ТОП-6 країн імпортерів українських ягід та фруктів

Про це повідомляє проект U open EU, пише agropolit.com.

За даними U open EU, в ТОП-6 европейських імпортерів українських фруктів та ягід ввійшли: Латвія, Естонія, Нідерланди, Австрія, Польща та Велика Британія.

За даними Державної служби статистики, за 9 місяців 2017 року найбільше европейці імпортували:
Кавунів ‒ 9 тис. 890 т.
Слив ‒ 4 тис. 709 т.
Яблук ‒ 1 тис. 846 т.

У поданій інфографіці зазначено і групи овочів та товарів, які постачаються в ЄС. Серед них наступні: лохина, вишня, полуниця, груші  яблука, слива, абрикос, виноград та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

10-ка лідерів аграрних стартапів

1. Indigo Agriculture — $203 млн (серiя D)

Інвестори: Investment Corporation of Dubai, Flagship Pioneering, Alaska Permanent Fund, Baillie Gifford, Activant Capital

Indigo Agriculture

У грудні 2017 року стартап Indigo Agriculture, який займається обробкою насіння мікробами, закрив раунд фінансування серії D на суму 203 мільйони доларів. Це є найбільшою інвестицією серед farmtech-компаній. Продукція Indigo Agriculture включає мікробні посівні покриття для кукурудзи, сої, пшениці і бавовни. Це покриття допомагає культурам витримувати екологічні стреси, такі як посуха, високі температури, засоленість ґрунту або низький рівень азоту. Культури також стають більш стійкими до хвороб і шкідників. Компанія також стверджує, що використання технологій дозволяє досягти більш високої якості рослин, наприклад, в пшениці стало більше білка. Indigo не продає свій насіннєвий продукт фермерам, як більшість постачальників сировини. Замість цього компанія укладає контракти з фермерами, надаючи їм насіння на початку сезону, а потім викуповуючи їх урожай по гарантованій преміальній ціні.

2. Plenty ― $200 млн (серiя B)
Інвестори: SoftBank Vision Fund, Affiliates of Louis M. Bacon, фонд Moore Capital Management, Innovation Endeavors, Bezos Expeditions, DCM, Data Collective, Finistere Ventures

Plenty AgTech

Plenty, проект що представляє інноваційні криті вертикальні ферми, залучив у липні 2017 року 200 млн. доларів фінансування від найбільшого фонду технологічних стартапів SoftBank Vision Fund, глави Amazon Джеффа Безоса і голови ради директорів Alphabet Еріка Шмідта. Компанія використовує вертикальні вежі для вирощування зелені. Фінансування призначається для запуску нових ферм і розширення штату співробітників. У листопаді 2017 компанія Plenty оголосила, що наступна ферма буде зведена в середині 2018 року в Кенті, штат Вашингтон.

 

 

 

 

https://www.facebook.com/events/329895157496320/

3. Maihuolang ― $150 млн (серія A)

Інвестори: Shenzhen New Industry Venture Capital, Weiji Investment, Qianhai Great Wall Fund

Maihuolang - AgTech

У березні 2017 року компанія Maihoulang з Китаю залучила $ 150 млн. За даними Deal Street Asia, в 2014 році Maihoulang запустив сайт 51mhl.com - онлайн e-commerce платформу для фермерських товарів, спеціалізованих продуктів, а також електричних мотоциклів і побутової техніки, що охоплюють 23 провінції в Китаї. Прогнозується, що конкуренція буде жорсткою, оскільки Alibaba Group Holding і Національна комісія розвитку і реформ Китаю оголосили про початок партнерства, в рамках якого вони за три роки починають сотні пілотних програм в селах і містах.

4. Farmers Business Network ― $110 млн (серія D)

Інвестори: T. Rowe Price, Temasek, Acre Venture Partners, Kleiner Perkins Caufield & Byers, GV (Google Ventures), DBL Partners

Farmers Business Network - AgTech

У листопаді 2017 року Farmers Business Network (Селянська бізнес-мережа, FBN) залучила 110 мільйонів доларів. Це цифрова мережа farmer-to-farmer, яка збирає дані, інформацію про закупівлі, а також надає послуги з маркетингу для сільського господарства. "Ми побудували бізнес з феноменальним зростанням, кількість учасників зросла в два рази за рік - до 5000 фермерських господарств США", - каже співзасновник Чарльз Барон.

5. Uptake ― $117 млн (серія D)

Інвестори: Baillie Gifford, GreatPoint Ventures, Revolution Growth

Uptake - AgTech

Uptake - це стартап, який надає аналітику даних на основі датчиків з метою оптимізації роботи сільськогосподарської техніки. У грудні 2017 року проект підняв 117 мільйонів доларів. Компанія Uptake була заснована двома співзасновниками сайту Groupon. Ідея полягає в тому, що більшість комерційного обладнання оснащене деякими датчиками, але дані, які вони виробляють, мало використовуються. Використовуючи ці датчики Uptake відстежує продуктивність комбайнів і визначає їх оптимальне застосування. Програмне забезпечення надає рекомендації щодо оптимізації витрат на с/г обладнання, мінімізуючи час простою.

6. Bayer + Ginkgo Bioworks Ag Biotech Company ― $ 100 млн

Інвестори: Bayer CropScience, Ginkgo Bioworks, Viking Global Investors

Bayer & Ginkgo Bioworks Ag Biotech Company - AgTech

Німецька хіміко-фармацевтична компанія Bayer і стартап Ginkgo Bioworks в партнерстві з хедж-фондом Viking Global Investors вклали 100 мільйонів доларів в новий, поки ще неназваний agtech проект.

Компанія буде зосереджена на виробництві мікробних продуктів, які повинні допомогти з фіксацією культурами азоту. Це, в свою чергу, повинно привести до мінімізації впливу сільського господарства на навколишнє середовище, зменшивши кількість хімічних добрив, що застосовуються фермерами. Нова компанія буде розміщена на базі науково-дослідного комплексу біологічних досліджень Bayer в Західному Сакраменто.

7. Produce Pay ― $70 млн (серія A)

Інвестори: CoVenture, Menlo Ventures, Arena Ventures, Red Bear Angels, Social Leverage

Produce Pay - AgTech



Produce Pay - це сайт, який безпосередньо пов'язує фермерів з дистриб'юторами і платить їм за продукцію на наступний день після її доставки завдяки спеціальної кредитної платформі. Фермери часто залишаються в очікуванні виплат за продані товари. Produce Pay вже підключає перевірених виробників і дистриб'юторів по всьому світу. Компанія є частиною зростаючої групи agtech стартапів, які займаються вирішенням деяких фінансових проблем фермерів.

8. 3D Robotics ― $53 млн (серія D)

Інвестори: Atlantic Bridge, Autodesk Forge Fund, True Ventures, Foundry Group, Mayfield і інші інвестори

3D Robotics - Site Scan - Agtech

Ще в квітні 2017 року 3D Robotics (3DR) залучив 53 мільйони доларів, що включало конвертацію існуючого боргу в акціонерний капітал (деталі не публікували). Згідно з даними Tech Crunch, в останні роки 3DR зіткнулася з величезною конкуренцією з домінуючим китайським виробником дронів DJI, програмної платформи для управління Drone Deploy і багатьма іншими гравцями ринку. У 2015 році компанія 3DR припинила продаж аматорських безпілотних літальних апаратів і перейшла в сегмент продажу програмного продукту Site Scan в якості сервісу. Site Scan допомагає користувачам управляти планами польоту, камерами на БПЛА і передавати дані в хмару. Хоча спочатку сільське господарство було в фокусі компанії, зараз на її веб-сайті про нього інформації немає.

9. Protix Biosystems ― $50 млн

Інвестори: Rabobank, Aqua-Spark, Brabant Development Agency (BOM) та інші приватні інвестори

Protix Biosystems - AgTech

Компанія Protix з Нідерландів в червні 2017 року залучила 50,5 мільйонів доларів у вигляді пайової участі і боргового фінансування для розширення свого бізнесу по вирощуванню комах. За словами Protix і його інвесторів, це найбільші інвестиції в даному секторі. Ферми Protix виробляють комах переважно для корму тварин і аквакультури.

Комахи все частіше розглядаються як альтернатива білка, тому що їх можна вирощувати на відходах. Це набагато ефективніше в порівнянні з іншими джерелами білка, такими як соя, кукурудза, риба і м'ясо. Компанія придбала FaiInsects - консорціум заводчиків, які вирощують борошняних хрущаків, цвіркунів і сарану. Згідно з Protix, придбання дозволить компанії обслуговувати ширший спектр клієнтів.


10. Orbital Insight ― $50 млн (серія C)

Инвесторы: Sequoia, Envision Ventures, Balyasny Asset Management, Geodesic Capital, ITOCHU Corporation, Intellectus Partners

Orbital Insight - AgTech

Orbital Insight - стартап геопросторової аналітики, який генерує макрорівневу аналітику для бізнесів, використовуючи супутникові знімки та інші дані. У березні 2017 року проект привернув 50 мільйонів доларів. Компанія орієнтується на кілька галузей, включаючи фінансові послуги, товари та сільське господарство. Однією з пропозицій є відстеження потоків виробництва на макрорівні.

 

 

 

 

 

AgriTech Ukraine - Startups / Investments

Джерело: Inventure.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трійка лідерів експорту українських аграрних та харчових товарів

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За результатами 2017 року, експорт українських аграрних та харчових товарів показав дуже позитивні результати та склав понад $17,9 млрд. Минулого року цей показник становив $15,5 млрд. На сьогодні в загальному обсязі зовнішньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією доля експорту становить 79,4%», - розповіла заступник Міністра Ольга Трофімцева.

За її словами, трійку лідерів експорту українських аграрних та харчових товарів очолюють зернові культури з часткою 36,2%, друге місце посідають рослинні олії – 25,1% та третє – насіння олійних культур з часткою в структурі 11,3%.

«Але збільшення українського експорту відбулось не лише завдяки даним групам продуктів. За минулий рік помітно зросло постачання українських перероблених та харчових товарів. Наприклад, йдеться про експорт масла вершкового, який зріс на $92,2 млн порівняно з 2016 роком, цукру – на $49,7 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна та крупи – на $48,8 млн, бобових овочів, свіжих або охолоджених – на $44,3 млн, яловичини мороженої – на $39,2 млн та інших перероблених харчових товарів», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що загалом сума експорту продукції рослинництва збільшилась на $2,1 млрд та склала $16,7 млрд. А експорт продуктів тваринництва зріс на $371,4 млн та сягнув майже $1,3 млрд.

«На сьогодні мапа нашого аграрного експорту виглядає наступним чином: країни Азії – 42,6%, Європейський Союз – 32,4%, Африканські країни – 14,2%, СНД – 7,6%, США – 0,4% та інші країни – 2,8%. До п’ятірки країн-лідерів, кожна з яких придбала української аграрної та харчової продукції на більш ніж $1 млрд в 2017 році, входять Індія, Нідерланди, Єгипет, Іспанія та Китай», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто з агросектора потрапив до ТОП-100 найбільших платників податків

Про це повідомляє УНН з посиланням на інформацію Державної фіскальної служби.

Очолюють рейтинг виробники тютюнових виробів: "Прилуки", "ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА" і "ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА". Ці компанії не є власністю українців, оскільки входять до складу найбільших міжнародних корпорацій.

Далі за списком йдуть виробники пива. Головні платники податків у цьому секторі: "КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА", "САН ІНБЕВ УКРАЇНА", "ОБОЛОНЬ". Перші дві компанії також є підрозділом міжнародних корпорацій, і лише "ОБОЛОНЬ" залишається у власності українця Олександра Слободяна, президента однойменного футбольного клубу "Оболонь".

Що стосується сільгосппідприємців, то за сукупністю найбільшим платником податків країни можна вважати Юрія Косюка і його компанію "Миронівський хлібопродукт" (МХП), яка присутня відразу у двох секторах - вирощуванні курей і зерна. Це "Миронівська птахофабрика", "Вінницька птахофабрика" та "Зернопродукт МХП".

За даними ДФС, саме "Вінницька птахофабрика" Ю.Косюка дозволила регіону вибитися в лідери агропромислового комплексу України.

У рейтингу також вказані компанії Олега Бахматюка - "Агрохолдинг Авангард" і Андрія Веревського - "Кернел-Груп". Нагадаємо, А.Веревський володіє "Кернел-Груп" спільно з народним депутатом, членом податкового комітету ВР Віталієм Хомутинніком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування

Певний час виробники вивчали досвід, зокрема і сусідніх Європейських країн, і після подорожі до Чехії зародилась ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями, пише zaholovok.com.ua.

За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників з 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак», та створили власні правила, систему перевірки якості, та разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат», йдуть до споживачів продуктів харчування. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії.

Всі виробники різні, але цінності у них спільні і стоять вище, ніж виключно заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону)

Ферми та господарства, що об’єднались у спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, це справжнє джерело життя. Оскільки турбота про захист навколишнього середовища є одним з найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль на дотримання внутрішніх правил. Серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво,  завдяки чому, виробництво продуктів харчування, відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту при вирощуванні тварин. Тварини, зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.

2.Культура споживання

Коли ми говоримо про смак, то починаємо думати. А що ми їмо? Чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, що вирішили об’єднатись у громадську спілку поставили собі це питання, та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні, та має свої, як спільні  так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу, треба споживати у натуральному виді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування, та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування), що б передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3.Культура унікальності  - продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу та вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів.  Якщо згадати ту ж бринзу, то лише в Закарпатті ми маємо поєднання унікальних смаків, з спільними та відмінними рисами. Мова про Рахівську, Тячівську, Хустську чи Міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області дає нам 4-и різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й не знайомий з еталоном смаку. То ж спілка, це група виробників, які бережуть, шукають, та відтворюють технології вирощування  традиційних сортів, видів, тварин, та виробництво продуктів харчування.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах є дорожчою ніж в традиційних супермаркетах, де звикли покупці купувати продукти харчування. Але є ті, хто розуміє, що таке виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та поваги сторін між собою. Покупець, що розуміє, що таке натуральний смак, та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині та у фермера, виробника стає прихильником та час від часу повертається до повторної покупки.

Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитись. Так, формування лояльності та прихильності покупців, це важка робота, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників, це чудова нагода знати свого покупця краще. Це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ Зелений гай., починаєш розуміти переваги саме культури споживання та довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюються джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом, є розвиток компетенції, та професійних навиків, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6.Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, період масових міграцій українців  за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Що б почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але, що б почати робити – потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість говорить, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.
Ті хто робить якісного, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє, як виробник, хтось, як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне, що це продукт зроблено в Україні.

7.Культура гордості за професію

Кожен виробник, не залежно від професії та спеціалізації відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти. 

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст. Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами не просто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов та з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовує організм на позитив. Бджоли люблять спокій, тому спокійна робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я та смаку

Покупці все частіше прагнуть купити щось, що не зважаючи на швидкість руху, дає їм відчуття, що вони вживають щось високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, що б результати їх праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування з споживачами, проводять роз’яснювальну роботу, щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їж.

9.Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України не просто, адже географічні відстані, специфічність умов, все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове, об`єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат, та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.

Основна ціль нашої спільноти - підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств, які знаходяться в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання, щодо формування привабливості власних брендів, просування та виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом з фахівцями та експертами з Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10.Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.  До прикладу, у селі Нижнє Селище, за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві громадськими організаціями та партнерами з ЄС реалізовано ряд проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біо туалет для школи, перекрито дах у сільському клубі, та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-імпортерів українського цукру

«Експорт цукру за результатами календарного року збільшився майже на 30%. Також, змінилась і його географія – найбільшими імпортерами цього року стали Шрі-Ланка – 69,03 тис. т, Туреччина – 49,1 тис. т, Азербайджан – 44,9 тис. т, Судан – 40,0 тис. т, Лівія – 39,9 тис. т та Кот-д'Івуар – 34,5 тис. т, в той час як минулоріч основними країнами-покупцями були Шрі-Ланка, Грузія, Туніс, Румунія, Єгипет», - пояснила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Окрім того, за грудень експортовано 46, 6 тис. т цукру. Таким чином, за 4 місяці поточного маркетингового року 174,0 тис. т цукру уже поставлено на зовнішні ринки, що вдвічі менше ніж на аналогічний період минулого року – 343,9 тис. т.

«Цей рік був не надто сприятливим для вітчизняних експортерів, адже ціни на зовнішньому ринку були нижчими. Окрім того погодні умови відіграли визначальну роль на якості цукрового буряку, в результаті чого маємо нижчу цукристість. Проте, Україна змогла все ж реалізувати всі заплановані контракти», - підсумувала експерт.

Нагадаємо, станом на 23 січня виготовлено 2,05 млн т цукру та перероблено 14,26 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview