися того, що хтось буде заробляти більше – треба боятися, що ми не зможемо зібрати та експортувати якісну продукцію", - зауважив експерт.
 
На його думку, дуже важливо зосередитися на експорті свіжої ягоди. "Це не означає, що ми не зможемо переробляти ягоду – навпаки, але це просто два різних види бізнеса, і в ягоді свіжій значно більше грошей. Це, можливо, трошки складніший сегмент, але це той сегмент де ми зможемо заробляти більше грошей.
 
Стосовно цін на ягоду – я вважаю, що ціни на ягоду будуть мати негативну тенденцію найближчим часом. Тобто ми будемо постійно зауважувати зменшення середньої закупівельної ціни на ягоду.
 
Як з цим боротися? Боротися дуже просто – кооперація виробників. Тобто, якщо ми займаємося вирощуванням ягоди на переробку, нам потрібно збільшувати об’єми, нам потрібно спільно створювати кооперативні підприємства із заморозки продукції. Це звучить як фантастика в Україні – але це можливо, ми над цим ретельно працюємо в кількох секторах, і ми сподіваємося, що ягідний бізнес також до цього доросте.
 
Я знаю, що це не буде завтра, оскільки він тільки починає розвиватися, але у нас обов’язково будуть кооперативні підприємства з переробки. ФАО та ЄБРР вже більше чотирьох років спільно працюють над поліпшенням законодавства з кооперації, закон вже у Верховній Раді, і ми сподіваємося, що він буде найближчим часом прийнятий", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
Він зауважив, що найбільше споживання ягоди відбувається у Південно-Східній Азії, Китаї та Індії. Це той ринок, на який всі звертають увагу. Можливо там зараз немає ще такого розуміння і традицій споживання ягід як у Європі та Північній Америці, але це той регіон, який бурхливо розвивається.
 
В рамках топ-15 культур експерти визначали для кожної культури топ-50 країн з імпорту.

"Отже, якщо говорити про свіжі ягоди, то найбільш привабливими для нас країнами-ринками збуту свіжих ягід є Німеччина – на першому місці, а також – Великобританія та Голландія. Це ті країни, де великі обсяги імпорту ягід, досить динамічна торгівля, непогане споживання, ну а у випадку з Голландією – вона також центр перепродажу продукції.
 
До рейтингу увійшла свіжа лохина та свіжа малина. Свіжа суниця не увійшла до рейтингу найбільш перспективних експортних культур. В той же час – вона була досить близькою.
 
Досить цікаво, що на четвертому місці найбільш пріоритетних ринків для експорту свіжої ягоди розташувались Сполучені Штати Америки, а на п’ятому – Гонконг, Китай. Тобто, це досить віддалені від нас країни, але які споживають досить великі об’єми імпортної ягоди і куди ми її можемо постачати.
 
Ми з’ясували, що логістично це цілком реально. Наприклад, завдяки тому що у нас є прямий рейс до США, ми можемо відвантажувати до 8 тонн ягоди щоденно пасажирським рейсом, і вже за 15 годин ягода на місці, вона розмитнюється і відправляється в розподільчий центр. Це надзвичайно швидко, абсолютно не проблемно навість с точки зору збереження малини, а для лохини взагалі немає проблем.
 
З Гонконгом трохи важче – триваліший переліт і потрібне перевантаження, але в будь-якому разі це можливо – і навіть малина доїжджає з України в будь-який куточок світу.
 
Також в десятку цікавих для нас країн в плані експорту свіжої м’якої ягоди увійшли Польща, Канада, Швейцарія. Австрія і Франція. Відносно перспективними для нас ринками є Швеція, ОАЕ, Норвегія, Бельгія і Литва.
 
Перейдемо до ягоди замороженої. В цьому сегменті трошки інша ситуація. Насправді ми очікували що в цьому рейтингу буде більше віддалених країн, однак цього не сталося. Серед найбільш перспективних країн для збуту цієї продукції з віддалених країн у рейтингу були лише США та Канада, і вони також займали четверте та п’яте місце. Очолила рейтинг знову Німеччина, а на другому та третьому місцях розташувались Голландія та Франція. Також до рейтингу увійшли Польща, Австрія, Великобританія, Швеція і Бельгія", - підсумував Андрій Ярмак.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МХП потрапив у рейтинг найбільш небезпечних для навколишнього середовища глобальних компаній

Новий індекс Collers, запущений мережею інвесторів FAIRR, назвав 36 глобальних компаній-виробників м'ясної та рибної продукції з високими ризиками» щодо проблем охорони здоров'я, навколишнього середовища і соціального життя.

Про це свідчать результати дослідження, пише latifundist.com.

За цими критеріями були відібрані 60 всесвітніх компаній вартістю $300 млрд.

Аналіз показав, що «більшість постачальників м'яса, риби і молочних продуктів не справляється з критичними бізнес-ризиками, такими як викиди парникових газів і ризик антибіотиків».

Компанії розділені за ступенем ризику на високі, середні і низькі.

МХП віднесений до компаній із середнім ризиком.

Учасники рейтингу з високим ризиком, є основними постачальниками в мережі швидкого харчування mcdonald's і KFC, і розташовані на декількох континентах, включаючи Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Європу, Північну і Південну Америку.

Серед компаній, що входять в цей рейтинг, JBS (Бразилія), pilgrim's Pride (США), RCL Foods (Південна Африка), COFCO Meat Holdings (Китай), МХП (Україна), Група Черкізово (Росія), LDC (Франція), Inghams Group (Австралія), NH Foods (Японія).

Дев'ять компаній мають «низькі ризики», серед них Marine Harvest (Норвегія), Fonterra (Нова Зеландія), Marfrig Global Foods (Бразилія), Hormel Foods (США).

Кожна п'ята компанія (22%) не може продемонструвати повну простежуваність свого ланцюга поставок продовольства — ключову частину безпеки харчових продуктів.

В цілому, аналіз показував ризики на вартість акціонерного капіталу, суспільну охорону здоров'я та зміни клімату.

«Інвесторам потрібні дані і прозорість за трьома параметрами — екологічним, соціальним та управлінським, щоб приймати більш ефективні інвестиційні рішення, однак ця інформація відсутня в м'ясі, рибі і молочному секторі. Це перший індекс, який допоможе інвесторам подолати цей пробіл у знаннях», — зазначив Джеремі Коллер, засновник ініціативи FAIRR і головний інвестиційний директор Coller Capital.

Він додав, що в якості мега-тенденцій, таких як зміна клімату, резистентність до антибіотиків і технології виробництва продуктів харчування, радикально змінюються способи виробництва та споживання м'яса, риби і молочних продуктів. У зв'язку з цим індекс Coller FAIRR допоможе інституційного капіталу ідентифікувати кращі в своєму класі компанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні виробляють найбільше сільгосппродукції

Найбільше аграрної продукції виробляється у Вінницькій області. Згідно з даними Укрстата, у 2017 році в цьому регіоні виробили сільгосппродукції на майже 20,4 млрд грн, пише delo.ua. З них рослинництво дало майже 13,6 млрд грн, а продукції тваринництва вироблено на 6,8 млрд.

Також тут на одного жителя припадає 12,9 тис. грн сільгосппродукції. Це найвищий показник в країні. В середньому по Україні на одну людину припадає 5,8 тис. грн аграрної продукції.

На другому місці по виробництву сільгосппродукції — Дніпропетровська область. Тут аграрки справили на 15,3 млрд грн (10,6 млрд рослинництва і 4,6 млрд тваринництва).

Трійку сельхозлидеров замикає Київська область — 14,9 млрд грн за минулий рік (9,2 млрд і 5,7 млрд грн відповідно).

Найменше проводиться сільгосппродукції у Чернівецькій області — всього лише 4,5 млрд грн.

Всього ж у 2017 році в Україні виробили сільгосппродукції на 249,2 млрд грн.

З них 179,5 млрд грн дало рослинництво і 69,7 млрд тваринництво. Сільгосппідприємства виробили аграрної продукції на 140,5 млрд грн, а населення — майже на 108,6 млрд.

Як показує статистика, 72% сільгосппродукції припадає на рослинництво, решта 28% — тваринництво.

У минулому році в Україні виробили зернових і зернобобових на 65,2 млрд грн, а тварин — на 33,7 млрд грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 найбільших виробників ріпакової олії

Про це повідомляє  Latifundist.com.

У ТОП-5 виробників ріпакової олії увійшли:

  1. «Оліяр» (Ставчанський МЕЗ) — 32,9%;
  2. «АДМ Іллічівськ» (ADM, Archer Daniels Midland Company) — 32,5%;
  3. Вінницький олієжировий комбінат (промислова група ViOil) — 18,6%;
  4. Маслоекстракційний завод «Градоліт» — 6,5%;
  5. «Захід-Агроінвест» — 4%.

За даними Держстату, в 2017 році в Україні вироблено 84,3 тис. т ріпакової, свиріпової і гірчичної нерафінованих олій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Смородина стала лідером серед ягід за площами насаджень

Вона займає 50% усіх площ, згідно з даними Державної служби статистики, і 40% – за неофіційною статистикою.

Про це повідомила директор плодорозсадника «Брусвяна» Ліліана Дмітрієва, пише AgroTimes

На другому місці – суниця садова: 24% – офіційно і 20% – приватна статистика.

На третьому – малина: 14% і 13% відповідно.

Четверта позиція, за офіційною статистикою, належить лохині з 13%. Проте приватна статистика нарахувала близько 24% загальних площ під цією ягодою у господарствах, що займаються ягідництвом професійно.

Також, за словами Ліліани Дмітрієвої, в Україні масово збільшуються насадження обліпихи, жимолості та суниці лісової.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview