150670

ТОП-20 української агропродукції, яка найбільше експортувалась

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Український агроекспорт зріс на $65,6 млн, порівнюючи з аналогічним періодом 2017 року, та становить $11,5 млрд. Зростання показників відбулося, в основному, за рахунок таких товарних позицій, як: насіння ріпаку, пшениця, м’ясо та субпродукти домашньої птиці, яйця, горіхи, вершкове масло, шоколад та інші товари»,- повідомила Ольга Трофімцева.

За її словами, в трійці лідерів експорту українських аграрних та харчових товарів залишаються зернові культури, а це 36,6% від загального аграрного експорту, олії – 25,1%, та насіння олійних культур – 9,4%. Ключовими покупцями в регіональній структурі експорту є країни Азії – з часткою 43,6%, Європейського Союзу - 31,4% та Африки - 13,3%.

За вказаний період експорт сільськогосподарської продукції до країн Азії збільшився на $259,1 млн та склав $5,04 млрд порівняно з відповідним періодом 2017 року.

«Важливо відмітити, що перше місце серед ключових країн-імпортерів нашої продукції займає Індія, до ринку якої було поставлено українських харчових продуктів на суму $1,3 млрд. Друге місце зайняв Китай - $698,8 млн, третє – Єгипет на суму $685,5 млн», - відмітила Ольга Трофімцева та додала, що також в п’ятірку найбільших імпортерів української продукції входять Нідерланди – $671,9 млн та Іспанія – $551,3 млн.

ТОП-20 української продукції, яка найбільше експортувалась за 8 місяців 2018 року:

Найменування продукції

Експорт

Частка в експорті, %

тонн

тис. дол. США

1

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

3 625 778

2 736 297

23,71

2

Кукурудза

13 421 980

2 246 130

19,46

3

Пшениця і суміш пшениці та жита

8 975 587

1 592 831

13,80

4

Соя

1 531 407

594 975

5,16

5

Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії

2 803 145

551 069

4,77

6

Насіння ріпаку

1 114 219

453 126

3,93

7

Ячмінь

1 954 339

351 269

3,04

8

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

214 585

333 666

2,89

9

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

20 483

199 747

1,73

10

Цукор

386 498

148 561

1,29

11

Олія соєва

147 393

109 099

0,95

12

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

36 814

101 010

0,88

13

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

246 285

98 806

0,86

14

Хлібобулочні, кондитерські вироби

68 932

98 662

0,85

15

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

21 409

92 431

0,80

16

Овочі бобові, сушені

365 084

87 067

0,75

17

Кондитерські вироби з цукру

55 080

86 149

0,75

18

Яйця птиць

71 519

74 718

0,65

19

Інші горіхи

20 169

68 216

0,59

20

Висівки, кормове борошно та інші відходи

469 878

64 300

0,56

 

Всього за вибраною продукцією:

35 550 584

10 088 129

87,41

 

ВСЬОГО

38 405 024

11 541 274

100

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим Україна годує ЄС

При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові – $1,2 млрд, олія – $702,5 млн, насіння олійних – $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $312,8 млн, м'ясо та харчовісубпродукти свійської птиці – $169,8 млн та інші товари», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%.

Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:

-  насіння свиріпи або ріпаку – на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);

-   горіхи – на $16,5 млн (на 75,6%);

-   овочі бобові сушені – на $16,1 млн (в 3,6 рази);

-  плоди та горіхи сирі, варені або морожені – на $14,1 млн (на 41,1%);

-  кондитерські вироби з цукру – на $11,9 млн (на 73,9%);

-  соя – на $11,7 млн (на 7,5%);

-  шоколад та інші продукти з вмістом какао – на $10,8 млн (на 68%);

-  яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки – на $8,5 млн (в 19,9 раз);

-  соки – на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.

«За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

12 популярних міфів про молоко

Після цього журналісти почали перевіряти усталені міфи. Є багато гіпотез, які неможливо однозначно підтвердити або спростувати через відсутність наукових досліджень. Але керівник проектів Асоціації виробників молока Олена Жупінас, менеджер з комунікацій «Здорове харчування для дітей» Олена Заяць, ветеринарний лікар Ігор Присяжнюк та головний позаштатний дієтолог МОЗ Олег Швець розкрили суть 12-ти популярних тверджень про молоко.

Міф № 1: Немовлятам не можна давати коров’яче молоко

Вживання коров’ячого молока дійсно може зашкодити дітям до 1 року. Невеликий вміст заліза у молоці може стати причиною залізодефіцитної анемії у малюка. Тому включати коров’яче молоко в раціон дитини до 1 року не рекомендується.

Пізніше травний тракт дитини більш пристосований до вживання молока — можна починати давати адаптовані молочні продукти. Так, молоко «для дітей 1−3 років» має бути ультрапастеризованим — це сучасний метод обробки молока, коли патогенні бактерії знищуються, а корисні речовини залишаються. Також виробники збагачують дитяче молоко вітамінними комплексами. З трирічного віку можна починати давати дитині звичайне пастеризоване молоко.

Міф № 2: Склянка молока задовольнить добову потребу людини в кальції

Ні. У склянці молока (200 г) міститься близько 30% кальцію від добової потреби дорослої людини. Тобто, щоб задовольнити денну потребу, потрібно випити 3 склянки молока. Власне, за рекомендаціями МОЗ України, на день потрібно споживати 2,5−3 порції молочних продуктів низької та помірної жирності. Для прикладу склянка незбираного коров’ячого молока містить 236 мг кальцію, козиного — 380 мг, соєвого — всього 26 мг (збагачене кальцієм — 240 мг), мигдального — 90 мг.

Міф № 3: У супермаркеті продають розбавлене молоко

Базова жирність молока в Україні становить 3,4%. Тоді як на полицях магазинів можна побачити молоко із жирністю 1,5%, 2,5% та 3,2%. Для цього молоко із базовою жирністю розводять обезжиреним молоком. Тоді у більшому об'ємі частка жиру, відповідно, зменшується. Під час виготовлення сметани цільне молоко розділяють на фракції - вершки та обезжирене молоко. «Розбавлення» жирного молока обезжиреним називається нормалізацією.

Водою молоко на заводі не розводять. Наявність H2O легко перевірити: достатньо налити молоко у склянку. Густина молока більша за густину води. Тому перше за деякий час осяде. Якщо немає часу чекати, можна визначити густину молока за допомогою бутирометра (побутовий бутирометр коштує близько 80 грн.). Якщо його густина виявиться меншою за 1,027 г/см3, то, вірогідно, молоко розвели водою. Хоча на молокозавод таки може потрапити розбавлене водою молоко від одного-двох недобросовісних господарств. Однак у загальному об'ємі його частка буде несуттєвою.

Міф № 4: Що довший термін придатності молока, то більше у ньому консервантів

Заводське молоко піддається одному з трьох способів термічної обробки — пастеризації, ультрапастеризації або стерилізації. Під час пастеризації молоко гріють за температури 65 градусів протягом 30 хв., або при 75 градусах 15−40 с, чи за 85 градусів 8−10 с. При цьому практично всі хвороботворні бактерії гинуть, тоді як термостійкі молочнокислі залишаються. У холодильнику відкрите пастеризоване молоко може зберігатись протягом двох діб. Ультрапастеризація передбачає теплову обробку за 135 градусів протягом 3−4 с та повільне охолодження до 4−5 градусів. Термін придатності такого молока в упаковці сягає 2-х місяців, а у відкритому вигляді - тижня. Щоб отримати стерилізоване молоко, вхідну сировину нагрівають за температури від 120 до 150 градусів протягом 30 хв. При цьому гинуть як патогенні, так і корисні молочнокислі бактерії. Запаковане стерилізоване молоко може зберігатись хоч цілий рік. А у відкритій тарі - до 10 днів. Тобто довший термін придатності виробники забезпечують за рахунок термічної обробки. Що він довший, то вища температура обробітку молока, менша кількість корисних бактерій у ньому (хоча ультра пастеризація передбачає їх збереження) та нижча корисність для організму людини.

Міф № 5: Найкраще молоко — це парне молоко

Так, принаймні, за смаком. А ще воно не піддавалось термічній обробці і в ньому збереглись усі вітаміни. В парному молоці також присутні імунні білки — глобулін, казеїн та альбумін. Однак таке молоко слід випити протягом двох годин після доїння. Це бактерицидна фаза молока, під час якої у ньому ще зберігається баланс бактерій. Пізніше активізується ріст мікрофлори, зокрема, патогенної. Якщо протягом двох годин парне молоко не піддавали охолодженню, то перед вживанням його слід прокип’ятити.

Міф № 6: Ліпше купувати молоко на ринку, аніж в магазині

Ні. І на це є декілька причин. По-перше, у домашньому господарстві корів, швидше за все, доїли руками. Це збільшує вірогідність потрапляння у молоко патогенних бактерій. Тому його слід обов’язково прокип’ятити перед вживанням. Також до нього можуть потрапити залишки миючих засобів, якщо відра та пляшки недостатньо виполоскали. По-друге, антибіотики у базарному молоці можуть з’явитись з двох причин. Перша — молоко надоїли від хворої корови, яку лікують антибіотиками. Друга — господарі за допомогою антибіотиків пригнічують ріст бактерій та запобігають скисанню молока. З цією ж метою до нього також додають соду або кілька крапель перекису водню.

Однак і в магазинному молоці із значно нижчою вірогідністю можуть бути залишки антибіотиків. Так буває, коли служба контролю заводу не догледіла вхідну сировину, і у переробку пішло молоко від недобросовісного господарства.

Міф № 7: Молоко виводить з організму радіонукліди та токсини

Жодних наукових підтверджень цього не існує. Практика видачі молока «за шкідливість» сягає 1918 р. Тоді Володимир Ленін затвердив видачу молока робітникам Путилівського заводу у Петрограді, які потерпали від голоду. За рік ця практика поширилась на багато промислових підприємств. Адже недостатнє харчування знижує стійкість організму перед шкідливими речовинами. Молоко укріплює його захисні функції, але жодну отруту «виводити» не може.

Міф № 8: Молоко на ніч — запорука міцного сну

У молоці присутній триптофан — амінокислота, що входить до складу білків усіх відомих живих організмів. Препарати L-триптофану назначають при порушеннях сну. Однак у молоці вміст цієї речовини становить 40 мг на 100 г. Тобто у склянці молока ємністю 250 мл буде приблизно 100 мг триптофану. Для порівняння одна капсула містить 200 мг сполуки. Тому, можливо, молоко володіє легким снодійним ефектом. Останній пов’язують також із казоморфіном. Він утворюється із казеїну під час процесу травлення. У свою чергу, казоморфін володіє легким опіоїдним ефектом.

Міф № 9: Дорослим небажано пити молоко

У декого з віком може розвиватись лактозна недостатність. Лактоза — це фермент, який виробляється у тонкому кишечнику і розщеплює молочний цукор — лактозу — на галактозу і глюкозу. З дорослішанням життєва необхідність у цьому ферменті знижується. Відтак кількість виробленого ферменту в організмі зменшується, але не завжди і не у всіх. Унаслідок цього молочний цукор не засвоюється у тонкому кишечнику і потрапляє у товстий. Там його споживають «місцеві» бактерії і виділяють гази, які викликають здуття і метеоризм. Також лактаза має проносну дію. Симптоми непереносимості лактози можуть з’явитися і після споживання молочних продуктів у значній кількості за один раз. У середньому це понад 12 г лактози, така кількість міститься у склянці молока (250 г). Людям, які мають підтверджену лактазну недостатність, рекомендують споживати молочні продукти у невеликій кількості протягом дня.

Водночас молоко містить вітаміни А, В1, В2, В12, D, кальцій, фосфор, калій, магній, цинк та селен. Тому дітям молоко необхідне для нормального функціонування та розвитку організму. Літнім людям — для запобігання ламкості кісток, належного функціонування нервової системи та згортання крові.

Міф № 10: Козине молоко більш корисне, аніж коров’яче

У складі козиного молока більше білків, жирів, кальцію та вітаміну А. Воно легше засвоюється завдяки особливій структурі білка та меншому розміру жирових кульок. Водночас жирність козиного молока становить 4, 7, а то й 10%. Алергія на білок козиного молока так само можлива, як і на білок коров’ячого, хоч і зустрічається рідше. Його не можна вживати людям із лактазною недостатністю, оскільки у козиному молоці лактози не набагато менше, ніж у коров’ячому (4,3 г проти 4,7 г на 100 г молока).

Міф № 11: Сухе молоко — це хімія

Молоко на 83% складається з води. Інші 17% - це суха речовина, яка містить жир, білок, лактозу, вітаміни та мікроелементи. Як і будь-яку рідину, молоко можна висушити. Спочатку його згущують, а потім висушують і отримують порошок. Жир і білок у сухому молоці залишаються. Оскільки фізичний об'єм такого молока зменшується, то концентрація жиру та білку у ньому збільшується. Тобто якщо у кілограмі рідкого молока 3,4% жиру, то у кілограмі сухого — 25,5%. Можна здійснити зворотній процес — додати у сухе молоко рівно стільки рідини, скільки забрали. Так отримують відновлене молоко. Ця технологія дозволяє виготовляти молочні продукти у таких кліматичних зонах, де неможливо тримати корів — наприклад, у тайзі. В таких регіонах з відновленого молока виготовляють і кисломолочні продукти.

В Україні сухе молоко виробляють також із молока другого ґатунку. Ця сировина характеризується високим рівнем бактеріальної забрудненості. Так, при виготовленні сухого молока застосовуються високі температури і бактерії гинуть. Але їхні залишки нікуди не діваються з продукту.

Міф № 12: Молоко та молочні продукти «для дітей» найбільш корисні

Головна перевага молочної продукції «для дітей» полягає в тому, що для її виготовлення використовують молоко вищого та екстра класу. Всього існує чотири класи з різними рівнем бактеріального забруднення та кількістю соматичних клітин. Наприклад, для молока другого сорту загальна бактеріальна забрудненість складає до 3000 тис./см3, для першого сорту — до 500 тис./см3, для вищого сорту — до 300 тис./см3 і для ґатунку екстра — до 100 тис./см3. Крім того, у виробництві дитячого харчування забороняється використання пальмового стеарину, продуктів гідрогенізації олій (маргарину, спреду), бавовняної олії та олії з кунжуту, сумішей спецій та прянощів, до складу яких входять не зареєстровані або заборонені до використання у виробництві дитячого харчування добавки. З огляду на це можна сказати, що молочна продукція «для дітей» є безпечнішою за звичайне молоко. Вона має збалансований склад поживних речовин, що відповідає потребам дітей відповідного віку. Тому некоректно стверджувати, що вона є корисною абсолютно для всіх.

Автор: Анастасія Карпенко

Джерело: Аgravery

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 найвідоміші схеми незаконного захоплення земельних ділянок

Це не хроніка 1990-х років – це масштабні рейдерські атаки на фермерські підприємства, які відбуваються сьогодні на наших очах.

Про це розповів народний депутат Роман Семенуха, пише 24tv.ua.

Як зазначив Семенуха, серед різних схем протизаконного захоплення земельних ділянок можна виділити основні.

1. Найбільш розповсюджена схема називається "зміна власника". Використовуючи її, рейдери забирають підприємства, землю, вивозять дорогу техніку та обладнання, привласнюють врожай.

Працює схема наступним чином: фермер укладає договір на обробку не витребуваної державної землі, розпорядниками якої є районні держадміністрації. Потім рейдери та їхні покровителі у високих кабінетах, чекають, поки підприємство збере врожай, потім швидко оформлюють право власності на ділянку. А далі з’являються на підприємстві, вимагаючи віддати їм не тільки землю, але й урожай із неї,
– сказав нардеп.

2. Інша схема має умовну назву "земля атовцям". Умовно маємо керівника спілки АТО в кожному місті. Припустимо, що до нього звертаються представники місцевої влади або філії Держгеокадастру з пропозицією для виділення землі для атовців. І поки ветерани чекають на землі в одному селі, її видають атовцям з іншого району чи навіть області, знаючи наперед, що обробляти її власноруч вони не будуть. Після цього зацікавлені особи скуповують ділянки у військових фактично за безцінь.

3. Схема "я тут закон". Працює зв'язка: місцева прокуратура, поліція і влада. Відомі випадки, коли шляхом залякування фермерів, прикриваючись фіктивними "законодавчими новелами", представники правоохоронних органів забирали врожай, ніби-то на користь сільради, а потім вивозили до стороннього підприємства-зберігача. Збирали 100 тонн, офіційно через сільраду продавали – п’ять, решту розкрадали.

4. Схема "аукціони для своїх". Головний її втілювач знову Держгеокадастр. Коли ділянкою зацікавлена певна особа, під неї проводиться штучний аукціон зі штучною конкуренцією. Виграє в таких аукціонах підставна наперед відома особа, яка і передає в подальшому землі початковим зацікавленим особам.

За словами Семенухи, випадки рейдерства тільки за рік обчислюються сотнями, а винуватців притягують одиниці. За минулий рік, наприклад, до суду направлено справи лише 10 державних реєстраторів, вироки за перевищення повноважень ухвалені трьом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які українські органічні продукти мають найбільший попит закордоном

Про це повідомила представниця фірми «Органік Стандарт» Юлія Галашевська, пише agrarna-pravda.com.

Обсяг експорту органічної кукурудзи в 2017 р. склав майже 100 тис. т. На 2 місці за обсягом експорту серед органічних продуктів була пшениця (55,4 тис. т), на 3-му – ячмінь (20,4 тис. т). Далі за обсягом експорту ідуть органічні соняшник (12,8 тис. т), соя (10,9 тис. т), спельта (9200 т), свіжі яблука (5100 т), горох і яблучний концентрат (по 4800 т) та пшоно (4000 т).

Також чималий попит за кордоном спостерігається на українську органічну малину й суницю, мед, нут і сочевицю, гірчицю й льон, горіхи, коноплі, амарант і насіння гарбуза.

Майже половину обсягу експорту органічної продукції з України в 2017 р. – 111,7 тис. т – припадає на Нідерланди.

Також до трійки найбільших імпортерів українських органічних продуктів входять Німеччина (36,8 тис. т) і Австрія (28,2 тис. т). Також великі обсяги «органіки» завозить з України Італія (19,5 тис. т).

Далі в списку імпортерів наших органічних продуктів ідуть Великобританія (11,1 тис. т), Польща (10,7 тис. т) і Швейцарія (9,8 тис. т). З великим відривом у цьому списку відстають Румунія (3700 т) і Угорщина (3600 т) та Чехія (2600 т). Також відчутні обсяги української органічної продукції купують Швеція, Норвегія, Іспанія, ОАЕ, США та Канада.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лідери подорожчання серед продуктів харчування

Про це повідомив Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

"Якщо залишити в стороні овочі, вартість яких із початку року зросла від 12% до 125%, то трійка лідерів складе пшонка з 32% зростання, ячна крупа – на 11% та соціальний білий і чорний хліб – на 10%. Кілограм пшона подорожчав за січень-серпень на 32%, або на 4,8, і варто 19,8 грн. Крупи ячні виросли в ціні на 11%, або на 1,1 грн, і продаються в середньому по країні з 10,6 грн за кілограм", - зазначив Олексій Дорошенко.

Експерт підкреслив, що значне зростання цін на крупи означає, що в пошуках більш дешевих продуктів українці знаходять замінники, які раніше не користувалися таким попитом, тому їх цінники швидко оновлюються.

Незважаючи на значне подорожчання пшонки, гречка, навпаки, подешевшала на 22%, або на 5 грн, і коштує 17,6 грн за кілограм.

М'ясо також є одним з лідерів подорожчання, але сало, як і прогнозувалося знизилося в ціні по всій Україні.

"Десяток яєць подешевшав на 21%, або на 5,7 грн, і їх вартість становить 21,3 грн. Яблука "просіли" на 16%, або на 2,7 грн і їх можна купити по 14,1 грн за кілограм. Цукор знизився на 6%, або на 90 коп., і продається за 14,9 грн за кілограм. Кілограм сала подешевшав на 1%, або на 1 грн, і коштує 67,8 грн. А сири зменшилися в ціні на 1%, або на 1,1 грн, і їх вартість складає 88,8 грн за кілограм", - зазначив Олексій Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview