ТОР-5 найбільших експортерів меду у світі

Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка.

Обсяги торгівлі медом у світі за п’ять останніх років збільшились на 30%, та в минулому році становили 659,2 тис тон, або 2,24 млрд дол. США.

До ТОР-5  найбільших експортерів меду у світі входять такі країни як Китай, Аргентина, Україна, В’єтнам та Індія.

Найбільше меду імпортують ЄС, США та Японія.

ЄС є найбільшим імпортером меду в світі: близько 50% від загальносвітового імпорту припадає на країни ЄС. Серед європейських країн, найбільші обсяги даного продукту імпортують Німеччина (13%), Франція (6%), Великобританія (6%), Бельгія (4%), Іспанія (4%) і Польща (4%).

Країни ЄС також одні з найбільших споживачів меду в світі. Середній показник споживання меду за останніми даними становить 0,65 кг на людину в рік, в той час як загальносвітовий показник становить 0,22 кг.
США - другий найбільший імпортер меду, що купує 26,3% від загального світового обсягу імпорту. У цій країні збільшення внутрішнього споживання лише на 30% забезпечується за рахунок виробництва меду всередині країни, і більш ніж на 70% - за рахунок імпортних поставок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які агрокомпанії увійшли в ТОП-100 найбільших підприємств України

Про це пише latifundist.com

У ТОП-100 увійшли наступні українські компанії:

6 місце — компанія «Кернел-Трейд» («Кернел») — 42,61 млрд грн;

31 місце — «АТ Каргілл» — 17,09 млрд грн;

35 місце — «Сантрейд» (Bunge) — 16,12 млрд грн;

39 місце — «Ерідон» — 15,42 млрд грн;

40 місце — «НІБУЛОН» — 15,32 млрд грн;

49 місце — «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) — 13,10 млрд грн;

50 місце — «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (МХП) — 13,03 млрд грн;

51 місце — «Миронівський хлібопродукт» — 12,72 млрд грн;

61 місце — «АДМ Трейдінг Україна» — 10,65 млрд грн;

65 місце — «Сингента» (Syngenta) — 10,11 млрд грн;

78 місце — «Райз-Максимко» (UkrLandFarming) — 8,05 млрд грн;

79 місце — «Дельта Вілмар СНД» — 7,95 млрд грн;

83 місце — «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 7,73 млрд грн;

86 місце — «Миронівська птахофабрика» (МХП) — 7,32 млрд грн.

Відзначається, що рейтинг побудований на неконсолідованій фінансовій звітності юридичних осіб, яку вони подали в Державну фіскальну службу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортери українських овець і кіз

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

Наразі такий обсяг вчетверо перевищив увесь експорт овець і кіз за 2016 рік, коли за кордон було відправлено 211 тонн живих тварин на суму $271 тис.

Водночас Україна за січень-вересень цього року імпортувала 89 тонн живих овець і кіз на $708 тис. Тоді як протягом 2016 року було ввезено у 5,5 разів менше овець і кіз (16 тонн). У вартісному вираженні – $121 тис., що майже вшестеро менше від показника за дев’ять місяців поточного року.

Найбільше українських овець і кіз протягом дев’яти місяців цього року продали в Туреччину (74% від усього обсягу), Ліван (20,3%) та Грузію (2,5%).

Основні країни, в яких Україна купувала живих овець і кіз цього року, – це Німеччина (62% від усього обсягу), Австрія (31%) та Франція (5,4%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 тенденцій кукурудзяного сезону-2017

У першій трійці за розміром посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.

З 2016 року врожайність кукурудзи на зерно в Україні становила 7,24 т / га. Цікаво, що протягом останніх 7 років середня врожайність цієї культури тільки одного разу перевищила рубіж в 7 т / га.

За всіма прогнозами, показник врожайності кукурудзи цього року явно буде нижче, пише
УАК за матеріалами latifundist.com

Причин для зниження врожайності цариці полів в Україні в 2017 р насправді кілька.

1. Шкідники наступають. Звичайно, це проблема не тільки поточного року. Хоча були і особливості. Наприклад, поряд з «атаками» стеблового і лугового метеликів, а також бавовняної совки, на посівах Житомирської, а також в західних областях було виявлено ще й карантинний кукурудзяний жук діабротика. Його по шкідливості для посівів кукурудзи нерідко порівнюють з рослиною, що паразитує на соняшнику,  - вовчком. Тільки шкода ще вагоміша! Для прикладу, втрати аграріїв Америки, звідки родом цей жук, через витрати на інсектициди проти даного шкідника і зниження врожайності оцінюють в $ 1 млрд на рік.

В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Однією часом бувало недостатньо, оскільки через час, з огляду на сприятливу для шкідників погоду, на посівах можна було зустріти повторну навалу того ж стеблового метелика або бавовняної совки.

2. Погода не на благо. Ні для кого не новина, що природа підкидала в цьому сезоні аграріям масу погодних сюрпризів. Спочатку вона відзначилася поверненням зимових морозів зі снігом в травні. Природно, це місцями призвело до пошкодження сходів кукурудзи та гальмування вегетації на полях, де культуру посіяли в ранні терміни - до 15 квітня. Потім місцями цариці полів довелося витримати удари  градом, що, само собою, стало для культури стресом, який позначається і на показниках врожайності. І нарешті, убога кількість опадів в умовах аномальної спеки.

Тому не дивно, що в господарствах, які постраждали від посухи, на Полтавщині, Кіровоградщині та Чернігівщині сподіваються зібрати з кукурудзяних полів хоча б 6-7 т / га.

3. Наввипередки з бур'янами. Експерти називають цей рік «лободовим». Так, з огляду на низький поріг температур в квітні-травні, в більшості регіонів використання ґрунтових гербіцидів на майбутніх посівах кукурудзи не дало відчутного результату. Бур'яни вистояли. Це потребувало додаткових витрат на післясходові гербіциди.

Не у всіх господарствах вдалося вгадати з фазою розвитку марі білої і своєчасно «атакувати» її дієвим препаратом. Нерідко вже сформувався восковий наліт на її листі і почалося розгалуження, що дозволяло бур'яну вистояти в сутичці з використовуваним в господарстві гербіцидом.

4. Зрушення по ФАО. Погодно-кліматичні умови диктують сільгоспвиробникам нові умови. Скажімо, в Житомирській і Чернігівській областях, де раніше надавали перевагу кукурудзі з ФАО 220-260, аграрії поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.

Хоча, наприклад, в компанії «Лімагрейн Україна» впевнені, що 2017 р змінить точку зору сільгоспвиробників щодо вибору гібридів з тим чи іншим ФАО. За прогнозами, північна частина України буде схилятися в бік кукурудзи більш ранньої групи. Центральна частина перерозподілить відсоток гібридів з високим ФАО на більш низький, тобто до 300. Південь частини України буде повертатися знову до ранньої групи, так як посуха підтвердила, що гібриди з ФАО 250 і раніше є кращим вибором.

5. Влагозберігаючі технології. Рішення в питанні протистояння посухи все частіше аграрії бачать у використанні мінімальних і нульових технологій обробки грунту. Зокрема, пожнивні залишки попередника, залишаючись на поверхні грунту, скорочують втрати вологи з неї. Таким чином кукурудза отримує необхідну для старту вегетації енергію. А якщо до цього додати підживлення культури мікроелементами через лист за допомогою комплексу мікродобрив - результат точно порадує.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-9 викликів для українських виробників овочів, фруктів та ягід

Про це під час панельної дискусії у рамках AGROPORT East Kharkiv 2017 розповіла експерт плодоовочевого ринку Східної Європи й керівник департаменту «Маркетинг-Аналітика» оптового ринку «Шувар» Тетяна Гетьман, пише kurkul.com.

Також Тетяна Гетьман наголосила, що кліматичні умови в Україні дозволяють вирощувати більшість популярних видів овочів, фруктів та ягід, а вітчизняні виробники мають усі можливості вирощувати органічну продукцію та нішеві культури в промисловому обсязі. Крім того, одним із позитивних моментів для України є сусідство з найбільшими світовими споживачами плодовоовочевої продукції.

За словами експерта, виклики для українських гравців плодовоовочевого ринку можна визначити таким чином:

- Запуск комерційних проектів потребує великих інвестицій, а гроші в Україні досить дорогі.
- Висока собівартість овочів борщового набору в порівнянні з країнами ЄС.
- Ціни на робочу силу швидко підтягуються до рівня ЄС
- Суттєве коливання пропозиції українських овочів із року в рік.
- Виробництво деяких фруктів та ягід зростає швидше за внутрішній попит (лохина, малина).
- Конкуренція на зовнішньому ринку зростає дуже швидко (навіть по м’яких ягодах).
- Відсутність стандартів якості, адаптованих до вимог ЄС.
- Для дрібних проектів дуже слабкі перспективи розвитку без об’єднання.
- У розпал ягідного сезону на внутрішньому ринку у виробників існує потужна конкуренція з населенням.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 ключових покупців української агропродукції

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, передає прес-служба відомства.

«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.

За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.

«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.

«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Довідка:
Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview