Туреччина може замінити російську кукурудзу на українську

Ця обставина робить рентабельною поставку кукурудзи з України судами класу Handysize, пише УкрАгроКонсалт

Туреччина, як правило, ставить умовою постачання зерна каботажними судами, і саме так працюють російські експортери. Але в певних економічних обставинах турецькі покупці готові взяти на себе додаткові витрати на розвантаження суден класу Handysize.

За інформацією з трейдерських кіл, російська кукурудза на базисі C&F Мармара з постачанням в листопаді котирується близько 181 $/тонна. Пропозиції української кукурудзи на тому ж базисі з поставкою на Handysize озвучується на рівні 180-182 $/тонна. Деякі учасники ринку готові запропонувати 179-180 $/тонна. Турецькі покупці в даний час тестують можливості опустити ціни до 175-176 $/тонна.

У поточному сезоні ціни на кукурудзу в Україні найнижчі за три останніх роки, в той час як за обсягами врожай може стати другим рекордним – 27 млн. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почали виробляти чорний часник

Чорний часник виробляється відповідно до класичної азійської технології – методом природної ферментації в умовах високих температур і певної вологості, без додавання жодних барвників і хімічних речовин. За рахунок цукру й амінокислот, що виділяються за цей період, часник набуває чорного кольору.

«МР Гарлік» використовує виключно вітчизняну сировину. Потужність виробництва становить понад 200 кг на місяць, розповіла менеджер з продажів компанії Дарина Мірзахметова, пише AgroTimes.

Компанія отримала повне узгодження технічних умов на виробництво ферментованого часнику в Україні.

Нині «МР Гарлік» постачає чорний часник ресторанам та під замовлення. У майбутньому ж планує вийти на торгові мережі, а також експортувати свою продукцію, зазначила Дарина Мірзахметова.

Довідка:

Чорний ферментований часник має пряно-солодкий аромат. Він гіпоалергенний. Позитивно впливає на травну, кровоносну, серцево-судинну систему й на весь організм у цілому. Після ферментації в часнику значно зростає вміст антиоксидантів та фруктози.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідна продукція та її переробка – цікава ніша для малого та середнього агровиробника

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час церемонії нагородження переможців I Національного конкурсу соків прямого віджиму.

Головною метою даного конкурсу було визначення та заохочення кращих виробників зазначених соків та популяризація продукції українських виробників ягід та фруктів. Конкурс проходив в рамках Форуму «Fruit&Berriesss Plate», під час відкриття 20 Міжнародної виставки «World Food Ukraine». Організатором цього заходу виступила Асоціація «Укрсадпром».  

«До недавнього часу галузь садівництва та ягідництва, можливо, була несправедливо обділена увагою з боку держави. Але ситуація вже починає змінюватись. Вирощування таких культур я відношу до нішевого виробництва.  Вони не будуть давати такого ж високого валового збору, як зернові. Але ця продукція є перспективною з точку зору переробки, доданої вартості та прибутковості для виробника. Більше того, ми з боку міністерства закладаємо і механізми  державної підтримки галузі АПК, наприклад, на 2018 рік в бюджеті передбачено 6,3 млрд грн»,- наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції під час оголошення переможців конкурсу.

В конкурсі брали участь вісім виробників соків прямого віджиму з різних регіонів України. А також одна білоруська компанія була позаконкурсним учасником. Якість соків прямого віджиму оцінювалась  закритим способом спеціальною дегустаційною комісією, за 10-ти бальною системою в шістьох номінаціях.

«Я надзвичайно рада бачити тут не просто виробників фруктів чи ягід, а саме переробників, які виробляють надзвичайно якісні та смачні продукти, які до цього ж є корисними»,- відмітила Ольга Трофімцева.

Довідка: За інформацією Державної служби статистики України, станом на  01.10.2017 року у всіх категоріях господарств зібрано: плодів та ягід-1 587 тис. тонн   (103 % до 2016 року на звітну дату), винограду-43 тис. тонн   (110 % до 2016 року на звітну дату). Збір врожаю плодово-ягідних культур та винограду у 2017 році сільськогосподарськими підприємствами: ягідні культури-12,4 тис. тонн, кісточкові-22,6 тис. тонн, зерняткові-210,6 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Конті" купує кондитерську фабрику в Росії

Про це розповіли дві людини, які знають це від різних сторін переговорів, а також місцевий чиновник, повідомляє БизнесЦензор.

Продавець – структури, пов'язані з "Промсвязькапиталом" братів Дмитра та Олексія Ананьєва, уточнюють двоє співрозмовників. Представник "Промсвязькапитала" відмовився від коментарів. Гендиректор "Червоної зорі" Павло Афанасьєв не став ні підтверджувати, ні спростовувати угоду. Сторони обговорюють лише виробництво продукції "Конті" за контрактом на вільних потужностях "Червоної зорі", зазначив він. Запит "Конті", відправлений 25 жовтня, залишився без відповіді.

"Конті" – великий кондитерський холдинг, його основний бенефіціар –Борис Колесніков. У 2010-2012 рр. обіймав посаду віце-прем'єр-міністра України при Вікторі Януковичі. Зараз Колесніков – один з лідерів партії "Опозиційний блок".

"Конті" випускає печиво "Супер-контік", зефір Bonjour, цукерки Konti та ін. Головний офіс і кондитерська фабрика компанії знаходяться в підконтрольній Києву Костянтинівці Донецької області; два інших заводи – в окупованій Горлівці та Донецьку.

У Росії в Курській області працює дочірня структура компанії "Конті-рус" і кондитерський комбінат. Після подій 2014 р. "Конті" довелося зупинити роботу двох кондитерських фабрик у Донецькій області.

Бізнес компанії в Росії, навпаки, активно розвивався: "Конті" повідомляла про інвестиції в будівництво нових ліній і збільшення виробництва. За оцінкою асоціації підприємств кондитерської промисловості "Асконд", в Росії "Конті" з часткою ринку близько 2% випускає приблизно 70 000 т кондитерських виробів на рік.

Роспоживнагляд заборонив ввезення в Росію солодощів двох великих українських виробників - "Конті" та "АВК". У 2013 р. Україна забезпечила третину всього російського імпорту кондитерських виробів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейські фермери обурені рішенням євродепутатів заборонити гліфосат

Рішення, яке мають прийняти або Єврокомісія, або країни-члени ЄС, як наголошується в прес-релізі Copa-Cogeca, має бути науково обґрунтованим, а не політичним. Фермерська організація нагадує, що діюча речовина визнана безпечною європейськими вченими і має ключове значення для продовольчої галузі, пише propozitsiya.com

Генеральний секретар Copa-Cogeca Пекка Песонен додає: «Хімікат не тільки життєво важливий для того, щоб прохарчувати населення, що зростає. Він також важливий для сільської місцевості, для довкілля і родючості грунтів. Гліфосати знижують потребу в обробітках грунту, що послаблює ерозію і зберігає родючість грунтів і органічні речовини, що містяться в них. Ще однією перевагою ноу-тілл та мінімального обробітку грунту є зниження витрат пального, а, відтак, забруднення вуглекислим газом атмосфери і грунтів».

Він нагадує, що речовина отримала позитивні висновки Європейського агентства з безпеки продуктів харчування та Європейського хімічного агентства.

«Гліфосат не має бути жертвою політики або предметом торгу між державами-членами. Для того, щоб не продовжувати термін реєстрації речовини, немає підстав. Неспроможність продовжити термін реєстрації підриває довіру до європейських інституцій», - підсумував П. Песонен.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні котельні працюють на стеблах і лушпинні

За розрахунками фахівців, вже наявні обсяги твердого біопалива у вигляді відходів сільського господарства та лісової промисловості, в даний час здатні забезпечити роботу електростанцій загальною встановленою потужністю близько 400 МВт, пише veroyatno.com.ua.

Для порівняння, наявна потужність всіх 6 біоТЕС в Україні в 10 разів менше.

Подорожчання газу для ЖКГ та поява формули розрахунку ціни вугілля «Роттердам +» призвели до того, що в котельнях почали масово встановлювати твердопаливні котли та використовувати біомасу в якості основного або резервного палива.

Навіть в Києві на біопаливо частково або повністю переведено близько 60 котелень.

В цілому ж в Україні, за оцінками Біоенергетичної асоціації України (БАУ), на твердому біопаливі сьогодні працюють вже близько 10% всіх вітчизняних котелень (тобто близько 2,5 тис)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview