150670

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші одержувачі відшкодування ПДВ в грудні

За підсумками грудня 2017 р. найбільшим отримувачем відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) другий місяць поспіль залишався експортер соняшникової олії та іншої агропродукції «Кернел Трейд» – 732,545 млн. грн. (у листопаді - 1,04 млрд. грн.), пише АПК-Інформ.

Четвірку ТОП-одержувачів відшкодування в грудні замкнув ще один агротрейдер – «АДМ Трейдінг Україна» з показником 477,041 (343,4) млн. грн. На 6 місці ТОВ «Нібулон» - 388,452 (335,704) млн. грн., на 8-9 місцях – «Миронівський хлібопродукт» – 340 (300) млн. грн. і Катеринопільський елеватор – 248,374 (230,169) млн. грн.

11 і 12 місця за підсумками грудня зайняли «Кофко агрі ресорсіз Україна» – 162,849 (100,259) млн. грн. і Державна продовольчо-зернова корпорація України - 148,678 (527,694) млн. грн.

Ще двом компаніям у грудні було перераховано понад 80 млн. грн. відшкодування податку на додану вартість: «ТД «Дельта Вілмар» – 86,195 млн. грн. і Пологівський ОЕЗ – 83,383 млн. грн.

У цілому в грудні показник відшкодування ПДВ українським компаніям скоротився на 81 млн. грн. у порівнянні з показником листопада – до 11,34 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП факторів, які вплинули на аграрну галузь у 2017 році

Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», - зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list  усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють найбільші виробники горілки

Легальне виробництво міцного алкоголю в Україні падає вже який рік поспіль. За даними Держстату, якщо в 2015 році виробництво горілки скоротилося на 13%, то в 2016 році — на 10,9%, до 16,581 млн дал. За підсумками дев'яти місяців 2017 року темпи падіння виробництва горілки прискорилися до 16,5%. За цей період було вироблено 9,6 млн дал продукції, пише delo.ua.

Легальні виробники заявляють, що падіння обсягів виробництва відбувається не через бажання українців пити менше, а із-за непродуманої фіскальної політики та безконтрольного виробництва фальсифікату. "Акцизний податок у 2014 році підвищився на 50%, в 2016 році — ще на 50%, в 2017 році — на 20%. Яка ще галузь в Україні може "похвалитися" такими високими темпами оподаткування? Природно, що високі ставки призводять до зниження легального виробництва алкогольної продукції", — стверджує Юрій Сорочинський, директор компанії Nemiroff.

"З урахуванням усіх політичних чинників ринок міцного алкоголю становить близько 36 млн дал на рік. Державна статистика показує цифру істотно менше. Решта — це розмір тіньового ринку із-за бездіяльності держави. Якщо в минулому році в держбюджет від легальних виробників надійшло близько 6 млрд грн акцизного податку, то ціна бездіяльності державних органів — як мінімум ще 6 млрд грн знаходиться в тіні алкоголю", — продовжує Юрій Сорочинський.

В кінці 2016 року Кабмін підвищив мінімальну роздрібну ціну на горілку до 69,78 грн за пляшку 0,5 л. Разом з тим легальні виробники стверджують, що, беручи до уваги зростання акцизу, підвищення вартості спирту і девальваційні фактори, економічно справедлива ціна за "півлітра" повинна складати 80 грн, але покупець просто не готовий платити стільки за пляшку горілки.

Щоб якось привабити споживачів, виробники почали хитрувати — знижувати вміст спирту у продукті (не 40%, а 35%), а також розливати в меншу тару. "Це всього лише спроба вижити в неринковій конкурентній боротьбі з фальсифікатом", — нарікають "горілчаники".

Ще одна паличка-виручалочка легальних виробників — зростання експорту. За даними Держстату, у 2016 році порівняно з 2015 роком експорт горілки виріс практично на чверть. На пострадянському просторі найбільше української горілки в Казахстані та Молдові. В Європі лідерами по закупівлі нашої продукції є Латвія, Польща і Німеччина. Зростає експорт і на американський ринок.

ТОП_5 виробників горілки

1. Українська дистрибуційна компанія

2. ЛВН Лімітед (Nemiroff)

3. Укрспирт

4. Національна горілчана компанія

5. Науково-виробниче підприємство "Гетьман"
   

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку горілку споживають українці

Такими оцінками поділилися в Pro-Consulting, пише agroday.com.ua.

Найбільш популярна торгова марка серед українців— Nemiroff, їй віддають перевагу 53% споживачів. Близько 24% купують «Хортицю», 19% — Medoff, ще 18% — «Хлібний Дар».

Покупці вибирають продукт, спираючись на свій ранній досвід, а також поради авторитетних для них людей. Важливе значення має ціна: при її підвищенні споживач шукає більш дешеву альтернативу.

Цільову аудиторію для компаній-виробників становлять чоловіки від 20 до 50 років. Причому тенденція споживання напою прямо залежить від віку: якщо молодь воліє пити коктейлі, то старше покоління споживає продукт в чистому вигляді.

Деяка частина вітчизняної горілки експортується. Тільки за 4 місяці поточного року обсяги зовнішніх поставок оцінюються в $17 млн.

До 2014 року основним імпортером української продукції були країни СНД, понад половини поставок припадало на Росію. Зараз вітчизняні компанії налагоджують експорт в Європу. Українська горілка йде в Латвію, Польщу і Німеччину. Одночасно зростає імпорт з ЄС дорогого алкоголю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 експортних позицій плодоовочевого ринку України

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на дані економіста департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака.

«Я впевнений, що найкраще, що сталося з українським плодоовочевим бізнесом за останні 25 років, – це втрата доступу до російського ринку, адже це змусило нас врешті-решт почати підвищувати ефективність виробництва та якість продукції», - зазначив Так, за підсумками 9 місяців 2017 року зростання обсягу експорту овочів з України становило 104% порівняно з аналогічним періодом минулого року і сягнуло $43,7 млн.

Топ-10 основних видів овочів, котрі експортуються з України, у натуральному значенні виглядає таким чином: на першому місці за обсягами експорту знаходяться помідори, далі йдуть баштанні, яблука, картопля, цибуля, капуста, огірки, суниця, черешня, лохина.

Топ-10 позицій плодоовочевого експорту у грошовому вираженні виглядає наступним чином: помідори, лохина, огірки, цибуля, яблука, баштанні, картопля, суниця, черешня, капуста.

Експерти радять виробникам нарощувати поставки не лише овочів, а й продуктів їхньої переробки, тоді доходи від продажу зростуть щонайменше на третину.

У 2017-му Україні вдалося істотно розширити географію експорту плодоовочевої продукції. Ключовими ринками збуту стали Індія (35,7%), Білорусь (34,2%), Туреччина (12,3%) та Польща (8,6%). «В 2017 році українськими яблуками ласували навіть мешканці Скандинавії та Індонезії», - розповідає А. Ярмак.

Ярмак констатує також різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії, ЄС та Великобританії, початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю, а також стрімкий розвиток виробництва та експорту нішевих культур, серед яких найбільш вигідними, відповідно до дослідження експерта, є томати, лохина та огірки.

Для подальшого успішнього розвитку плодоовочевого ринку українським виробникам слід дотримуватися технологій і міжнародних стандартів, шукати нові ринки збуту, вивчати потреби закордонних та українських споживачів, коригуючи під них свої плани, а також пройти всі необхідні сертифікації.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview