Топ-експортерів українського сухого молока та масла

Про це поінформували в  аналітичному відділі Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод «Рошен»» (725 тонн), ПП "Білоцерківська агропромислова група" (244 тонн) та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»» та по 42 тонни - ПрАТ "Куп'янський МКК" і ТОВ "Мілкіленд ".

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»», 310 тонн ТДВ "Рожищенський сирзавод" та 222 тонн ПАТ "Яготинський маслозавод".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

8 світових трендів агроінновацій в 2018

І якщо десь інновації перетворюються вже в тенденції (а ви побачите нижче, як ці тенденції взаємопов'язані), то рано чи пізно український аграрний сектор адаптує їх. Причому зможе скористатися перевагою late adopters: застосовувати вже налаштовану, ефективно працюючу систему, не проходячи весь шлях еволюції. Про це пише в своєму блозі на НВ Юлія Порошенко, засновник Agrohub.

Ми виділили вісім світових трендів, які вплинуть на галузь в 2018 році.

1.
Інтеграція агротехнологій в цілісну цифрову виробничу систему

Агросектор вже накопичив значний банк технологій, і в 2018-му перейде до фази їх інтеграції. Нові агротехнології, які тільки зароджуються в середовищі стартапів, будуть вже приєднуватися до цих цілісним IT систем.

Лідерами процесу виступають компанії Hortau і CropX, які розробляють інтегровані бездротові мережі, до яких підключається техніка.

Поширення IT систем збору, зберігання, обробки і видачі інформації створить базу для широкомасштабного застосування Big Data і AI в агросекторі.

2. Вертикальні ферми у мегаполісах

Чисельність міського населення в світі продовжує зростати, при цьому міські жителі змінюють і свої робочі звички (більше працюють з дому, у них більше вільного часу) і установки (отримують задоволення від вирощеної своїми руками органічної їжі).

Це призведе до розвитку вертикальних ферм, що дозволяють на невеликій площі в межах міста вирощувати безліч с / г культур. Хоча технологія була вперше втілена тільки в 2017 році в Японії, вона так «зайшла», що вже 2018 може стати роком її розквіту.

Наприклад, стартап Plenty з Сан-Франциско вирощує в 350 разів більше продукції, ніж зазвичай на аналогічній площі, при зниженому споживанні води. «Чи може капуста радувати вас?», - так ставить питання Plenty на головній сторінці свого сайту.

Вертикальні ферми - один з кращих прикладів симбіозу IT і агросектора, їх ефективність як раз базується на комплексних інформаційних системах.

Цей тренд підтверджується інтересом з боку інвесторів: Plenty залучив $ 200 млн інвестицій.

3. Моделювання с / г культур

Цей тренд також пов'язаний з розвитком цілісних цифрових систем для контролю агровиробництва. Так як аграрії тепер можуть збирати максимальну кількість інформації про свої культури і легко аналізувати її, то і модифікація рослин стає простіше.

Дрони, супутники, сенсори та інші технології будуть сприяти накопиченню ще більшого обсягу даних, тому зростання якості R & D в модифіцїюванні існуючих с / г культур - це експоненціальний тренд.

4. Transparency 2.0 по відношенню до продуктів харчування

Люди хочуть більше знати про походження їжі і її властивості. Маркування продуктів харчування, історії про те, хто, де і як їх вирощує. Прозорість і доступність цієї інформації - принцип, закладений в роботу ряду агроінновацій. Те, що на це є попит у споживачів, робить такі інновації привабливими для інвесторів.

5. «Персоналізація» ділянок землі

Конкретна ділянка землі може краще підходити для вирощування однієї культури і гірше - для іншої. Знову ж, технології збору та обробки даних дозволяють виявити це. Таким чином, фермери зможуть максимізувати корисність кожної окремої земельної ділянки. Це дозволить фермерам підвищити продуктивність і краще розпоряджатися наявними ресурсами.

Ми бачимо, що великі українські агрохолдинги все активніше застосовують у себе технології точного землеробства. Поки це виміри, аналіз ґрунтів, збільшення врожайності, економія добрив і засобів захисту, спостереження за полем в режимі реального часу. Але персоналізація ділянок, за нашою оцінкою, це - інновація найближчого часу.

6. Біоінформатика

Біоінформатика заснована на комп'ютерному зберіганні, аналізі та обміні великими обсягами біологічних даних. Вже існують величезні бази даних геномів в Європі, США і Японії. Є бази даних протеїнів, США і Швейцарія запустили майданчик Uniprot.

Цілеспрямоване нагромадження великого обсягу інформації сприятиме збагаченню знань про біологію, що на практиці призведе до кращого розуміння біологічних процесів і явищ та більш активному моделюванню с / г культур.

7. Впровадження систем онлайн-моніторингу стану тварин

У 2011 році індійський стартап StellApps розробив трекер життєвих показників, який надягає на корову і веде моніторинг її стану в реальному часі. Ця технологія дозволяє своєчасно реагувати на раптові події та будувати нові стратегії поводження з тваринами.

Сьогодні такі трекери ще не дуже поширені, але в 2018 році ми очікуємо зростання попиту на них. Це пов'язано і з першим трендом - створенням цілісних цифрових систем в агрокомпаніях.

8. Альтернативні джерела протеїну

Ціна одного бургера з альтернативного білка вже 11 доларів проти тисяч три роки тому. У 2018 році прогрес у цьому напрямку може бути стрімким.

Ці тенденції змушують задуматися про уміння і навички аграрія майбутнього. Уже сьогодні знання в сфері технологій визначають успішність в сільському господарстві. Можливо, майбутній фермер - це вчений, який більшу частину часу проводить в лабораторіях, де схрещує культури. Все більше сільськогосподарської праці автоматизується, все більше цифрових технологій працює на підвищення продуктивності агробізнесу. Змінюється сама професія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки яєць можна купити на середню зарплату в різних країнах

Наприклад, в Україні дуже дешеві яйця (близько 0,8 євро за десяток), а у Франції – досить дорогі (3-4 євро за десяток). Але українець за середню зарплату може купити лише 270 десятків цих дешевих яєць, а француз за свою – 1300 десятків.

Такий незвичайний рейтинг – скільки десятків яєць можна придбати за середню заробітну плату в різних країнах Європи – склало видання «Птахофабрики України».

Українці – 270 десятків (середня зарплата – 223 євро, десяток яєць – 0,78-0,89 євро);

Молдавани – 288 десятків (середня зарплата – 283 євро, десяток яєць – 0,98 євро);

Литовці – 400 десятків (середня зарплата – 880 євро, десяток яєць – 1,8-2,2 євро);

Росіяни – 440 десятків (середня зарплата – 511 євро, десяток яєць – 1,16 євро);

Іранці – 455 десятків (середня зарплата – 744 євро, три десятка яєць – 4,9 євро);

Білоруси – 464 десятка (середня зарплата – 353 євро, десяток яєць – 0,76 євро);

Поляки – 663 десятка (середня зарплата – 1114 євро, десяток яєць – 1,44-1,68 євро);

Казахи – 694 десятка (середня зарплата – 375 євро, десяток яєць – 0,54 євро);

Румуни – 700 десятків (середня зарплата – 742 євро, десяток яєць – 1-1,5 євро);

Французи – до 1300 десятків (середня зарплата – 3929 євро, десяток яєць – 3-4 євро);

Італійці – 2000 десятків (середня зарплата – 3141 євро, десяток яєць – 1,65-2,5 євро)

Британці – 2176 десятків (середня зарплата – 3482 євро, десяток яєць – 1,8 євро)

Німці – 3800 десятків (середня зарплата – 3800 євро, десяток яєць – близько 1 євро).

Джерело: atmagro.ru

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші одержувачі відшкодування ПДВ в грудні

За підсумками грудня 2017 р. найбільшим отримувачем відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) другий місяць поспіль залишався експортер соняшникової олії та іншої агропродукції «Кернел Трейд» – 732,545 млн. грн. (у листопаді - 1,04 млрд. грн.), пише АПК-Інформ.

Четвірку ТОП-одержувачів відшкодування в грудні замкнув ще один агротрейдер – «АДМ Трейдінг Україна» з показником 477,041 (343,4) млн. грн. На 6 місці ТОВ «Нібулон» - 388,452 (335,704) млн. грн., на 8-9 місцях – «Миронівський хлібопродукт» – 340 (300) млн. грн. і Катеринопільський елеватор – 248,374 (230,169) млн. грн.

11 і 12 місця за підсумками грудня зайняли «Кофко агрі ресорсіз Україна» – 162,849 (100,259) млн. грн. і Державна продовольчо-зернова корпорація України - 148,678 (527,694) млн. грн.

Ще двом компаніям у грудні було перераховано понад 80 млн. грн. відшкодування податку на додану вартість: «ТД «Дельта Вілмар» – 86,195 млн. грн. і Пологівський ОЕЗ – 83,383 млн. грн.

У цілому в грудні показник відшкодування ПДВ українським компаніям скоротився на 81 млн. грн. у порівнянні з показником листопада – до 11,34 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview