ТОП-5 "цінових" лідерів серед продуктів харчування у 2017 році

Нинішній рік ознаменувався стрімким зростанням цін на багато продуктів харчування. За підрахунками експертів, відразу три продукту в Україні протягом року подорожчали більш ніж на 50%. Про це повідомляє голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише hyser.com.ua.

За його підрахунками, лідером зростання цін у гривневому еквіваленті стало сало, яке подорожчало на 27 грн за кілограм. Друге місце розділили свинина і вершкове масло: вони стали дорожче на 26 грн за кг. Далі йде яловичина, яка також додала в ціні 26 грн за кг. Замикає топ-5 м'який сир, який подорожчав на 20 грн.

Якщо ж брати зростання цін у відсотках, то ситуація виглядає трохи інакше. Втім, сало все одно залишається лідером з показником в 68%. Друге місце посів буряк, вартість якого за рік зросла на 58%. На третьому місці розташувалася моркву. Ціни на цей овоч зросли на 57%.

Також в топ-5 найдорожчих продуктів увійшли свинина і яловичина. Втім, темпи зростання їх вартості не були такими приголомшливими — 37% і 30% відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Укрзалізниця порадила трейдерам завчасно планувати перевезення зерна

На цьому наголосив  директор з економіки та фінансів ПАТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев, пише Укрінформ.

"Протягом 11 місяців цього року Укрзалізниця перевезла більше зернових вантажів, ніж за весь 2016 рік. На цьому напрямку ми зробили максимально багато для того, аби виключити корупційну складову, і зробили максимально ефективним з державної точки зору вивезення експортного зерна. Тому всі звинувачення на адресу Укрзалізниці є абсолютно безпідставними", - сказав він.

Як приклад Рязанцев назвав той факт, що за 10 місяців 2017 року в Україні було вироблено 52,8 млн т зернових і зернобобових культур, з яких Укрзалізниця перевезла 29,7 млн т, що становить 56,3 відсотка. "Торік за цей самий період ми перевезли лише 44 відсотки таких вантажів. Тому обсяги саме зернової продукції фактично є на сьогодні пріоритетними, і їх показники перевезення значно покращено", - зазначив він.

За словами посадовця, це вдалося забезпечити в тому числі і завдяки запровадженню автоматизованої системи розподілу вагонів-зерновозів. У цьому  зв'язку він відкинув звинувачення зерновиків у начебто нерівномірному розподілі вагонів між замовниками. За його словами, ця автоматизована система навпаки усунула корупційну складову розподілу вагонів і дозволила збільшити як обсяги перевезень, так і самі відстані перевезень. "При цьому зростання відбувається по всіх залізницях. Звичайно, у нас не все ідеально, але те, що в нас відбулося значне покращення протягом останнього року саме на напрямку перевезення зернових культур, ми можемо абсолютно чітко про це заявити", - наголосив Рязанцев.

Водночас  директор філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця" Сергій Підгородецький, який також взяв участь у круглому столі, заявив, що  основними проблемами, які на сьогодні виникають при організації зернових перевезень, є відсутність адекватної системи планування перевезень з боку замовників та низька пропускна здатність українських портів і припортових станцій.

Він зауважив, що раніше цільове використання портів і припортових станцій не було підготовлене до масового експорту з країни зернових та інших товарів, а тому нині на цій ділянці перевезень виникає чимало проблем, і це призводить до неефективного використання зерновозів клієнтами.  Як приклад, Підгородецький навів той факт, що у припортових станціях Одеси щодоби в очікуванні вивантаження простоює 4500-5000 вагонів із зерновими культурами.  
 

Він також розповів, що нині в Україні порівняно з минулим роком з Укрзалізницею співпрацює понад 270 відправників зернових, і це приблизно на 80 відправників більше, ніж торік. Всього ж відправних пунктів зернових у нас близько 820, з яких лише 40 пунктів є абсолютно технологічно придатними до відправницьких маршрутів. У цьому зв'язку, підкреслив Підгородецький, великою залишається проблема планування, що часто є досить хаотичною.

"Так, до прикладу, у вересні було заплановано 53 715 вагоновідправок, і лише 1940 з них були завчасно заплановані. Тобто наші учасники ринку здійснювали свою діяльність в абсолютно оперативному просторі. Вони ставлять нереальні завдання перед самою залізницею, і навіть при всіх технічних можливостях ми не в стані досконало реагувати на такі реактивні швидкості", - наголосив посадовець.

Підгородецький закликав зернотрейдерів запровадити з наступного року завчасне планування своїх перевезень, аби потім не заявляти про зрив експорту зерна, як це робиться нині. "Треба зазначити, що через таке хаотичне планування, яке існує нині, від 4900 до 5000 вагонів цілодобово простоює. Ми розіслали всім замовникам запити, щоб вони завчасно склали плани вантажовідправлень, але ніхто з них не відповів. А це не дає можливості спланувати ні кількість вагонів, ні локомотивів. Нема завчасного планування, а лише оперативне, а тому цю систему обов'язково потрібно міняти", - заявив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери в ЄС зможуть укладати із супермаркетами контракти на постачання продукції

Ця Реформа спільної аграрної політики ЄС була прийнята у вівторок і набере чинності наступного року, - повідомляє info.shuvar.com.

До теперішнього часу, право на подібні види перемовини мали виробники окремих категорій продуктів, таких, як молоко, оливкова олія, яловичина або крупи. Нові правила дозволять всім представникам сільського господарства в ЄС планувати своє виробництво та узгоджувати обсяги постачання в межах контракту та відповідно до правил конкуренції ЄС.
Представники Парламенту ЄС переконані, що завдяки даній Реформі фермери повинні отримати більш ефективні інструменти для захисту від нестабільності ринку.

Реформа також передбачає нові механізми, що стабілізують доходи фермерів, включаючи компенсацію передбачену у зв’язку з неврожаєм через несприятливі погодні умови, шкідників або хвороби, у випадку із ВРХ. Європейська комісія зможе швидше реагувати на кризові ситуації за допомогою заходів підтримки фермерів, передбачених даною Реформою.

Також важливим є той факт, що поняття "активного фермера", тобто людини, яка має право отримувати сільськогосподарські субсидії в ЄС стане більш гнучким для всіх країн-членів. Нововведення також зможуть значно збільшити розмір допомоги молодим фермерам, а саме до 50%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні 40 тисяч тонн масла виробляється "з повітря"

Він пояснив на прикладі балансу по витратам на виробництво 1 тонни масла, як отримана така цифра, пише agrotimes.

«У 2016 році було вироблено 101 тис. тонн вершкового масла. Для цього мало піти 2,2 млн тонн молока, ‒ зазначив Вадим Чагаровський. ‒ Сьогодні джерела для виробництва вершкового масла – це сирні продукти і сухе знежирене молоко. Якщо взяти до уваги, що торік було вироблено 48 тис. тонн сухого знежиреного молока і 70 тис. тонн сирних продуктів, то дефіцит молочної сировини для виробництва 101 тис. масла складає 898 тис. тонн. Фактично 40 тис. тонн масла в Україні виробляється з повітря».

За словами Вадима Чагаровського, фальсифікацією масла займаються маленькі приватні невідомі підприємства. Такі висновки були отримані в результаті рейдів Спілки молочних підприємств спільно з громадською організацією «Громадський контроль».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії переносять страйк на січень 2018

Всеукраїнська аграрна рада та аграрні асоціації перенесли проведення Загальнонаціонального аграрного страйку, що планувався на 21 грудня 2017 року в Урядовому кварталі м. Києва, на перший сесійний тиждень січня 2018 року.

Причиною цього стали несприятливі погодні умови та незадовільний стан доріг, за маршрутом прибуття усіх заявлених учасників до столиці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агродотації виявилися недостатньо ефективними

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За даним напрямом передбачалося 4 млрд грн бюджетних асигнувань або майже 75% загального обсягу бюджетного фінансування в рамках бюджетних програм розвитку сільського господарства у 2017 році, нагадав експерт.

Причому даний напрям виявився чи не єдиним у 2017 році, який, на відміну від інших програм підтримки розвитку сільського господарства, був профінансований у повному обсязі, незважаючи на те, що 77% обсягів фінансування по ньому передбачалося зі спецфонду, зауважив Леонід Тулуш.

Всього в Реєстр отримувачів бюджетних дотацій (РОБД) було внесено понад 2,2 тисячі сільгосппідприємств, які відповідали вимогам пунктів 16-1.1 та 16-1.2 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». З них фактично отримали бюджетні дотації хоча б за один місяць – понад 1,7 тисячі агровиробників або майже 77% від загальної їх чисельності в РОБД.

Проведений науковцями Інституту аграрної економіки аналіз показав, що розподіл коштів між отримувачами по даному напряму підтримки вирізняється значною нерівномірністю.

Незважаючи на запроваджене Порядком розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженим Постановою КМУ №83 від 08.02.2017, обмеження для птахівничих підприємств у розмірі 50%, їх фактична частка у загальному обсязі виплачених дотацій склала 51,7%, зазначив науковець.

Причому підприємства двох надпотужних груп птахівничих компаній отримали 44,5% від загальної суми дотацій – майже 1,8 млрд грн. Їх частка у загальній сумі дотацій, отриманих птахівничими підприємствами, склала 85,8%.

Всі підприємства, що увійшли до топ-5 найбільших отримувачів бюджетних дотацій, представляють птахівничу галузь, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, найбільший обсяг дотацій, що отримала лише одна компанія птахівничого напряму, склав 583 млн грн, тобто 14,7% загального обсягу виплачених дотацій за програмою підтримки. Загалом п’ять найбільших реципієнтів даної форми підтримки змогли отримати 1648,8 млн грн бюджетних дотацій, що становить 41,3% загальної їх суми підтримки галузі.

До топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки поряд із найбільшими виробниками курятини увійшли також три компанії з виробництва свинини. Вони змогли акумулювати у своєму розпорядженні близько 2,0 млрд грн бюджетних дотацій – половину від загального бюджету держпідтримки за даним напрямом, підкреслив експерт.

Частка 50 агропідприємств – з понад 2,2 тисячі потенційних отримувачів дотацій – склала 70% загальної суми бюджетних дотацій – 2782,3 млн грн.

При цьому майже 40% від загальної кількості реципієнтів державної фінансової підтримки за цим напрямом отримали за рік менше 100 тис грн бюджетних дотацій.

Таким чином, результати функціонування цього напряму підтримки у 2017 році засвідчили, що механізм розподілу бюджетних дотацій не забезпечив обрану ідеологію даного напряму бюджетної підтримки. Адже він мав стимулювати зростання обсягів тваринницької, овочевої, плодово-ягідної продукції в якомога більшої кількості суб’єктів господарювання з метою забезпечення позитивного впливу на рівень внутрішніх цін на таку продукцію. Однак даний інструмент державної фінансової підтримки більшою мірою сприяв подальшому зростанню надпотужних птахівничих та свинарських компаній, сукупний оборот яких з часом може перевищити відповідний показник усіх сільгосппідприємств, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview