150670

ТОП-5 мікроорганізмів в молочних продуктах з ринку

Асоціація виробників молока (АВМ) склала ТОП-5 найрозповсюдженіших мікроорганізмів в молочних продуктах, що продаються на ринках:

1. Кишкова паличка — інфекція проявляється діареєю з включенням прожилок крові. Найчастіше джерелом стають сире молоко і м’який сільський сир.

2. Золотистий стафілокок — потрапивши в організм людини виробляє токсин, який травмує органи й формує на них гнійники. Провокує сильну блювоту.

3. Стрептококи — викликають гостре отруєння, ангіну та навіть менінгіт.

4. Сальмонела — швидко розмножується в сирому молоці та молочних продуктах, вражає печінку та викликає сильне отруєння організму, діарею і пропасницю.

5. Грибки та дріжджі — найчастіше зустрічається кандида альбіканс, що викликає кандидоз. Вони вражають слизові оболонки та органи. При серйозному ураженні може викликати навіть такі симптоми, як сльозотеча білого кольору.

«За результатами досліджень, що були проведені Асоціацією виробників молока разом з журналістами ТСН, в ході якого довільно було відібрано 5 зразків молока зі стихійних та організованих ринків. Мікробіологічні аналізи показали, що саме в базарних молочних продуктах було перевищено всі можливі норми патогенної забрудненості, зокрема фекальними бактеріями та кишковою паличкою», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Варто зауважити, що крім бактерій, в молочних ринкових продуктах часто зустрічаються й антибіотики. Продавців не хвилює, що таке молоко не можна реалізовувати. Їх цікавить заробіток. Крім того, в основному, молоко на ринках продається в пластиковій тарі, яка може бути родом навіть із сусіднього смітника. Такі пляшки мають власне бактеріальне забруднення, що є додатковою порцією мікроорганізмів в складі молока», — зауважив Андрій Білан, директор лабораторії якості молока Uman Labs.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 країн-споживачів українських макаронних виробів

Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB) посилаючись на дані Державної фіскальної служби України.

Відмітимо, що у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, обсяг експорту в даному сегменті зріс на 13% (16,8 тис. т), а загальна вартість товару збільшилася на 19%.

«Зріс обсяг експорту до Німеччини (на 26%), Російської Федерації (на 23%) та до Великої Британії (на 9%) у порівнянні з попереднім роком», - повідомляють в UFEB.

Топ-5 країн, що споживають українські макаронні вироби:

1. Російська Федерація (17% від загального експорту);
2. Республіка Молдова (12%);
3. Велика Британія (10%);
4. Німеччина (9%);
5. Румунія(6%).

«Ринки Великої Британії, Німеччини та Нідерландів характеризуються великими обсягами споживання макаронних виробів на одну особу, значним імпортом товарів та загальним зростанням місцевого ринку. Дані фактори створюють сприятливі можливості для входження на ринок нових гравців, в ролі яких можуть знаходитися і українські експортери», - додають в аналітичному відділі.

Зазначимо, що Італія залишається головним постачальником цього сегменту, задовольняючи потреби таких країн: Німеччини, США та Франції. Також, Туреччина продовжує стабільно нарощувати свій експорт, що дозволило їй стати другою країною-експортером, поступаючись лише Італії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якому коньяку надають перевагу українці

Якщо п'ять років тому частка імпортної продукції становила більшу половину ринку, то в минулому році покупці віддавали перевагу вітчизняним коньяку і бренді, що відносяться до середньої і дешевої цінових категорій, пише Pro-Consulting.

Серед українських коньячних торгових марок найбільш популярним з великим відривом є «Закарпатський». Крім нього, в трійку лідерів входять «Bolgrad» і «Шустов».

В імпортному сегменті коньяків лідирує ТМ «Hennesy». Інші, менш розкручені, французькі торгові марки поступово здають позиції грузинським і вірменським. Так, «Старий Кахеті» і «Eristavi» вже вийшли на друге і третє місця по перевагах споживачів, обігнавши «Remy Martin» і «Martel», а в спину їм вже дихає ТМ «Арарат».

З великими проблемами зіткнулися українські виробники коньяку в зв'язку з закриттям можливості експорту їх продукції в Росію. У 2013 році до східного сусіда йшло 83,3% від усього обсягу закордонних поставок. Знайти повноцінну заміну такому величезному ринку збуту поки не вдалося. Сьогодні експортний потік набагато поступається в розмірах і більш сегментований за різними напрямками.

Перспективи подальшого розвитку ринку коньяку в Україні залишаються досить туманними. З одного боку, зростання  доходів населення повинно привести до пожвавлення попиту, але з іншого, ринок пригнічують мінімальні ціни, що підвищуються і акцизи на алкоголь. Таке державне регулювання призводить до того, що легальні виробники втрачають свої позиції і ринок все більше занурюється в тінь, частка якої сьогодні становить від 50% до 70% загального обсягу. Стан коньячної галузі в середньостроковій перспективі буде залежати від успішності боротьби з нелегальними виробниками і пошуку нових каналів експорту.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 працедавців АПК України

Про це повідомляється в рейтингу видання Latifundist.com.

За словами Ольги Куземи, старшого менеджера по роботі з клієнтами компанії Korn Ferry, цього року в анкетуванні взяли участь чимало співробітників українських агрокомпаній, тому результати дослідження можна вважати показовими і об'єктивними. За її словами, у багатьох компаніях в анкетуванні взяли участь від 100 до 150 осіб.

У ТОП-10 працедавців АПК України за 2018 рік увійшли такі компанії:

    «Кернел»;
    HarvEast Holding;
    «Миронівський Хлібопродукт»;
    «Астарта-Київ»;
    «Сварог Вест Груп»;
    Cofco Agri Ukraine;
    «Дельта Вілмар СНД»;
    «Мрія»;
    Cygnet Agrocompany;
    Agricom Group.

Довідка: компанія Korn Ferry займається дослідженням ринку праці вже 11 років поспіль. Даний рейтинг складено шляхом анкетування співробітників кожної з представлених агрокомпаній. У нинішньому опитуванні взяло участь понад 1000 працівників. Зазначається, що список кращих працедавців базується на критеріях нематеріальної мотивації.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 найбагатших агробізнесменів України

Журнал Новое время спільно з інвесткомпанією Dragon Capital склали рейтинг ТОП-100 найбагатших українців.

У ТОП-10 найбагатших агробізнесменів України увійшли:

  1. Власник корпорації Roshen Петро Порошенко - $1.100 млн ( +10 % в порівнянні з 2017 р);
  2. Генеральний директор компанії «Миронівський Хлібопродукт» Юрій Косюк - $908 млн (+ 31%);
  3. Засновники «Епіцентр К» і  «Агрохолдингу 2012»  Олександр  і Галина Гереги — $843 млн (+ 22%);
  4. Генеральний директор компанії  «НІБУЛОН»  Олексій Вадатурський — $549 млн (-6%);
  5. Голова ради директорів компанії  «Кернел»  Андрій Веревський  і Руслан Веревський — $420 млн (-6%);
  6. Бенефіціар Cascade Investment Fund  Віталій Хомутинник  — $390 млн (+45%);
  7. Генеральний директор  Fozzy Group  Володимир Костельман — $ 269 млн (+18%);
  8. Власник компанії ТАС («ТАС АГРО»)  Сергій Тігіпко  — $223 млн (-3%);
  9. Віталій Гайдук, «Українська молочна компанія» — $123 млн (+ 44%);
  10. Співвласники Fozzy Group Олег Сотников та Роман Чигир — $121 млн (+18%);

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В ТОП-200 найбільших роботодавців України увійшли 15 аграрних компаній

Про це свідчать дані журналу «Рейтинг», передає Latifundist.com.

Зокрема у ТОП-200 за другий квартал 2018 року увійшли наступні представники українського агросектору:

    51 місце — «НІБУЛОН»;
    62 місце — «Вінницька птахофабрика» (МХП);
    71 місце — «Північнодонецьке об'єднання «Азот» (Ostchem);
    76 місце — «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ);
    98 місце — «Дніпроазот»;
    104 місце — «Миронівський Хлібопродукт»;
    107 місце — «Зернопродукт МХП»;
    115 місце — «Миронівська птахофабрика»;
    120 місце — «Азот» (Ostchem);
    128 місце — «Концерн Хлібпром»;
    155 місце — «Глобинський м'ясокомбінат»;
    156 місце — «Дружка-Нова» («Кернел»);
    170 місце — «Рівнеазот» (Ostchem);
    174 місце — «Київхліб»;
    190 місце — «АПК-Інвест».

За інформацією видання, окремі найбільші компанії-латифундисти не увійшли до рейтингу. В даному випадку це пояснюється тим, що основою для формування рейтингу було взято дані за другий квартал року, коли на повну силу ще не працювали, наприклад, олійноекстракційні і цукрові заводи, а також інші переробні агропідприємства.

Окрім того, варто звернути увагу на критерії підбору учасників рейтингу. Так, до переліку з об'єктивних причин не могли увійти компанії, де значна частка співробітників — це сезонні робітники. За інформацією від редакції самого журналу «Рейтинг», в розрахунок чисельності штату бралися тільки офіційно оформлені співробітники. Також в зазначений рейтинг увійшли тільки ті підприємства, які налічували і виплачували заробітну плату, що перевищує мінімально встановлену законодавством.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview