Три основні переваги електронних земельних торгів

Про це написав Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, в своїй колонці у виданні «Новий Час».

«Теоретично, задумавши проект в АПК, можна задати фільтри своєї області, бажані характеристики земельної ділянки та просто оновлювати сайт», - зазначив він, додавши, що в середньому сайт Держгеокадастру в частині оголошень про торги оновлюється в середньому з інтенсивністю 9,6 лотів на добу. Середній розмір ділянки становить 8 га.

Читайте також: Електронні торги підвищать ціни на права оренди земельних ділянок на 20%

Також трансформація земельних аукціонів в електронний формат сприятиме підвищенню інвестпривабливості в АПК, особливо для дрібних і середніх гравців, а також стартаперів, частину яких відлякує необхідність фізичної доставки документів, а також присутність на торгах за місцем розміщення ділянки.

«Я впевнений, динаміка торгів нам доведе, що можливість взяти участь в аукціоні з офісу або будинку – суттєвий фактор їх популяризації», - написав Максим Мартинюк.

На його думку, онлайн торги відкривають «безмежні можливості для приватних осіб-власників паїв», які отримають безпрецедентний доступ до найактуальнішої ринкової інформації. «Ті, хто не ризикне виставити свій пай на аукціон (для цього має пройти час, оскільки сфера, повторюся, консервативна), зможуть відстежувати результати торгів безпосередньо по сусідству від своєї ділянки або в своєму районі та, відповідно, коригувати власні відносини з орендарем», - вважає він.

Нагадаємо, що ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру уклали договір про проведення електронних торгів правами оренди земельних ділянок у держвласності. Перші лоти були залиті в систему 17 вересня. У той же час земельні аукціони традиційного формату продовжують діяти до внесення змін до Земельного кодексу України.

Постановою Кабміну для Держгеокадастру передбачена можливість партнерства з декількома онлайн-майданчиками.

Довідка:

Територіальні органи Держгеокадастру в 2017 році на торгах реалізували 1837 прав оренди на земельні ділянки загальною площею 42,5 тис. гектарів. У результаті місцеві бюджети отримали 118,7 млн гривень. Середня орендна ставка, що формується на торгах, за останні 5 років збільшилася на понад 10 процентних пунктів та за підсумками 2017 року склала 14,73%.

За 9 місяців поточного року сума надходжень від земельних торгів до місцевих бюджетів уже перевищила результат за весь минулий рік та склала 129 млн гривень. Середня орендна ставка за результатами аукціонів  зросла до 18,77% від НГО.

Ваш вибір 'Подобається'.

На Миколаївщині у двір фермеру кинули чотири коктейлі Молотова

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Миколаївської області.

"Сьогодні близько першої години ночі у с. Актове Вознесенського району зловмисники, маючи намір підпалити будинок 50-річного підприємця, кинули у його двір чотири коктейлі Молотова, від чого виникла пожежа, загорілась тротуарна плитка та почав палати паркан. У цей час в оселі перебував сам господар, його дружина та товариш. Поки жінка намагалась загасити полум’я, чоловіки почали переслідування автомобіля зі злочинцями", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час погоні домовласник зателефонував до поліції та покликав на допомогу місцевих фермерів з Братського та Вознесенського районів. Після тривалого переслідування, вже у Братському районі, зловмисники, опинившись у глухому куті, не впорались із керуванням та перекинулись на автомобілі Chery. Завдяки злагодженим діям небайдужих фермерів та оперативним і професійним заходам поліцейських усіх чотирьох втікачів вдалось затримати.
Зі слів зловмисників, вони прагнули залякати фермера та змусити його платити "данину".

Слідчі кваліфікували подію, як замах на умисне вбивство кількох людей, вчинений за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох громадян (ч. 2 ст. 15 п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України). Санкція статті передбачає покарання від позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Триває розслідування, під час якого встановлюватимуться усі обставини події, а також перевірятиметься причетність затриманих до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень на території Миколаївської області відносно інших фермерів.

На даний момент усі четверо мешканців Вознесенського району, віком від 18-ти до 55-ти років, затримані у порядку ст. 208 КПК України. Найближчим часом судом їм обиратиметься міра запобіжного заходу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки просять за останні кавуни на українських ринках

Більшість українських виробників кавунів вже завершили реалізацію кавунів і тепер підводять підсумки сезону, що минає. Про це повідомляє EastFruit.

Як відзначають самі фермери, цей сезон мав кілька особливостей. Перш за все, сезон реалізації кавунів в Україні почався приблизно на 1,5 тижні раніше, ніж звичайно, тоді як завершується приблизно в ті ж терміни, що і роком раніше. При цьому, в нинішньому році помітно збільшився відсоток продукції нестандартного, більш великого розміру, яку покупці купували неохоче. Ще одним негативним фактором сезону стала посуха, яка спостерігалася в ряді регіонів і нерідко надавала негативний вплив на якість.

Проте, за словами багатьох виробників, урожай кавунів цього року був дещо більше торішнього, незважаючи на тенденцію скорочення площ під цією культурою. Проте, вони залишилися задоволені рівнем цін, оскільки підтримку їм надавав досить активний експорт в Білорусь.

Зараз же в продаж вже надходять залишкові партії вказаних баштанних. Відвантажувати кавуни виробники готові по 3,5-5 грн / кг ($ 0,12-0,18 за кг), що в середньому на чверть дорожче, ніж вони пропонували останні обсяги в попередньому сезоні.

Вінницьких равликів продають в Чехію та Францію

Про це йдеться в повідомленні Департаменту міжнародного співробітництва Вінницької ОДА, пише vinnitsa.info.

Підприємство «Еко Равлик» знаходиться в с. Куманівка Козятинського району. Зареєстроване воно у 2008 році. На той час це було перше в Україні підприємство, що займалось розведенням равликів. На сьогодні в сезон на фермі працює до 30 осіб. «Еко Равлик» постачає оброблене м’ясо та ікру равликів до найбільших торгівельних мереж України, а також на експорт, зокрема, до Чехії, Франції.

Зважаючи на високий попит на делікатесний продукт, у планах підприємців побудова нового заводу та нарощення обсягів виробництва.

За словами керівника департаменту Володимира Мережка, ферма з вирощування равликів може мати і певний туристичний інтерес, зокрема, з точки зору гастротуризму.

Ваш вибір 'Подобається'.

Як українські аграрії впроваджують альтернативну енергетику

Щороку український агросектор дає 120 млн т відходів, зокрема зеленої маси, органічних відходів тварин, зіпсованого продовольства та використаної води, підрахували в ООН, пише ТСН.

Зазвичай, ці ресурси опиняються на смітнику, чим завдають шкоди довкіллю та провокують конфлікти селян з агровиробниками. Але цей генератор проблем можна перетворити на додаткове джерело прибутків аграріїв, переконані експерти.

Світова тенденція — нарощення агровиробництва за умови зниження шкідливого впливу на довкілля досягається завдяки збільшенню частки використання альтернативної та відновлюваної енергії.

Проста арифметика

Одна тонна зібраного ячменю лишає на полі 1,5 т соломи, кукурудзи — 2,4 т соломи. Цю зелену масу аграрії або вивозять на звалища, або просто приорюють на полях, аби підживити ґрунт і зекономити на добривах. Але солому із зернових можна переробляти і на паливні пелети. Наприклад, ЄС із аграрної біомаси отримує 14% теплоенергії, Литва — всі 100%.

У Біоенергетичній асоціації України (БАУ) підрахували: пелети із аграрної біомаси в Україні щороку можуть замінити 27 млн т умовного палива за загальної потреби країни у 180 млн т. Поки що Україна виробляє лише 1,5 млн пелет на рік, з яких півмільйона експортує в ЄС.

Згідно з Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, в Україні до цієї дати має скоротитися споживання природного газу на 9,2 млрд м3, а частка біоенергетики має зрости в 3,5 раза. Але із запланованих до 2020 року 950 МВт електростанції на біомасі та біогазу на червень 2017 року досягнули тільки 38,7 МВт потужності. Щорічний прогрес у заміщенні природного газу біопаливом в 2010-2015 роках майже не змінюється і становить 26%.

Найбільший сегмент ринку займає тверде біопаливо у вигляді дров, деревної щепи, пелет (гранул) і брикетів з біомаси, тюкованої соломи. За оцінками експертів БАУ, загальне виробництво пелет в Україні в 2015 році склало близько 1, 32 млн т на 494 підприємствах, у т. ч. пелет з деревини — до 390 тис. т, з лушпиння — близько 724 тис. т, із соломи — 146 тис. т, з торфу — 8,4 тис. т, з інших видів сировини — 51,8 тис. т.

Мільярд для "зеленої" електрики

Країни ЄС також показують й інший приклад утилізації аграрних відходів — 75% біомаси та органічних відходів європейські фермери переробляють на біогаз. Такий енергоресурс має свою вигоду — одного кубометра "зеленого" газу достатньо, щоб приготувати обід на 7 осіб. А поставки біогазових електростанцій передбачувані на 95%, на відміну від сонячної чи вітрової енергетики — лише на 55%. У Німеччині біогаз на тепло та електрику виробляють 11 тис. установок. Зараз наша країна має лише 28 біогазових станцій загальною потужністю 40 МВт енергії, як повідомляє голова Держенергоефективності Сергій Савчук. Хоча український агросектор дає сировину, достатню для 1,5 тис. біогазових електроустановок загальною потужністю понад 100 МВт, додають в науково-технічному центрі "Біомаса".

Головна проблема для перетворення агросировини у біогаз — дорожнеча побудови таких комплексів. У БАУ деталізують: на запуск однієї біоелектростанції потрібно витратити $1 тис. на 1 кВт потужності. Тобто, станція на 5 МВт потребує затрат у сумі $5 млн. Теоретично, інвестиції в біоелектрику мав стимулювати "зелений тариф" — 15 євроцентів на 1 кВт електроенергії. Але у ВР хочуть відмовитись від "зеленого тарифу" і замінити його примусовим викупом біоелектрики за пільговою ціною в рамках майбутнього ринку електроенергії, що має стартувати 1 січня 2019 року. Очільник Держенергоефективності говорить про інший спосіб зацікавити аграріїв вкладати у біогаз — випуск "зелених облігацій". За словами Савчука, такі цінні папери в Україні Кабмін планує випускати з 2020 року. В цілому, в уряді сподіваються, що вже до 2020 року обсяги електрики, утвореної із біогазу, зростуть до 950 МВт на рік, частка "зеленої енергії" — до 11% від потреб країни в електриці. Для цього потрібно $73 млрд інвестицій, переконаний виконавчий директор Центру залучення зелених інвестицій Констянтин Гура.

Біоенергія по-українськи

У вересні виповнюється 10 років, відколи в Україні було ухвалено закон, який ввів модель розвитку "зеленої енергетики" і діє "зелений тариф". На думку в.о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександра Домбровського, "за цей час дуже багато змінилося, змінилися технології, ціни на них, зросли в Україні тарифи на електричну енергію, і все це змушує нас переосмислити ту модель, яку ми маємо сьогодні", — зазначає депутат.

За словами Івана Тракслера, директора компанії "МХП Еко Енерджі", українське законодавство захищає інвестора і дає можливість використовувати "зелений тариф" для генерації енергії із сонця, вітру, біоенергетики, біогазу, малої гідроенергетики. Ця модель дає чи не найвищий рівень окупності проектів "зеленої" енергії в порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу.

Цю тезу яскраво ілюструють перші кроки аграріїв в цьому напряму. Зокрема, на одному з підприємств МХП працює біогазовий комплекс потужністю 5,5 МВт, який почав функціонувати ще в 2013 році. Це був пілотний проект, який виявився ефективним. Тому в 2017 році МХП розпочав будівництво першої черги другого біогазового комплексу на базі ще одного свого підприємства — "Вінницької птахофабрики". Загальна потужність складатиме 20 МВт. "Особливість цього проекту в тому, що, крім стандартного рішення з виробництва електричної енергії з біогазу, проект передбачає 100%-ве використання пари і гарячої води, які утворюються в процесі виробництва електроенергії, для потреб забійного комплексу птахофабрики", — додає Іван Тракслер.

Енергоефективність — одне з пріоритетних завдань і для агрохолдингу "Астарта". "У виробництві цукру, де собівартість майже на 50% залежить від енергоспоживання, ми постійно прагнемо скоротити витрати газу і електрики. Кожен новий сезон витрата газу на тонну переробки цукрового буряку скорочується в середньому на 5-10%, в сезоні 2017/2018 показник склав вже 24 куб. м", — повідомили в прес-службі компанії. У цілому в 2017 році цукровий підрозділ "Астарти" скоротив споживання газу на 9%, електроенергії — на 5%.

Активно розвиває біоенергетичний напрям компанія Good Valley. Першу біогазову установку тут ввели в дію в 2013 році, а зараз готуються побудувати новий біогазовий завод в Івано-Франківській області потужністю 1,1 МВт.

У 2017 році в Україні були добудовані і почали виробляти біогаз відразу чотири комплекси загальною потужністю 7,33 МВт. Найбільший з них — перша черга біогазового комплексу компанії "Україна-2001" потужністю 5,109 МВт, що робить його другим за показниками після комплексу МХП потужністю 5,5 МВт. У 2018 році закінчив будівництво біогазового заводу ТД "Вімексім". Розвиває біогазовий напрям і свинарський комплекс "Галс Агро", а також компанія "Агроспецсервіс" та інші учасники ринку.

"Зелена енергетика" — перспективний напрям для розвитку задля досягнення енергонезалежності не лише окремих агропідприємств, а й країни в цілому. Для цього потрібне відповідне законодавче забезпечення, матеріально-технічна база і, звичайно ж, кошти на втілення цих проектів. Реалізація енергоощадних рішень не тільки економічно вигідна, а й сприяє підвищенню ефективності та конкурентності виробництва без шкоди довкіллю. Потенціал держави в цьому напряму — безмежний, плани в компаній амбітні, тож сподіваємося на успіх цих починань.

Домбровський наголошує на тому, що український парламент і уряд повинні шукати інструменти для того, щоб електрична енергія в Україні була не тільки чистою, як, наприклад, сонячна, а й максимально дешевою. А це можна отримати за рахунок чіткої і жорсткої конкуренції між виробниками чистої енергії. "Для цього мають проводитися конкурсні аукціони", — каже він. Задля досягнення цієї мети в комітеті з питань ПЕК було розроблено відповідний законопроект, який має змінити формулу розвитку "зеленої енергетики" для суттєвого здешевлення електроенергії. Світовий досвід показує, що це цілком реально.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки коштує часник в Україні

Сезон збирання озимого та ярового часнику розпочався в господарствах ще у липні, але із середини літа і протягом вересня середня ціна на продукцію лишається нижчою від минулорічних показників на 35% за рахунок більшої пропозиції, пише Інфо-Шувар.

Втім, ситуацію на ринку можна дійсно назвати парадоксальною, адже українським роздрібним мережам як і раніше бракує українського часнику, а на гуртових ринках, в залежності від якості, ціни на часник можуть відрізатись в 2 і більше рази!

«Вже кілька сезонів поспіль на ринку створюється приблизно однакова ситуація – українського часнику стає більше, ціни на нього немає, втім, супермаркети продовжують працювати із імпортом . Справа в тому, що в загальній масі врожаю в українських господарствах дуже важко зібрати комерційну партії якісного часнику. В цьому сезоні навіть відносно крупні виробничі проекти отримали низький відсоток товарності, а продати неякісний часник іноді просто неможливо,– розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. – Втім, треба віддати належне наполегливості українських виробників, які вирішили стати професіоналами в часниковому бізнесі. Вони відпрацьовують технології, збільшують площі, тобто, роблять все можливе для того, щоб потіснити імпорт в українським мережах. І деяким це вже вдається».

За даними пані Гетьман, в останні 5 років Україна майже в 2,5 рази скоротила імпорт часнику в т.ч. за рахунок розвитку власного виробництва. Якщо ще у 2013 році ми завозили з інших країн 6,5 тис. тонн часнику, то в 2017 році потреба в імпорті скорилась до 2,5 тис. тонн. Більшість часнику ми як і раніше завозимо з Китаю, хоча, останнім часом в структурі поставок постійно збільшується частка Єгипту. Представники роздрібних мереж стверджують, що китайський часник поки що більш «зрозумілий» для них за якісними показниками і обсягами пропозиції, але вони відкриті до роботи із українським продуктом.

«Працювати із імпортним часником зручніше, він завжди присутній на ринку в потрібному обсязі і належній якості. Якість українського часнику не завжди відповідна, до того ж, проблемою лишається його комерційний обсяг і наявність документів, підтверджуючих походження продукції. Якщо український фермер вирішить всі ці питання ми із задоволенням зробимо ставку на патріотизм наших покупців і замінимо китайський часник українським продуктом», - повідомив менеджер із закупок категорії «Овочі та фрукти» однієї з провідних роздрібних мереж в Україні.

Фахівці галузі кажуть, що часниковим бізнесменам в Україні поки що не вистачає досвіду і вчаться вони переважно на власних помилках в умовах жорсткої конкуренції із імпортом. Не всі витримують такий темп, дехто почав виходити з часникового бізнесу. Втім, загальна тенденція лишається позитивною за рахунок розширення професійних плантацій. За даними ДержСтату України в 2017 році до існуючих 21,2 тис. га часнику додалось ще мінімум 2 тис. га комерційних плантацій.

«Кілька років тому високі ціни на імпортний часник привернули увагу до вирощування часнику українських бізнесменів, які не мали жодного досвіду в цій нелегкій справі. Цим скористались продавці насіннєвого матеріалу, здебільшого мова йшла про насіння сумнівної якості. Наслідки для багатьох фермерів були катастрофічні, тому, сьогодні ми спостерігаємо зменшення кількості виробників. Втім ті, хто зробив правильні висновки зі свого дуже дорогого досвіду збільшують площі і на них відпрацьовують вже професійні технології вирощування. Вони працюють із сертифікованим якісним насінням, мають певну інфраструктуру для доробки сировини до стадії продукту. Врожайність в цих господарствах в 2 рази вища від середньої по Україні, собівартість нижча, а відпускні ціни майже в 2 рази вищі від дрібного некаліброваного часнику. Це достойна винагорода за системний професійний підхід до ведення аграрного бізнесу», - розповідає Володимир Власенко, президент Асоціації виробників часнику України.

Втім, експерт наголошує, що цього сезону навіть професійним господарствам було досить важко впоратись із погодними катаклізмами, тому, середня врожайність по країні в 2018 році все ж таки буде гіршою від попереднього сезону.

«В квітні та травні цибулини часнику формувались в умовах сильної посухи, а на початку літа розпочались майже безперервні дощі, які спровокували розповсюдження хвороб на плантаціях. Тому, з якістю часнику цього року проблема ще більша ніж в попередніх сезонах. Звичайно, ситуація дуже ускладнена неякісним насінням», - додає пан Власенко.

Фахівці «Інфо-Шувар» наголошують на тому, що цього року і діапазон цін на часник в Україні суттєво збільшився, як за рахунок зниження мінімальних цін, так і за рахунок підняття максимальної межі. Так, на гуртових ринках України сьогоні можна знайти дрібний вражений хворобами часник по 15-18 грн/кг (0,45-0,55 EUR/кг), виробники кажуть, що така ціна лише частково дозволяє покрити витрати на виробництво. В той самий, час якісний упакований часник калібру 45+ і вище досить успішно продається від 30 до 45 грн/кг (0,91-1,36 EUR/кг) і така ціна відповідає вартості якісного імпортного часнику.

Ваш вибір 'Цікаво'.