ТОП-5 ключових країн-імпортерів української аграрної продукції

Про це розповіла в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

«За результатами першого місяця 2019 року український аграрний експорт продовжив зростання та збільшився на $321 млн порівняно з січнем 2018 року», - наголосила в.о. Міністра.

Вона додала, що лідерами українського сільськогосподарського експорту традиційно залишаються зернові культури з часткою 44,6% в загальній структурі аграрного експорту, олії – 19,8% та насіння олійних культур – 9,7%.

«На що я б хотіла окремо звернути увагу, це на зміни в регіональній структурі експорту АПК. На перше місце серед наших ринків збуту вийшли країни ЄС, куди ми за січень поточного року експортували продукції на $668 млн. Країни Азії поступились нашим європейським сусідам з результатом трохи більше ніж $641 млн, а третє місце у країн Африки, куди український агроекспорт склав за цей період $292,2 млн»,- розповіла Ольга Трофімцева.

«Зважаючи на позитивні тенденції в експорті продукції АПК та його важливість з точки зору формування валютних надходжень, я б хотіла ще раз звернути увагу на проблематику експортної логістики, в першу чергу залізничної, особливо для зернових і олійних. З огляду на те, що критичні питання в логістиці залишаються на порядку денному, Мінагрополітики з представниками сектору вирішило відновити регулярну роботу міжвідомчого штабу з оперативного вирішення питань логістики у сільському господарствіі фокусуватись в його роботі не лише на вирішенні поточних робочих питань, але й на роботі над більш стратегічними темами аграрної логістики» - зазначила в.о. Міністра.

ТОП-5 ключових країн-імпортерів нашої аграрної та харчової продукції в січні виглядав наступним чином (за обсягом експорту у вартісному еквіваленті):

•  Єгипет – $153,6 млн,

•  Нідерланди – $149,9 млн,

•  Індія – $143,9 млн,

•  Іспанія – $135,8 млн,

•  Туреччина – $112,3 млн.

«За цей період імпорт харчової продукції також збільшився порівняно з січнем 2018 року на 9,5% та склав $462,6 млн. Найактивніше Україна імпортувала плоди, горіхи, рибу, тютюн та вироби з нього, какао боби та шоколад, зернові злаки, каву, чай, прянощі та олію»,- додала Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 квітів, які чоловіки дарують українкам на 8 березня

Для цього було проведено опитування операторів квіткового ряду ОРСП «Шувар», де сконцентрована найбільша в Західному регіоні кількість та асортимент свіжих квітів.

За висновками дослідження, безумовним лідером у цьому рейтингу є тюльпан, за ним йдуть троянда, нарцис, мімоза та ірис. За інформацією продавців квіткового ряду, левова частка всіх продажів квітів напередодні Міжнародного Жіночого дня належить саме тюльпану, в структурі передсвяткової реалізації він займає до 70%. При цьому, за останні роки вподобання жінок Західної України значно змінились, якщо раніше лідером продажів була червона троянда, то сьогодні своїм коханим чоловіки стали більше дарувати саме тюльпани різноманітних відтінків та форм. Крім того, значно виріс попит на збірні букети. Фахівці ринку квітів, також, відмітили загальну тенденцію до зростання продажів квітів, це є доказом відновлення попиту, який суттєво впав у 2014 році.

«Ми продаємо квіти понад 10 років, переживали різні часи, 2014 рік став, напевно, найважчим викликом для квіткового бізнесу, багато компаній припинили діяльність. На сьогодні, попит відновлюється, паралельно з цим, змінюється поведінка покупців – квітів стали більше дарувати в буденні дні. Періодами найбільших продажів ми вважаємо день Святого Валентина (День Закоханих) та День матері, напередодні цих свят українці стали купувати квітів не меншу кількість, ніж перед Міжнародним Жіночим Днем, який поступово здає свої позиції. Також, суттєво збільшився попит з боку івент-агенцій, особливо навесні та влітку – т.з весільний сезон», - розповідає Артем Колесніков, керівник ТОВ «Флоротека».

За даними пана Артема, за останні 4 роки змінились і напрямки постачання. Якщо раніше продавці переважно працювали із імпортними квітами, то зараз головне зростання відбувається за рахунок продукції вітчизняних теплиць.

«Ми співпрацюємо з усіма найбільшими вітчизняними виробниками квітів. Сьогодні майже половина всіх квітів у нашому магазині має українське походження», - каже наш співрозмовник.

Кількість промислових квіткових теплиць в Україні обмежується шістьма найбільшими комбінатами по вирощуванню троянди та тюльпану. Всі вони працюють із використанням сучасних технологій – головна умова, яка дозволяє конкурувати із квітами, що завозяться із Голландії, Південної Америки та Африки. Сучасні технології вирощування та логістики, а, також, підтримання належних умов у самому магазині дозволяють продовжити термін реалізації квітів до 3-х тижнів, що є дуже важливим у збуті такої делікатної продукції, як зрізні рослини. ТОВ «Флоротека» має представництва в кількох регіонах України, в магазині квіткового ряду ТЗОВ РСП «Шувар» компанія пропонує понад дві тисячі видів зрізаної квітки та до п’ятиста видів кімнатних рослин.

Джерело: «Інфо-Шувар»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинги топ-експортерів м’ясної галузі

У 2018 році вітчизняні гравці експортували яловичини свіжої або охолодженої  загальним обсягом 15,7 тис. т ( 45,4 млн USD).

На експортному ринку яловичини свіжої або охолодженої переважає малий бізнес. Їх частка поставок у 2018 році склала 65%. На великі компанії припадало 19,6% всього експорту; на середній бізнес – 15,4%.

Головними ринками збуту були наші сусіди: Білорусь (88,5%) та Туреччина (11,1%).

Замороженої яловичини у 2018 році було відвантажено у розмірі 25,9 тис. т, загальною вартістю 79,4 млн USD.

На експортному ринку яловичини мороженої також домінує малий бізнес з часткою 52,4%, середній – 26%, великий – 19%.

Топ-країнами імпортерами замороженої яловичини у 2018 році стали Азербайджан (26,4% ), Казахстан (25,5%) та Білорусь (18,4%).

Згідно з даними Державної митної служби, свинини свіжої або охолодженої, мороженої у 2018 році Україна експортувала близько 1,7 тис тон, на загальну суму 3,7 млн USD.

Варто зазначити, що найбільше експортували представники малого бізнесу – 45%. Частка середнього – 37%, а великого – 18%.

Свинини у вітчизняного виробника найбільше купували: Гонконг (59,8%), Грузія (17,3%), В’єтнам (14%).

Сегмент м’яса свійської птиці є топовим не лише в м’ясні галузі, але загалом у продовольстві. Вітчизняним компаніям вдалося відвантажити м’яса свійської птиці загальним обсягом 326,7 тис. т (506,6 млн USD).

Згідно з даними найбільш українського м’яса свійської птиці у 2018 році відвантажили до: Нідерландів (14,9%), Іраку (11,1%), Саудівської Аравії (9,7%) та Словаччини (9,5%).

Топ-експортером м’яса та субпродуктів свійської птиці є ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Ковбасних виробів в Україні у 2018 році було експортовано близько 439 тон, загальною вартістю 1,3 млн USD.

Вітчизняні компанії найбільш відвантажили ковбасних виробів до Грузії ( 46,7% ), Азербайджану ( 24,8% ), Республіки Молдова ( 12,3% ).

ТзОВ «Доменік»  відвантажила найбільше ковбасних виробів у 2018 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 глобальних трендів агробізнесу

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Digital_АГРО: від початківця — до професіонала», проведеного в рамках міжнародної виставки «Зернові технології», пише agroportal.ua.

Як розповів співзасновник компанії «Агроксі Україна» Андрій Дресвянніков, в сільському господарстві намічено 5 глобальних трендів, які впроваджуватимуться найближчі 5 років.

«Насамперед — перехід до точного землеробства, яке матиме великий вплив навіть на невеликі ферми. Зокрема йдеться про контроль висіву, внесення добрив і ЗЗР. Глобальні цілі agtech — спростити технології та зробити їх доступними. Тому точне землеробство більш орієнтоване на розв'язання проблем невеликих ферм, оскільки вони можуть швидше змінюватися під нові технології», — розповідає Андрій Дресвянніков.

За його словами, один із напрямів розвитку agtech — поєднання різних інноваційних підходів, наприклад IoT та RFID-датчиків. Тому другим глобальним трендом є автоматизація отримання даних з датчиків (IoT + супутники NDVI), використання АІ для розуміння даних.

«Наступними трьома трендами можна назвати: відстеження продукту від поля і розуміння історії поля кінцевим споживачем у супермаркеті — Blockchain Hyperlеdger Supply Chain Management; локальна погода, детальні мапи ґрунтів; автоматизація теплиць», — зазначає Андрій Дресвянніков.

За його словами, серед сучасних тенденцій — зменшення прив'язаності аграрних компаній до отриманих даних. Через певний час можна буде мати у відкритому доступі історії полів і, користуючись цією інформацією, знати, що сіялось і вносилось на цю ділянку, наприклад, 8 років тому.

«Деякі великі агрохолдинги вже діляться отриманими даними з фермерами. Наприклад, «Кернел» відкриває інформацію з метеостанцій фермерам, з якими вони співпрацюють», — розповів Андрій Дресвянніков.

Експерти відзначають, що масове впровадження дронів та IoT-девайсів наступні кілька років залежатиме від того, наскільки швидко буде дешевшати софтвер та інноваційна техніка, адже головна перешкода у впровадженні технологій точного землеробства — це вартість і самого процесу розробок, і кінцевого продукту.

Хоча співзасновник компанії Drone.UA Валерій Яковенко відзначає, що вже сьогодні digital-інструменти доступні всім виробникам сільськогосподарської продукції.

«Але якщо ми говоримо про інноваційні технології, то Україна не схожа на інші країни. Завдяки великим агрохолдингам в Україні розробляються і запроваджуються дуже круті інструменти і технології, але при цьому найслабшими в плані впровадження digital-інструментів є маленькі господарства, які обробляють 15-50 гектарів», — зазначає Валерій Яковенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які українські компанії є лідерами з експорту молокопродуктів?

Серед реалізованої за кордон продукції – сири різних видів, вершкове масло, згущене молоко, йогурти та сироватка.

Про це повідомляє аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства, пише landlord.ua.

Вершкове масло 2018 року найбільше експортувала компанія «Доменік». Її частка в загальному вітчизняному експорті становила 10,9%. На другому місці – «Славія» з часткою 8,4% та на третьому «Рошен» – 8,2%.

Сири всіх видів торік найбільше продала за кордон компанія «Комо» – 23,7%. На другому місці із суттєвим відривом за обсягами експортованих сирів – компанія «Лакталіс» (14,8%). До трійки лідерів увійшла «Шостка» з часткою 12,6%.

Згущене молоко та вершки на іноземні ринки найбільше поставила компанія «Рошен» – 22,20%. За нею з великим відривом ідуть «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (14,40%) та «Білоцерківська агропромислова група» (7,60%).

Сироватку найбільше експортували «Комо» (21,8%), «Фуд девелопмент» (14,2%) та «Золотоніський маслоробний комбінат» (14,2%).

Майже половина кефіру та йогуртів за кордон надходила від «Лакталіс-Україна» – 42%. Зі значним відривом на другому місці опинилася «Фуд девелопмент» – 14,1%. На третьому місці – «Клуб сиру» – 11,4%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 найпотужніший цукрових заводів України

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Друге місце посів Гайсинський цукровий завод з показником в 120,8 тис. т цукру. Замикає трійку лідерів Радехівський цукровий завод – 108,49 тис. т цукру.

В розрізі інтегрованих компаній суттєвих змін не відбулось:

«ТОВ "Фірма "Астарта-Київ" закріпила за собою позицію лідера: підприємства холдингу виготовили 19% цукру від загального виробництва. Минулоріч цей показник досягав 23%. Друге місце за ТзОВ «Радехівський цукор», який порівняно з минулим роком, зменшив свою частку від загального виробництва з 21% до 18%. Ну і третя позиція за ТОВ «Укрпромінвест-Агро», яке наростило свою присутність на внутрішньому ринку з 12% до 15%», - прокоментувала заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» та провідний спікер Sugar World 2019 Руслана Бутило.

Нагадаємо, в 2018/2019 МР працювало 42 цукрових заводи, які виготовили 1,82 млн т цукру та переробили 13,6 млн т цукрових буряків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview