Топ-5 областей за темпами приросту сільгоспвиробництва

Про це свідчать дані Інформаційно-аналітичного порталу АПК.

Згідно з інформацією, найбільше виробництво сільгосппродукції за вказаний період наростили аграрії Запорізької (+22,6%),  Донецької (+17,2%), Кіровоградської (+8,7%), Дніпропетровської (+7,7%) та Луганської (+7,2%) областей.

Загалом за питомою вагою у загальному обсязі сільгоспвиробництва за 11 місяців минулого року продовжує лідирувати Вінниччина, частка якої становить 8,4%. На другому місці за цим показником – Полтавщина з часткою 6,6%, на третьому – Дніпропетровщина (6,2%), на четвертому – Київщина (6%), на п’ятому – Черкаська (5,8%).

За обсягами виробництва у розрахунку на одну особу до топ-5 регіонів входять Вінничиина – 13,653 тис. грн, Кіровоградщина – 13,095 тис. грн, Черкащина – 12,279 тис. грн, Полтавщина – 11,9 тис. грн та Хмельниччина – 10,654 тис. грн.

Відповідні дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-5 областей України з найвищою ціною на зерно

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише latifundist.com.

Ціни вираховувалися аналітиками без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат.

У ТОП-5 областей з найвищою ціною на зернові у звітному періоді увійшли:

- Одеська область — 4 353,8 грн/т;

- Миколаївська область — 4 209,6 грн/т;

- Черкаська область — 4 102,4 грн/т;

- Запорізька область — 4071 грн/т;

- Херсонська область — 4042,4 грн/т.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-5 країн за обсягами експорту сільгосппродукції

Про це повідомила в. о. міністра аграрної політики і продовольства України (2019 рік) Ольга Трофімцева.

А до топ-5 країн за обсягами експорту продукції сільгоспвиробництва увійшли США з часткою 10,4% ($145,6 млрд), Нідерланди – 7,2% ($100,8 млрд) Німеччина – 5,9% ($82,6 млрд), Бразилія – 5,3% ($74,2) та Китай – 5% (70 млрд).

Нагадаємо, найбільше за дев’ять місяців 2019 року Україна експортувала агропродукції в країни Азії – 41,4% ($6,5 млрд), ЄС – 33,9% ($5,3 млрд), Африки – 15,2% ($2,4 млрд), СНД – 6,6% ($1,04 млрд) та США – 0,4% ($66,4 млн).

До топ-10 країн-імпортерів української продукції увійшли Китай – $1,4 млрд, Єгипет – $1,2 млрд, Нідерланди – $1,1 млрд, Індія – $1,1 млрд, Туреччина – $1,05 млрд, Іспанія – $810 млн, Німеччина – $612 млн, Польща – $582 млн, Італія – $500 млн та Білорусь – $431 млн.   

Джерело: agrotimes.ua

ТОП-4 найбільш інноваційних вітчизняних агропідприємств

До першої двадцятки увійшли чотири аграрні компанії: «Кернел», МХП, UKRAVIT та «Укрлендфармінг».

Зокрема, у компанії «Кернел» на сьогодні впроваджено єдину інноваційну екосистему сучасного агровиробництва DigitalAgriBusiness, аналітичний GIS-портал, у департаменті логістики створена інтелектуальна система, яка пропонує оптимальні логістичні рішення, а також у компанії запущена електронна система документообігу.

В МХП запровадили блокчейн, розумне землеробство, роботизацію у сфері виробництва і корпоративного управління, стратегічне планування та моделювання майбутнього, а також програму розвитку стартапів MHP-accelerator.

Компанія «UKRAVIT» відкрила науково-дослідний «Інститут здоров’я рослин». Наразі на підприємстві діють понад 60 виробничих ліній, оснащених сучасним обладнанням. З 2019 року компанія починає поступово вводити в експлуатацію новий, сьомий виробничий корпус площею 1300 кв. м.

В «Укрлендфармінгу» працює власна система збору даних телеметрії TETRA, система супутникового моніторингу Cropio, висіваючі апарати Precision Planting, система Ag Leader з контролю висіву, система планування та бюджетування ТЕП та ін.

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-5 компаній з елеваторними потужностями

Про це розповіла аналітик департаменту аналізу ринків ProConsulting Неля Онищенко, пише agroportal.ua.

Згідно зі статистичними даними, на початок 2019 року з 78,3 млн т зернових, зернобобових і олійних культур, на спеціалізованих елеваторах зберігалося близько 32,9 млн т, інша частина перебувала в ангарах підприємств.

«Основними областями України, де сконцентровані елеваторні потужності є Полтавська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Вінницька. Це регіони основного виробництва зернових культур. До всього іншого в Одеській області ще і перевалювальні комплекси», — говорить Неля Онищенко.

За її словами, з 1237 елеваторів 95% розраховані на прийом і зберігання пшениці, 93% — ячменю, 82% — кукурудзи, 72% — ріпаку, 54% — соняшнику, 48% — сої.

У ТОП-5 компаній з елеваторними потужностями входить «Державна продовольчо-зернова корпорація» (загальна потужність 3,7 млн т), але перше місце за їх кількістю належить «Кернел», (60 елеваторів, 2,9 млн т), далі йдуть «НІБУЛОН» (24 шт, 1,9 млн т), МХП (15 шт., 1,1 млн т) і TESSLA GROUP (19 шт, 723 тис т).

Ваш вибір 'Подобається'.

10 трендів, що змінять сфери ЗЗР

Про це пише propozitsiya.com.

Технологічні, агрономічні та суспільні зміни торкнуться в найближчі 5 років усього ланцюжка обігу ЗЗР: виробників, дистрибуторів, роздрібної торгівлі. І кожен з цих бізнесів зазнаватиме все більших втрат. На конференції, присвяченій точному землеробству в Азії, що пройшла в Бангкоку 5–7 листопада, обговорювалися тенденції, що можуть спричинити революційні зміни в галузі ЗЗР.

 
Ось деякі з них:
1. Майже в усіх країнах світу фермери старіють, працівників усе важче знайти, і відбувається процес консолідації ферм. В Японії, де середній вік фермерів 67 років, 80% площ рису обприскують безпілотники.
2. Технологічні новинки дають змогу азіатським фермерам перестрибнути стадію, яка в Західній Європі зайняла 100 років. Зараз спостерігається перехід від ручної праці до шерінгової економіки, яка завдяки спільному використанню дає доступ до тракторів, безпілотників, тощо навіть дрібним виробникам.
3. Штучний інтелект та сенсорні технології дадуть змогу навіть дрібним фермерам раціональніше використовувати добрива та ЗЗР.
4. Розвиток вертикальних ферм суттєво знизить потребу в воді, добривах і ЗЗР.
5. Поширення рослинних замінників м’яса в раціоні не лише вегетаріанців, а й людей, що не мають нічого проти споживання м'яса тварин.
6. Відповідальне споживання вже вплинуло на ринки таких товарів, як пальмова олія, кава, какао, низка інших «плантаційних» культур. Також до цієї тенденції можна зарахувати зростання попиту на органічну продукцію.
7. Кампанії в медіа, що демонізують традиційні технології сільського господарства.
8. Заборони певних препаратів і д. р., спричинені виключно емоційними рішеннями, без наукового обґрунтування.
9. Несприйняття частиною споживачів ГМО, поширення замінників м’яса та заборона деяких ЗЗР ускладнює вирощування кукурудзи та сої, яке забезпечує чверть світового ринку ЗЗР. Так, у США зменшення площ під соєю на 14% цього року призвело до зменшення всього ринку ЗЗР на 6–7%.
10. Розвиток прямих продажів через Інтернет шкодить бізнесу дистрибуторів та роздрібних торговців засобами захисту рослин.

Ваш вибір 'Подобається'.