Топ-10 трендів в АПК, які скоро прийдуть в Україну

Теґи: 

Звичні комбайни та сівалки модифікуються до невпізнання, кількість працівників на 1 га сільгоспугідь скорочується в рази.


Зниження цін на продукцію АПК на тлі рекордних врожаїв по ідеї повинно стимулювати аграріїв до переробки і створення товарів з високою доданою вартістю. Однак українські компанії поки не поспішають наслідувати приклад зарубіжних колег.

Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? LIGA.net побувала на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017) і вивела топ-10 трендів в АПК, про які говорили її учасники. Частина з них вже досягли нашої країни, інші ось-ось доберуться.

Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми

Незабаром відбудеться омолодження підприємців, які займаються сільським господарством. Середній вік фермера в США - 57 років, а 30% з них - старше 65 років. У Європі цей показник приблизно такий же. Середньосвітовий показник - 55 років.

У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років - з'являються невеликі фермерські господарства, які за рахунок новітніх технологій роблять агробізнес успішнішим.

У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2000 гектарів може коштувати близько $ 10 млн, включаючи вартість землі.

В Україні поки цей принцип не працює - холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.

Ставка на технологічність

Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентними і незалежними. Нові продукти, засновані на аерофотознімках, датчиках, грунтових картах і мільйонах метеорологічних даних, вже стали невід'ємною частиною "розумної ферми". Володіння технологіями стає конкурентною перевагою.

В Україні до технологій сьогодні особливе ставлення. Майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують точне землеробство. Однак більш широке поняття - smart farming  тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тільки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують "Кернел", "Миронівський хлібопродукт", "Сварог Вест Груп", "Індустріальна молочна компанія", "Астарта" та ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.

Розвиток біотехнологій

Суперечки навколо ГМО не вщухають вже багато років. Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно немає заборони на ГМО.

Тим часом світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.

Замість спірних генно-модифікованих культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.

Вузька спеціалізація

Агробізнес стає все більш спеціалізованим. У 1982 році 35% всіх американських ферм виробляли кукурудзу, але в 2007 році її вирощували тільки 22% ферм. Сьогодні фермери диверсифицируются за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші - на виробництві соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.

Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки - соя, рапс - більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури. Наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.

Нестача ресурсів і кліматичні зміни

Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Наприклад, в Америці з 1961 року за рахунок зрошення вдалося домогтися приросту виробництва продовольства більш ніж на 40%.

Але підземні джерела виснажуються. Американські вчені турбуються, що водоносний горизонт Огаллала, який забезпечує 30% підземних вод зрошення в США, з часом втрачає свої запаси. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8 ° F знижує врожайність на 10%.

Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з'являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори.

Зміна товарної кон'юнктури

Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.

Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.

Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.

Зміна м'ясних вподобань

Споживання м'яса в світі зростає. До 2022 року споживання м'яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м'яса.

Ця хвиля вже добралася до України - курятина стає самим високомаржинальним видом м'ясної продукції в країні.

Публічний контроль за захворюваннями тварин

Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії і мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.

В Україні прийнята частину законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.

Здоровий спосіб життя і тренд на екологію

Фермери все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров'я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.

Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Міністерства аграрної політики і продовольства.

Державна аграрна і економічна політика

Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.

Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.

В Україні фермерам все ще надають підтримку - дотації з державного бюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.

Марія Бровинська

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний експорт перевищив $6 млрд

За 4 місяці поточного року було експортовано аграрної продукції на $6,03 млрд, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомляє Agroreview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Зростання зовнішніх постачань відбулося переважно за рахунок експорту продуктів рослинного походження. Зокрема, такої продукції було поставлено на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше ніж у січні-квітні минулого року. У тому числі зернових культур експортовано на $2,3 млрд (+$0,3 млрд до аналогічного періоду 2016 року).

У розрізі інших аграрних товарних груп було поставлено на зовнішні ринки:

  • живих тварин та продуктів тваринного походження – на $304,4 млн (154,1% до січня-квітня 2016 року);
  • жирів та олій - на $1,7 млрд (134,6% до січня-квітня 2016 року);
  • готових харчових продуктів - на $0,99 млрд (147,2% до січня-квітня 2016 року).

Щодо імпорту, за січень-квітень 2017 року в Україну було ввезено аграрної продукції на $1,4 млрд, що на 4% менше, ніж за перші чотири місяці минулого року. У розрізі товарних груп було імпортовано:

  • живих тварин та продуктів тваринного походження - на $209 млн;
  • продуктів рослинного походження - на $610 млн, у тому числі зернових культур – на $106 млн;
  • жирів та олій - на $74 млн;
  • готових харчових продуктів - на $513 млн.

Нагадаємо, що у 2016/2017 маркетинговому році Україна вже експортувала 42,3 млн тонн зернових культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чумне зростання: Чому в магазинах дорожчає м'ясо і до чого тут чума

Виграють від ситуації недобросовісні виробники, які здешевлюють м'ясоковбасні вироби, додаючи у фарш дешевий жир і субпродукти.

Про це пише видання 112.uа.

В Україні зростає ціна на свинину. За даними Асоціації "Свинарі України", в середньому в роздробі охолоджений свинячий стейк подорожчав з 99,4 грн/кг в період травневих свят (коли ціни були традиційно підвищеними) до 108,95 грн/кг 9 червня. За аналогічний період зросли ціни на грудинку – з 81,5 грн/кг до 85,4 грн/кг, ошийок – з 107,4 грн/кг до 121,8 грн/кг, вирізку – з 121 грн/кг до 128 грн/кг. І це ще не максимальне значення цін, зазначає аналітик Асоціації Олександра Бондарська. "Ми прогнозуємо, що, якщо ситуація з АЧС не покращиться, можна очікувати зростання ще десь на 5 грн/кг до нинішньої ціни. Але хотілося б сподіватися, що нинішня ціна є піковою і найближчим часом буде якщо не зниження ціни, то хоча б стабілізація", - каже експерт з аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Євген Дворнік. Він зазначає, що в літній період ціни на м'ясо традиційно підігріває збільшення попиту – період відпусток, шашлики.

Динаміка цін на м'ясо в рітейлі

Зі зростанням цін стикаються не тільки споживачі, а й насамперед промислові підприємства – м'ясопереробники. За даними Асоціації "Свинарі України", в кінці травня закупівельна ціна зросла на 2,4% - до 42-43 грн/кг за м'ясо живця (свиней 1 категорії). У червні зростання цін продовжилося, і за минулий тиждень закупівельна ціна додала ще 2% (44-45 грн/кг).

Цього тижня жива вага хорошої беконної свинини коштує вже 44-45 грн/кг у закупівлі, підтвердили на одному з великих м'ясопереробних комбінатів: "На цій позначці ціна не зупиниться. Всі сільгоспвиробники кажуть, що ціна живої ваги дійде до 48,5 грн/кг, до середини липня це точно, а може й раніше".

Слід зазначити, що зростання цін на свинину розпочалося ще з середини жовтня 2016 року і тривало до першої половини лютого 2017 року. Після цього ціни дещо знизилися, але буквально через місяць повернулися на колишні показники - близько 36 грн/кг (жива вага). Потім ціна підскочила до 41-43 грн/кг залежно від регіону, каже Євген Дворнік.
Ціни на свинину підтягують і ціни на інші види м'яса – яловичину і курку, оскільки ринки є взаємозалежними. Традиційно за високих цін на яловичину м'ясопереробні компенсують дефіцит сировини свининою чи м'ясом курки. Були ситуації, коли підвищувалася ціна курки і тоді виробники переорієнтувалися на інші види сировини, що призводило до зниження попиту і відповідно цін на конкретний вид м'яса, каже Дворнік.

Зростання цін всіх видів м'яса відзначають у Міністерстві аграрної політики і продовольства. Згідно з даними прес-служби Міністерства за результатами моніторингу оперативної ситуації щодо оптово-відпускних середньозважених цін, станом на 26 травня 2017 року на яловичину ціни досягли 66,5 грн/кг (плюс 11% до показника відповідного періоду минулого року), на свинину - 57,78 грн/кг (на 15% більше), на м'ясо птиці (кури) - 37,39 грн/кг (на 16% більше).

Наприклад, закупівельні ціни на куряче філе тільки за минулий тиждень зросли з 66 грн/кг до 68 грн/кг, розповіли на м'ясокомбінаті.

"Ціни на ВРХ традиційно залишаються високими і внаслідок обмеженої пропозиції продукції. Станом на початок року, великі підприємства, наприклад, заявляли, що нема де придбати биків вагою 400 кг, кілограм м'яса такого бика досягав 42-44 грн/кг, тоді як раніше ціни більше 33 грн/кг не піднімалися", - говорить Євген Дворнік.

Чому зростає ціна м'яса?

Експерти одностайні: головна причина зростання цін – дефіцит пропозиції м'яса, внаслідок скорочення поголів'я, яке сталося, в тому числі, через поширення чуми свиней (АЧС).

За даними Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, з 2012 року в Україні зареєстровано 225 випадків захворювання чумою свиней (193 випадки - домашні свині, 31 – дикі, один інфікований об'єкт). З початку 2017 року в Україні вже виявлено 77 випадків захворювання, у тому числі на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей.

Карантин продовжує діяти в 16 неблагополучних пунктах по АЧС у Полтавській області (4), Київській (3), Запорізькій (2), Хмельницькій (1), Харківській (1), Рівненській (1), Чернівецькій (1), Черкаській (1) та Одеській (1).

У Держспоживслужбі уточнили, що в результаті проведених заходів в Україні було оздоровлено 209 з 225 неблагополучних щодо захворювання пунктів (при цьому не було зареєстровано жодного випадку повторного АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах).

Слід сказати, що ситуація ускладнюється тим, що в разі виявлення захворювання знищенню підлягають не тільки хворі свині, а й ті, що опинилися в зоні ризику (в радіусі 3 км навколо вогнища захворювання). "До прийняття в березні нової інструкції щодо АЧС, якщо виявлявся випадок захворювання в одному дворі, визначали, чи є поширення на прилеглі двори, і якщо це підтверджувалося, в радіусі 3 км вирізувалося поголів'я. Нова інструкція тепер враховує рівні біобезпеки. До того ж вводиться поділ на сектори. Вирізати будуть не у всій окрузі, а тільки в певних секторах, які будуть визначатися на підставі глибокого аналізу. До того ж не потрапляє під знищення поголів'я свиней на підприємствах, які зможуть довести високий рівень біобезпеки, навіть якщо вони потрапили в зону виявлення захворювання", - пояснив експерт УКАБ Євген Дворнік.

За даними Держспоживслужби, при проведенні заходів із ліквідації АЧС з 2012 року в епізоотичних осередках захворювання було вилучено і знищено 129 тис. голів свиней, причому за два попередні роки – одразу 120 тис. З початку 2017 року вилучено і знищено 6200 голів, і заходи тривають, уточнили в службі.

У Держспоживслужбі зазначають, що, враховуючи динаміку поширення захворювання протягом 2014-2016 років, а також здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території, в 2017 році можна очікувати ще 200-250 випадків захворювання, при цьому кожен 4-й випадок, ймовірно, буде в свиногосподарстві з низьким рівнем біозахисту. "Якщо тенденція до поширення АЧС буде зберігатися протягом найближчих років, втрати поголів'я до 2020 року перевищать 1,2 млн голів, або 4 млрд грн. Непрямі витрати зростуть на 5-7,5 млрд грн", - повідомили 112.ua в прес-службі Держспоживслужби.

Євген Дворнік з УКАБ зазначає, що поширення чуми призводить до появи проблеми з виплатою компенсацій за вилучених і знищених тварин. "Наскільки мені відомо, мешканці сіл намагаються приховувати випадки захворювання на АЧС – забивають і реалізовують на стихійних ринках, таким чином, призводячи до подальшого поширення захворювання. Це відбувається у зв'язку з проблемами отримати з держбюджету компенсацію. Якби наявна проблема з виплатами була вирішена, вони б здавали хворих свиней як годиться - на утилізацію", - сказав експерт.

У прес-службі Держспоживслужби уточнили, що, за даними державних адміністрацій та головних управлінь Держспоживслужби в областях, за період з 2012 року по 12 червня 2017 року збитки за вилучених у ході проведення карантинних заходів свиней в особистих селянських господарствах склали 15,97 млн грн. При цьому фактично виплачено 14,87 млн грн, що становить 93,1% від потреби. У спеціалізованих свиногосподарствах збитки оцінюються в 146,7 млн грн, а фактично виплачено лише 606,1 тис. грн, що становить лише 0,4% від потреби.

Раніше глава Держспоживслужби Володимир Лапа зазначав, що серед іншого поширення чуми відбувається через нелегальні ферми, на яких про якість заходів біобезпеки взагалі не йдеться. Через них, за його оцінками, трапляється близько 30% випадків захворювання на АЧС.

Крім того, в інтерв'ю 112.uа Лапа розповідав, що спалахи африканської чуми свиней почасти зумовлені недостатнім фінансуванням. За словами голови Держспоживслужби, виділені минулого року 56 млн грн з держбюджету не дали можливості закрити навіть найнагальніші поточні потреби. "У нас не було коштів навіть проводити діагностику", - зазначав Лапа.

В результаті, станом на 1 травня 2017 року поголів'я свиней в Україні скоротилося майже на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 6,6 млн голів, каже експерт УКАБ Євген Дворнік: "Скорочення спостерігається як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення". За словами аналітика Асоціації "Свинарі України" Олександри Бондарської, поголів'я свиноматок станом на початок 2017 року скоротилося на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 234,3 тис. голів.

У 2016 році, за даними Міністерства, спостерігалося скорочення поголів'я всіх видів тварин. "У 2017 році очікується збільшення поголів'я худоби і птиці на 0,8% за рахунок розширення виробничих потужностей. Виробництво свинини зменшиться через зменшення поголів'я свиней, через поширення африканської чуми. Виробництво яловичини залишиться практично незмінним або навіть зросте за підсумками року", - спрогнозували в Міністерстві.

За словами експертів, у зв'язку з ситуацією в економіці (низька купівельна спроможність на тлі зростання цін на корми та інші супутні витрати) багато сільгоспвиробників заморозили плани з будівництва нових ферм і відповідно збільшення поголів'я тварин м'ясних порід.

На ситуацію в галузі тваринництва негативно впливає відсутність достатньої держпідтримки. У Міністерстві агрополітики повідомляють, що за бюджетною програмою КПКВК 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва" закону України "Про державний бюджет на відповідний рік" було передбачено виділення у 2015 році 250 млн грн; у 2016 році – 30 млн грн; у 2017 році – 170 млн грн. "Однак фактичне фінансування галузі тваринництва здійснювалося лише в 2016 році – 30 млн грн було спрямовано на виплату часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення телиць та корів молочного і м'ясо-молочного виробництва, племінних вівцематок і баранів", - наголосили експерти.

Додатковим фактором, який також чинить тиск на ціни свинини й інших видів м'яса, є активний експорт у країни, на ринках яких ціни більш привабливі, ніж на внутрішньому ринку в Україні. Зокрема, м'ясо свинини експортується в Грузію (64% всього експорту), Казахстан та Гонконг. "За 5 місяців нинішнього року на зовнішні ринки з України було поставлено свинини на 6,3 млн дол., тоді як за весь 2016 рік було експортовано свинини на 5,1 млн дол.", - говорить Євген Дворнік.

При цьому через високі ціни на зовнішніх ринках імпорт м'яса є нині не дуже вигідним напрямом. І це також тисне на ціну на внутрішньому ринку. "У попередні роки великі м'ясопереробники ввозили до 30% м'яса за імпортом – з Канади, Америки, Європи. Але імпортувати м'ясо при доларі за 8 ще було вигідно, а зараз в перерахунку на курс долара, євро – це дуже високі ціни. Якщо свинина 2,2 євро в закупівлі, то 69 грн/кг - це її ще нікуди не вивозили, плюс витрати на транспорт, логістику по Україні, Європі. Десь 80 грн/кг буде коштувати, якщо сюди привезти", - розповів співрозмовник 112.uа в одному з м'ясокомбінатів.

За словами нашого співрозмовника, нині м'ясопереробники знаходяться в ситуації, коли альтернативи немає, і вони змушені погоджуватися на ті ціни, які їм пропонує товаровиробник на внутрішньому ринку.

Ковбаса з жил і жиру

Експерти говорять, що за нинішньої ситуації найбільше мають проблем великі сертифіковані м’ясопереробні підприємства, які виготовляють брендовану продукцію за рецептурами. "Ми не можемо працювати сьогодні на свинині, завтра на курці, післязавтра на яловичині, у нас є чітко прописані рецептури, які передбачають, скільки і якого виду м'яса повинно бути", - пояснюють на одному з великих м'ясокомбінатів.

З одного боку, за даними Асоціації "Свинарі України", виробники обмежені в можливостях підвищувати ціни на м'ясо-ковбасні вироби через зниження купівельного попиту, з іншого - на цінову ситуацію тиснуть сірий ринок м'яса, а також недобросовісні виробники.

Як правило, недобросовісні виробники – це невеликі регіональні цехи, розповіло джерело 112.uа на одному з м'ясопереробних підприємств. З метою здешевлення ковбас і сосисок вони частину м'ясного фаршу замінюють добавками жиру, жил, субпродуктів. Інше (колір, смак і запах) заповнюється за рахунок додавання харчових добавок. Продаються такі ковбаси за доступними цінами у лінійному роздробі або з машин на базарах. У підсумку великі виробники змушені відмовлятися від підвищення цін і працювати на гранично низькій рентабельності.

Слід зазначити, що проблема ця є давньою, і пов'язана вона з цілком легальною можливістю виробляти продукцію за ТУ (технічними умовами). Підприємство реєструє цілком легальну ТУ, в якій чітко описується і вміст жиру та субпродуктів у фарші, і ті ж смакові добавки, і називає при цьому виріб: "Докторська домашня". На обгортці ковбаси при цьому великими літерами написано "Докторська", а домашня маленькими літерами. В результаті споживач не бачить різниці між "Докторською", виготовленою в суворій відповідності з якісною рецептурою, і "Докторською домашньою", виготовленою з меншою кількістю м'яса. Розрізняються такі ковбаси тільки за ціною. Слід зазначити, що великі виробники намагалися заборонити можливість виробляти м’ясо-ковбасну продукцію за ТУ на законодавчому рівні (декілька разів такі законопроекти реєструвалися у Верховній Раді), але безрезультатно.

В Україні до 1 січня 2017 року діяв мораторій на перевірки підприємств (з 1 січня діє спецрежим, який також суттєво обмежує можливості тих, хто перевіряє).

За даними Держслужби статистики, в Україні за січень-квітень 2017 року було вироблено 73,5 тис. т ковбасних виробів, що на 3,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (71,1 тис. т). А за весь 2016 рік обсяг виробництва склав 233 тис. т, що на 0,9% менше, ніж у 2015 році. Зрозуміло, ці цифри ні про що не свідчать, оскільки в них враховано і якісну брендовану ковбасу, виготовлену за правильною рецептурою, і ковбасу, зроблену цехами за ТУ, – в Україні статистика ці види виробів рахує в одній категорії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна стала менше виробляти молокопродуктів

Про це пише "Інфо-Шувар".

"За останні десять років галузь показала тренд коливання. Досягнувши піку у 2014 році за виробництва майже 2 млн тонн молочних продуктів, у наступні два роки вона тільки стагнувала", - йдеться в повідомленні.
 
В асоціації зазначили, що падіння виробництва обумовлено, перш за все, втратою основного ринку збуту в Росії.
 
До того ж це припало на світову кризу молочного ринку і фактично попередні два роки ми спостерігаємо низькі ціни на молочні продукти у світі і досить мляву торгівлю, наголосили в асоціації.
 
За підсумками 2016 року виробництво сиру зросло на 3,9% - до 69,6 тис. тон, вершкового масла - на 0,1%, до 101 тис. тон. При цьому виробництво жирних сирів скоротилося майже на 8%, до 113,1 тис. тон, молока - на 4%, до 926,2 тис. тон, кисломолочної продукції - на 1,4%, до 420,2 тис. тон порівняно з 2015 роком.
 
У порівнянні з докризовим 2014 роком найбільше впало виробництво молока (-17,08%), сиру (13%), масла (-11,4%) і кисломолочної продукції (-11,16%), зазначено в повідомленні.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт молока за перший квартал 2017 року виріс на 82%

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак в ексклюзивному коментарі AgroReview.com.

«Це позитивна тенденція, та радіти зарано, бо, по-перше, I квартал не дуже показовий - основний експорт у нас відбувається в другому та третьому, а також, частково, четвертому» - зазначив він.

 Як повідомив експерт, в значній мірі зростання експорту також було забезпечене зростанням світових цін.

 «В натуральному вимірі експорт зріс приблизно на 40%. Але це теж дуже непогано. Однак експорт був нижчим, ніж в першому кварталі 2015 року, коли ситуація теж не була сприятливою для експортерів. Особисто для мене, найприємнішим в тенденціях є те, що перші суттєві об'єми продукції були експортовані до ЄС. Так, вони і далі є незначними на фоні експорту до інших регіонів - не більше 3%, однак, це вже певний прорив. Адже ЄС - це найвибагливіший ринок світу, найконкурентніший і найзахищеніший. Крім того, ЄС сам є найбільшим експортером молокопродуктів в світі. Тому кожен відсоток в структурі експорту, який іде до ЄС - це великий плюс для української молочної галузі та для її репутації. Під час останньої торговельної місії до країн  Південно-Східної Азії на потенційних покупців найбільше враження справляла інформація про те, що ми експортуємо молочні продукти до ЄС. Отже, ми на вірному шляху» - підкреслив Андрій Ярмак.

Також експерт прогнозує зростання обсягів експорту масла.«Хочу сказати, що вперше масло стало основним експортним товаром. Це також не погано.Наші виробники змогли скористатися зростанням світових цін на цей продукт.І в найближчі місяці, я думаю, ми побачимо ще більш стрімке зростання експорту масла та сухого молока з України», - зазначив Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, - теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року - єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам - 80%, іншим сільгоспвиробникам - 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов'язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов'язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов'язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, - це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв'язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв'язку з проведенням операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов'язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов'язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», - розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були - в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов'язаний третій блок проблем - неправильне заповнення дев'ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З'явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна - середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам'ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», - розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з'ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», - розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки - налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

ubr.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview