Топ-5 тенденцій кукурудзяного сезону-2017
У першій трійці за розміром посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.
З 2016 року врожайність кукурудзи на зерно в Україні становила 7,24 т / га. Цікаво, що протягом останніх 7 років середня врожайність цієї культури тільки одного разу перевищила рубіж в 7 т / га.
За всіма прогнозами, показник врожайності кукурудзи цього року явно буде нижче, пише УАК за матеріалами latifundist.com
Причин для зниження врожайності цариці полів в Україні в 2017 р насправді кілька.
1. Шкідники наступають. Звичайно, це проблема не тільки поточного року. Хоча були і особливості. Наприклад, поряд з «атаками» стеблового і лугового метеликів, а також бавовняної совки, на посівах Житомирської, а також в західних областях було виявлено ще й карантинний кукурудзяний жук діабротика. Його по шкідливості для посівів кукурудзи нерідко порівнюють з рослиною, що паразитує на соняшнику, - вовчком. Тільки шкода ще вагоміша! Для прикладу, втрати аграріїв Америки, звідки родом цей жук, через витрати на інсектициди проти даного шкідника і зниження врожайності оцінюють в $ 1 млрд на рік.
В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Однією часом бувало недостатньо, оскільки через час, з огляду на сприятливу для шкідників погоду, на посівах можна було зустріти повторну навалу того ж стеблового метелика або бавовняної совки.
2. Погода не на благо. Ні для кого не новина, що природа підкидала в цьому сезоні аграріям масу погодних сюрпризів. Спочатку вона відзначилася поверненням зимових морозів зі снігом в травні. Природно, це місцями призвело до пошкодження сходів кукурудзи та гальмування вегетації на полях, де культуру посіяли в ранні терміни - до 15 квітня. Потім місцями цариці полів довелося витримати удари градом, що, само собою, стало для культури стресом, який позначається і на показниках врожайності. І нарешті, убога кількість опадів в умовах аномальної спеки.
Тому не дивно, що в господарствах, які постраждали від посухи, на Полтавщині, Кіровоградщині та Чернігівщині сподіваються зібрати з кукурудзяних полів хоча б 6-7 т / га.
3. Наввипередки з бур'янами. Експерти називають цей рік «лободовим». Так, з огляду на низький поріг температур в квітні-травні, в більшості регіонів використання ґрунтових гербіцидів на майбутніх посівах кукурудзи не дало відчутного результату. Бур'яни вистояли. Це потребувало додаткових витрат на післясходові гербіциди.
Не у всіх господарствах вдалося вгадати з фазою розвитку марі білої і своєчасно «атакувати» її дієвим препаратом. Нерідко вже сформувався восковий наліт на її листі і почалося розгалуження, що дозволяло бур'яну вистояти в сутичці з використовуваним в господарстві гербіцидом.
4. Зрушення по ФАО. Погодно-кліматичні умови диктують сільгоспвиробникам нові умови. Скажімо, в Житомирській і Чернігівській областях, де раніше надавали перевагу кукурудзі з ФАО 220-260, аграрії поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.
Хоча, наприклад, в компанії «Лімагрейн Україна» впевнені, що 2017 р змінить точку зору сільгоспвиробників щодо вибору гібридів з тим чи іншим ФАО. За прогнозами, північна частина України буде схилятися в бік кукурудзи більш ранньої групи. Центральна частина перерозподілить відсоток гібридів з високим ФАО на більш низький, тобто до 300. Південь частини України буде повертатися знову до ранньої групи, так як посуха підтвердила, що гібриди з ФАО 250 і раніше є кращим вибором.
5. Влагозберігаючі технології. Рішення в питанні протистояння посухи все частіше аграрії бачать у використанні мінімальних і нульових технологій обробки грунту. Зокрема, пожнивні залишки попередника, залишаючись на поверхні грунту, скорочують втрати вологи з неї. Таким чином кукурудза отримує необхідну для старту вегетації енергію. А якщо до цього додати підживлення культури мікроелементами через лист за допомогою комплексу мікродобрив - результат точно порадує.
ТОП-5 ключових покупців української агропродукції
Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, передає прес-служба відомства.
«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.
За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.
«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.
Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.
«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.
«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
Довідка:
Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.
ТОП-3 імпортери української курятини
Про це свідчать дані ДФС, пише agravery.com
Основними імпортерами українського м'яса птиці в звітному періоді стали:
- Єгипет — на $64,47 млн,
- Нідерланди — на $54,91 млн
- Ірак — на $28,49 млн
Експорт м'яса птиці в ці країни склав 46,38 тис. тонн, 39,48 тис. тонн та 20,48 тис. тонн відповідно .
ТОП-15 фактів про український АПК
Пропонуємо вашій увазі підбірку досягнень аграрної України, зібрану виданням agroone.info:
1.Україна входить до трійки світових лідерів з виробництва ячменю, є одним з найбільших виробників цукрових буряків, а також входить до сімки світових лідерів з виробництва цукру, рослинної олії, свинини і картоплі.
2. За останні 20 років врожайність кукурудзи в Україні зросла більш ніж на 50%. Щоб помістити весь урожай кукурудзи, вирощеної в Україні за один рік, знадобиться 43 олімпійських стадіони, або ж поїзд довжиною 3700 км (дорівнює відстані від Києва до Мадрида). Сама ж кукурудза є найпоширенішою сільськогосподарською культурою в світі (більше 38% від загального виробництва зернових).
3. Україна є світовим лідером з виробництва соняшнику (понад 27% загального світового виробництва) і виробляє соняшникової олії більше, ніж весь світ оливкового: вітчизняною соняшниковою олією можна заповнити тисяча вісімсот п'ятьдесят два басейни для плавання. В цілому, за останні 5 років виробництво олійних культур в Україні зросло на 67%.
4. З українських горіхів можна спекти півмільярда київських тортів.
5. Перший рамковий вулик був винайдений в Україні в 1814 р Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає своє місце в трійці світових лідерів з виробництва меду, випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів. До того ж, Україна посідає перше місце в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).
6. У структурі експорту продовольчих товарів через порти України найбільшу частку займає зерно - 73%. Україна займає третє місце в світі з експорту кукурудзи та ріпаку, і четверте - за експортом зернових. Головними імпортерами української кукурудзи є Іспанія, Єгипет, Іран, Японія і Корея.
7. Українська молочна продукція користується попитом в 40 країнах світу. Серед головних імпортерів молочної продукції українського виробництва - Казахстан (17%), Данія (15%) і Молдова (10%).
8. В аграрному секторі працює кожен п'ятий українець.
9. Кожен третій долар, який отримує Україна, приносить аграрний сектор, протягом останніх декількох років є головним локомотивом вітчизняної економіки. В цілому, агропромисловий комплекс забезпечує 14% обсягу ВВП України.
10. Українські аграрії годують 140 мільйонів чоловік на планеті. Українською пшеницею можна 4 місяці годувати всіх голодуючих в Індії; ізраїльтяни могли б 4 місяці харчуватися українською курятиною; жителів Фінляндії можна півроку годувати українським медом, а яєць, вироблених в Україні, вистачить на те, щоб два дні годувати омлетами всіх жителів ЄС.
11. Площа запасів українського чорнозему дорівнює площі Великобританії. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземи при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Тому під час Другої світової війни німці навіть вивозили чорнозем в поїздах.
12. Земельний фонд п'яти українських аграрних компаній дорівнює площі невеликої країни. П'ять найбільших агрохолдингів (UkrLandFarming, NCH, «Кернел Груп», «Миронівський хлібопродукт» та «Українські аграрні інвестиції») розпоряджаються земельним фондом, який можна порівняти з площею Словенії, а це - 20 273 км2. Також на полях українських аграріїв могли б поміститися два Кіпру або півтори Чорногорії.
13. Середньостатистичний українець за рік з'їдає близько 150 кг картоплі.
14. На момент незалежності в Україні налічувалося 19,4 млн. свиней. На сьогодні поголів'я свиней скоротилося до 8,3 млн.
15. Середньостатистичний українець споживає всього 18 кг свинини на рік і це в три рази менше, ніж середньостатистичний німець.
Джерело: agropravda.com
Як заробити: найпопулярніші нішеві культури
Таку оцінку зробили експерти аудиторської компанії Baker Tilly.
Про це пише Аграрний тиждень за матеріалами superagronom.com.
Так площі під сорго вже в 2016 році виросли на 41% до 75 тис. га. Популярність культури зумовлена її стійкістю до засухи. В багатьох регіонах сорго використовують як «страховий» варіант на випадок неврожаю кукурудзи.
Площі під такими бобовими, як нут, сочевиця та квасоля, також зростуть у 2-3 рази до 2020 року. Завдяки високому вмісту білка бобові все частіше використовуються в раціоні як замінники м'яса, тому їх посіви будуть розширюватись. Вже в 2017 році зростуть більш як в два рази обсяги вирощування сочевиці — з 8 до 20 тис. га. Але найбільше сіятимуть нут — прибуткова культура вже займає 40-45 тис. га і в найближчі 3 роки посіви збільшаться у 2-3 рази.
Висока прибутковість та попит за кордоном на продукцію таких технічних видів рослин, як коноплі та льон, зумовлюють розвиток їх виробництва та переробки. Найбільшою перепоною для вирощування конопель в Україні наразі залишається зарегульованість галузі.
ТОП-5 переробників соняшника
На її частку припадає близько 23% виробництва нерафінованої, а також 20% випуску рафінованої соняшникової олії.
Про це повідомляє «ПроАгро», пише latifundist
У ТОП-5 виробників нерафінованої соняшникової олії увійшли:
1. «Кернел» — 23% (частка у загальному обсязі виробництва);
2. Vioil — 7%;
3. «Оптімус Агро» — 6%;
4. «Європейська транспортна стивідорна компанія» — 6%;
5. «Миронівський Хлібопродукт» — 6%.
При цьому найбільшими виробниками рафінованої соняшникової олії є «Кернел» (20%), «Bunge Україна» (17%) та «Дельта Вілмар СНД» (14%). А лідерами з виробництва соняшникової шроту/макухи є «Кернел» (22%), «Оптімус Агро» (7%) і «Європейська транспортна стивідорна компанія» (7%).
За підсумком 2016/17 МР підприємства України переробили на 46,3% більше насіння соняшнику, ніж у попередньому маркетинговому році внаслідок рекордного врожаю олійної в 2016 р. та активного попиту на соняшникову олію українського виробництва на світовому ринку.
Нагадаємо, що Україна в січні-липні 2017 р. виробила 3,18 млн т нерафінованої соняшникової олії, що на 36% перевищує показник за аналогічний період 2016 р.