174499

Тривожна ситуація: чи будуть забезпечені аграрії міндобривами восени?

Зупинка підприємств компанії Ostchem і відновлення в травні цього року дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив з Росії ускладнили ситуацію на вітчизняному ринку мінеральних добрив і привели до  зростання цін на них. Премія трейдерів по аміачній селітрі досягала 130%.

Ринок став диким і неефективно преміальним. До того ж ситуацію обтяжує велика заборгованість Ostchem перед аграріями, які внесли йому передоплату за мінеральні добрива. Негативно впливає на ринок мінеральних добрив також його монополізація і бездіяльність АМКУ на ньому.

Актуальним для ринку є також питання якості продукції. Сільгоспвиробники заявляють про випадки невідповідності в добривах заявленої кількості діючих речовин реальним складовим. Це вказує на недостатній контроль з боку Держпродспоживслужби.

За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, для проведення осінніх польових робіт потрібно близько 650 тис. тонн мінеральних добрив. Головне питання - чи будуть повністю задоволені потреби аграріїв? - залишається поки відкритим.

За інформацією Ostchem, завершення відновлення виробництва азотних добрив на його підприємствах в Рівному і Черкасах очікується до 25-26 червня поточного року. Основною проблемою виробників залишається ціна на газ.

На думку уряду, врегулювання питання забезпечення сільгоспвиробників мінеральними добривами має сприяти введення нульової митної ставки на ввезення в Україну мінеральних добрив азотної групи (крім продукції з Росії). Очікується, що це дозволить захистити сільгоспвиробників від сезонного коливання цін, а також суттєво зменшить вартість добрив для наших аграріїв.

Однак учасники ринку не такі оптимістичні з цього приводу, посилаючись на можливі логістичні та ринкові проблеми. Дефіцит сировини буде також негативно впливати на діяльність вітчизняних підприємств хімічної промисловості. Оператори ринку більш схильні до думки, що скасування антидемпінгового мита на російські добрива або хоча б зниження його до 10% і рішення цінових питань на газ матиме суттєвий позитивний результат і позбавить ринок політичного присмаку.

В кінцевому підсумку, наскільки оперативно знайдуть взаєморозуміння всі сторони, що впливають на ринок мінеральних добрив - чиновники, виробники добрив, трейдери і аграрії - і разом приймуть вірне рішення, буде залежати забезпеченість сільгоспвиробників мінеральними добривами, і це стане важливою запорукою майбутнього високого врожаю.

Справжній делікатес: чому в Україні неймовірні ціни на ранню картоплю

Сьогодні відвантажувати продукцію господарства готові за 7-9 грн/кг залежно від якості і сорту, інформує еizvestia.com.

Як відзначають аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», підвищений попит з боку експортерів дозволяє виробникам підвищувати ціни на картоплю, незважаючи на сезонне збільшення пропозиції.


Зростанню цін сприяють і досить активні темпи збуту всередині країни.

Як результат, ціни на ранню картоплю в Україні в 1,6-2 рази вищі, ніж в середині червня 2016 року.

 

Українська органіка отримала державний логотип

Про це повідомляє Департамент продовольства Мінагрополітики на офіційній сторінці у Facebook.

"14.06.2017 Укрпатентом прийнято рішення про реєстрацію державного логотипу для органічної продукції (сировини) як знаку для товарів і послуг. Тож вже скоро побачимо логотип на українській органічній продукції!" - йдеться у повідомленні.

Також Департамент продовольства опублікував два варіанти логотипу з написами українською та англійською мовою.

 

В Україні з'явиться Сертифікат походження риби

Відсутність механізму контролю за виловом і простежуваністю виловленої риби продукує величезний чорний ринок риби, стримує розвиток легальних підприємців, ставить під питання харчову безпеку.
 
«Сертифікат походження риби та система простежуваності виловів – це ефективний спосіб боротьби з незаконним рибальством. Якщо риба буде виловлена без дозвільних документів, вона не отримає сертифікат. Без сертифікату її неможливо буде продати, ми позбавляємо браконьєрство економічного змісту. Закриваючи ринок  для нелегальної риби, ми відкриваємо нові ніші для легальних виробників, для рибних фермерів»,  ̶ зауважив голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Говорячи про економічний ефект Сертифікату, він  сказав, що, за оцінками експертів,  тіньовий ринок риби  в Україні становить щонайменше 150 тис тонн  на рік або 6 млрд грн, які вийдуть «з тіні» завдяки сертифікату. Крім того, впровадження Сертифікату має важливу екологічну складову і необхідне для  підтримання сталих запасів риби у  водоймах.
 
Експерт Офісу підтримки реформ Костянтин Дем’яненко  відзначив, що  в ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів у комерційних операціях.  Розробляючи український законопроект, експерти спиралися на досвід  Данії, Великобританії, Словенії, Естонії та Норвегії, а також  директиви Генеральної Комісії з питань рибальства у Середземномор'ї (GFCM).
 
«Закон передбачає створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них. Протягом 24 годин з моменту вивантаження риби з  човна на рибоприймальний пункт або з моменту її першого продажу рибалкою переробнику чи торговій мережі,  центральна інформаційна система Держрибагентства отримує відповідну електронну звітність. Усі подальші продажі відбуватимуться зі збереженням первинної документації, яка на будь-якому етапі має підтвердити законність походження риб.  Сертифікація також стосуватиметься фермерської та  імпортної риби»,  ̶ повідомив  Костянтин Дем’яненко.
 
Ярема Ковалів додав,  що впровадження сертифікату походження риби та системи простежуваності – не справа одного дня. Держрибагентство  сподівається, що  ВР прийме законопроект до кінця 2017 року і з 1 січня 2018 р. система сертифікації та простежуваності розпочне  працювати в Україні. Повномасштабний запуск системи, включаючи електронний портал з інформацією  для споживачів, може зайняти до 3-х років.   Вся електронна звітність буде забезпечуватись самими суб'єктами господарювання, без залучення до процесу складання звітності державних посадовців/інспекторів, корупційні ризики зведено до мінімуму.

«Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Кожен бажаючий, і представник державного  органу, і звичайний споживач зможе зайти на спеціальний електронний портал та перевірити законність походження риби»,  ̶  повідомив голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

 

Кабмін збільшить бюджетну підтримку аграріїв до 8 мільярдів гривень

Про це йдеться в бюджетній резолюції до 2020 року, затвердженої урядом у ході засідання.

Згідно з документом, загальний обсяг підтримки аграріїв в 2018 році може скласти 6 мільярдів гривень, у 2019 році – 7 мільярдів гривень.

Зазначені кошти будуть спрямовані на бюджетні дотації, технічне переобладнання сільгоспвиробництва, здешевлення кредитів і страхових платежів, кредитування фермерських господарств, стимулювання розвитку тваринництва, садівництва, рибництва.

Нагадаємо, 8 лютого Кабмін затвердив порядок щомісячного пропорційного розподілу 4 мільярдів гривень дотацій на підтримку аграрного сектору в 2017 році, покликаний компенсувати збитки сільгоспвиробників від скасування спецрежиму оподаткування ПДВ. Кошти будуть надаватися сільгоспвиробникам, які займаються насамперед, тваринництвом, вирощуванням винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрових буряків. При цьому на підтримку птахівництва буде направлено не більше 50% від загальної суми.

Всього в поточному році на підтримку аграрної галузі уряд передбачив 5,5 мільярда гривень, що становить 1% від валового виробництва сільгосппродукції. Дана норма про виділення 1% від аграрного ВВП закріплена у Бюджетному кодексі на 2017-2021 роки.

Росія хоче стягнути з Roshen $2,6 млн

Теґи: 

Федеральна податкова служба Росії за 2014 - 2015 рік знайшла порушення у виплаті ROSHEN дивідендів з незаконним використанням податкових пільг, встановлених в угоді між урядами Росії та України від 8 лютого 1995 року.

Українська компанія наполягає на тому, що всі податки були сплачені в бюджет України належним чином.

"Корпорація ROSHEN заявляє про те, що дані претензії з боку ФНС РФ є неправомірними і порушують міжнародні зобов'язання РФ відповідно до вищезазначеної Угоди. Корпорація ROSHEN і всі юридичні особи, що входять до її складу, сплачують податки в повній відповідності до чинного законодавства. Дані претензії є спробою стягнути з корпорації ROSHEN додаткові податки, які були належним чином сплачені до бюджету України. Корпорація буде використовувати всі наявні правові засоби з метою захистити свої інтереси та права і не допустити неналежного оподаткування доходів корпорації органами ФНС РФ на шкоду бюджету України", - зазначили в ROSHEN.


Також вчора агенство УНІАН повідомило, що Басманний суд Москви продовжив до 13 вересня арешт Липецької кондитерської фабрики ROSHEN.

Суд у грудні 2016 року наклав арешт на 14 об'єктів нерухомості, зокрема, на склад готової продукції, чотири цехи, будівлю підсобного корпусу і сім земельних ділянок загальною площею понад 700 тис. кв. м у рамках кримінальної справи про розкрадання з бюджету Росії 180 млн руб. за рахунок незаконного відшкодування ПДВ. Вартість заарештованої нерухомості - майже 1,5 млрд руб.

20 січня 2017 року українська кондитерська корпорація ROSHEN оголосила про зупинку виробничої діяльності своєї фабрики в Липецьку (РФ) із політико-економічних причин. Повна зупинка і консервація планувалися на квітень 2017 року. У заяві зазначалося, що з 2013 року Липецька фабрика скоротила обсяги виробництва втричі - до 40 тис. тонн у 2016 році зі 132 тис. тонн у 2013-му.

Причиною стало різке зниження асортименту після заборони Росспоживнаглядом у 2013 році експорту української продукції ROSHEN на територію РФ, активна антиукраїнська пропаганда в російських ЗМІ, а також мала представленість продукції ROSHEN на полицях російських магазинів.

У компанії відзначають, що продаж російської фабрики неможливий через арешт майна, накладений слідчим комітетом Російської Федерації в рамках порушеної кримінальної справи.

Довідка: До складу корпорації ROSHEN входять Київська, Кременчуцька і дві Вінницькі кондитерські фабрики, Вінницький молочний завод «Рошен», дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики, Клайпедська кондитерська фабрика (Литва) і фабрика Bonbonetti Choco (Угорщина).