Тваринницьку продукцію перевірятимуть ретельніше

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Документ було розроблено з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, зокрема, африканської чуми свиней, підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності і безпечності харчових продуктів.

Складна епізоотична ситуація зумовлює необхідність дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та харчових продуктів, у тому числі тваринного походження. Для контролю небезпек у харчових продуктах в усьому харчовому ланцюгу «від лану до столу» основоположним принципом є обов’язкове впровадження «системи простежуваності».

Система простежуваності дає можливість знати звідки була отримана сировина та куди було направлено готовий продукт та відповідно надати таку інформацію державному органу контролю безпечності харчових продуктів у найкоротший час у разі харчового інциденту. Це є ефективним засобом захисту споживача, який у випадку інциденту з харчовим продуктом дає можливість постачальнику визначити, куди було направлено небезпечну сировину чи харчовий продукт і хто або де міг його спожити, а також визначити виробнику чи продавцю де було джерело загрози. Такі дані дають можливість простежити весь шлях небезпечної сировини чи небезпечного продукту.

«Ухвалення Законопроекту №7489 стане важливим кроком, який забезпечить підвищення безпечності харчових продуктів для споживачів, попередить розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб тварин і надасть можливість державному органу з контролю безпечності харчових продуктів швидко реагувати на небезпеку», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З яєчних білків вчені створили паливо

Розробка дасть змогу не вдаватися до експлуатації водню, який випаровує завелику кількість вуглекислого газу, пише ua.newwest.media

Зазвичай у процесі створення палива фахівці використовують водень як один зі складових елементів. Водень виконує роль "резервуару" для зберігання енергії. Проте вчені визначили, елемент є не економічним та шкідливим у використанні. Він потребує забагато викопного палива та викидає завелику кількість вуглекислого газу. Останній викликає каталітичні реакції, позбутися яких можна тільки за наявності каталітичного конвертера.

Каталітичний конвертер сприяє зниженню токсичності від відпрацьованих матеріалів. Досягти цього можна за допомогою створення групи каталітичних молекул, які культивуються бактеріями. Проте такий метод потребує спеціального обладнання та не є дешевий. Тому науковці знайшли біологічну заміну затратному лабораторному способу — використання звичайних курячих яєць. Вони дешеві та мають у складі лізоцизм — фермент, необхідний для прискорення реакції вуглекислого газу.

Процес прискорення вплине на зменшення кількості окису, оксидів, токсинів з відпрацьованого вуглекислого газу та дасть змогу у майбутньому вивести з використання водень.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв

23 лютого в Києві в рамках виставки «Технології 2018» відбувся семінар «Нішеві культури: модне віяння чи життєва необхідність?», на якому група компаній AMG представила топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв. Про це пише propozitsiya.com.

На першому місці опинився високоолеїновий соняшник, переваги якого вже оцінили провідні українські виробники. Так, прибуток від його вирощування збільшився за цей рік на 100 дол./га.

Друге місце зайняло сорго. Як повідомили організатори семінару, особливо цікавим він є для тваринників, адже може використовуватися у якості силосу, а також для виробників спирту.

Сорго здатен навіть замінити кукурудзу, тому що за багатьма показниками він значно вигідніший. Так, його ціна набагато нижча. Також зауважимо, що сорго невибагливий до умов вирощування, тобто урожайність його не так сильно залежить від грунту та кількості внесених добрив. Тож, навіть небагатий фермер зможе вирощувати сорго на своїх полях.  До переваг культури належить й її соле- та посухостійкість (до 14 днів без вологи). Також сорго допомагає боротися з вовчком.

Третє місце посів кондитерський соняшник, який відрізняється високою рентабельністю та має високий експортний потенціал. Його вартість починається від 700 дол./т. Особливо поширеними серед українських фермерів виявилися чорний та смугастий сорти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай інвестуватиме більше півмільярда доларів у розвиток українського садівництва

За даними асоціації «Укрсадпром» у сезоні 2016/17 років китайським садівникам вдалося зібрати 4,5 млн.т яблук. Для порівняння, у 2016 році обсяги виробництва яблук в Україні складали 1,1 млн.т, а у 2017 році  – 1 млн.т. Виникає питання: «Чому Китай на першому місці?».

Всім відомо, що китайці дуже працьовиті, але справа не тільки в цьому. У садах Китаю вирощують більше 150 видів плодових дерев. Кількість дикоростучих видів не менш 50, тому сортимент генофонду складає близько 500 видів. В лабораторіях біотехнологічних центрів на молекулярному рівні відбирають насіння яблунь з самою кращою генетикою. Генні інженерні лабораторії допомагають більш ефективно відбирати насіння проводячи ідентифікацію маркерного гену, що спрощує та прискорює відбір насіння з необхідними якостями. Таким чином визначається «ген стійкості», або інший, необхідний за якостями. Ранній відбір у лабораторії захищає від помилок у садах, коли виправити все вже фактично неможливо. Тому, спочатку майбутні яблуні ростуть у лабораторних умовах, а у результаті отримують дерева з високою врожайністю та стійкістю до хвороб та шкідників. Урожайність таких саджанців вища на 30%. Плодоносити такі саджанці починають за 3 роки, а на 4 рік дають повноцінний високий врожай. За рахунок цього старі сади постійно оновлюються. В Україні скорочуються площі промислових садів. Основною причиною є те, що у сільськогосподарських підприємств немає власного нагромадження на відтворення насаджень.
На території садів в Китаї проводять крапельне зрошення та спеціальний трубопровід для подачі добрив. Всі системи механізовані. Для того, щоб обробляти сад площею в 30 га, потрібно 5-6 робітників. Такій підхід дозволяє зменшити витрати на виробництво. Всі інноваційні технології в Китаї доступні багатьом фермерам. Ще одна цікава інновація, яка буде впроваджена у найближчі роки – це інтернет-спостереження, коли покупці у всьому світі будуть мати змогу спостерігати як зростають та в яких умовах вирощують продукт, що їх цікавить.

Одна з умов отримання якісного та підвищеного врожаю, це проведення запилення квіток пилком іншого сорту. Такого запилення, наприклад, потребує сорт «Фуджі», що є екзотичним сортом яблук, родом з Японії. Яблука цього сорту мають попит у всьому світі. З дерев, що мають бути сортозапилювачами, вручну збирають бутони, які не розкрилися та складають їх в приміщення з температурою +25°С …+28°С. Приміщення обладнані інфрачервоними лампами, завдяки яким пилок з бутонів висипається природним шляхом. Потім цей пилок змішують з водою, цукром та бурою. Цією сумішшю обприскують дерева, що потрібно запилити, у період цвітіння. При цьому методі запилення погодні умови та наявність комах – запилювачів не має значення. А для того щоб колір яблук був яскравим та плоди мали здатність тривалий час зберігатися, китайські садоводи використовують світловідбиваючу плівку. Її розстилають під деревами в період дозрівання плодів. Відбиваючись від плівки, сонячне світло висвітлює нижню частину крони, тому яблука набувають яскравого забарвлення, містять більше вітамінів та краще зберігаються. І таких «агрономічних хитрощів» Китай має велику кількість.
Китайський уряд вкладає величезні кошти у розвиток садівництва в КНР. Не тільки науково-дослідні установи, але й фермери постійно працюють над створенням нових цікавих сортів. Прикладом може бути сорт, отриманий технологією щеплення, який називають Чорним алмазним яблуком. Цей сорт є ексклюзивним, тому виробництво таких яблук обмежено. Продаються такі яблука в подарунковій упаковці по 6 – 8 штук.

Україна приваблює китайських інвесторів своїми землями сільськогосподарського призначення, тому що за даними Міністерства землі та природних ресурсів Китаю, не менше 20% земель КНР забруднені пестицидами та хімічними добривами, а світу потрібні екологічно – чисті продукти харчування. За даними асоціації «Укрсадпром» держкорпорація Китаю ChinaHaisumEngineering, протягом двох років буде інвестувати 515 млн. доларів у розвиток української галузі переробки плодів, будівництва фруктосховищ та виробничо-логістичних комплексів. Всього відібрано 18 проектів.

Для закладання яблуневих садів китайці використовують різні грунти, до числа яких входять ті, які мають недостатнє зволоження. Тому досвід китайських садоводів має велике значення для півдня України, а китайські проекти будівництва нових зрошувальних систем можуть кардинально змінити ситуацію в плодовій галузі регіону.

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкриють потужний комплекс зі зберігання і перероблення часнику

Комплекс запустять у квітні 2018 року. Його побудує компанія «Агро Патріот», повідомив менеджер UHBDP Дмитро Ніколаєв, пише Аgrotimes.net.

За його словами, кінцевими продуктами перероблення часнику, швидше за все, буде паста, порошок і маринований часник.

Потужності нового комплексу складуть 1 тис. тонн зберігання і переробки в рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку агропродукцію імпортує Україна

Це на 9,5% більше, ніж у 2016 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав близько 4,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України другий рік поспіль утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 1941 млн дол. США 2016 року до 2274 млн дол. США торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства – 48,9%.

Майже вдвічі менше – 941 млн дол. США (20,2% українського імпорту сільгосппродукції)  – припадає на країни Азії.

Поставки з решти регіонів значно менші. Імпорт з Латинської Америки склав 391 млн дол. США (8,4%), Африки – 237 млн дол. США (5,1%).

Вартісні обсяги поставок з країн СНД скоротилися порівняно з 2016 роком на 5,4% – до 157 млн дол. США (3,4% у загальному імпорті агропродовольчої продукції).

Обсяги імпорту зі Сполучених Штатів Америки становили 194 млн дол. США.

До України агропродовольча продукція ввозилась у 2017 році переважно з Польщі (457 млн дол. США) та Німеччини (445 млн дол. США), а також з Туреччини (301 млн дол. США), Франції (209 млн дол. США), Італії (198 млн дол. США), Сполучених Штатів Америки (194 млн дол. США), Нідерландів та Індонезії (по 176 млн дол. США), Норвегії (149 млн дол. США) та Іспанії (128 млн дол. США).

Разом ці 10 країн забезпечили понад 52% від загальних вартісних обсягів імпорту агропродовольчої продукції в Україну

У 2017 році у товарній структурі імпорту продовольчої продукції в Україну традиційно левова частка припадала на плоди, переважно цитрусові та банани, та горіхи – 477 млн дол. США, зауважив експерт.

На другому місці за обсягами закупівель – 455 млн дол. США – риба та ракоподібні. Обсяги імпорту продукції цієї групи продуктів, в якій переважає морожена риба, збільшилися проти 2016 року майже на 11%.

До трійки лідерів також увійшли тютюн та вироби з нього. Їх було закуплено за кордоном на суму 403 млн дол. США.

Імпорт насіння олійних культур – за рахунок насіння соняшнику – склав 309 млн дол. США

Кави і чаю закупили за кордоном на 194 млн дол. США, а етилового спирту – на 182 млн дол. США.

Ці продукти сформували торік трохи більше половин вартості імпорту агропродукції до України, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview