150670

ТОП-10 українських агротоварів у світі

Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB) посилаючись на дані Державної фіскальної служби України.

Серед усіх груп товарів перше місце посідають зернові культури, яких цього року було експортовано на суму 4,8 млрд USD. Далі йдуть жири та олії, готові харчові жири, воски (3,2 млрд USD); насіння і плоди олійних рослин, солома і фураж (1,4 млрд USD); м’ясо та їстівні субпродукти (478,9 млн USD); молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед (346,5 млн USD).

Топ-10 ключових товарів, які Україна експортувала на зовнішні ринки за перші 9 місяців 2018 року:

соняшникова олія (2,9 млрд USD);
кукурудза (2,3 млрд USD);
пшениця (2 млрд USD);
свиріпа або ріпак (700 млн USD);
соєві боби (600 млн USD);
ячмінь (460 млн USD);
м’ясо птиці (380 млн USD);
цукор (150 млн USD);
шоколад (119 млн USD);
закриває список соєва олія – загальна вартість експорту становила 117 млн USD.
«У порівнянні з попереднім роком найбільше зріс обсяг продажу м’яса птиці - на 29%, експорт шоколаду збільшився на 21%. Серед товарів, що зросли, також слід відзначити соєву олію (на 18%), насіння свиріпи або ріпаку (15%) та пшеницю (на 6%)», - повідомляють в UFEB.

Сумарний обсяг товару з топ-10 складає 85% від загальної вартості експортованих товарів харчової та аграрної промисловості.

«Основна експортна продукція продовжує бути сировинною. При чому ця продукція  слідує світовим екологічним трендам - зростають обсяги як виробництва, так і продажу органічної продукції. Також потрібно звернути увагу на те, що хоча наразі нашим основним експортним товаром є сировина, ми маємо значний потенціал і для продажу закордон готової продукції. Українські виробники здатні створювати товари, котрі мають високий рівень якості та конкурентоздатності на світовому ринку. Зокрема, про це свідчить зростання обсягу шоколаду, що продається закордон», - зазначає аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-20 української агропродукції, яка найбільше експортувалась

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Український агроекспорт зріс на $65,6 млн, порівнюючи з аналогічним періодом 2017 року, та становить $11,5 млрд. Зростання показників відбулося, в основному, за рахунок таких товарних позицій, як: насіння ріпаку, пшениця, м’ясо та субпродукти домашньої птиці, яйця, горіхи, вершкове масло, шоколад та інші товари»,- повідомила Ольга Трофімцева.

За її словами, в трійці лідерів експорту українських аграрних та харчових товарів залишаються зернові культури, а це 36,6% від загального аграрного експорту, олії – 25,1%, та насіння олійних культур – 9,4%. Ключовими покупцями в регіональній структурі експорту є країни Азії – з часткою 43,6%, Європейського Союзу - 31,4% та Африки - 13,3%.

За вказаний період експорт сільськогосподарської продукції до країн Азії збільшився на $259,1 млн та склав $5,04 млрд порівняно з відповідним періодом 2017 року.

«Важливо відмітити, що перше місце серед ключових країн-імпортерів нашої продукції займає Індія, до ринку якої було поставлено українських харчових продуктів на суму $1,3 млрд. Друге місце зайняв Китай - $698,8 млн, третє – Єгипет на суму $685,5 млн», - відмітила Ольга Трофімцева та додала, що також в п’ятірку найбільших імпортерів української продукції входять Нідерланди – $671,9 млн та Іспанія – $551,3 млн.

ТОП-20 української продукції, яка найбільше експортувалась за 8 місяців 2018 року:

Найменування продукції

Експорт

Частка в експорті, %

тонн

тис. дол. США

1

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

3 625 778

2 736 297

23,71

2

Кукурудза

13 421 980

2 246 130

19,46

3

Пшениця і суміш пшениці та жита

8 975 587

1 592 831

13,80

4

Соя

1 531 407

594 975

5,16

5

Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії

2 803 145

551 069

4,77

6

Насіння ріпаку

1 114 219

453 126

3,93

7

Ячмінь

1 954 339

351 269

3,04

8

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

214 585

333 666

2,89

9

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

20 483

199 747

1,73

10

Цукор

386 498

148 561

1,29

11

Олія соєва

147 393

109 099

0,95

12

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

36 814

101 010

0,88

13

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

246 285

98 806

0,86

14

Хлібобулочні, кондитерські вироби

68 932

98 662

0,85

15

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

21 409

92 431

0,80

16

Овочі бобові, сушені

365 084

87 067

0,75

17

Кондитерські вироби з цукру

55 080

86 149

0,75

18

Яйця птиць

71 519

74 718

0,65

19

Інші горіхи

20 169

68 216

0,59

20

Висівки, кормове борошно та інші відходи

469 878

64 300

0,56

 

Всього за вибраною продукцією:

35 550 584

10 088 129

87,41

 

ВСЬОГО

38 405 024

11 541 274

100

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг боргів агрохолдингів України

Про це йдеться в матеріалі Бізнес-Цензор.

Важливіше суми боргу – його ставлення до EBITDA.

EBITDA (Earnings before interest, taxes, depreciation and amortization) – прибуток до вирахування податків, відрахувань на амортизацію та відсотків за кредитами. Також цей аналітичний показник називають "доподатковий прибуток". Він є індикатором платоспроможності компанії та здатності погасити борги.

Ті компанії, у яких цифра боргу становить не більше трьох показників EBITDA, вважаються здатними впоратися з борговим навантаженням. Якщо це співвідношення перевищує 4-5, то у компанії, ймовірно, проблеми з погашенням боргів. Залучити додаткові позикові кошти для неї буде проблематично.

Інформацію про фінансові показники компаній Kernel (за 2017 маркетинговий рік), МХП, Астарта, IMC, AgroGeneration і Агротон (за 2017 календарний рік) редакції надав аналітик Concorde Capital Андрій Передерій.

Інформацію про компанії UkrLandFarming БЦ взяв з повідомлення агентства "Інтерфакс-Україна", яке посилається на фінансовий звіт компанії.

В рейтингу компанії розташовані за розміром земельного банку.

UkrLandFarming

Власник: Олег Бахматюк.

Земельний банк: 570 тис. га.

EBITDA: €91 млн.

Чистий борг: $1,68 млрд.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 15,8

За словами Олега Бахматюка, на лютий 2018 року показник EBITDA склав $200 млн Але навіть при таких цифрах співвідношення EBITDA до боргу становить 8,4, що критично для компанії.

Фінансові проблеми компанії тривають вже давно. У серпні 2018 року UkrLandFarming і державний "Ощадбанк" розпочав процедуру врегулювання питання з погашенням боргу в розмірі $100 млн.

Крім того, визнані неплатоспроможними банки Бахматюка ("Фінансова ініціатива" та "VAB Банк") заборгували Фонду гарантування вкладів і НБУ 19 млрд грн.

Загальна заборгованість перед кредиторами – близько $1,9 млрд. Найбільші кредитори – Укрексімбанк, Райффайзен банк Аваль, УкрСіббанк і Deutsche Bank/Ощадбанк. Ведуться переговори про реструктуризацію з зовнішніми кредиторами.

В 2014-2017 роках компанія виплатила $507 млн боргів.

Кернел

Власник: Андрій Веревський

Земельний банк: 560 тис. га.

EBITDA: $319,2 млн.

Чистий борг: $612,4 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,92.

На початку 2017 року найбільший виробник олії у світі розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн. Організаторами розміщення виступили JP Morgan і ING Bank. Цінні папери "Кернела" забезпечені гарантіями дочірніх підприємств холдингу.

З коштів, залучених при розміщенні єврооблігацій, $130 млн буде інвестовано в будівництво найбільшого в Україні заводу по переробці олійних культур в Старокостянтинівському районі Хмельницької області.

В кінці 2017 року "Кернел" залучив синдикований кредит на $200 млн на 3 роки у європейських банків.

Згідно з повідомленням компанії на сайті Варшавської фондової біржі, трирічна відновлювальна кредитна лінія буде використовуватися для фінансування оборотного капіталу у сфері виробництва соняшникової олії.

Миронівський Хлібопродукт

Власник: Юрій Косюк.

Земельний банк: 370 тис. га.

EBITDA: $455 млн.

Чистий борг: $1,1 млрд.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 2,59.

Агрохолдинг має суттєвий борг, але хороша кредитна історія дозволять компанії домовлятися з кредиторами.

Так, 21 вересня МХП звернувся до власників випущених єврооблігацій з погашенням в 2020 році з проханням змінити умови боргу з погашенням в 2024 і 2026 роках. За згоду Косюк готовий заплатити $5 за кожні $1 тис. номіналу єврооблігацій.

У 2017 і 2018 році МХП вже пропонував власникам єврооблігацій-2020 викуповувати їх, одночасно пропонуючи до розміщення нові єврооблігації з погашенням відповідно до 2024 і 2026 роках.

Крім того, розмір боргу агрохолдингу пов'язаний з великою кількістю інвестиційних проектів. Наприклад, будівництво біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці.

Під цей проект Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) надав агрохолдингу кредит у розмірі 25 млн євро.

Сьогодні МХП є найбільшим виробником і експортером курятини в Україні. У 2017 році підприємства Косюка отримали 1,4 млрд грн дотацій, що склало 42% від загальної суми для аграріїв. У цьому році його Вінницькій птахофабриці вже нараховано 187 млн грн. бюджетних дотацій.

Астарта-Київ

Власник: Віктор Іванчик.

Земельний банк: 250 тис. га.

EBITDA: $133,9 млн.

Чистий борг: $263,9 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,97.

У квітні 2018 Міжнародна фінансова корпорація IFC, яка є членом групи Світового банку, схвалила агрохолдингу довгостроковий кредит на суму до $30 млн.

Співвідношення чистого боргу до EBITDA говорить про те, що агрохолдинг залучає кошти на розвиток бізнесу і не має проблем з погашенням боргів.

"Астарта" – найбільший виробник та експортер цукру в Україні. Частка компанії в загальному виробництві становить 22%. Крім виробництва цукру, "Астарта" спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур, молока і м'яса, а також переробки сої та виробництві біогазу.

ІМК

Власник: Олександр Петров.

Земельний банк: 129,6 тис. га.

EBITDA: $37,8 млн.

Чистий борг: $47 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,24

У 2017 ІМК перший раз сплатила дивіденди інвесторам у розмірі 1,66 млн євро.

З 2014 по 2017 агрохолдинг зміг скоротити борг із $130 млн до $64 млн, виплачуючи більше $20 млн тіла боргу щорічно.

На даний момент ІМК продовжує скорочувати борг. Протягом липня-серпня 2017 року агрохолдинг здійснив рефінансування кредитів на $20 млн.

Позикові кошти спрямовуються на операційну діяльність у рослинництві і молочному тваринництві.

AgroGeneration

Власник: французький бізнесмен Шарль Бегбедер.

Земельний банк: 120 тис. га.

EBITDA: $8 млн.

Чистий борг: $54,6 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 6,83

Результати AgroGeneration в 2017 році були неоднозначними. Несприятливі погодні умови і низькі ціни вплинули на скорочення EBITDA на половину і наростили збиток.

Незважаючи на це, агрохолдинг сформував готівковий потік для покриття капітальних витрат, які в основному були спрямовані на сільськогосподарське обладнання.

На забезпечення врожаю сезону-2018 АgroGeneration залучила $35 млн від "Альфа-банку" і $10 млн за договором на передоплату за майбутній урожай зі швейцарською сільськогосподарською трейдинговою і логістичною компанією Quadra Commodities.

Агротон

Власник: Юрій Журавльов.

Земельний банк: 110 тис. га.

EBITDA: $10,7 млн.

Чистий борг: -$10,2 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: -0,95

Від'ємне значення чистого боргу означає те, що "Агротон" практично не має боргових зобов'язань. Для кредитних організацій це добре, адже немає ризиків невиплат.

За словами аналітика Concorde Capital, "Агротон" міг легко погасити чистий борг на дату звітності. Погашення могло не статися з кількох причин. Перша – дата погашення за договором пізніше і на даний момент вигідніше платити відсотки, ніж гасити борг заздалегідь. Друга – гроші могли піти на посівну, щоб потім не брати на неї новий кредит.

В цілому, боргове навантаження вище перелічених агрохолдингів, крім UkrLandFarming і AgroGeneration, в межах допустимого. Не дивлячись на великий борг того ж "Кернела", МХП або "Астарти", ковенанти стоять не вище 3.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим Україна годує ЄС

При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові – $1,2 млрд, олія – $702,5 млн, насіння олійних – $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $312,8 млн, м'ясо та харчовісубпродукти свійської птиці – $169,8 млн та інші товари», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%.

Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:

-  насіння свиріпи або ріпаку – на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);

-   горіхи – на $16,5 млн (на 75,6%);

-   овочі бобові сушені – на $16,1 млн (в 3,6 рази);

-  плоди та горіхи сирі, варені або морожені – на $14,1 млн (на 41,1%);

-  кондитерські вироби з цукру – на $11,9 млн (на 73,9%);

-  соя – на $11,7 млн (на 7,5%);

-  шоколад та інші продукти з вмістом какао – на $10,8 млн (на 68%);

-  яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки – на $8,5 млн (в 19,9 раз);

-  соки – на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.

«За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

12 популярних міфів про молоко

Після цього журналісти почали перевіряти усталені міфи. Є багато гіпотез, які неможливо однозначно підтвердити або спростувати через відсутність наукових досліджень. Але керівник проектів Асоціації виробників молока Олена Жупінас, менеджер з комунікацій «Здорове харчування для дітей» Олена Заяць, ветеринарний лікар Ігор Присяжнюк та головний позаштатний дієтолог МОЗ Олег Швець розкрили суть 12-ти популярних тверджень про молоко.

Міф № 1: Немовлятам не можна давати коров’яче молоко

Вживання коров’ячого молока дійсно може зашкодити дітям до 1 року. Невеликий вміст заліза у молоці може стати причиною залізодефіцитної анемії у малюка. Тому включати коров’яче молоко в раціон дитини до 1 року не рекомендується.

Пізніше травний тракт дитини більш пристосований до вживання молока — можна починати давати адаптовані молочні продукти. Так, молоко «для дітей 1−3 років» має бути ультрапастеризованим — це сучасний метод обробки молока, коли патогенні бактерії знищуються, а корисні речовини залишаються. Також виробники збагачують дитяче молоко вітамінними комплексами. З трирічного віку можна починати давати дитині звичайне пастеризоване молоко.

Міф № 2: Склянка молока задовольнить добову потребу людини в кальції

Ні. У склянці молока (200 г) міститься близько 30% кальцію від добової потреби дорослої людини. Тобто, щоб задовольнити денну потребу, потрібно випити 3 склянки молока. Власне, за рекомендаціями МОЗ України, на день потрібно споживати 2,5−3 порції молочних продуктів низької та помірної жирності. Для прикладу склянка незбираного коров’ячого молока містить 236 мг кальцію, козиного — 380 мг, соєвого — всього 26 мг (збагачене кальцієм — 240 мг), мигдального — 90 мг.

Міф № 3: У супермаркеті продають розбавлене молоко

Базова жирність молока в Україні становить 3,4%. Тоді як на полицях магазинів можна побачити молоко із жирністю 1,5%, 2,5% та 3,2%. Для цього молоко із базовою жирністю розводять обезжиреним молоком. Тоді у більшому об'ємі частка жиру, відповідно, зменшується. Під час виготовлення сметани цільне молоко розділяють на фракції - вершки та обезжирене молоко. «Розбавлення» жирного молока обезжиреним називається нормалізацією.

Водою молоко на заводі не розводять. Наявність H2O легко перевірити: достатньо налити молоко у склянку. Густина молока більша за густину води. Тому перше за деякий час осяде. Якщо немає часу чекати, можна визначити густину молока за допомогою бутирометра (побутовий бутирометр коштує близько 80 грн.). Якщо його густина виявиться меншою за 1,027 г/см3, то, вірогідно, молоко розвели водою. Хоча на молокозавод таки може потрапити розбавлене водою молоко від одного-двох недобросовісних господарств. Однак у загальному об'ємі його частка буде несуттєвою.

Міф № 4: Що довший термін придатності молока, то більше у ньому консервантів

Заводське молоко піддається одному з трьох способів термічної обробки — пастеризації, ультрапастеризації або стерилізації. Під час пастеризації молоко гріють за температури 65 градусів протягом 30 хв., або при 75 градусах 15−40 с, чи за 85 градусів 8−10 с. При цьому практично всі хвороботворні бактерії гинуть, тоді як термостійкі молочнокислі залишаються. У холодильнику відкрите пастеризоване молоко може зберігатись протягом двох діб. Ультрапастеризація передбачає теплову обробку за 135 градусів протягом 3−4 с та повільне охолодження до 4−5 градусів. Термін придатності такого молока в упаковці сягає 2-х місяців, а у відкритому вигляді - тижня. Щоб отримати стерилізоване молоко, вхідну сировину нагрівають за температури від 120 до 150 градусів протягом 30 хв. При цьому гинуть як патогенні, так і корисні молочнокислі бактерії. Запаковане стерилізоване молоко може зберігатись хоч цілий рік. А у відкритій тарі - до 10 днів. Тобто довший термін придатності виробники забезпечують за рахунок термічної обробки. Що він довший, то вища температура обробітку молока, менша кількість корисних бактерій у ньому (хоча ультра пастеризація передбачає їх збереження) та нижча корисність для організму людини.

Міф № 5: Найкраще молоко — це парне молоко

Так, принаймні, за смаком. А ще воно не піддавалось термічній обробці і в ньому збереглись усі вітаміни. В парному молоці також присутні імунні білки — глобулін, казеїн та альбумін. Однак таке молоко слід випити протягом двох годин після доїння. Це бактерицидна фаза молока, під час якої у ньому ще зберігається баланс бактерій. Пізніше активізується ріст мікрофлори, зокрема, патогенної. Якщо протягом двох годин парне молоко не піддавали охолодженню, то перед вживанням його слід прокип’ятити.

Міф № 6: Ліпше купувати молоко на ринку, аніж в магазині

Ні. І на це є декілька причин. По-перше, у домашньому господарстві корів, швидше за все, доїли руками. Це збільшує вірогідність потрапляння у молоко патогенних бактерій. Тому його слід обов’язково прокип’ятити перед вживанням. Також до нього можуть потрапити залишки миючих засобів, якщо відра та пляшки недостатньо виполоскали. По-друге, антибіотики у базарному молоці можуть з’явитись з двох причин. Перша — молоко надоїли від хворої корови, яку лікують антибіотиками. Друга — господарі за допомогою антибіотиків пригнічують ріст бактерій та запобігають скисанню молока. З цією ж метою до нього також додають соду або кілька крапель перекису водню.

Однак і в магазинному молоці із значно нижчою вірогідністю можуть бути залишки антибіотиків. Так буває, коли служба контролю заводу не догледіла вхідну сировину, і у переробку пішло молоко від недобросовісного господарства.

Міф № 7: Молоко виводить з організму радіонукліди та токсини

Жодних наукових підтверджень цього не існує. Практика видачі молока «за шкідливість» сягає 1918 р. Тоді Володимир Ленін затвердив видачу молока робітникам Путилівського заводу у Петрограді, які потерпали від голоду. За рік ця практика поширилась на багато промислових підприємств. Адже недостатнє харчування знижує стійкість організму перед шкідливими речовинами. Молоко укріплює його захисні функції, але жодну отруту «виводити» не може.

Міф № 8: Молоко на ніч — запорука міцного сну

У молоці присутній триптофан — амінокислота, що входить до складу білків усіх відомих живих організмів. Препарати L-триптофану назначають при порушеннях сну. Однак у молоці вміст цієї речовини становить 40 мг на 100 г. Тобто у склянці молока ємністю 250 мл буде приблизно 100 мг триптофану. Для порівняння одна капсула містить 200 мг сполуки. Тому, можливо, молоко володіє легким снодійним ефектом. Останній пов’язують також із казоморфіном. Він утворюється із казеїну під час процесу травлення. У свою чергу, казоморфін володіє легким опіоїдним ефектом.

Міф № 9: Дорослим небажано пити молоко

У декого з віком може розвиватись лактозна недостатність. Лактоза — це фермент, який виробляється у тонкому кишечнику і розщеплює молочний цукор — лактозу — на галактозу і глюкозу. З дорослішанням життєва необхідність у цьому ферменті знижується. Відтак кількість виробленого ферменту в організмі зменшується, але не завжди і не у всіх. Унаслідок цього молочний цукор не засвоюється у тонкому кишечнику і потрапляє у товстий. Там його споживають «місцеві» бактерії і виділяють гази, які викликають здуття і метеоризм. Також лактаза має проносну дію. Симптоми непереносимості лактози можуть з’явитися і після споживання молочних продуктів у значній кількості за один раз. У середньому це понад 12 г лактози, така кількість міститься у склянці молока (250 г). Людям, які мають підтверджену лактазну недостатність, рекомендують споживати молочні продукти у невеликій кількості протягом дня.

Водночас молоко містить вітаміни А, В1, В2, В12, D, кальцій, фосфор, калій, магній, цинк та селен. Тому дітям молоко необхідне для нормального функціонування та розвитку організму. Літнім людям — для запобігання ламкості кісток, належного функціонування нервової системи та згортання крові.

Міф № 10: Козине молоко більш корисне, аніж коров’яче

У складі козиного молока більше білків, жирів, кальцію та вітаміну А. Воно легше засвоюється завдяки особливій структурі білка та меншому розміру жирових кульок. Водночас жирність козиного молока становить 4, 7, а то й 10%. Алергія на білок козиного молока так само можлива, як і на білок коров’ячого, хоч і зустрічається рідше. Його не можна вживати людям із лактазною недостатністю, оскільки у козиному молоці лактози не набагато менше, ніж у коров’ячому (4,3 г проти 4,7 г на 100 г молока).

Міф № 11: Сухе молоко — це хімія

Молоко на 83% складається з води. Інші 17% - це суха речовина, яка містить жир, білок, лактозу, вітаміни та мікроелементи. Як і будь-яку рідину, молоко можна висушити. Спочатку його згущують, а потім висушують і отримують порошок. Жир і білок у сухому молоці залишаються. Оскільки фізичний об'єм такого молока зменшується, то концентрація жиру та білку у ньому збільшується. Тобто якщо у кілограмі рідкого молока 3,4% жиру, то у кілограмі сухого — 25,5%. Можна здійснити зворотній процес — додати у сухе молоко рівно стільки рідини, скільки забрали. Так отримують відновлене молоко. Ця технологія дозволяє виготовляти молочні продукти у таких кліматичних зонах, де неможливо тримати корів — наприклад, у тайзі. В таких регіонах з відновленого молока виготовляють і кисломолочні продукти.

В Україні сухе молоко виробляють також із молока другого ґатунку. Ця сировина характеризується високим рівнем бактеріальної забрудненості. Так, при виготовленні сухого молока застосовуються високі температури і бактерії гинуть. Але їхні залишки нікуди не діваються з продукту.

Міф № 12: Молоко та молочні продукти «для дітей» найбільш корисні

Головна перевага молочної продукції «для дітей» полягає в тому, що для її виготовлення використовують молоко вищого та екстра класу. Всього існує чотири класи з різними рівнем бактеріального забруднення та кількістю соматичних клітин. Наприклад, для молока другого сорту загальна бактеріальна забрудненість складає до 3000 тис./см3, для першого сорту — до 500 тис./см3, для вищого сорту — до 300 тис./см3 і для ґатунку екстра — до 100 тис./см3. Крім того, у виробництві дитячого харчування забороняється використання пальмового стеарину, продуктів гідрогенізації олій (маргарину, спреду), бавовняної олії та олії з кунжуту, сумішей спецій та прянощів, до складу яких входять не зареєстровані або заборонені до використання у виробництві дитячого харчування добавки. З огляду на це можна сказати, що молочна продукція «для дітей» є безпечнішою за звичайне молоко. Вона має збалансований склад поживних речовин, що відповідає потребам дітей відповідного віку. Тому некоректно стверджувати, що вона є корисною абсолютно для всіх.

Автор: Анастасія Карпенко

Джерело: Аgravery

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 найвідоміші схеми незаконного захоплення земельних ділянок

Це не хроніка 1990-х років – це масштабні рейдерські атаки на фермерські підприємства, які відбуваються сьогодні на наших очах.

Про це розповів народний депутат Роман Семенуха, пише 24tv.ua.

Як зазначив Семенуха, серед різних схем протизаконного захоплення земельних ділянок можна виділити основні.

1. Найбільш розповсюджена схема називається "зміна власника". Використовуючи її, рейдери забирають підприємства, землю, вивозять дорогу техніку та обладнання, привласнюють врожай.

Працює схема наступним чином: фермер укладає договір на обробку не витребуваної державної землі, розпорядниками якої є районні держадміністрації. Потім рейдери та їхні покровителі у високих кабінетах, чекають, поки підприємство збере врожай, потім швидко оформлюють право власності на ділянку. А далі з’являються на підприємстві, вимагаючи віддати їм не тільки землю, але й урожай із неї,
– сказав нардеп.

2. Інша схема має умовну назву "земля атовцям". Умовно маємо керівника спілки АТО в кожному місті. Припустимо, що до нього звертаються представники місцевої влади або філії Держгеокадастру з пропозицією для виділення землі для атовців. І поки ветерани чекають на землі в одному селі, її видають атовцям з іншого району чи навіть області, знаючи наперед, що обробляти її власноруч вони не будуть. Після цього зацікавлені особи скуповують ділянки у військових фактично за безцінь.

3. Схема "я тут закон". Працює зв'язка: місцева прокуратура, поліція і влада. Відомі випадки, коли шляхом залякування фермерів, прикриваючись фіктивними "законодавчими новелами", представники правоохоронних органів забирали врожай, ніби-то на користь сільради, а потім вивозили до стороннього підприємства-зберігача. Збирали 100 тонн, офіційно через сільраду продавали – п’ять, решту розкрадали.

4. Схема "аукціони для своїх". Головний її втілювач знову Держгеокадастр. Коли ділянкою зацікавлена певна особа, під неї проводиться штучний аукціон зі штучною конкуренцією. Виграє в таких аукціонах підставна наперед відома особа, яка і передає в подальшому землі початковим зацікавленим особам.

За словами Семенухи, випадки рейдерства тільки за рік обчислюються сотнями, а винуватців притягують одиниці. За минулий рік, наприклад, до суду направлено справи лише 10 державних реєстраторів, вироки за перевищення повноважень ухвалені трьом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview