150670

Тривожна ситуація: чи будуть забезпечені аграрії міндобривами восени?

Зупинка підприємств компанії Ostchem і відновлення в травні цього року дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив з Росії ускладнили ситуацію на вітчизняному ринку мінеральних добрив і привели до  зростання цін на них. Премія трейдерів по аміачній селітрі досягала 130%.

Ринок став диким і неефективно преміальним. До того ж ситуацію обтяжує велика заборгованість Ostchem перед аграріями, які внесли йому передоплату за мінеральні добрива. Негативно впливає на ринок мінеральних добрив також його монополізація і бездіяльність АМКУ на ньому.

Актуальним для ринку є також питання якості продукції. Сільгоспвиробники заявляють про випадки невідповідності в добривах заявленої кількості діючих речовин реальним складовим. Це вказує на недостатній контроль з боку Держпродспоживслужби.

За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, для проведення осінніх польових робіт потрібно близько 650 тис. тонн мінеральних добрив. Головне питання - чи будуть повністю задоволені потреби аграріїв? - залишається поки відкритим.

За інформацією Ostchem, завершення відновлення виробництва азотних добрив на його підприємствах в Рівному і Черкасах очікується до 25-26 червня поточного року. Основною проблемою виробників залишається ціна на газ.

На думку уряду, врегулювання питання забезпечення сільгоспвиробників мінеральними добривами має сприяти введення нульової митної ставки на ввезення в Україну мінеральних добрив азотної групи (крім продукції з Росії). Очікується, що це дозволить захистити сільгоспвиробників від сезонного коливання цін, а також суттєво зменшить вартість добрив для наших аграріїв.

Однак учасники ринку не такі оптимістичні з цього приводу, посилаючись на можливі логістичні та ринкові проблеми. Дефіцит сировини буде також негативно впливати на діяльність вітчизняних підприємств хімічної промисловості. Оператори ринку більш схильні до думки, що скасування антидемпінгового мита на російські добрива або хоча б зниження його до 10% і рішення цінових питань на газ матиме суттєвий позитивний результат і позбавить ринок політичного присмаку.

В кінцевому підсумку, наскільки оперативно знайдуть взаєморозуміння всі сторони, що впливають на ринок мінеральних добрив - чиновники, виробники добрив, трейдери і аграрії - і разом приймуть вірне рішення, буде залежати забезпеченість сільгоспвиробників мінеральними добривами, і це стане важливою запорукою майбутнього високого врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поголів’я птиці, овець та кіз збільшилося на 1,4% — до 220,1 млн голів

Станом на 1 червня 2017 року поголів’я птиці в Україні зросло порівняно з аналогічною датою минулого року на 1,4% — до 220,1 млн голів. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Державну службу статистики України (Держстатистики).

Найбільше кількість поголів’я птиці зросла на Хмельниччині — на 34,8%, а в Луганській області відзначається скорочення на 13,4%.

Крім того, на 0,4% зросла чисельність овець та кіз ― до 1,7 млн голів. Найбільше зростання кількості відбулось на Київщині ― на 10,3%. Разом з тим, на Донеччині поголів’я овець та кіз скоротилось на 5,4%.

Разом з тим, станом на звітну дату в Україні на 8,3% скоротилось поголів’я свиней ― до 6,8 млн голів. Найбільше скорочення відзначається на Харківщині (33,5), в той час як на Львівщині кількість свиней зросла на 3,7%.

Зменшилась також чисельність великої рогатої худоби — на 1% — до 4,3 млн голів. Найпомітніше скорочення відбулось у Чернігівській області — на 7,9%. У Житомирській області кількість ВРХ зросла на 17,6%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейський суд заборонив називати продукти рослинного походження «молочними» термінами

Судова палата Європейського союзу ухвалила, що виробники продуктів рослинного походження не мають права давати своїй продукції «молочні» назви. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Dairy Reporter.

Суд визначив, що такі слова як «молоко», «вершки», «масло», «сир» або «йогурт» не можна використовувати при маркуванні рослинних продуктів, навіть якщо в назві є слова, які вказують на склад товару.

Рішення Судової палати стало наслідком справи проти німецької компанії TofuTown.com, яка продавала такі продукти як «рослинний сир» і «вегетаріанське масло». До суду звернулася асоціація Verband Sozialer Wettbewerb, яка бореться з недобросовісною конкуренцією на європейському ринку. В асоціації вважають, що подібне маркування товарів TofuTown порушує європейське законодавство.

Асоціація звернулася безпосередньо в компанію з вимогою обмежити використання «молочних» термінів при маркуванні рослинних продуктів. У TofuTown заявили, що компанія не порушує вимог закону, тому що з назви продуктів покупцеві зрозуміло, що всередині коробки знаходиться продукт, який не має тваринного походження. Асоціація звернулася до регіонального суду, який, в свою чергу, адресував справа в Судову палату ЄС.

За рішенням Судової палати термін «молоко» може застосовуватися тільки до продуктів, які мають тваринне походження. Суд також поширив рішення на такі найменування, як «вершки», «масло», «йогурт». Постановою суд визначив ряд винятків, коли «молочні» терміни можуть бути використані при маркуванні, проте продукти з сої або тофу не ввійшли в цей лист. Аргументи TofuTown про те, що найменування товарів компанії мають уточнюючі слова, які визначають продукти як рослинні, суд залишив без уваги.

«Люди не повинні плутати унікальні натуральні мікро і макронутрієнти молока і молочних продуктів з будь-якими продуктами рослинного походження. Це прекрасний день для всієї молочної галузі, для європейських громадян і для всієї Європи», - прокоментував рішення Судової палати генеральний секретар Європейської молочної асоціації Олександр Антон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін схвалив виділити з держбюджету 21 млрд грн на розвиток АПК протягом 2018-2020 років

Урядом схвалено Основні напрямки бюджетної політики на 2018– 2020 роки ( так звану бюджетну резолюцію), яку розробив Мінфін спільно з Урядом, експертами, профспілковими організаціями, Асоціацією міст України, а також міжнародними партнерами. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Урядовий портал.

Згідно з документом, на розвиток АПК протягом 2018-2020 років із загального фонду держбюджету планується виділити 21 млрд грн.

Зокрема, у 2018 році заплановано виділення 6 млрд грн, в 2019 ― 7 млрд грн, в 2020 ― 8 млрд грн.

Зазначається, що гроші будуть витрачені на надання бюджетних дотацій, технічне переоснащення с/г виробництва, здешевлення кредитів і страхових платежів, кредитування фермерських господарств, стимулювання розвитку тваринництва і садівництва.

Крім того, згідно з документом, фінансове забезпечення проведення земельної реформи розплановане наступним чином: 453 млн грн ― у 2018 році, 132 млн грн ― у 2019, 297 млн грн ― у 2020.

Зазначається, що гроші будуть направлені на проведення загальнонаціональної оцінки земель, переведення матеріалів державного фонду документації із землеустрою в електронний (цифровий) вигляд, підготовку до продажу земель с/г призначення, адміністрування Державного земельного кадастру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: в Україні працюють 32-35 тисяч фермерських господарств

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівсяі з представниками фермерських об’єднань та асоціацій. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Кабінету міністрів України.

В ході розмови сторони визначили проблеми, які наразі існують в сфері невеликого агровиробництва, і звернули увагу, що вже зараз фермерський рух - це значний ринок ємністю щонайменше 70 млрд грн, адже наразі в Україні працюють 32-35 тис. фермерських господарств з середнім торговим оборотом в 1-2 млн грн на рік.

Пряма мова

Володимир Гройсман: «Ми, як Уряд, зацікавлені в розвитку малого й середнього бізнесу на селі, у створенні нових компаній, нових робочих місць, у формуванні потужного класу фермерів. Не можна далі сприймати село, як поле, де посіяли, зібрали й вивезли. Село – це посіяли, зібрали, обробили, наповнили внутрішній ринок і експортували надлишок. Така модель для нас більш прийнятна».

Він також запевнив, що Уряд готовий й надалі допомагати селянам шляхом ухвалення необхідних нормативних актів, в тому числі в частині земельних відносин, і запровадження адресної фінансової підтримки – в залежності від напрямку діяльності фермерського господарства. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний експорт перевищив $6 млрд

За 4 місяці поточного року було експортовано аграрної продукції на $6,03 млрд, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомляє Agroreview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Зростання зовнішніх постачань відбулося переважно за рахунок експорту продуктів рослинного походження. Зокрема, такої продукції було поставлено на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше ніж у січні-квітні минулого року. У тому числі зернових культур експортовано на $2,3 млрд (+$0,3 млрд до аналогічного періоду 2016 року).

У розрізі інших аграрних товарних груп було поставлено на зовнішні ринки:

  • живих тварин та продуктів тваринного походження – на $304,4 млн (154,1% до січня-квітня 2016 року);
  • жирів та олій - на $1,7 млрд (134,6% до січня-квітня 2016 року);
  • готових харчових продуктів - на $0,99 млрд (147,2% до січня-квітня 2016 року).

Щодо імпорту, за січень-квітень 2017 року в Україну було ввезено аграрної продукції на $1,4 млрд, що на 4% менше, ніж за перші чотири місяці минулого року. У розрізі товарних груп було імпортовано:

  • живих тварин та продуктів тваринного походження - на $209 млн;
  • продуктів рослинного походження - на $610 млн, у тому числі зернових культур – на $106 млн;
  • жирів та олій - на $74 млн;
  • готових харчових продуктів - на $513 млн.

Нагадаємо, що у 2016/2017 маркетинговому році Україна вже експортувала 42,3 млн тонн зернових культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview