ТОП-3 експортера зернових у 2017 році

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

При цьому найбільш істотне зниження спостерігалося по відвантаженню ячменю – на 27%, до 3,9 млн. тонн проти 5,4 млн. тонн в 2016 році. Обсяг експорту пшениці знизився на 12% - до 14,9 млн. тонн проти 16,9 млн. тонн роком раніше. У той же час, відвантаження кукурудзи в 2017 р. зросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Найбільший обсяг зернових (6,9 млн. тонн) було відвантажено компанією ТИС. Друге місце зайняла компанія «НІБУЛОН» з обсягом експорту 4,3 млн. тонн. На третьому - компанія «Трансбалктермінал», яка експортувала в 2017 р. 2,7 млн. тонн зернових.

Основним покупцем українських пшениці і кукурудзи в 2017 р. був Єгипет - 1,8 млн. тонн і 1,9 млн. тонн, відповідно. Найбільший обсяг ячменю – 0,8 млн. тонн – імпортувала Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки яєць можна купити на середню зарплату в різних країнах

Наприклад, в Україні дуже дешеві яйця (близько 0,8 євро за десяток), а у Франції – досить дорогі (3-4 євро за десяток). Але українець за середню зарплату може купити лише 270 десятків цих дешевих яєць, а француз за свою – 1300 десятків.

Такий незвичайний рейтинг – скільки десятків яєць можна придбати за середню заробітну плату в різних країнах Європи – склало видання «Птахофабрики України».

Українці – 270 десятків (середня зарплата – 223 євро, десяток яєць – 0,78-0,89 євро);

Молдавани – 288 десятків (середня зарплата – 283 євро, десяток яєць – 0,98 євро);

Литовці – 400 десятків (середня зарплата – 880 євро, десяток яєць – 1,8-2,2 євро);

Росіяни – 440 десятків (середня зарплата – 511 євро, десяток яєць – 1,16 євро);

Іранці – 455 десятків (середня зарплата – 744 євро, три десятка яєць – 4,9 євро);

Білоруси – 464 десятка (середня зарплата – 353 євро, десяток яєць – 0,76 євро);

Поляки – 663 десятка (середня зарплата – 1114 євро, десяток яєць – 1,44-1,68 євро);

Казахи – 694 десятка (середня зарплата – 375 євро, десяток яєць – 0,54 євро);

Румуни – 700 десятків (середня зарплата – 742 євро, десяток яєць – 1-1,5 євро);

Французи – до 1300 десятків (середня зарплата – 3929 євро, десяток яєць – 3-4 євро);

Італійці – 2000 десятків (середня зарплата – 3141 євро, десяток яєць – 1,65-2,5 євро)

Британці – 2176 десятків (середня зарплата – 3482 євро, десяток яєць – 1,8 євро)

Німці – 3800 десятків (середня зарплата – 3800 євро, десяток яєць – близько 1 євро).

Джерело: atmagro.ru

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші одержувачі відшкодування ПДВ в грудні

За підсумками грудня 2017 р. найбільшим отримувачем відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) другий місяць поспіль залишався експортер соняшникової олії та іншої агропродукції «Кернел Трейд» – 732,545 млн. грн. (у листопаді - 1,04 млрд. грн.), пише АПК-Інформ.

Четвірку ТОП-одержувачів відшкодування в грудні замкнув ще один агротрейдер – «АДМ Трейдінг Україна» з показником 477,041 (343,4) млн. грн. На 6 місці ТОВ «Нібулон» - 388,452 (335,704) млн. грн., на 8-9 місцях – «Миронівський хлібопродукт» – 340 (300) млн. грн. і Катеринопільський елеватор – 248,374 (230,169) млн. грн.

11 і 12 місця за підсумками грудня зайняли «Кофко агрі ресорсіз Україна» – 162,849 (100,259) млн. грн. і Державна продовольчо-зернова корпорація України - 148,678 (527,694) млн. грн.

Ще двом компаніям у грудні було перераховано понад 80 млн. грн. відшкодування податку на додану вартість: «ТД «Дельта Вілмар» – 86,195 млн. грн. і Пологівський ОЕЗ – 83,383 млн. грн.

У цілому в грудні показник відшкодування ПДВ українським компаніям скоротився на 81 млн. грн. у порівнянні з показником листопада – до 11,34 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП факторів, які вплинули на аграрну галузь у 2017 році

Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», - зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list  усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview